Ухвала суду № 37824571, 20.03.2014, Львівський апеляційний адміністративний суд

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

20 березня 2014 року Справа № 941/13

Львівський апеляційний адміністративний суд у складі:

головуючого судді Затолочного В.С.,

суддів Каралюса В.М., Матковської З.М.,

розглянувши в порядку письмового провадження в м. Львові апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у Шевченківському районі м. Львова Львівської області Державної податкової служби на постанову Львівського окружного адміністративного суду від 11.12.2012 року у справі за позовом Державної податкової інспекції у Шевченківському районі м. Львова Львівської області Державної податкової служби до Товариства з обмеженою відповідальністю «Фабрика меблів ВЕЕМ» про стягнення до бюджету коштів в розмірі 52 082, 24 грн. з рахунків у банках, -

В С Т А Н О В И В:

В листопаді 2012 року Державна податкова інспекція у Шевченківському районі м. Львова Львівської області Державної податкової служби (далі - Позивач, ДПІ в Франківському р-ні) звернулася до суду з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю «Фабрика меблів ВЕЕМ» (далі - Відповідач, ТОВ «Фабрика меблів ВЕЕМ») про стягнення з відкритих у банках рахунків Товариства з обмеженою відповідальністю «Фабрика меблів ВЕЕМ» податкового боргу в сумі 52 082,24 грн. в користь державного бюджету.

Постановою Львівського окружного адміністративного суду від 11.12.2012 року у задоволенні позову відмовлено. Рішення суду першої інстанції мотивоване невідповідністю обраного позивачем способу захисту права та невідповідністю форми звернення до суду за таким захистом.

Постанову суду першої інстанції оскаржила ДПІ в Франківському р-ні, подавши на неї апеляційну скаргу.

Позивач зазначає, що не погоджується з висновком суду першої інстанції та вважає, що постанова підлягає скасуванню. Звертає увагу на те, що законодавством передбачено можливість податкового органу самостійно обирати спосіб звернення до суду: як в порядку ст.183-3 Кодексу адміністративного судочинства України, так і в загальному позовному порядку.

Сторони правом на участь у судовому засіданні не скористалися, у зв'язку з чим справа розглядалася в порядку письмового провадження.

Вислухавши суддю-доповідача, дослідивши обставини справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів приходить до висновку про те, що апеляційну скаргу слід залишити без задоволення з наступних підстав.

Судом першої інстанції встановлено, що ТОВ «Фабрика меблів ВЕЕМ» перебуває на обліку як платник податків в ДПІ у Шевченківському районі Львівської області ДПС.

ТОВ «Фабрика меблів ВЕЕМ» має податковий борг перед бюджетом по ПДВ та орендній платі за землю.

Податковий борг по ПДВ виник за результатами проведеної перевірки 30.05.2012 р., про що складено акт від 30.05.2012 р. №1028/262/15-2/25223994. Встановлено несвоєчасну сплату узгодженого податкового зобов'язання по ПДВ, задекларованого в податкових декларація з ПДВ за липень, серпень 2012 р. Винесено податкові повідомлення-рішення №0005641630/8285 від 14.06.2012 р., яким визначено суму штрафних санкцій за порушення граничного строку сплати суми грошового зобов'язання, - 5 223,02 грн. та № 0005661630 від 14.06.2012 р., яким визначено суму штрафних санкцій за порушення граничного строку сплати суми грошового зобов'язання, - 6 016,8 грн. Податкові повідомлення-рішення отримані платником.

Також було проведено перевірку 20.08.2012 р. щодо своєчасності сплати самостійно визначеного податкового зобов'язання. Встановлено несвоєчасність сплати задекларованих зобов'язань. За результатами перевірки складено акт №337/15-2013/25223994 від 20.08.2012 року та винесено податкові повідомлення-рішення №0006621630/13480 від 27.08.2012 р., яким визначено суму штрафних санкцій з порушення граничного строку сплати суми грошового зобов'язання, сумі - 399,00 грн., № 0006621630/13481 від 27.08.2012 р., яким визначено суму штрафних санкцій з порушення граничного строку сплати суми грошового зобов'язання, - 150,00 грн.

ТОВ «Фабрика меблів ВЕЕМ», як платник орендної плати за землю з юридичних осіб самостійно задекларував в податковій декларації №900057840929 за період червень-серпень 2012 р., суму, що підлягає до сплати 16 575,00 грн.

Відповідно до розрахунку податкового боргу, картки обліку платника податків податковий борг складається з:

- податку на додану вартість у розмірі 12973,66 грн., пеня - 499,4 грн;

- орендна плата з юридичних осіб у розмірі 38476,89 грн., пеня - 132,05 грн.

03.05.2012 р. ДПІ у Шевченківському районі м. Львова Львівської області ДПС було винесено податкову вимогу про сплату боргу № 618 від 03.05.2012 р. на суму 16 150,64 , яка отримана платником 04.05.2012 р.

Вірно встановивши обставини справи, суд першої інстанції правильно застосував до правовідносин між сторонами відповідні їм норми матеріального права.

Норми Податкового кодексу України розрізняють процедуру стягнення коштів за податковим боргом і процедуру погашення всієї суми податкового боргу за рахунок майна платника податків, що перебуває у податковій заставі.

Відповідно до частини першої статті 183-3 Кодексу адміністративного судочинства України шляхом внесення подання податкового органу може бути ініційовано розгляд в адміністративному суді питання про стягнення коштів за податковим боргом.

Відповідно до абзацу першого пункту 95.3 статті 95 Податкового кодексу України стягнення коштів з рахунків платника податків у банках, які обслуговують такого платника податків, здійснюється за рішенням суду, яке направляється до виконання органам державної податкової служби, у розмірі суми податкового боргу або його частини.

Зазначена норма Податкового кодексу України кореспондує з пунктом третім частини першої статті 183-3 Кодексу адміністративного судочинства України, відповідно до якого провадження у справах за зверненням органів державної податкової служби при здійсненні ними передбачених законом повноважень здійснюється на підставі подання таких органів щодо стягнення коштів за податковим боргом.

Таким чином, процедура стягнення податкового боргу за рахунок коштів на рахунку платника податків може бути ініційована шляхом винесення подання в порядку статті 183-3 Кодексу адміністративного судочинства України.

Згідно з абзацом другим пункту 95.3 статті 95 Податкового кодексу України орган державної податкової служби, у свою чергу, звертається до суду щодо надання дозволу на погашення усієї суми податкового боргу за рахунок майна платника податків, що перебуває у податковій заставі. Рішення суду про надання дозволу на погашення податкового боргу за рахунок майна платника податку виноситься за результатами розгляду відповідного позову податкового органу і не може бути ухвалене в порядку статті 183-3 Кодексу адміністративного судочинства України.

Враховуючи викладене, колегія суддів апеляційного суду дійшла висновку про те, що судом першої інстанції належним чином з'ясовані обставини справи та надано їм правильну юридичну оцінку.

Доводи апеляційної скарги не відповідають законодавству України та не можуть бути підставою для її задоволення.

З огляду на викладене, постанова суду першої інстанції відповідає обставинам справи, наявним в ній доказам, прийнята з додержанням норм матеріального та процесуального права і підстав для її скасування колегія суддів не знаходить.

Керуючись ст.ст. 160 ч. 3, 195, 196, 198, 200, 205, 206, 254 КАС України, апеляційний суд -

У Х В А Л И В:

Апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у Шевченківському районі м. Львова Львівської області Державної податкової служби залишити без задоволення.

Постанову Львівського окружного адміністративного суду від 11.12.2012 року у справі № 2а-9618/12/1370 залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили через п'ять днів після направлення її копій особам, які беруть участь у справі, та може бути оскаржена до Вищого адміністративного суду України протягом двадцяти днів шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до суду касаційної інстанції.

Головуючий суддя В.С. Затолочний

Судді В.М. Каралюс

З.М. Матковська