Ухвала суду № 37821301, 27.02.2014, Касаційний адміністративний суд Верховного Суду (до 15.12.2027 - Вищий адміністративний суд України)

ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

"27" лютого 2014 р. м. Київ К/800/32850/13

Вищий адміністративний суд України в складі колегії суддів:

головуючої: суддів: Блажівської Н.Є., Лосєва А.М., Сіроша М.В., розглянувши у порядку письмового провадження касаційну скаргу Публічного акціонерного товариства «Завод «Південкабель» на постанову Харківського окружного адміністративного суду від 11 лютого 2013 року та ухвалу Харківського апеляційного адміністративного суду від 23 травня 2013 року

у справі№ 820/254/13-а за позовомПублічного акціонерного товариства «Завод «Південкабель» доСпеціалізованої державної податкової інспекції по роботі з великими платниками податків у м. Харкові Державної податкової служби, Головного управління Державної казначейської служби України у Харківській області простягнення пені, -В С Т А Н О В И В:

Публічне акціонерне товариство «Завод «Південкабель» (надалі також - позивач, ПАТ «Завод «Південкабель») звернулося до суду із адміністративним позовом до Спеціалізованої державної податкової інспекції по роботі з великими платниками податків у м. Харкові Державної податкової служби (надалі також - відповідач-1, СДПІ), Головного управління Державної казначейської служби України у Харківській області (надалі також - відповідач-2) про стягнення з Державного бюджету України в особі ГУДКСУ у Харківській обл. (платник УДКСУ у м. Харкові за кодом 14010200 «Бюджетне відшкодування ПДВ грошовими коштами», символ звітності банку 030, р/р 31119030700002 у банку ГУДКСУ у Харківській обл., МФО 851011) на користь ПАТ «Завод Південкабель» пеню у сумі 10040,37 грн. за прострочку погашення заборговані бюджету по відшкодуванню ПДВ 971775,00 грн. з 3 грудня 2012 року по 13 січня 2013 року.

Постановою Харківського окружного адміністративного суду від 11 лютого 2013 року в задоволенні позовних вимог відмовлено.

Ухвалою Харківського апеляційного адміністративного суду від 23 травня 2013 року апеляційну скаргу Публічного акціонерного товариства «Завод «Південкабель» на постанову Харківського окружного адміністративного суду від 11 лютого 2013 року по справі № 820/254/13-а залишено без задоволення, а постанову Харківського окружного адміністративного суду від 11 лютого 2013 року по справі № 820/254/13-а за позовом Публічного акціонерного товариства «Завод «Південкабель» до Спеціалізованої державної податкової інспекції по роботі з великими платниками податків у м. Харкові Державної податкової служби, Головного управління Державної казначейської служби України по Харківській області про стягнення коштів залишено без змін.

ПАТ «Завод «Південкабель» в касаційній скарзі, вказуючи на допущені судами першої та апеляційної інстанцій порушення норм матеріального та процесуального права, що призвело до неправильного вирішення даного спору, просить постанову Харківського окружного адміністративного суду від 11 лютого 2013 року та ухвалу Харківського апеляційного адміністративного суду від 23 травня 2013 року і прийняти нове рішення, яким задовольнити позовні вимоги.

Відповідач не скористався процесуальним правом надати письмові заперечення на касаційну скаргу, що не перешкоджає її розгляду.

Заслухавши суддю-доповідача, обговоривши доводи касаційної скарги та перевіривши за матеріалами справи правильність застосування судами норм матеріального та процесуального права, правової оцінки обставин у справі, суд звертає увагу на наступне.

Відповідно до частини 1 статті 220 Кодексу адміністративного судочинства України суд касаційної інстанції перевіряє правильність застосування судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального та процесуального права, правової оцінки обставин у справі і не може досліджувати докази, встановлювати та визнавати доведеними обставини, які не були встановлені в судовому рішенні, та вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу.

Судами попередніх інстанцій встановлено, що актом документальної позапланової виїзної перевірки № 510/40-028/00214534 від 19 листопада 2012 року підтверджено право ПАТ «Завод «Південкабель» на отримання на банківський рахунок бюджетного відшкодування ПДВ у сумі 971775,00 грн., задекларованого позивачем 19 вересня 2012 року за серпень 2012року.

При цьому, як слідує з обставин встановлених судами попередніх інстанцій, на розгляді у суді перебуває адміністративна справа № 2а-13520/12/2070 про стягнення в судовому порядку вищевказаної суми бюджетної заборгованості,

Як встановлено судами попередніх інстанцій, розмір пені розрахований позивачем за 42 дні з 3 грудня 2012 року по 13 січня 2013 року у сумі 10042,37 грн.

Відмовляючи у задоволенні позовних вимог суди попередніх інстанцій виходили із того, що нарахування пені здійснюється на суму бюджетної заборгованості, погашення якої відбулося, а оскільки станом на час розгляду справи відшкодування бюджетної заборгованості з ПДВ по заявленій сумі не відбулося, то нарахування пені на суму такої заборгованості та її стягнення є безпідставним.

Так, відповідно до пункту 200.11 статті 200 Податкового кодексу України ( тут і надалі - в редакції чинній на час виникнення спірних правовідносин) за наявності достатніх підстав, які свідчать, що розрахунок суми бюджетного відшкодування було зроблено з порушенням норм податкового законодавства, податковий орган має право провести документальну позапланову виїзну перевірку платника для визначення достовірності нарахування такого бюджетного відшкодування протягом 30 календарних днів, що настають за граничним терміном проведення камеральної перевірки.

Згідно з пунктом 200.12 статті 200 Податкового кодексу України орган державної податкової служби зобов'язаний у п'ятиденний строк після закінчення перевірки подати органу, що здійснює казначейське обслуговування бюджетних коштів, висновок із зазначенням суми, що підлягає відшкодуванню з бюджету.

За змістом пункту 200.13 статті 200 Податкового кодексу України на підставі отриманого висновку відповідного органу державної податкової служби орган, що здійснює казначейське обслуговування бюджетних коштів, видає платнику податку зазначену в ньому суму бюджетного відшкодування шляхом перерахування коштів з бюджетного рахунка на поточний банківський рахунок платника податку в обслуговуючому банку протягом п'яти операційних днів після отримання висновку органу державної податкової служби.

Пунктом 200.23 статті 200 Податкового кодексу України визначено, що суми податку, не відшкодовані платникам протягом визначеного цією статтею строку, вважаються заборгованістю бюджету з відшкодування податку на додану вартість. На суму такої заборгованості нараховується пеня на рівні 120 відсотків облікової ставки Національного банку України, встановленої на момент виникнення пені, протягом строку її дії, включаючи день погашення.

З аналізу наведених норм вбачається, що з набранням чинності Податковим кодексом України у платника податку, який не отримує бюджетне відшкодування в порядку та строки, визначені статтею 200 Податкового кодексу України, виникає право на нарахування пені на суму такої заборгованості на рівні 120 відсотків облікової ставки Національного банку України, встановленої на момент виникнення пені, протягом строку її дії, включаючи день погашення.

Разом з тим, чинним законодавством не передбачено, що стягнення пені, нарахованої на суму наявної бюджетної заборгованості по ПДВ, можливе та здійснюється лише після фактичного погашення платнику цієї заборгованості.

Вищий адміністративний суд України звертає увагу на те, що судами попередніх інстанцій при вирішенні даного спору не досліджено питання щодо початку перебігу строку заборгованості бюджету з відшкодування позивачу податку на додану вартість у сумі 971775,00 за серпень 2012 року та не встановлено, з якого моменту виникла така заборгованість та, відповідно, у позивача виникло право на нарахування та стягнення пені на підставі пункту 200.23 статті 200 Податкового кодексу України.

Названі обставини залишилися поза межами дослідження судовими інстанціями, тоді як передбачені процесуальним законодавством межі перегляду справи в касаційній інстанції не дають Вищому адміністративному суду України права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені попередніми судовими інстанціями.

Відповідно до частини 2 статті 227 Кодексу адміністративного судочинства України підставою для скасування судових рішень судів першої та (або) апеляційної інстанцій і направлення справи на новий судовий розгляд є порушення норм процесуального права, які унеможливили встановлення фактичних обставин, що мають значення для правильного вирішення справи.

З огляду на викладене, а також враховуючи той факт, що судами попередніх інстанцій не було з'ясовано належним чином обставини справи, у той час як їх встановлення впливає на правильність вирішення спору, ухвалені у справі судові рішення підлягають скасуванню з направленням справи на новий розгляд до суду першої інстанції.

Під час нового розгляду справи судам слід взяти до уваги вищевикладене, встановити повно і правильно фактичні обставини відповідно до заявлених позовних вимог та предмету доказування у справі та, в залежності від встановленого й у відповідності до норм матеріального та процесуального права, вирішити даний спір.

Керуючись статтями 222, 223, 227, 230 Кодексу адміністративного судочинства України, суд -

У Х В А Л И В

Касаційну скаргу Публічного акціонерного товариства «Завод «Південкабель» задовольнити частково.

Постанову Харківського окружного адміністративного суду від 11 лютого 2013 року та ухвалу Харківського апеляційного адміністративного суду від 23 травня 2013 року скасувати.

Справу № 820/254/13-а направити на новий розгляд до суду першої інстанції.

Ухвала набирає законної сили через п'ять днів після направлення копій особам, що беруть участь справі та може бути переглянута з підстав встановлених статтею 237 Кодексу адміністративного судочинства України.

Головуюча: Н. Є. Блажівська

Судді: А.М. Лосєв

М.В. Сірош