Вирок № 37837259, 21.03.2014, Тернопільський міськрайонний суд Тернопільської області

В И Р О К

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

21 березня 2014 року Справа №607/3055/14-к Тернопільський міськрайонний суд Тернопільської області в складі:

головуючого судді Кунцьо С.В.

при секретарі Музика О.М.

розглянувши у підготовчому судовому засіданні в залі суду в м. Тернополі кримінальне провадження, внесене до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12014210010000356 від 02 лютого 2014 року відносно

ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця м. Тернополя, українця, громадянина України, із середньою освітою, неодруженого, непрацюючого, жителя АДРЕСА_1, раніше несудимого,

обвинуваченого у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 185 КК України,

за участю прокурора Хоми І.А.

потерпілих ОСОБА_2 та ОСОБА_3

В С Т А Н О В И В:

02 лютого 2014 року близько 03.00 год. обвинувачений ОСОБА_1, перебуваючи у нічному клубі «Riverpool», що по вул. Чумацька, 14А м. Тернополя, при спілкуванні зі своїми знайомими ОСОБА_2 та ОСОБА_3 з метою викрадення їхнього верхнього одягу, переконавшись, що за ним ніхто не спостерігає та його дії не будуть помічені сторонніми особами, таємно викрав у ОСОБА_3 номерок, під яким у гардеробі даного закладу знаходився верхній одяг цих осіб. Після цього підійшовши до гардеробу нічного клубу «Riverpool», ОСОБА_1 з корисливих мотивів пред'явив викрадений номерок гардеробу, взяв жіночу зимову куртку фірми «Freever», яка належить ОСОБА_2 вартістю 1200 гривень, та норкову із цигейковими вставками шубу чорного кольору фірми «Mykonos», яка належить ОСОБА_3 вартістю 3900 гривень. В подальшому із викраденим майном ОСОБА_1 з місця вчинення кримінального правопорушення втік, чим завдав потерпілій ОСОБА_2 матеріальну шкоду на загальну суму 1200 гривень, а потерпілій ОСОБА_3 - на загальну суму 3900 гривень.

Таким чином, обвинувачений ОСОБА_1 своїми діями вчинив кримінальне правопорушення, передбачене ч. 1 ст. 185 КК України - таємне викрадення чужого майна (крадіжка).

28 лютого 2014 року між потерпілою ОСОБА_2 та обвинуваченим ОСОБА_1, а також між потерпілою ОСОБА_3 і обвинуваченим ОСОБА_1 укладено угоди про примирення, згідно умов яких вони дійшли згоди щодо правової кваліфікації дій обвинуваченого за ч. 1 ст. 185 КК України за встановлених у висунутій підозрі обставин, істотних для даного кримінального провадження, ОСОБА_1 беззастережно визнав свою винуватість у зазначеному діянні.

Також вказаними угодами визначено покарання, яке повинна понести ОСОБА_1, а саме за ч. 1 ст. 185 КК України у вигляді штрафу в розмірі 850 грн.

В угодах передбачені наслідки укладання та затвердження угоди про примирення, встановлені ст. 473 КПК України, та наслідки їх невиконання.

Розглядаючи питання про затвердження угод про примирення, суд виходить з наступного.

Згідно п. 1 ч. 3 ст. 314 КПК України при прийнятті рішення у підготовчому судовому засіданні суд має право, зокрема, затвердити угоду.

Відповідно до п. 1 ст. 468 КПК України в кримінальному провадженні може бути укладена угода між потерпілим та підозрюваним чи обвинуваченим про примирення.

Згідно ч. 4 ст. 469 КПК України угода про примирення між потерпілим та підозрюваним чи обвинуваченим може бути укладена у провадженні щодо кримінальних проступків, злочинів невеликої чи середньої тяжкості та у кримінальному провадженні у формі приватного обвинувачення.

Судом встановлено, що ОСОБА_1 обвинувачується у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 185 КК України, яке згідно ст. 12 КК України відноситься до злочинів середньої тяжкості.

При цьому судом з'ясовано, що обвинувачений ОСОБА_1 цілком розуміє відмову від здійснення прав, передбачених абзацами 1 та 4 п. 1 ч. 5 ст. 474 КПК України, наслідки укладення та затвердження даних угод, передбачені ч. 1 ст. 473 КПК України, характер обвинувачення та вид покарання, а також інші заходи, які будуть застосовані до нього у разі затвердження угод судом.

Суд переконався, що укладення угод сторонами є добровільним, тобто не є наслідком застосування насильства, примусу, погроз, або наслідком обіцянок чи дій будь-яких інших обставин, ніж ті, що передбачені угодами.

Також судом встановлено, що умови даних угод відповідають вимогам норм КПК України.

Виходячи з викладеного, суд приходить до висновку про можливість затвердження укладених між потерпілими ОСОБА_2 та ОСОБА_3 і обвинуваченим ОСОБА_1 угод про примирення і призначення обвинуваченому узгодженої сторонами міри покарання.

У кримінальному провадженні є процесуальні витрати за проведення судово-товарознавчої експертизи № 6-101/14 від 27 лютого 2014 року в сумі 684,60 грн., які суд вважає слід стягнути з обвинуваченого ОСОБА_1 в користь держави, оскільки вони виникли у зв'язку із проведенням експертизи речових доказів.

Керуючись наведеним, а також ст.ст. 314, 370, 373, 374, 471, 473-475, 476 КПК України, суд -

З А С У Д И В:

Затвердити укладену між потерпілою ОСОБА_2 та обвинуваченим ОСОБА_1 угоду про примирення.

Затвердити укладену між потерпілою ОСОБА_3 та обвинуваченим ОСОБА_1 угоду про примирення.

ОСОБА_1 визнати винуватим у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 185 КК України, та призначити йому за даним кримінальним правопорушенням узгоджене сторонами покарання у вигляді штрафу в розмірі 850 (вісімсот п'ятдесят) гривень.

Процесуальні витрати за проведену судово-товарознавчої експертизи № 6-101/14 від 27 лютого 2014 року в сумі 684,60 грн. (шістсот вісімдесят чотири гривні шістдесят копійок) стягнути з ОСОБА_1 в користь держави (УК У м. Тернополі, м. Тернопіль, 24060300, р/р31110115700002 в ГУ ДКСУ у Тернопільській області, МФО 838012, код ЕДРПОУ 37977726).

Апеляція на вирок може бути подана до апеляційного суду Тернопільської області через Тернопільський міськрайонний суд Тернопільської області протягом тридцяти діб з моменту його проголошення з підстав, передбачених ст. 394 КПК України.

Копії вироку негайно після проголошення вручити ОСОБА_1 та прокурору. Інші учасники судового провадження мають право отримати копію вироку в суді.

Головуючий суддяС. В. Кунцьо