Рішення № 37838776, 19.03.2014, Кагарлицький районний суд Київської області

Справа № 368/389/14-ц

провадження № 2/368/201/14

Рішення

Іменем України

(Заочне)

"19" березня 2014 р. Кагарлицький районний суд Київської області

в складі: головуючого - судді Шевченко І.І

при секретарі Губенко А.П.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Кагарлик справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення аліментів, -

в с т а н о в и в :

позивач просить суд стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 аліменти на утримання його неповнолітньої дитини, а саме: дочки ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, в розмірі 1/3 частини всіх видів доходів щомісячно, але не менше 30 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, з дня подачі заяви про стягнення аліментів до досягнення дитиною повноліття, судові витрати покласти на ОСОБА_2, посилаючись на те, що 28.11.2003 р. між нею та відповідачем було укладено шлюб, який був зареєстрований відділом реєстрації актів цивільного стану м. Тореза Донецької області.

Від спільного шлюбу вона та відповідач мають неповнолітню дитину, а саме: ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1.

Спільне життя з відповідачем у неї не склалося та подружні відносини припинились. У зв'язку з чим, вона звернулась до Кагарлицького районного суду з позовом про розірвання шлюбу

Рішенням Кагарлицького районного суду від 08.07.2013 р. її позовні вимоги були задоволені. Шлюб між нею та відповідачем було розірвано, а місце проживання дитини визначено з матір'ю.

Відповідно до довідки виконавчого комітету Кагарлицької міської ради № 810 від 20.02.2014 р. неповнолітня дитина ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, проживає з нею та перебуває на її утриманні.

Згідно ст. 180 Сімейного кодексу України батьки зобов'язані утримувати дитину до досягнення нею повноліття.

На даний час відповідач не виконує встановленого ст. 180 Сімейного кодексу України обов'язку, оскільки фактично не приймає участі в утриманні малолітньої дитини, не надає матеріальної допомоги, тому дитина фактично перебуває лише на її утриманні.

Вона на даний час працює в TOB «С К С» та отримує дохід, якого не вистачає на тримання дитини.

Відповідач, за її інформацією, офіційно працює, отримує регулярний та постійний дохід, з якого може сплачувати аліменти на утримання дитини. Проте, їй невідомо, де відповідач працює.

На її прохання до відповідача допомагати їй утримувати дитину, відповідач не надає ніякої матеріальної та фінансової підтримки.

Згідно п. 17 Постанови Пленуму Верховного суду України від 15.05.2006 №3 «Про застосування судами окремих норм Сімейного кодексу України при розгляді справ щодо батьківства, материнства та стягнення аліментів» за відсутності домовленості між батьками про сплату аліментів на дитину той із них, з ким вона проживає, вправі звернутися до суду з відповідним позовом.

Згідно ч. 3 ст. 181 Сімейного кодексу України за рішенням суду кошти на утримання дитини (аліменти) присуджуються у частці від доходу її матері, батька і (або) у твердій грошовій сумі.

Згідно ч. 1 ст. 183 Сімейного кодексу України частка заробітку (доходу) матері, батька, яка буде стягуватися як аліменти на дитину, визначається судом.

Згідно ч. 1 ст. 191 Сімейного кодексу України аліменти на дитину присуджуються за рішенням суду від дня пред'явлення позову.

Отже, відповідно до вказаних норм Сімейного кодексу України судом може бути прийнято рішення про стягнення з відповідача аліментів на утримання його малолітньої дитини ОСОБА_3.

Оскільки на утриманні відповідача інших дітей та непрацездатних осіб немає, виходячи з потреб дитини, яка потребує належного утримання, а також того що відповідач має постійний та регулярний дохід, вона вважає, що з відповідача може бути стягнуто аліменти в розмірі 1/3 частини всіх видів доходів щомісячно.

Відповідач в судове засідання не з'явився, про час і місце розгляду справи був повідомлений завчасно, про що свідчить повідомлення про вручення поштового відправлення, вважається, що судовий виклик або судове повідомлення вручене їм належним чином, а тому суд вважає ухвалити заочне рішення на підставі наявних в справі матеріалів.

Вислухавши позивача, яка не заперечує проти заочного розгляду справи та вивчивши матеріали справи, суд вважає за необхідне позовні вимоги позивача задовольнити.

В судовому засіданні суд встановив наступні обставини та відповідні їм правовідносини.

Згідно з ст.12 Закону України "Про охорону дитинства", виховання в сім'ї є першоосновою розвитку особистості дитини. На кожного з батьків покладається однакова відповідальність за виховання, навчання і розвиток дитини. Батьки або особи, які їх замінюють, мають право і зобов'язані виховувати дитину, піклуватися про її здоров'я, фізичний, духовний і моральний розвиток, навчання, створювати належні умови для розвитку її природних здібностей, поважати гідність дитини, готувати її до самостійного життя та праці.

Судом встановлено, що сторони перебували у зареєстрованому шлюбі з 28 листопада 2003 року, у зв'язку з чим Відділом реєстрації актів цивільного стану м. Тореза Донецької області було видано свідоцтво про одруження серія НОМЕР_2 від 28.11.2003 р.

Рішенням Кагарлицького районного суду Київської області від 08 липня 2013 р. шлюб між сторонами був розірваний.

Позивач - ОСОБА_1 є матерю, а відповідач - ОСОБА_2 є батьком неповнолітньої дочки - ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1.

Відповідно до ст. 18 Конвенції про захист прав дитини (далі Конвенції), суд повинен докласти всіх можливих зусиль для того, щоб забезпечити визнання принципу загальної та однакової відповідальності обох батьків за виховання і розвиток дитини.

Батьки несуть основну відповідальність за виховання та розвиток дитини. Найкращі інтереси дитини є предметом їх основного піклування.

Згідно ст. 27 Конвенції батько(- ки) або інші особи, які виховують дитину, несуть основну відповідальність за забезпечення в межах своїх здібностей і фінансових можливостей умов життя, необхідних для розвитку дитини.

Відповідно до ч. 8 ст. 7 Сімейного Кодексу України регулювання сімейних відносин має здійснюватися з максимально важливим урахуванням інтересів дитини.

Згідно ст. 51 Конституції України, ст. 180 СК України, батьки зобов'язані утримувати дитину до досягнення нею повноліття, а обов'язок з утримання дитини покладається рівною мірою на обох батьків.

При визначенні розміру аліментів суд враховує: стан здоров'я та матеріальне положення дітей, платника аліментів, наявність у платника аліментів інших дітей, непрацездатних чоловіка, дружини, батьків, дочки, сина та інші обставини, що мають істотне значення.

При визначенні розміру аліментів належить брати до уваги матеріальне становище дитини. В даному випадку дитина не має власних доходів, не здатна сама себе утримувати.

На розмір аліментів на дитину має впливати стан здоров'я та загальний матеріальний стан того з батьків, з якого вони будуть стягуватися.

На розмір аліментів на дитину має впливати стан здоров'я та загальний матеріальний стан того з батьків, з якого вони будуть стягуватися. Оцінити матеріальне становище відповідача суд не має можливості, оскільки до суду відповідач таких даних не надав, тому не можливо оцінити матеріальне становище відповідача.

Слід також враховувати наявність у платника аліментів інших дітей, непрацездатних членів сім'ї, родичів, яких він зобов'язаний утримувати відповідно до Сімейного кодексу України. Однак, таких даних відповідачем не надано.

Конкретного розміру аліментів на одну дитину законом не встановлено, оскільки у кожному випадку він визначається судом з урахуванням потреб дитини і можливостей батьків.

Суд вважає, що відповідач може надавати матеріальну допомогу дитині, відносно якого він батьківських прав не позбавлений.

Згідно з положеннями "Конвенції про права дитини" та "Декларації прав дитини" інтереси дитини необхідно забезпечувати найкращим чином, дитина повинна бути серед тих, хто першим одержує захист і допомогу.

Конкретного розміру аліментів на одну дитину законом не встановлено, оскільки у кожному випадку він визначається судом з урахуванням потреб дитини і можливостей батьків.

Суд вважає, що відповідач може надавати матеріальну допомогу синові, відносно якого він батьківських прав не позбавлений, а тому суд приходить до висновку про задоволення позовних вимог позивача і вважає за необхідне стягнути з ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_2, уродженця м. Торез Донецької області, ідентифікаційний код НОМЕР_1, на користь ОСОБА_1 на утримання неповнолітньої дитини, а саме: дочки - ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1 аліменти в розмірі 1/3 частини всіх видів заробітку, кожного місяця, але не менше 30 % прожиткового мінімуму встановленого законодавством для дитини відповідного віку, починаючи з дня подачі заяви в суд, а саме: 06.03.2014 року і до досягнення дитиною повноліття.

Окрім того, суд приходить до висновку, що на підставі ст. 88 ЦПК України, з відповідача в дохід держави слід стягнути судовий збір в сумі 243 грн. 60 коп.

В силу ч. 1 ст. 367 ЦПК України слід допустити негайне виконання рішення суду в частині стягнення аліментів у межах суми платежу за один місяць.

На підставі вищевикладеного та керуючись постановою Пленуму Верховного Суду України № 3 від 15 травня 2006 року «Про застосування судами окремих норм Сімейного кодексу України при розгляді справ щодо батьківства, материнства та стягнення аліментів», ст.ст. 180, 182, 184 СК України ст.ст. 10, 60, 88, 212, 213, 214, 215, 218 ЦПК України суд, -

в и р і ш и в :

Позовні вимоги ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення аліментів - задовольнити.

Стягнути з ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_2, уродженця м. Торез Донецької області, ідентифікаційний код НОМЕР_1, на користь ОСОБА_1 на утримання неповнолітньої дитини, а саме: дочки - ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1 аліменти в розмірі 1/3 частини всіх видів заробітку, кожного місяця, але не менше 30 % прожиткового мінімуму встановленого законодавством для дитини відповідного віку, починаючи з дня подачі заяви в суд, а саме: 06.03.2014 року і до досягнення дитиною повноліття.

Стягнути із ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_2, уродженця м. Торез Донецької області, ідентифікаційний код НОМЕР_1, на користь держави судовий збір на р\р 31219206700324, МФО 821018, код 22030001, ЄДРПОУ - 37341907, банк - ГУ ДКСУ у Київській області в сумі 243 (двісті сорок три) грн. 60 коп.

Рішення в частині стягнення аліментів в межах одного місяця допустити до негайного виконання.

Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача. Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом десяти днів з дня отримання його копії.

Рішення може бути оскаржене до апеляційного суду Київської області через Кагарлицький районний суд протягом десяти днів з дня проголошення, а особами , які брали участь у справі і не були присутніми в судовому засіданні протягом 10 днів з дня отримання копії рішення.

Суддя: І. І. Шевченко