Постанова № 37824534, 24.03.2014, Луганський окружний адміністративний суд

10.1

ЛУГАНСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

Іменем України

24 березня 2014 рокуЛуганськСправа № 812/618/14

Суддя Луганського окружного адміністративного суду Чиркін С.М., розглянувши у порядку скороченого провадження адміністративну справу за позовом управління Пенсійного фонду України в м.Алчевську Луганської області до фізичної особи - підприємця ОСОБА_1 про стягнення заборгованості по страховим внескам на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування в сумі 1684,80 грн. ,-

ВСТАНОВИВ:

31 січня 2014 року до Луганського окружного адміністративного суду надійшов адміністративний позов управління Пенсійного фонду України в м.Алчевську Луганської області до фізичної особи - підприємця ОСОБА_1 про стягнення заборгованості по страховим внескам на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування в сумі 1684,80 грн.

В обґрунтування позовних вимог зазначено, що 27.10.2005 ОСОБА_1 зареєстрована у виконавчому комітеті Алчевської міської ради Луганської області як фізична особа - підприємець. В управлінні Пенсійного фонду України в м.Алчевську зареєстрована як платник страхових внесків з 01.11.2005. Відповідно до п.1 ст.1 Закону України «Про збір на обов'язкове державне пенсійне страхування» платниками збору на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування є: суб'єкти підприємницької діяльності незалежно від форми власності, їх об'єднання, бюджетні, громадські та інші установи та організації, об'єднання громадян та інші юридичні особи, а також фізичні особи - суб'єкти підприємницької діяльності, які використовують працю найманих працівників. Звертає увагу, що ФОП ОСОБА_1 відповідно до ст.14 Закону України №1058, п.1 ст.1 Закону №400/97 є страхувальником та платником страхових внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування. В порушення вимог Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» відповідач не в повному обсязі сплатила страхові внески нараховані за період з 01.01.2010 по 31.12.2010, що підтверджується карткою особового рахунку платника.

Зазначає, що 15.05.2013 ОСОБА_1 надала звіт до УПФУ в м.Алчевську з нарахуванням встановленого розміру страхових внесків на загальну суму 1846,80 грн. Платником страхового внеску за період з 01.01.2010 по 31.12.2010 зараховано внесків на суму 1020,00 грн. та врахована існуюча переплата в сумі 162,00 грн. Загальна сума недоїмки по внескам за період з 01.01.2010 по 31.12.2010 становить 1684,80 грн. (664,80 + 1020,00).

На підставі п.5 ч.9 ст.106 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» за несвоєчасне подання звітності до органів Пенсійного фонду до фізичної особи - підприємця ОСОБА_1 застосовані штрафні санкції згідно рішення №541-546 від 15.05.2013 в загальному розмірі 1020,00 грн.

Таким чином, згідно розрахунку заборгованості зі сплати страхових внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування станом на 21.10.2013 розмір недоїмки становить 1684,80 грн.

Відповідно до ч.3 ст.106 ЗУ №1058 відповідачеві була направлена вимога про сплату боргу №Ф-26 від 04.11.2013 на суму 1684,80 грн., що підтверджується повідомленням про вручення поштового відправлення.

Відповідач суму боргу, що зазначена у вимозі, не оскаржив у встановленому законом порядку та у повному обсязі не сплатив.

Згідно п.4 ч.1 ст.183-2 Кодексу адміністративного судочинства України скорочене провадження застосовується в адміністративних справах щодо стягнення грошових сум, які ґрунтуються на рішеннях суб'єкта владних повноважень, щодо яких завершився встановлений цим Кодексом строк оскарження.

Ухвалою суду від 03 лютого 2014 року відкрито справу у скороченому провадженні.

Відповідачу запропоновано у 10 денний строк з дня одержання ухвали про відкриття скороченого провадження надати на адресу Луганського окружного адміністративного суду заперечення проти позову та необхідні документи або письмову заяву про визнання позову.

11 березня 2014 року до суду повернулись конверти без вручення відповідачу з довідкою про повернення за причиною «за закінченням терміну зберігання» (а.с. 22-23, 24-25).

Відповідно до ч.11 ст.35 Кодексу адміністративного судочинства України у разі повернення поштового відправлення із повісткою, яка не вручена адресату з незалежних від суду причин, вважається, що така повістка вручена належним чином.

З огляду на вищезазначене, суд вважає, що вжив всі залежні від нього заходи для повідомлення відповідача належним чином для реалізації ним права судового захисту своїх прав та інтересів.

Відповідно до частини 6 статті 71 Кодексу адміністративного судочинства України якщо особа, яка бере участь у справі, без поважних причин не надасть докази на пропозицію суду для підтвердження обставин, на які вона посилається, суд вирішує справу на основі наявних в матеріалах справи доказів.

Дослідивши матеріали справи, розглянувши справу в межах заявлених позовних вимог і наявних у матеріалах справи доказів, оцінивши докази відповідно до вимог ст.ст.69-72 КАС України, суд прийшов до наступного.

Як зазначено в п.1 ч.1 ст.3 КАС України справа адміністративного суду публічно-правовий спір у якому хоча б однією із сторін є орган виконавчої влади, орган місцевого самоврядування, їхня посадова чи службова особа або інший суб'єкт, який здійснює владні управлінські функції на основі законодавства.

Пенсійний фонд України та його органи, у розумінні пункту 7 частини першої статті 3 КАС України, є суб'єктами владних повноважень, а спори за участю цих органів є публічно - правовими, оскільки виникають за участю суб'єкта владних повноважень, що реалізує у спірних правовідносинах надані йому чинним законодавством владні управлінські функції, та відповідають визначенню «адміністративної справи».

Відповідач - ОСОБА_1, ДРФО НОМЕР_1, зареєстрована в якості фізичної особи-підприємця виконавчим комітетом Алчевської міської ради Луганської області 27.10.2005 (а.с. 5).

З 01.11.2005 відповідач перебуває на обліку в УПФУ в м.Алчевську Луганської області як платник страхових внесків (а.с. 6).

З 01.01.2011 набрав чинності Закон України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування» від 08.07.2010 №2464-VI.

Пунктом 7 прикінцевих та перехідних положень Закону України "Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування " встановлено, що суми внесків, нарахованих на загальнообов'язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття, загальнообов'язкове державне соціальне страхування у зв'язку з тимчасовою втратою працездатності та витратами, зумовленими похованням, загальнообов'язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності, строк сплати яких не настав на 1 січня 2011 року, та суми нарахованого збору на обов'язкове державне пенсійне страхування до 1 січня 2004 року, строк сплати яких не настав на 1 січня 2011 року, не сплачені станом на 1 січня 2011 року, підлягають сплаті в порядку, що діяв до 1 січня 2011 року.

Стягнення заборгованості із сплати страхових внесків за діючими видами загальнообов'язкового державного соціального страхування та сум штрафних санкцій, нарахованих та/або не сплачених у період до 1 січня 2011 року, в тому числі страхових внесків, строк сплати яких на 1 січня 2011 року не настав, здійснюється фондами загальнообов'язкового державного соціального страхування відповідно до законодавства, що діяло на момент виникнення такої заборгованості або застосування штрафних санкцій. Погашення заборгованості з використанням коштів, що надходять у рахунок сплати єдиного внеску, забороняється.

На період до повного стягнення заборгованості із сплати страхових внесків за діючими видами загальнообов'язкового державного соціального страхування та сум штрафних санкцій, нарахованих та/або не сплачених у період до 1 січня 2011 року, в тому числі нарахованих внесків, строк сплати яких на 1 січня 2011 року не настав, та відповідних штрафних санкцій за фондами загальнообов'язкового державного соціального страхування зберігаються повноваження щодо контролю за правильністю нарахування, своєчасністю сплати страхових внесків, застосування фінансових санкцій, якими вони були наділені до набрання чинності цим Законом.

15.05.2013 відповідачем до позивача було подано звіт за 2010 рік нарахування внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування ФО-СПД, які обрали особливий спосіб оподаткування (а.с. 9).

Оскільки суми страхових внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування нараховані відповідачем за 2010 рік, граничний строк сплати вказаних внесків до 01.04.2011, суд приходить до висновку, що до правовідносин, які виникли між позивачем та відповідачем, слід застосовувати порядок, що діяв до 01.01.2011.

Відповідно до п.1 ч.1 ст.14 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» ОСОБА_1 є платником страхових внесків (страхувальником) на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування.

Згідно п.6 ч.2 ст.17 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» відповідач повинен нараховувати, обчислювати і сплачувати в установлені строки та в повному обсязі страхові внески.

Крім того, п.п.4 п.8 розділу 15 «Прикінцеві положення» Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» від 09.07.2003 №1058-IV (в редакції Закону України від 08.07.2010 №2464) встановлено, що фізичні особи -суб'єкти підприємницької діяльності, які обрали особливий спосіб оподаткування (фіксований податок, єдиний податок), на період дії законодавчих актів з питань особливого способу оподаткування сплачують страхові внески в порядку, визначеному цим Законом.

Сума страхового внеску встановлюється зазначеними особами самостійно. При цьому сума страхового внеску з урахуванням частини фіксованого або єдиного податку, що перерахована до Пенсійного фонду України, повинна становити не менше мінімального розміру страхового внеску, та не більше розміру страхового внеску, обчисленого від максимальної величини фактичних витрат на оплату праці найманих працівників, грошового забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу, оподатковуваного доходу (прибутку), загального оподатковуваного доходу, з якої сплачуються страхові внески.

Відповідно до ч.12 ст.20 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» страхові внески підлягають сплаті незалежно від фінансового стану платника страхових внесків. У разі наявності в платника страхових внесків одночасно із зобов'язаннями із сплати страхових внесків зобов'язань із сплати податків, інших обов'язкових платежів, передбачених законом, або зобов'язань перед іншими кредиторами зобов'язання із сплати страхових внесків виконуються в першу чергу і мають пріоритет перед усіма іншими зобов'язаннями, крім зобов'язань щодо виплати заробітної плати (доходу).

Частиною 6 статті 20 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» передбачено, що страхувальники зобов'язані сплачувати страхові внески, нараховані за відповідний базовий звітний період, не пізніше ніж через 20 календарних днів із дня закінчення цього періоду.

Відповідно до ст.106 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» суми страхових внесків своєчасно не нараховані та/або не сплачені страхувальниками у строки, визначені статтею 20 цього Закону, в тому числі обчислені територіальними органами Пенсійного фонду у випадках, передбачених частиною третьою статті 20 цього Закону, вважаються простроченою заборгованістю із сплати страхових внесків (далі - недоїмка) і стягуються з нарахуванням пені та застосуванням фінансових санкцій.

Територіальні органи Пенсійного фонду за формою і у строки, визначені правлінням Пенсійного фонду, надсилають страхувальникам, які мають недоїмку, вимогу про її сплату.

Протягом десяти робочих днів із дня одержання вимоги про сплату недоїмки страхувальник зобов'язаний сплатити суми недоїмки та суми фінансових санкцій.

Страхувальник у разі незгоди з розрахунком суми недоїмки, зазначеної у вимозі про сплату недоїмки, узгоджує її з органами Пенсійного фонду в порядку, встановленому правлінням Пенсійного фонду, а в разі неузгодження вимоги із органами Пенсійного фонду має право на оскарження вимоги в судовому порядку.

У разі якщо страхувальник, який одержав вимогу територіального органу Пенсійного фонду про сплату недоїмки і протягом десяти робочих днів після її отримання не сплатив зазначену у вимозі суму недоїмки разом з застосованою до нього фінансовою санкцією, включеної до вимоги, або не узгодив вимогу з відповідним органом Пенсійного фонду, або не оскаржив вимогу в судовому порядку, а також у разі якщо страхувальник узгодив вимогу, але не сплатив узгоджену суму недоїмки протягом десяти робочих днів після отримання узгодженої вимоги, відповідний орган Пенсійного фонду звертається в установленому законом порядку і подає вимогу про сплату недоїмки до відповідного підрозділу державної виконавчої служби. У зазначених випадках орган Пенсійного фонду також має право звернутися до суду чи господарського суду з позовом про стягнення недоїмки.

Строк давності щодо стягнення недоїмки, пені та штрафів не застосовується.

З матеріалів справи вбачається, що станом на 21 жовтня 2013 року за фізичною особою-підприємцем рахується заборгованість зі сплати страхових внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування в загальному розмірі 1846,80 грн., в тому числі: недоїмка - 664,80 грн. та фінансові санкції - 1020,00 грн. (а.с. 8, 11).

Зі звіту про суми нарахованого доходу застрахованих осіб та суми нарахованих внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування до органів Пенсійного фонду України, поданого 15.05.2013, вбачається, що за 2010 рік (з 01.01.2010 по 31.12.2010) відповідачем до сплати нараховані страхові внески у розмірі 1846,80 грн.

Фактично, з урахуванням наявної переплати в сумі 162,00 грн., відповідачем сплачено за вказаний період страхових внесків у розмірі 1020,00 грн. (а.с. 8).

Відповідно до вимог ч.3 ст.106 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» позивачем рекомендованою кореспонденцією відповідачу була надіслана вимога про сплату боргу від 04.11.2013 №Ф-26 на суму 1684,80 грн., яка отримана особисто відповідачем 12.11.2013, що підтверджується підписом на рекомендованому повідомленні про вручення поштового відправлення (а.с. 10).

Протягом десяти робочих днів із дня одержання вимоги про сплату недоїмки відповідач суму недоїмки в повному обсязі не сплатив, вимогу про сплату недоїмки з управлінням Пенсійного фонду України в м.Алчевську Луганської області не узгодив та у судовому порядку її не оскаржив.

Згідно п.5 ч.9 ст.106 ЗУ №1058 виконавчі органи Пенсійного фонду застосовують до страхувальників такі фінансові санкції за неподання, несвоєчасне подання, подання не за встановленою формою або подання недостовірних відомостей, що використовуються в системі персоніфікованого обліку та іншої звітності, передбаченої законодавством, до територіальних органів Пенсійного фонду накладається штраф у розмірі 10 відсотків суми страхових внесків, які були сплачені або підлягали сплаті за відповідний звітний період, за кожний повний або неповний місяць затримки подання відомостей, звітності, але не менше десяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, а в разі повторного протягом року такого порушення - у розмірі 20 відсотків зазначених сум та не менше 20 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

Згідно ч.13 ст.106 вищезазначеного Закону України про нарахування пені та накладення штрафів, передбачених частинами дев'ятою і десятою цієї статті, посадові особи виконавчих органів Пенсійного фонду в порядку, встановленому правлінням Пенсійного фонду, виносять рішення, які протягом трьох робочих днів із дня їх винесення надсилаються страхувальнику, банку чи організації, яка здійснює виплату і доставку пенсій.

Суми пені та штрафів, передбачених частинами дев'ятою і десятою цієї статті, підлягають сплаті страхувальником, банком чи організацією, яка здійснює виплату і доставку пенсій, протягом десяти робочих днів з дня одержання відповідного рішення. При цьому в цей же строк страхувальник, банк чи організація, яка здійснює виплату і доставку пенсій, має право оскаржити зазначене рішення до вищого органу Пенсійного фонду або в судовому порядку з одночасним обов'язковим письмовим повідомленням про це відповідного виконавчого органу Пенсійного фонду, яким прийнято це рішення.

15 травня 2013 року управлінням Пенсійного фонду України в м.Алчевську Луганської області на підставі п.5 ч.9 ст.106 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» відносно відповідача винесені рішення №541, 542, 543, 544, 545, 546 про застосування фінансових санкцій за несвоєчасне подання відомостей, що використовуються у системі персоніфікованого обліку у встановлені строки. Фінансові санкції застосовані у розмірі десяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, а саме 170,00 грн. (а.с. 12, 13, 14, 15, 16, 17).

Зазначені рішення отримані особисто відповідачем 15 травня 2013 року, у встановлений чинним законодавством строк не оскаржені та є такими, що підлягають виконанню.

Згідно картки особового рахунку страхувальника станом на 21.10.2013 (а.с. 8) станом на час розгляду справи заборгованість відповідача зі сплати страхових внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування за 2010 рік становить 1684,80 грн.

Враховуючи те, що відповідач у добровільному порядку заборгованість із сплати страхових внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування в розмірі 1684,80 грн. не сплатив, позовні вимоги позивача визнаються судом обґрунтованими, доведеними і такими, що підлягають задоволенню у повному обсязі.

Доказів, які б спростовували доводи позивача, відповідачем не надано.

Питання по судових витратах не вирішується, оскільки позивач звільнений від їх сплати у встановленому порядку, а ст. 94 Кодексу адміністративного судочинства України не передбачено їх стягнення у даних випадках.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 2, 9, 71, 87, 94, 158-163, 167, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, ст.ст.14, 17, 20, 106 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», п.7 «Прикінцевих та перехідних положень» Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування», суд,-

ПОСТАНОВИВ:

Адміністративний позов управління Пенсійного фонду України в м.Алчевську Луганської області до фізичної особи - підприємця ОСОБА_1 про стягнення заборгованості по страховим внескам на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування в сумі 1684,80 грн. задовольнити повністю.

Стягнути з фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 (і.н. НОМЕР_1) на користь управління Пенсійного фонду України в м.Алчевську Луганської області (вул.Ленінградська,43, м.Алчевськ, Луганська область, 94204, р/р 25605301727 у ЛОУ Ощадбанку України, МФО 304665, і.к.21792347) заборгованість по страховим внескам на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування на загальну суму 1684,80 грн. (одна тисяча шістсот вісімдесят чотири гривні 80 коп.).

Постанова, прийнята у скороченому провадженні, підлягає негайному виконанню.

Постанова, прийнята у скороченому провадженні, крім випадків її оскарження в апеляційному порядку, є остаточною.

Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку до Донецького апеляційного адміністративного суду.

Апеляційна скарга подається до Донецького апеляційного адміністративного суду через Луганський окружний адміністративний суд. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.

Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі застосування судом частини третьої статті 160 Кодексу адміністративного судочинства України, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, встановленого статтею 186 Кодексу адміністративного судочинства України, якщо таку скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Якщо строк апеляційного оскарження буде поновлено, то вважається, що постанова суду не набрала законної сили.

Суддя С.М. Чиркін