Рішення № 37822142, 25.03.2014, Ірпінський міський суд Київської області

Справа № 367/484/14-ц

ІРПІНСЬКИЙ МІСЬКИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

20 березня 2014 року Ірпінський міський суд Київської області в складі:

головуючого судді Чернов Д. Є.

при секретарі Сулиган В.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Ірпінського міського суду при судовому розгляді цивільну справу за позовом ТОВ «Аверс-сіті» до ОСОБА_1, треті особи: ОСОБА_2, ТОВ «Інтерінвестброк», приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу ОСОБА_3, приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу ОСОБА_4 про визнання договорів недійсними та за зустрічним позовом ОСОБА_1 до ТОВ «Аверс-сіті» про визнання права власності та зобов'язання вчинити дії, -

в с т а н о в и в:

До Ірпінського міського суду надійшов позов Товариства з обмеженою відповідальністю «Аверс-сіті» до ОСОБА_1, треті особи: ОСОБА_2, Товариство з обмеженою відповідальністю «Інтерінвестброк», приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу ОСОБА_3, приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу ОСОБА_4, про визнання договорів недійсними. Свій позов після уточнень позивач мотивував тим, що 17.03.2011 р. між ТОВ «Аверс-сіті» та ОСОБА_1 укладені договори купівлі-продажу майнових прав №№ 8, 9, які посвідчені приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу ОСОБА_4. Предметами вказаних договорів є об'єкти нерухомості: нежитлове приміщення НОМЕР_1 за адресою: АДРЕСА_1; нежитлове приміщення НОМЕР_2 за адресою: АДРЕСА_2; нежитлове приміщення НОМЕР_3 за адресою: АДРЕСА_2; - житлове приміщення (квартира) АДРЕСА_3

Також 17.03.2011 р. між позивачем та відповідачем були укладені договори № 316 та №317 про розірвання попередніх договорів, посвідчені приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу ОСОБА_3

18.03.2011 р. між позивачем та відповідачем був укладений договір купівлі-продажу цінних паперів № Б254-1 та складено 21.03.2011 р. Акт заліку взаємних вимог.

Вважає, що усі ці правочини здійснені з порушенням вимог чинного законодавства та Статуту ТОВ «Аверс-сіті», в зв'язку з чим підлягають визнанню недійсними.

Відповідно до Розділу 7 Статуту ТОВ «Аверс-сіті» (чинного на момент укладення оспорюваних договорів) усі та будь-які договори, контракти, та інші правочини, що створюють зобов'язання для товариства, укладаються виключно за підписом директора та фінансового директора товариства, які діють спільно, на підставі цього Статуту або за підписом довіреної особи на підставі довіреності, виданої у порядку, передбаченому цим Статутом. Платіжні документи товариства, підписані директором товариства підлягають оплаті лише за наявності підпису фінансового директора. Документи, що не відповідають вимогам, визначеним у цьому розділі, є нікчемними з моменту їх укладення та не створюють для товариства юридичних зобов'язань.

Оспорювані договори були укладені лише за підписом директора товариства ОСОБА_6, що є грубим порушенням вимог Статуту ТОВ «Аверс-сіті» і ст. 62 ЗУ «Про господарські товариства», а значить укладені договори є нікчемними згідно Розділу 7 Статуту, оскільки ОСОБА_6, підписуючи їх, діяв із порушенням Статуту ТОВ «Аверс-сіті» та перевищив свої повноваження, тобто договори укладені юридичною особою, яка не мала необхідного обсягу цивільної дієздатності на вчинення таких правочинів, а це відповідно до ч. 1 ст. 215 ЦК України є підставою їх недійсності.

Вказує, що при посвідченні оспорюваних договорів нотаріусом були порушені вимоги ст. 44 Закону України «Про нотаріат», відповідно до якої при перевірці цивільної правоздатності та дієздатності юридичної особи нотаріус зобов'язаний ознайомитися з установчими документами, інформацією про неї, що міститься в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців цієї юридичної особи, і перевірити, чи відповідає нотаріальна дія, яка вчиняється, обсягу її цивільної правоздатності та дієздатності. У разі наявності у нотаріуса сумнівів щодо поданих документів він може витребувати від цієї юридичної особи, державного реєстратора, органів державної й податкової служби, інших органів, установ та фізичних осіб додаткові відомості або документи. Нотаріус при посвідченні правочинів, вчиненні інших нотаріальних дій за участі уповноваженого представника встановлює його особу відповідно до вимог статті 43 цього Закону, а також перевіряє обсяг його повноважень.

Вважає, що існують підстави стверджувати, що оспорювані договори укладені під впливом насильства та обману, оскільки відповідач за участю її сина ОСОБА_2 самостійно визначили особу нотаріуса, що вчинив нотаріальні дії щодо посвідчення оспорюваних договорів, запевняли ОСОБА_6, що нотаріальне посвідчення договорів фактично надає йому право одноособового виконання дій від імені ТОВ «Аверс-сіті». Окрім того, ОСОБА_2 неодноразово, при інших свідках, погрожував ОСОБА_6, здійснював на нього тиск з метою спонукання до укладення оспорюваних правочинів, систематично оформлювались та надсилались до правоохоронних органів та органів прокуратури заяви про злочинні дії директора ТОВ «Аверс-сіті» ОСОБА_6 з метою порушити проти нього кримінальну справу з будь-якого приводу, мати на нього вплив та використовувати у власних інтересах.

Враховуючи зазначене, просить суд визнати недійсними укладені між позивачем та відповідачем договори купівлі-продажу майнових прав від 17.03.11 №№ 8, 9, договори про розірвання попередніх договорів від 17.03.11 №№ 316, 317, договір купівлі-продажу цінних паперів від 18.03.11 № Б254-1, Акт заліку взаємних вимог від 21.03.2011 р., застосувати наслідки недійсності правочинів.

Відповідач ОСОБА_1, в свою чергу, звернулась до суду із зустрічним позовом до ТОВ «Аверс-сіті» про визнання права власності та зобов'язання вчинити дії, який мотивує тим, що 04.06.2010 р. між нею та ТОВ «АВЕРС-СІТІ», яке було представлено товариством з обмеженою відповідальністю «Регіональні будівні інвестиції», як Агентом, що діяло на підставі агентської угоди від 20.07.2009 р. було укладено попередні договори, що посвідчені приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу ОСОБА_3 та зареєстровані в реєстрі за №№ 794, 795, за якими одна сторона ТОВ «Аверс-Сіті» свідчила і гарантувала, що вона є замовником будівництва багатоповерхових житлових будинків з об'єктами соціально-побутового призначення та багатоповерховим паркінгом по АДРЕСА_2., та згодна продати предмети Попередніх договорів: нежитлове приміщення НОМЕР_1 за адресою: АДРЕСА_1; нежитлове приміщення НОМЕР_2 за адресою: АДРЕСА_2; нежитлове приміщення НОМЕР_3 за адресою: АДРЕСА_2; квартира АДРЕСА_3, а друга сторона ОСОБА_1 стверджує, що вона згодна купити зазначені об'єкти нерухомості.

17.03.2011р. між ними було укладено Договори про розірвання Попередніх договорів №794, 795 від 04.06.2010р. та укладено Договори купівлі-продажу майнових прав №№ 8, 9, згідно п. 2.1 яких об'єктом нерухомості, майнові права на який передаються за ними, є: нежитлове приміщення НОМЕР_1 загальною площею 57,18 кв. м., на 1-му поверсі будинку АДРЕСА_1; нежитлове приміщення НОМЕР_2 загальною площею 57,18 кв. м., на 1-му поверсі будинку АДРЕСА_2 нежитлове приміщення НОМЕР_3 загальною площею 81,74 кв. м., на 1-му поверсі будинку АДРЕСА_2; квартира АДРЕСА_3

Крім того, в цей же день (17.03.2011р.) між ними були укладені Акти прийому-передачі майнових прав по договорам купівлі-продажу майнових прав від 17.03.11 №№8, 9, відповідно до яких їй були передані майнові права на вищевказане нерухоме майно.

Вказує, що у розділі 4 Договорів купівлі-продажу майнових прав сторони визначили договірну ціну та порядок розрахунків. Пунктом 4.4 цих договорів встановлено, що фактично сплачена сума за попередніми договорами є частиною оплати за Договорами купівлі-продажу майнових прав, а продавець підтверджує отримання від покупця цих сум, а саме: 165 502,07 грн. (Договір купівлі-продажу майнових прав №8); 165 502,07 грн. (Договір купівлі-продажу майнових прав №9);

Остаточний розрахунок буде здійснено не пізніше 30 банківських днів з моменту отримання покупцем свідоцтва про право власності на об'єкт нерухомого майна, вказаного у договорі, або з моменту державної реєстрації права власності покупця на об'єкт нерухомого майна, вказаного в цьому договорі (п. 4.7. Договорів купівлі-продажу майнових прав).

Пунктом 5.2.2 Договорів купівлі-продажу майнових прав встановлено обов'язок ТОВ «Аверс-Сіті» після отримання правовстановлюючих документів з Бюро технічної інвентаризації міста Ірпінь протягом 10 робочих днів направити їй повідомлення про необхідність з'явитись для отримання об'єкта нерухомості та підписання Акту прийому-передачі об'єкта нерухомості, копії Акту Державної приймальної комісії про прийняття об'єкта будівництва в експлуатацію, технічного паспорту на об'єкт нерухомості, технічного паспорту на об'єкт нерухомості та іншої документації, необхідної для реєстрації права власності на об'єкт нерухомості. Протягом 15 робочих днів, з моменту отримання правовстановлюючих документів з Бюро технічної інвентаризації міста Ірпінь, передати їй зазначені вище документи для оформлення права власності на об'єкти нерухомості.

Пунктом 5.3.4 Договорів купівлі-продажу майнових прав встановлено її право вимагати від ТОВ «Аверс-Сіті» передачі об'єкту.

Також зазначає, що 18.03.2011р. між нею та ТОВ «Аверс-Сіті» укладено договір купівлі-продажу цінних паперів № Б254-1, предметом якого є зобов'язання ТОВ «Аверс-Сіті» передати у її власність та її зобов'язання прийняти та оплатити на умовах, передбачених цим договором цінні папери загальною номінальною вартістю 2 430 980,00 грн.

На виконання вищезазначених умов договору між нею та ТОВ «Аверс-Сіті» було укладено Акт прийому-передачі цінних паперів до Договору купівлі-продажу цінних паперів від 18.03.11 №Б524-1, а 21.03.2011р. укладено Акт заліку взаємних вимог, за яким сторони засвідчили той факт, що вони не мають грошової заборгованості один перед одним за вищевказаними договорами.

Таким чином, оскільки нею проінвестовано будівництво, відповідно до ст. 7 Закону України «Про інвестиційну діяльність», вона має право володіти, користуватися і розпоряджатися об'єктами та результатами інвестицій, тобто об'єкти та результати інвестицій є її власністю.

Вказує, що нею виконано умови вищевказаних Договорів, проте ТОВ «Аверс-Сіті» ухиляється від виконання умов Договорів, а саме не передає їй об'єкти нерухомості, визначені цими Договорами, не надає необхідних документів для оформлення права власності та державної реєстрації цих об'єктів, не визнає її прав власності на ці об'єкти, чим порушує її законні права та інтереси.

Просить визнати за нею право власності на: нежитлове приміщення НОМЕР_1 загальною площею 57,18 кв. м, на 1-му поверсі будинку АДРЕСА_1; нежитлове приміщення НОМЕР_2 загальною площею 57,18 кв. м, на 1-му поверсі будинку АДРЕСА_2; нежитлове приміщення НОМЕР_3 загальною площею 81,74 кв. м, на 1-му поверсі будинку АДРЕСА_2 квартиру АДРЕСА_3 Зобов'язати ТОВ «Аверс-Сіті» передати їй нежитлове приміщення НОМЕР_1 загальною площею 57,18 кв. м, на 1-му поверсі будинку АДРЕСА_1 нежитлове приміщення НОМЕР_2 загальною площею 57,18 кв. м, на 1-му поверсі будинку АДРЕСА_2 нежитлове приміщення НОМЕР_3 загальною площею 81,74 кв. м, на 1-му поверсі будинку АДРЕСА_2; квартиру АДРЕСА_3

В судовому засіданні представник позивача підтримав первісний позов, підтвердив обставини, наведені в позовній заяві просив задовольнити уточнені позовні вимоги. Проти зустрічного позову заперечував просив відмовити у його задоволенні.

Представник відповідача ОСОБА_1 первісний позов не визнав, підтримав зустрічний позов, підтвердив наведені в ньому обставини, просив його задовольнити, а в первісному позові відмовити. Відповідач ОСОБА_1 в судове засідання не з'явилась.

Третя особа ОСОБА_2 та ТОВ «Інтерінвестброк» в судове засідання не з'явилися, повідомлялися про час та місце розгляду справи.

Третя особа приватний нотаріус ОСОБА_4 в судове засідання не з'явився, надіслав до суду пояснення, в яких просить слухати справу за його відсутності, в позові ТОВ «Аверс-Сіті» відмовити. Вказує, що ним під час укладення та посвідчення між сторонами спірних договорів перевірялись особи та повноваження сторін. Даних про наявність обмежень щодо представництва ТОВ «Аверс-Сіті» його директором ОСОБА_6 не було виявлено, про що свідчить витяг з реєстру ЄДРЮОФОП від 16.03.11 № 9116928, а тому відповідно до ст. 18 Закону України «Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців» такі відомості вважаються достовірними і можуть бути використані у спорі з третьою особою, доки до них не внесено відповідних змін.

Зазначає також, що директор ТОВ «Аверс-Сіті» ОСОБА_6 при підписання спірних договорів поводив себе вільно і невимушено, особисто без тиску та впливу на нього інших осіб, знайомився із проектами договорів, обговорював їх особливості, було очевидним, що він усвідомлював значення своїх дій та покладені на нього обов'язки.

Третя особа приватний нотаріус ОСОБА_3 в судове засідання не з'явилась, надіслала до суду заяву, в якій просить суд слухати справу за її відсутності.

Заслухавши доводи та заперечення сторін, дослідивши письмові докази по справі, суд дійшов висновку, що в первісному позові слід відмовити, а зустрічний позов підлягає задоволенню, виходячи з наступного.

Так, судом встановлено, що 04.06.2010 р. між ОСОБА_5 та ТОВ «Аверс-Сіті» було укладено попередні договори (т. 1 а.с. 52-53, 56-57), які були посвідчені приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу ОСОБА_3, за якими сторони дійшли згоди укласти в майбутньому один з одним договори купівлі-продажу предмету договору, а саме:

нежитлового приміщення НОМЕР_1 за адресою: АДРЕСА_1

нежитлового приміщення НОМЕР_2 за адресою: АДРЕСА_2;

нежитлового приміщення НОМЕР_3 за адресою: АДРЕСА_2;

квартири АДРЕСА_3.

Сторонами в подальшому, 17.03.2011 р., було укладено договори про розірвання зазначених попередніх договорів (т.1 а.с. 54-55). Дані договори від імені ТОВ «Аверс-Сіті» були підписані директором товариства ОСОБА_6

Також 17.03.2011p між ТОВ «Аверс-Сіті» в особі директора ОСОБА_6 та відповідачем ОСОБА_5 було укладено договори купівлі-продажу майнових прав № 8 та № 9 (т. 1 а.с. 5-10), які були посвідчені нотаріально приватним нотаріусом ОСОБА_4 Згідно даних договорів ТОВ «Аверс-Сіті» продало, а ОСОБА_1 купила майнові права на об'єкти нерухомості: нежитлове приміщення НОМЕР_1 за адресою: АДРЕСА_1 нежитлове приміщення НОМЕР_2 за адресою: АДРЕСА_2 нежитлове приміщення НОМЕР_3 за адресою: АДРЕСА_2 та квартира АДРЕСА_3

Крім того, судом встановлено, що 18.03.2011 р. між ОСОБА_5, інтереси якої представляло ТОВ «Інтерінвестброк», та ТОВ «Аверс-Сіті» в особі директора ОСОБА_6 було укладено договір купівлі-продажу цінних паперів № Б254-1 (т. 1 а.с. 58), згідно якого відповідач передала у власність позивача цінні папери на загальну номінальну вартість 2 430 980,00 грн. Про передачу таких паперів 18.03.2011 р. сторонами було складено акт прийому передачі цінних паперів до договору купівлі-продажу цінних паперів (т. 1 а.с. 59), а 21.03.2011 р. між ТОВ «Аверс-Сіті» та ОСОБА_5 було складено Акт заліку взаємних вимог (т. 1 а.с. 63), згідно якого сторони домовились зарахувати взаємні однорідні зустрічні вимоги за договорами купівлі-продажу цінних паперів від 18.03.11 № Б254-1, договорами купівлі-продажу майнових прав від 17.03.11 № 8 та № 9 у розмірі 2 430 980,00 грн.

Відповідно до ст.ст. 10, 60 ЦК України кожна сторона зобов'язана довести ті обставини,на які вона посилається як на підставі своїх вимог і заперечень, крім випадків, встановлених ст. 61 цього Кодексу.

Згідно з ч. 3 ст. 61 ЦПК України обставини, встановлені судовим рішенням у цивільній, господарській або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді інших справ, у яких беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлено ці обставини.

Відповідно до ст. 203 ЦК України зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також інтересам держави і суспільства, його моральним засадам. Особа, яка вчиняє правочин, повинна мати необхідний обсяг цивільної дієздатності.

Статтею 92 ЦК України встановлено, що юридична особа набуває цивільних прав та обов'язків і здійснює їх через свої органи, які діють відповідно до установчих документів та закону. Порядок створення органів юридичної особи встановлюється установчими документами та законом. Орган або особа, яка відповідно до установчих документів юридичної особи чи закону виступає від її імені, зобов'язана діяти в інтересах юридичної особи, добросовісно і розумно та не перевищувати своїх повноважень. У відносинах із третіми особами обмеження повноважень щодо представництва юридичної особи не має юридичної сили, крім випадків, коли юридична особа доведе, що третя особа знала чи за всіма обставинами не могла не знати про такі обмеження.

Згідно ст. 17 Закону України «Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців» відомості про юридичну особу або фізичну особу - підприємця включаються до Єдиного державного реєстру шляхом внесення записів на підставі відомостей з відповідних реєстраційних карток та відомостей, що надаються юридичними особами державному реєстратору за місцезнаходженням реєстраційної справи згідно із законодавством України.

В Єдиному державному реєстрі містяться, в тому числі, відомості про органи управління юридичної особи прізвище, ім'я, по батькові, дата обрання (призначення) та реєстраційні номери облікових карток платників податків, які обираються (призначаються) до органу управління юридичної особи, уповноважених представляти юридичну особу у правовідносинах з третіми особами, або осіб, які мають право вчиняти дії від імені юридичної особи без довіреності, у тому числі підписувати договори; дані про наявність обмежень щодо представництва від імені юридичної особи.

Згідно з ст. 18 цього Закону якщо відомості, які підлягають внесенню до Єдиного державного реєстру, були внесені до нього, то такі відомості вважаються достовірними і можуть бути використані в спорі з третьою особою, доки до них не внесено відповідних змін. Якщо відомості, які підлягають внесенню до Єдиного державного реєстру, є недостовірними і були внесені до нього, то третя особа може посилатися на них у спорі як на достовірні. Третя особа не може посилатися на них у спорі у разі, якщо вона знала або могла знати про те, що такі відомості є недостовірними. Якщо відомості, які підлягають внесенню до Єдиного державного реєстру, не були до нього внесені, вони не можуть бути використані в спорі з третьою особою, крім випадків, коли третя особа знала або могла знати ці відомості.

Відповідно до ч. 2 ст. 215 ЦК України підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами першою-третьою, п'ятою та шостою статті 203 цього Кодексу.

Виходячи із встановлених обставин та нормативного обґрунтування, суд дійшов висновку, що директор ТОВ «Аверс-Сіті» ОСОБА_6, підписуючи від імені товариства з відповідачкою спірні договори, діяв в межах своїх повноважень, оскільки згідно протоколу загальних зборів учасників ТОВ «Аверс-Сіті» від 16.03.11 № 16-01/03/11(т. 1 а.с. 204-205) його зборами було уповноважено на розірвання попередніх договорів від 04.06.2010 p. Укладаючи договори купівлі-продажу майнових прав від 17.03.2011 р. та договір купівлі-продажу цінних паперів від 18.03.2011 p., директор ТОВ «Аверс-Сіті» ОСОБА_6 мав необхідний обсяг повноважень на одноособове підписання вказаних договорів.

Крім того, обставину правомірності одноособово укладати ОСОБА_6 договори від імені ТОВ «Аверс-Сіті» було встановлено рішеннями судів, які набрали законної сили (т. 2 а.с. 94-143).

При цьому, суд враховує норми розділу 7 Статуту ТОВ «Аверс-Сіті» (т. 1 а.с. 11-31), згідно яких всі договори від імені товариства укладаються виключно за підписом директора та фінансового директора товариства, які діють спільно.

Однак, інформація про такі обмеження права директора товариства укладати та підписувати договори не були внесені до Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців і про дані обмеження не було відомо відповідачці.

Тому відповідно до ст. 18 Закону України «Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців» позивач не може використовувати в спорі з ОСОБА_1 норми розділу 7 Статуту ТОВ «Аверс-Сіті» щодо обмежень прав директора товариства на одноособове підписання договорів, оскільки такі відомості не були внесені до Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців, про що свідчить Витяг з єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців (т. 1 а.с. 190).

Безпідставні також є посилання позивача і на ті обставини, що приватними нотаріусами ОСОБА_4 та ОСОБА_3 при посвідченні вказаних договорів про розірвання попередніх договорів, договорів купівлі-продажу майнових прав були порушені норми Закону України «Про нотаріат», оскільки при посвідченні вказаних договорів приватними нотаріусами було належним чином перевірено повноваження всіх сторін по договорах, в тому числі відповідно до даних Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців.

Відповідно до ст. 230 ЦК України якщо одна із сторін правочину навмисно ввела другу сторону в оману щодо обставин, які мають істотне значення, такий правочин визнається судом недійсним. Обман має місце, якщо сторона заперечує наявність обставин, які можуть перешкодити вчиненню правочину, або якщо вона замовчує їх існування.

Суд вважає безпідставним посилання позивача на те, що директора товариства ОСОБА_6 відповідач та третя особа ОСОБА_2 запевнили у тому що на час підписання вказаних договорів він має повноваження одноособово підписувати дані договори, оскільки суду не надано жодних доказів того, що такі дії були вчинені ОСОБА_1.

Крім того, ОСОБА_6, як директор товариства мав змогу ознайомлюватись із змістом статуту товариства, отримувати правову допомогу з роз'яснення норм статуту, зобов'язаний був знати межі своїх повноважень, як директора. До того ж, про те, що він перевищував свої повноваження ОСОБА_6 знав, про що вказує в своїх поясненнях від 05.03.2012 р. (т. 1 а.с. 143), посилаючись на те, що це його змусив зробити ОСОБА_2

Відповідно до ст. 231 ЦК України правочин, вчинений особою проти її справжньої волі внаслідок застосування до неї фізичного чи психічного тиску з боку другої сторони або з боку іншої особи, визнається судом недійсним.

Позивач посилається на те, що директор товариства ОСОБА_6 підписав спірні договори під впливом помилки, обману та погроз зі сторони ОСОБА_2, однак позивачем в порушення норм ст.ст. 10, 60 ЦПК України не надано жодних доказів того, що у відношенні до директора товариства ОСОБА_6 здійснювався фізичний чи психічний тиск.

Суд не приймає до уваги письмові пояснення ОСОБА_6 від 05.03.2012 р. (т. 1 а.с. 143), оскільки вони не підтверджуються жодними іншими доказами по справі, навпаки, спростовуються письмовими поясненнями приватного нотаріуса ОСОБА_4 (т. 2 а.с. 20), де зазначено, що ОСОБА_6, підписуючи спірні договори, діяв без тиску та впливу, поводив себе вільно й невимушено.

Суд вважає, що такі письмові пояснення ОСОБА_6 надав з метою уникнути відповідальності, враховуючи, що відносно нього було порушено кримінальну справу щодо зазначених вище обставин підписання договорів (т. 1 а.с. 145).

Отже, на підставі вище викладеного, суд відмовляє позивачу у позовних вимогах у частині визнання недійсними укладених між позивачем та відповідачем Договорів про розірвання попередніх договорів, Договорів купівлі-продажу майнових прав від 17.03.2011 р. № 8 і № 9, Договору купівлі-продажу цінних паперів від 18.03.11 № Б254-1 та Акту заліку взаємних вимог від 21.03.2011 p.

Відповідно до ст. 216 ЦК України у разі недійсності правочину кожна із сторін зобов'язана повернути другій стороні у на турі усе, що вона одержала на виконання цього правочину, а в разі неможливості такого повернення, зокрема тоді, коли одержане полягає у користуванні майном, виконаній роботі, наданій послузі-відшкодувати вартість того, що одержано за цінами, які існують на момент відшкодування.

Враховуючи, що суд відмовляє позивачу у визнанні недійсними укладених між позивачем та відповідачем договорів і акту заліку взаємних вимог, не підлягають задоволенню і позовні вимоги позивача у частині застосування наслідків недійсності зазначених вище правочинів.

Задовольняючи зустрічний позов ОСОБА_1 суд керується наступним.

Згідно п. 3.1, 3.3 договорів купівлі-продажу майнових прав від 17.03.11 № 8 і № 9 (т. 1 а.с. 5-10) майнові права на об'єкт нерухомості передаються продавцем покупцю шляхом підписання акту прийому-передачі майнових прав. Після оформлення права власності на об'єкт нерухомості з додержанням вимог чинного законодавства покупець набуває всіх повноважень власника щодо об'єкта нерухомості.

Будинок, складовою частиною якого є спірні нежитлові приміщення та квартира, було введено в експлуатацію, про що свідчать сертифікат відповідності від 16.09.11 серії КС №16411043016, від 18.03.11 № 0002053 (т. 2 а.с. 64, 65), між сторонами було складено акт приймання-передачі майнових прав на нежитлові приміщення і квартиру (т. 1 а.с. 179,180).

Судом також встановлено, що рішенням Виконавчого комітету Коцюбинської селищної ради Київської області від 22.09.11 № 270 (т. 2 а.с. 78-88) було дано доручення КП КОР «Ірпінське бюро технічної інвентаризації» оформити та видати поквартирно свідоцтва про право власності товариству з обмеженою відповідальністю «Аверс-Сіті» на квартири введеного в експлуатацію будинку за адресою: АДРЕСА_2

Відповідно до ст. ст. 15, 16 ЦК України кожна особа має право на захист свого права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого права. Способом захисту права та інтересу є, зокрема, визнання права.

Відповідно до ст. 11 ЦК України цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства. Підставами виникнення цивільних прав та обов'язків є, зокрема, договори та інші правочини.

Відповідно до ст.177 Цивільного кодексу України, об'єктами цивільних прав є речі, у тому числі гроші та цінні папери, інше майно, майнові права, результати робіт, послуги, результати інтелектуальної, творчої діяльності, інформація, а також інші матеріальні і нематеріальні блага.

Статтею 4 Закону України «Про інвестиційну діяльність» встановлено, що об'єктами інвестиційної діяльності можуть бути будь-яке майно, а також майнові права.

Згідно з ст. 5 Закону України «Про інвестиційну діяльність» інвестори можуть виступати в ролі вкладників, кредиторів, покупців, а також виконувати функції будь-якого учасника інвестиційної діяльності.

Статтями 316-323, 325, 328, 331, 334, 379-382 ЦК України передбачено загальні засади права власності, в тому числі, що власникові належить право володіння, користування та розпорядження своїм майном; усі суб'єкти права власності є рівними перед законом; право власності набувається на підставах, що не заборонені законом, зокрема із правочинів; право власності на нову річ, яка виготовлена (створена) особою, набувається нею, якщо інше не встановлено договором або законом; право власності на новостворене нерухоме майно виникає з моменту завершення будівництва; житлом фізичної особи є квартира.

Відповідно до ст. 392 ЦК України власник майна може пред'явити позов про визнання його права власності, якщо це право оспорюється або не визнається іншою особою.

Статтями 526, 527, 530-532 ЦК України передбачено, що зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог ЦК України, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог відповідно до звичаїв ділового обороту та інших вимог, що звичайно ставляться.

Позивачем ТОВ «Аверс-Сіті» в порушення умов договору купівлі-продажу не виконано зобов'язання щодо оформлення права власності на спірне нерухоме майно та передачу його відповідачу ОСОБА_1

Таким чином, оскільки ОСОБА_1 проінвестувала будівництво квартири та нежилих приміщень, вони, як об'єкт та результат інвестицій, є її власністю.

Враховуючи викладені обставини, та те, що ТОВ «Аверс-Сіті» не визнає права ОСОБА_1 на спірне нерухоме майно, суд вважає за необхідне задовольнити зустрічний позов, визнавши за ОСОБА_1 право власності на таке майно.

Суд також, враховуючи, що спірне майно перебуває у віданні ТОВ «Аверс-Сіті», з метою захисту прав ОСОБА_1 зобов'язує ТОВ «Аверс-Сіті» передати їй зазначене вище майно.

Суд не приймає до уваги заперечення відповідача, оскільки вони спростовуються доказами по справі та зазначеним вище нормативним обґрунтуванням.

Керуючись ст.ст. 23, 92, 203, 215, 230, 231, 328, 331, 392 ЦК України, ст.ст. 60, 61, 209, 214, 215 ЦПК України, суд, -

в и р і ш и в:

Відмовити в позові повністю.

Зустрічну позовну заяву задовольнити.

Визнати за ОСОБА_1 право власності на:

нежитлове приміщення НОМЕР_1 загальною площею 57,18 кв.м., на 1-му поверсі будинку АДРЕСА_1

нежитлове приміщення НОМЕР_2 загальною площею 57,18 кв.м., на 1-му поверсі будинку АДРЕСА_2

нежитлове приміщення НОМЕР_3 загальною площею 81,74 кв.м., на 1-му поверсі будинку АДРЕСА_2

квартиру НОМЕР_4 з технічним приміщенням, загальною площею 124,67 кв.м. на 22-му та 23-му поверхах будинку АДРЕСА_3

Зобов'язати ТОВ «Аверс-сіті» передати ОСОБА_1:

нежитлове приміщення НОМЕР_1 загальною площею 57,18 кв.м., на 1-му поверсі будинку АДРЕСА_1

нежитлове приміщення НОМЕР_2 загальною площею 57,18 кв.м., на 1-му поверсі будинку АДРЕСА_2

нежитлове приміщення НОМЕР_3 загальною площею 81,74 кв.м., на 1-му поверсі будинку АДРЕСА_2

квартиру НОМЕР_4 з технічним приміщенням, загальною площею 124,67 кв.м. на 22-му та 23-му поверхах будинку АДРЕСА_3

Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку до Апеляційного суду Київської області через суд першої інстанції шляхом подачі в 10-денний строк з дня проголошення рішення апеляційної скарги. Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня отримання копії цього рішення.

Суддя: Д. Є. Чернов