Вирок № 37837987, 25.03.2014, Апеляційний суд Житомирської області

УКРАЇНА

Апеляційний суд Житомирської області

Справа №272/1794/12-к Головуючий у 1-й інст. Карповець В.В.

Категорія :ст. 286 ч.2, ст.135 ч.1КК України Доповідач Слісарчук Я. А.

В И Р О К

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

25 березня 2014 року колегія суддів судової палати у кримінальних справах апеляційного суду Житомирської області

в складі:

головуючого - судді Слісарчука Я.А.

суддів: Жизнєвького Ю.В., Михайловського В.І.

секретаря Парижан І.О.

за участю: прокурора Науменка І.В.

потерпілого ОСОБА_1

захисників ОСОБА_2

ОСОБА_3

засудженого ОСОБА_4,

розглянула у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Житомирі кримінальну справу за апеляціями захисника ОСОБА_2 та потерпілого ОСОБА_1 на вирок Андрушівського районного суду Житомирської області від 24 липня 2013 року,

яким

ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця м. Андрушівка Житомирської області, не судимого,

засуджено:

- за ч. 1 ст. 135 КК України на 1 рік позбавлення волі;

- за ч. 2 ст. 286 КК України на 4 роки позбавлення волі з позбавленням права керування транспортними засобами строком на 2 роки.

На підставі ч. 1 ст. 70 КК України шляхом поглинення менш суворого покарання більш суворим до відбуття призначено остаточне покарання 4 роки позбавлення волі з позбавлення права керування транспортними засобами строком на 2 роки.

Запобіжний захід засудженому обрано у вигляді застави.

Зараховано ОСОБА_4 час перебування під вартою з 09 вересня 2012 року по 08 липня 2013 року в строк відбування покарання.

Постановлено стягнути з ОСОБА_4 на користь:

- ОСОБА_1 200 000 гривень заподіяної моральної шкоди.

- ОСОБА_5 100 000 гривень заподіяної моральної шкоди.

- НДЕКЦ при УМВС України в Житомирській області 1058 грн. 40 коп. витрат за проведення по справі автотехнічних експертиз та технічних експертиз.

Питання про речові докази вирішено відповідно до вимог ст. 81 КПК України.

Як визнав суд, 09 вересня 2012 року близько 02 год. 45 хв. ОСОБА_4, в стані алкогольного сп'яніння, грубо порушуючи вимоги п. 2.9 Правил дорожнього руху, керуючи технічно справним автомобілем OPEL Combo С Van, реєстраційний номерний знак НОМЕР_1, належним йому на праві власності, з перевищенням допустимої і безпечної швидкості рухався по правій смузі проїзної частини вул. Вобяна у м. Андрушівка Житомирської області в напрямку центру міста, перевозячи при цьому пасажирів ОСОБА_10, ОСОБА_6 та ОСОБА_7

Наближаючись до будинку № 15 по вул. Вобяна у м. Андрушівка, та, рухаючись по заокругленню дороги ліворуч, ОСОБА_4 в силу свого алкогольного сп'яніння проявив безпечність і неуважність до дорожньої обстановки та її змін, невірно оцінив дорожню обстановку і в порушення вимог п. 2.3 ?б?, п. 10.1, п. 11.13, п. 12.1, п. 12.4, п. 12.9 ?б? Правил дорожнього руху, своєчасно не зменшив швидкість руху і, не впоравшись з керуванням, безпричинно виїхав на правий тротуар, після чого в порушення п. 12.3 Правил дорожнього руху, не реагуючи на створену ним аварійну обстановку і не застосовуючи гальмування, продовжив рух по тротуару, де передньою частиною керованого ним транспортного засобу скоїв наїзд на неповнолітніх пішоходів ОСОБА_8 та ОСОБА_9, які рухались у зустрічному напрямку.

Внаслідок дорожньо-транспортної пригоди пішохід ОСОБА_8 отримав тілесні ушкодження у вигляді відкритого перелому обох кісток правої гомілки з утворенням фрагмента трикутної форми, основою звернутого до переду і вправо, садна підборіддя, синця навколо лівого ока, дрібноточкових саден обличчя, синця лобної ділянки справа, синця тильної поверхні правої кисті, множинних глибоких саден та поверхневих ран правого передпліччя і правої кисті смугастої форми, синця та крововиливу в м'які тканини передньозовнішньої поверхні правого стегна, синця та крововиливу в м'які тканини передньовнутрішньої поверхні лівого стегна, розриву атлантоокципітального з'єднання з частковим пошкодженням стовбура, головного мозку, перелому хребта між 3 та 4 шийними хребцями з повним розривом спинного мозку та крововиливів м'які тканини, які згідно висновку судово-медичної експертизи являються смертельними та знаходяться в прямому причинному зв'язку з настанням його смерті.

Пішохід ОСОБА_9 отримала тілесні ушкодження у вигляді осколкового перелому лобної кістки зліва з переходом на основу черепа, геморагічного забою лівої лобної долі, пластинчастої субдуральної гематоми лівої лобної долі, відкритого багатоуламкового перелому кісток правої гомілки, закритого перелому кісток носа, множинних саден нижніх кінцівок і обличчя, які згідно висновку судово-медичної експертизи відносяться до тяжких тілесних ушкоджень, небезпечних для життя в момент їх спричинення.

ОСОБА_4, розуміючи що здійснив дорожньо-транспортну пригоду, та, маючи реальну можливість упевнитись в тому, що потерпілі ОСОБА_8 та ОСОБА_9 перебувають в небезпечному для їх життя стані і позбавлені можливості вживати заходів до самозбереження, умисно не виконав вимоги п. 2.10 п.п. ?а?, ?б?, ?г?, ?г?, ?д?, ?е? ПДР України, не залишився на місці події, а з метою уникнення відповідальності за скоєне, втік з місця дорожньо-транспортної пригоди, не надавши допомогу потерпілим ОСОБА_8 та ОСОБА_9, поставивши їх своїми діями у небезпечне для життя та здоров'я становище, в силі чого останні були позбавлення можливості вжити заходів до самозбереження.

На вирок суду подані апеляції.

Потерпілий ОСОБА_1 вирок просить скасувати та постановити новий вирок, яким призначити ОСОБА_4 максимальне покарання, передбачене санкціями ст.ст. 135, 286 КК України. Вказує на те, що призначене засудженому покарання є надмірно м?яким і таким, що не відповідає тяжкості злочинів та їх наслідкам.

Захисник ОСОБА_2 вирок суду просить вирок змінити, звільнити його підзахисного від відбування призначеного покарання з випробуванням та зменшити розмір відшкодування моральної шкоди стягнутої на користь потерпілого ОСОБА_1 до 100 000 грн., а на користь потерпілої ОСОБА_9 до 50 000 грн., автомобіль Opel Combo С Van, реалізувати в рахунок відшкодування моральної шкоди потерпілим.Вказує на те, що вирішуючи питання про призначення покарання суд не врахував, що ОСОБА_4 щиро розкаявся, відшкодував всі матеріальні збитки як потерпілим, так і державі, має на своєму утриманні двоє малолітню дитину, та дружину яка на даний час, перебуває у стані вагітності.

Заслухавши доповідача, потерпілого ОСОБА_1, який підтримав свою апеляцію та заперечив проти задоволення апеляції захисника, засудженого ОСОБА_4, та його захисників ОСОБА_2 і ОСОБА_3, які просили задовольнити апеляцію захисника, та залишити без задоволення апеляцію потерпілого, прокурора, який просив частково задовольнити апеляцію потерпілого і залишити без задоволення апеляцію захисника, перевіривши матеріали справи та обговоривши доводи апеляцій, колегія суддів прийшла до висновку, що апеляцію потерпілого слід задовольнити частково, а апеляцію захисника необхідно залишити без задоволення, виходячи з наступного.

Висновок суду про винуватість ОСОБА_4 у вчинені злочинів за обставин наведених у вироку грунтується на зібраних у справі та перевірених у судовому засіданні доказах, оцінених у сукупності і є обгрунтованим, а його дії за ч.2 ст.286, ч.1 ст. 135 КК України кваліфіковані правильно.

Разом з тим, як обґрунтовано зазначено в апеляції потерпілого, призначаючи засудженому покарання суд не дотримався вимог ст. 65 КК України, не достатньо врахував, що ОСОБА_4 вчинив низку злочинів в стані алкогольного сп?яніння, один з яких відноситься до категорії тяжких, внаслідок якого один потерпілий загинув, а інший отримав тяжкі тілесні ушкодження, думку потерпілих ОСОБА_1 і ОСОБА_9 про призначення ОСОБА_4 суворого покарання.

За таких обставин, колегія суддів скасовує вирок суду в частині призначення покарання і постановляє новий вирок, при цьому враховуючи, що ОСОБА_4 вперше притягується до кримінальної відповідальності, щиро розкаявся, добровільно частково відшкодував потерпілим заподіяну злочином шкоду, має на утриманні двоє малолітніх дітей, позитивно характеризується за місцем роботи і проживання, вчинив низку злочинів, один з яких відноситься до категорії тяжких, в стані алкогольного сп?яніння, внаслідок якого один потерпілий загинув, а інший отримав тяжкі тілесні ушкодження, після вчинення дорожньо-транспортної пригоди залишив неповнолітніх потерпілих без допомоги у небезпечному для життя стані, думку потерпілих ОСОБА_1 і ОСОБА_9, про призначення ОСОБА_4 суворого покарання, а тому призначає йому покарання в межах санкцій ст.ст. 286 ч.2, 135 ч.1 КК України у вигляді позбавлення волі з позбавленням права керувати транспортними засобами.

За таких обставин колегія суддів залишає без задоволення апеляцію захисника ОСОБА_2 в якій він просить звільнити ОСОБА_4 від відбування призначеного покарання з випробуванням.

Що стосується доводів апеляції захисника про зменшення розміру відшкодування моральної шкоди стягнутої із засудженого на користь потерпілих ОСОБА_1 і ОСОБА_5 то вони також не підлягають задоволенню.

З матеріалів справи видно, що потерпілі ОСОБА_1 та ОСОБА_5 заявили по справі цивільний позов про стягнення з ОСОБА_4 на свою користь в тому числі відповідно 600 000 і 500 000 грн. моральної шкоди.

Вирішуючи питання про стягнення моральної шкоди на користь вказаних потерпілих суд врахував тривалість їх моральних страждань, наявність суттєвих змін в житті потерпілих, наслідки, які настали від протиправних дій ОСОБА_4 і обгрунтовано стягнув на користь ОСОБА_1 200 000 грн. моральної шкоди, а на користь ОСОБА_5 100 000 грн. моральної шкоди.Підстав для зменшення розміру моральної шкоди, колегія суддів не знаходить.

З вироку видно, що суд вирішив питання про речові докази відповідно до вимог ст. 81 КПК України.Що стосується легкового автомобіля Opel Combo С Van, який належить засудженому, то ОСОБА_4 як його власник не позбавлений права в порядку виконання вироку поставити питання про реалізацію автомобіля та звернення коштів від його реалізації в рахунок відшкодування сум моральної шкоди.

Керуючись ст.ст. 365, 366, 378 КПК України (в редакції1960 року) колегія суддів,

з а с у д и л а :

Апеляцію захисника ОСОБА_2 залишити без задоволення.

Апеляцію потерпілого ОСОБА_1 задовольнити частково.

Вирок Андрушівського районного суду Житомирської області від 24 липня 2013 року щодо ОСОБА_4 в частині призначення покарання скасувати та постановити новий вирок, яким ОСОБА_4 призначити покарання:

- за ч.1 ст. 135 КК України 2 роки позбавлення волі;

-за ч.2 ст.286 КК України 5 років 6 місяців позбавлення волі з позбавленням права керувати транспортними засобами строком на 2 роки.

На підставі ч.1 ст.70 КК України шляхом поглинення менш суворого покарання більш суворим призначити засудженому остаточне покарання у виді 5 років 6 місяців позбавлення волі з позбавленням права керувати транспортними засобами строком на 2 роки.

Запобіжний захід засудженому, до набрання вироком законної сили, обрати тримання під вартою.

Строк відбування покарання ОСОБА_4 рахувати з 11 листопада 2013 року.

Зарахувати засудженому час перебування під вартою з 09 вересня 2012 року по 08 липня 2013 року в строк відбування покарання.

В решті вирок залишити без зміни.

Вирок може бути оскаржений до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ через апеляційний суд Житомирської області протягом одного місяця з дня його проголошення, а засудженим, який перебуває під вартою,- протягом такого ж строку з моменту вручення йому копії вироку.

Судді : (підписи)

Згідно з оригіналом:

Суддя апеляційного суду

Житомирської області Я.А. Слісарчук