Постанова № 37829888, 25.03.2014, Рівненський апеляційний господарський суд

РІВНЕНСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

33001 , м. Рівне, вул. Яворницького, 59

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"25" березня 2014 р. Справа № 902/125/13-г

Рівненський апеляційний господарський суд у складі колегії:

Головуючої судді Коломис В.В.

суддів Огороднік К.М.

суддів Тимошенко О.М.

при секретарі судового засідання Величко К.Я.

розглянувши апеляційну скаргу відповідача - Вінницької об'єднаної Державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Вінницькій області на рішення господарського суду Вінницької області від 11.06.13 р.

у справі № 902/125/13-г (суддя Нешик О.С. )

позивач Товариство з обмеженою відповідальністю "Колумбіні"

відповідач Вінницька об'єднана Державна податкова інспекція Головного управління Міндоходів у Вінницькій області

про визнання права власності на нафтопродукти вартістю 441198,17 грн. та витребування майна з чужого незаконного володіння

за участю представників сторін:

позивача - Шевченко В.В. (довіреність №5 від 10.01.2014р.);

відповідача - Охрімовський Я.В. (довіреність №2/10/10 від 08.01.2014р.).

Судом роз'яснено представникам сторін права та обов'язки, передбачені ст.ст.20, 22 ГПК України.

Клопотання про технічну фіксацію судового процесу не поступало, заяв про відвід суддів не надходило.

ВСТАНОВИВ:

Рішенням господарського суду Вінницької області від 11.06.2013 року у справі № 902/125/13-г позов Товариства з обмеженою відповідальністю "Колумбіні" до Вінницької об'єднаної Державної податкової інспекції Вінницької області Державної податкової служби про визнання права власності на нафтопродукти вартістю 441198,17 грн. та витребування майна з чужого незаконного володіння задоволено частково.

Визнано за Товариством з обмеженою відповідальністю "Колумбіні" право власності на майно - дизельне пальне Євро вид І в кількості 6123,61 л, бензин автомобільний А-92 в кількості 13344,00 л та бензин автомобільний А-95 в кількості 21946,00 л, яке було вилучено Вінницькою об'єднаною державною податковою інспекцією Вінницької області Державної податкової служби на АЗС №13, що знаходиться за адресою: Гніванське шосе, 2 км, с.Бохоники, Вінницький район Вінницької області.

В задоволенні решти позовних вимог, а саме в частині витребування майна - дизельного пального Євро вид І в кількості 6123,61 л, бензину автомобільного А-92 в кількості 13344 л та бензину автомобільного А-95 в кількості 21946 л з чужого незаконного володіння Вінницької об'єднаної державної податкової інспекції Вінницької області Державної податкової служби відмовлено.

Присуджено до стягнення з Вінницької об'єднаної державної податкової інспекції Вінницької області Державної податкової служби на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Колумбіні" 8 489,78 грн. судового збору.

Не погоджуючись з прийнятим судом першої інстанції рішенням, відповідач звернувся до Рівненського апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить рішення місцевого господарського суду в частині задоволення позовних вимог скасувати та прийняти в цій частині нове рішення, яким в позові відмовити.

Ухвалою Рівненського апеляційного господарського суду від 08.07.2013 року у справі №902/125/13 вищевказану апеляційну скаргу прийнято до провадження.

Ухвалою апеляційного суду від 30.07.2013 року провадження у справі №902/125/13-г зупинено в зв'язку з направленням матеріалів справи до слідчих органів.

28.02.2014 року на адресу Рівненського апеляційного господарського суду від Головного управління Міндоходів у Вінницькій області надійшов лист, в якому повідомлено про закриття кримінального провадження №320120100000000007 згідно п.2 ч.1 ст.284 КПК України.

03.03.2014 року від представника позивача - ТзОВ "Колумбіні" на адресу Рівненського апеляційного господарського суду надійшло клопотання про поновлення у даній справі.

Ухвалою апеляційного суду від 04.03.2014 року поновлено провадження у справі №902/125/13-г; розгляд справи призначено на 25 березня 2014 р.

Безпосередньо в судовому засіданні представники сторін повністю підтримали вимоги та доводи, викладені в апеляційній скарзі та у відзиві на неї.

Колегія суддів, заслухавши пояснення представників позивача та відповідача, розглянувши матеріали справи, обговоривши доводи апеляційної скарги, перевіривши юридичну оцінку обставин справи та повноту їх встановлення, дослідивши правильність застосування місцевим господарським судом норм матеріального та процесуального права, вважає, що у задоволенні вимог апеляційної скарги слід відмовити, рішення місцевого господарського суду - залишити без змін.

При цьому колегія суддів виходила з наступного.

Як вбачається з матеріалів справи та встановлено судом першої інстанції, 30 травня 2012 року між ТОВ "Віконд Ойл" (постачальник) та ТОВ "Колумбіні" (покупець/позивач) був укладений договір поставки нафтопродуктів №3005-23-НП (т.1, а.с.16-18), на виконання умов якого постачальником - ТОВ "Віконд Ойл" в період з 01 червня 2012 року по 31.09.2012 року було поставлено у власність ТОВ "Колумбіні" нафтопродукти, в тому числі бензин автомобільний марки А-95, бензин автомобільний марки А-92, дизельне паливо, що в свою чергу підтверджується наявними в матеріалах справи видатковими та податковими накладними (т.1, а.с.19-24).

ТОВ "Колумбіні", в свою чергу, транспортувало на належні йому на праві оренди АЗС вказані нафтопродукти, в тому числі і на АЗС №13, що знаходиться за адресою: Гніванське шосе, 2 км, с.Бохоники Вінницького району Вінницької області (копія договору оренди від 12 липня 2010 року - а.с.109-111, т.1), що в свою чергу підтверджується товарно-транспортними накладними на відпуск нафтопродуктів (нафти) № ТТН-001174"Ч" від 26 червня 2012 року, №6630 від 16 вересня 2012 року та №6906 від 26 вересня 2012 року (т.1, а.с. 25-27).

В період з 18.09.2012 року по 27.09.2012 року Державною податковою службою у Вінницькій області на АЗС №13 ТОВ "Колумбіні" була проведена фактична перевірка, за результатами якої складений Акт (Довідка) фактичної перевірки № 43/02/32/22/37018720 від 27.09.2012 року (далі - Акт перевірки, т.1, а.с.28-32).

Згідно Акту перевірки бензин автомобільний А-95 в кількості 11727,0 куб.дм не відповідає представленим приходним документам, бензин автомобільний А-92 в кількості 15470,0 куб. дм не відповідає представленим приходним документам, паливо дизельне підвищеної якості (ДП Євро) в кількості 7990,0 куб. дм не відповідає представленим приходним документам, а тому документи щодо їх походження не представлено, власника не встановлено, товари не обліковані у встановленому законодавством порядку.

27 вересня 2012 року Вінницькою ОДПІ за результатами розгляду Протоколу №1 про тимчасове затримання майна винесено Рішення №1 про накладення адміністративного арешту майна, яким накладено тимчасовий адміністративний арешт майна - власник майна не встановлений, що міститься - Вінницький район, с.Бохоники, вул. Гніванське шосе, 2 км на загальну суму 91 765, 27 грн., та Рішення №2 про накладення адміністративного арешту майна, яким накладено тимчасовий адміністративний арешт майна ТОВ "Колумбіні", що міститься - Вінницький район, с.Бохоники, вул. Гніванське шосе, 2 км, АЗС №13 на загальну суму 310 646,39 грн. (т.1, а.с.12-15).

Як вбачається з вищевказаних рішень Вінницькою ОДПІ та встановлено судами обох інстанцій, єдиною підставою для застосування адміністративного арешту майна зазначено пункт 94.7 статті 94 Податкового кодексу України, відповідно до якого арешт майна може бути застосований до товарів, які виготовляються, зберігаються, переміщуються або реалізуються з порушенням правил, визначених митним законодавством України чи законодавством з питань оподаткування акцизним податком, та товарів, у тому числі валютних цінностей, які продаються з порушенням порядку, визначеного законодавством, якщо їх власника не встановлено.

З аналізу наведеної норми вбачається, що для застосування адміністративного арешту при тимчасовому затриманні майна повинні існувати такі обставини: продаж товарів з порушенням порядку, визначеного законодавством, не встановлення власника такого товару, винятковість способу забезпечення виконання платником податків його обов'язків, зазначених Законом.

Згідно актів опису і попередньої оцінки майна з ознаками безхазяйного №16 від 27 вересня від 2012 року та №17 від 11 жовтня 2012 року (т.2, а.с.42-45), представниками відповідача були вилучені нафтопродукти в кількості: дизельне пальне Євро вид І в кількості 6123,61 л, бензин автомобільний А-92 в кількості 13344 л та бензин автомобільний А-95 в кількості 21946 л.

Враховуючи вищевикладене та посилаючись на те, що ТОВ "Колумбіні" було незаконно позбавлено права володіння належним йому на праві власності майном, останній звернувся до суду з відповідним позовом про визнання права власності на майно та витребування його з чужого незаконного володіння.

Місцевий господарський суд, дослідивши матеріали справи та оцінивши всі докази в їх сукупності прийшов до висновку про часткове задоволення позовних вимог.

Колегія суддів погоджується з таким висновком місцевого господарського суду з огляду на таке.

Згідно приписів ст.1 ГПК України, підприємства, установи, організації, інші юридичні особи мають право звертатися до господарського суду згідно з встановленою підвідомчістю господарських справ за захистом своїх порушених прав і охоронюваних законом інтересів, а також для вжиття передбачених цим Кодексом заходів, спрямованих на запобігання правопорушенням.

Одним із способів захисту порушеного права, відповідно до ст.16 ЦК України, є визнання права.

Стаття 328 ЦК України встановлює, що право власності набувається на підставах, що не заборонені законом, зокрема із правочинів. Право власності вважається набутим правомірно, якщо інше прямо не випливає із закону або незаконність набуття права власності не встановлена судом.

Відповідно до ст. 392 ЦК України, власник майна може пред'явити позов про визнання його права власності, якщо це право оспорюється або не визнається іншою особою, а також у разі втрати ним документа, який засвідчує його право власності.

Згідно частини 1 статті 335 ЦК України безхазяйною є річ, яка не має власника або власник якої невідомий. Тобто, із визначення поняття "безхазяйна річ" вбачається, що дана річ має бути такою, щодо якої право власності ніким не оспорюється.

Статтею 19 Конституції України передбачено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Повноваження органів податкової служби щодо безхазяйного майна, крім безхазяйного нерухомого майна, визначені у Порядку обліку, зберігання, оцінки конфіскованого та іншого майна, що переходить у власність держави, і розпорядження ним, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 25 серпня 1998 року №1340 та у Порядку взаємодії між підрозділами органів державної податкової служби України під час роботи з безхазяйними речами та майном, що переходить у власність держави, який затверджений наказом ДПА України від 24.12.2010 року № 1032.

Відповідно до зазначених актів, їх дія поширюється лише на майно, що вже визнано безхазяйним відповідно до чинного законодавства.

Відповідно до п.2 Порядку обліку, зберігання, оцінки конфіскованого та іншого майна, що переходить у власність держави, і розпорядження ним, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України №1340 від 25 серпня 1998 року, облік, попередня оцінка, а також відповідальність за зберігання майна, зазначеного у пункті 1 цього Порядку, до передачі його для подальшого розпорядження відповідно до пункту 9 цього Порядку покладаються на органи (організації), що здійснили вилучення або зберігають його.

Таким чином, складання акту попередньої оцінки відносно безхазяйного майна, відповідно до вищевикладених норм, можливе лише у разі визнання майна безхазяйним в порядку, встановленому законодавством.

При цьому, посилання скаржника на те, що бензин автомобільний А-95 в кількості 11727,0 куб. дм та бензин автомобільний А-92 в кількості 15470,0 куб. дм не відповідають вимогам ДСТУ 4063-2001 "Бензини автомобільні. Технічні умови", за показниками "концентрація фактичних смол" не відповідають представленим приходним документам, паливо дизельне підвищеної якості (ДП Євро) в кількості 7990,0 куб. дм не відповідає вимогам ДСТУ 4840-2007 "Паливо дизельне підвищеної якості. Технічні умови", за показником "температура спалахнення у закритому тиглі" не відповідає представленим приходним документам, колегія суддів вважає безпідставними, оскільки можлива невідповідність нафтопродуктів, належних позивачу, вимогам ДСТУ 4063-2001 "Бензини автомобільні. Технічні умови" та ДСТУ 4840-2007 "Паливо дизельне підвищеної якості. Технічні умови" за деякими показниками, зокрема щодо концентрації фактичних смол та температури спалахнення у закритому тиглі, не може свідчити про відсутність у позивача права власності на вказаний товар (за наявності необхідних документів) та не припиняє права власності на нього.

Реалізація позивачем неякісного бензину може бути підставою для притягнення його до встановленої законодавством відповідальності, в тому числі, шляхом вилучення з обігу вказаного товару, однак не може бути підставою позбавлення права власності на нього шляхом визнання майна безхазяйним.

Слід зазначити, що ст.26 Закону України "Про захист прав споживачів" передбачено, що спеціально уповноважений центральний орган виконавчої влади у сфері захисту прав споживачів та його територіальні органи в областях, містах Києві та Севастополі, а на території Автономної республіки Крим - орган виконавчої влади Автономної Республіки Крим у сфері захисту прав споживачів здійснюють державний контроль за додержанням законодавства про захист прав споживачів, забезпечують реалізацію товарної політики щодо захисту прав споживачів.

Частиною 4 пункту 1 статті 11 Закону України "Про державний ринковий нагляд і контроль нехарчової продукції" визначені повноваження органів ринкового нагляду, а саме, з метою здійснення ринкового нагляду органи ринкового нагляду в межах сфер їх відповідальності - проводять перевірки характеристик продукції, в тому числі відбирають зразки продукції та забезпечують проведення їх експертизи (випробування).

Постановою Кабінету міністрів України від 01.06.2011 р. № 573 затверджено "Перелік органів державного ринкового нагляду та сфер їх відповідальності", до якого органи Державної податкової служби України не включено, а отже вони не є органами ринкового нагляду і не мають відповідних повноважень.

Тобто, питання щодо належної якості продукції (в тому числі нафтопродуктів), перевірки характеристик продукції, відбирання у суб'єктів господарювання зразків товарів, сировини, матеріалів, напівфабрикатів, комплектуючих виробів для перевірки їх якості, відносяться до завдань та повноважень спеціально визначених законодавством органів державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності (зокрема, Державної інспекції України з питань захисту прав споживачів), а не органів податкового контролю (яким відповідно до п.п.41.1.1 п.41.1. ст.41 Податкового кодексу України є органи Державної податкової служби України - на момент здійснення перевірки ).

Твердження скаржника, що податковий орган діяв згідно приписів пункту 94.7 статті 94 Податкового кодексу України та наклав адміністративний арешт на майно, враховуючи те, що його власника не встановлено, спростовуються матеріалами справи, зокрема, укладеним договором поставки нафтопродуктів №3005-23-НП від 30.05.2012 року, згідно якого постачальник - ТОВ "Віконд Ойл" поставило в період з 01.06.2012 року по 31.09.2012 року у власність ТОВ "Колумбіні" нафтопродукти, в тому числі, бензин автомобільний марки А-95, бензин автомобільний марки А-92, дизельне паливо, що підтверджується видатковими накладними, податковими накладними, виданими постачальником.

З вищевикладеного слідує, що власником товару є ТОВ "Колумбіні", отже товар не підпадає під визначення безхазяйного, а відтак твердження відповідача про неможливість встановити власника даного майна є безпідставними та документально необґрунтованими.

Оскільки відповідачем не надано належних та допустимих доказів в розумінні ст.ст. 33, 34 ГПК УКраїни, які б свідчили про безхазяйність майна - нафтопродуктів, так як вказані нафтопродукти є власністю ТОВ "Колумбіні", що підтверджується наявними в останнього документами, місцевий господарський суд прийшов до правильного висновку про наявність правових підстав для задоволення позовних вимог в частині визнання права власності на майно (нафтопродукти).

Крім того, колегія суддів звертає увагу на те, що постановою СУ ФР ГУ Міндоходів у Вінницькій області від 17.02.2014 року кримінальне провадження за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч.3 ст.212 КК України за фактом умисного ухилення від сплати податків службовими особами ТОВ "Колумбіні", та за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч.ч. 1,3 ст.204 КК України за фактом реалізації незаконного виготовлення підакцизних товарів, закрито за відсутності в діянні складу кримінального правопорушення. Нафтопродукти, визнані речовими доказами згідно постанов про визнання речовими доказами від 26.12.2012, 28.12.2013 та 03.04.2013 років - виключено з числа речових доказів по кримінальному провадженню №32012010000000007.

Вказана постанова обгрунтована тим, що в ході досудового розслідування не встановлено факту незаконного виробництва нафтопрдуктів, що зберігались на нафтобазі в м. Калинівка, вул. Шмідта,5 та АЗС №13, №29 та №31, на яких здійснювало господарську діяльність ТОВ "Колумбіні". За результатами проведених експертиз нафтопродуктів та паливно-мастильних матеріалів встановлено, що показники "октанове число за дослідним методом", "сумарний вміст ароматичних вуглеводів", "сумарний вміст бензолу", "колір", "концентрація фактичних смол", фракційний склад" можуть змінюватися внаслідок тривалого зберігання або недотримання умов транспортування нафтопродуктів і можуть бути відновлені у відповідності до "Інструкції з контролювання якості нафти і нафтопродуктівна підприємствах і організаціях України". Нафтопродукти, що зберігались в ємностях Калинівської нафтобази, в автоцистернах реалізовувались на АЗС №13, №29 та №31, на яких здійснювало господарську діяльність ТОВ "Колумбіні" - не стали предметом злочину, не містять на собі слідів кримінального правопорушення, та не є предметом на який було безпосередньо спрямоване кримінальне протиправне посягання.

Щодо позовної вимоги про витребування майна - дизельного пального Євро вид І в кількості 6123,61 л, бензину автомобільного А-92 в кількості 13344 л та бензину автомобільного А-95 в кількості 21946 л з чужого незаконного володіння Вінницької ОДПІ, слід зазначити наступне.

Згідно ст.387 ЦК України, власник має право витребувати своє майно від особи, яка незаконно, без відповідної правової підстави заволоділа ним.

Враховуючи, що обраний позивачем спосіб захисту порушеного права передбачений ст.16 ЦК України та ст.20 ГК України, суд першої інстанції вірно зазначив в оскаржуваному рішенні, що позивач мав право на звернення до господарського суду з вимогою про витребування майна із чужого незаконного володіння.

Разом з цим, з матеріалів справи, зокрема, постанови №011994 від 28 грудня 2012 року (т.2, а.с. 53-54) вбачається, що правовою підставою заволодіння Вінницькою об'єднаною державною податковою інспекцією спірними нафтопродуктами є визнання їх на підставі ст.ст. 98, 100, 110 КПУ України речовими доказами по кримінальному провадженню №32012010000000007.

Оцінка дій, вчинених в ході досудового розслідування, на предмет їх відповідності вимогам Закону не входить до компетенції господарського суду.

Враховуючи викладене, місцевий господарський суд прийшов до правильного висновку про відсутність правових підстав для задоволення позовних вимог в частині витребування майна - дизельного пального Євро вид І в кількості 6123,61 л, бензину автомобільного А-92 в кількості 13344 л та бензину автомобільного А-95 в кількості 21946 л з чужого незаконного володіння.

При цьому, слід зазначити, що на даний час зазначені нафтопродукти виключені з переліку речових доказів по кримінальному провадженню, в зв'язку з його закриттям.

Відповідно до ст.33 ГПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог та заперечень. Натомість, скаржником не подано судовій колегії належних та достатніх доказів, які стали б підставою для скасування рішення місцевого господарського суду. Посилання скаржника, викладені в апеляційній скарзі, колегія суддів вважає безпідставними, документально необґрунтованими, такими, що належним чином досліджені судом першої інстанції при розгляді спору.

Враховуючи все вищевикладене в сукупності, колегія суддів Рівненського апеляційного господарського суду вважає, що рішення господарського суду Вінницької області ґрунтується на матеріалах і обставинах справи, відповідає нормам матеріального та процесуального права, а тому відсутні правові підстави для його скасування.

Керуючись ст.ст. 99,101,103,105 ГПК України, суд,-

ПОСТАНОВИВ:

1. Апеляційну скаргу Вінницької об'єднаної Державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Вінницькій області - залишити без задоволення.

Рішення господарського суду Вінницької області від 11.06.2013 року - залишити без змін.

2. Постанова набирає законної сили з моменту її прийняття і може бути оскаржена в касаційному порядку.

Головуюча суддя Коломис В.В.

Суддя Огороднік К.М.

Суддя Тимошенко О.М.