Ухвала суду № 37820598, 11.03.2014, Касаційний господарський суд Верховного Суду (до 15.12.2027 - Вищий господарський суд України)

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

УХВАЛА

11 березня 2014 року Справа № 916/1591/13

Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:

головуючого:Добролюбової Т.В.,суддів:Владимиренко С.В., Могил С.К., Селіваненка В.П., Шевчук С.Р.,розглянувши заяву Комунального підприємства "Одесреклама" Одеської міської радипро перегляд Верховним Судом УкраїнипостановиВищого господарського суду України від 30.10.2013у справі№916/1591/13за позовомЗаступника прокурора Суворовського району міста Одеси в інтересах держави в особі Одеської міської ради та Комунального підприємства "Одесреклама" Одеської міської радидоЗакритого акціонерного товариства "Одеський автоскладальний завод"простягнення,

В С Т А Н О В И В:

Заступник прокурора Суворовського району міста Одеси звернувся до господарського суду Одеської області з позовом в інтересах держави в особі Одеської міської ради та Комунального підприємства "Одесреклама" Одеської міської ради до Закритого акціонерного товариства "Одеський автоскладальний завод" про стягнення збитків у вигляді упущеної вигоди в сумі 3252,10 грн. з підстав самовільного встановлення об'єкта зовнішньої реклами.

Рішенням Господарського суду Одеської області від 22.07.2013 у справі №916/1591/13 позов задоволено. Постановою Одеського апеляційного господарського суду від 27.07.2013 рішення місцевого господарського суду скасовано, в позові відмовлено. Постановою Вищого господарського суду України від 30.10.2013 постанову суду апеляційної інстанції залишено без змін.

Комунальне підприємство "Одесреклама" Одеської міської ради звернулося із заявою про перегляд Верховним Судом України постанови Вищого господарського суду України від 30.10.2013 у справі №916/1591/13, в якій заявник просить скасувати зазначену постанову, прийняти нове рішення, яким позов задовольнити, мотивуючи свої вимоги неоднаковим застосуванням судом касаційної інстанції положень статті 16 Закону України "Про рекламу", статей 22, 1166 Цивільного кодексу України, внаслідок чого ухвалено різні за змістом судові рішення у подібних правовідносинах.

В обґрунтування своїх вимог заявником подано постанову Вищого господарського суду від 27.10.2009 у справі №13/20-09-420.

Розглянувши заяву про перегляд постанови суду касаційної інстанції та додані до неї матеріали, Вищий господарський суд України не вбачає підстав для допуску справи до провадження Верховного Суду України, враховуючи таке.

Відповідно до статті 11116 ГПК України заява про перегляд судових рішень господарських судів може бути подана виключно на таких підставах: 1) неоднакового застосування судом (судами) касаційної інстанції одних і тих самих норм матеріального права, внаслідок чого ухвалено різні за змістом судові рішення у подібних правовідносинах; 2) встановлення міжнародною судовою установою, юрисдикція якої визнана Україною, порушення Україною міжнародних зобов'язань при вирішенні справи судом. Ухвалення різних за змістом судових рішень (пункт 1 статті 11116 ГПК України) матиме місце в разі, коли суд касаційної інстанції у розгляді двох чи більше справ за подібних предмета і підстав позову, змісту позовних вимог та встановлених судом фактичних обставин і однакового матеріально-правового регулювання спірних правовідносин дійшов неоднакових правових висновків, покладених в основу цих судових рішень. При вирішенні питання допуску справи до провадження Верховного Суду України враховується сукупність всіх наявних складових ознак неоднакового застосування одних і тих самих норм матеріального права у подібних правовідносинах.

Як убачається зі змісту постанови Вищого господарського суду України від 30.10.2013 у справі №916/1591/13, про перегляд якої просить заявник, суд касаційної інстанції погодився з висновками суду апеляційної інстанції щодо відмови у позові про стягнення збитків у вигляді упущеної вимоги за самовільне встановлення об'єкта зовнішньої реклами, з огляду на встановлені судом апеляційної інстанції обставини справи стосовно відсутності доказів розміщення відповідачем рекламного засобу на землях комунальної власності.

Водночас у постанові від 27.10.2009 у справі №13/20-09-420, на яку посилається заявник, суд касаційної інстанції погодився з висновками судів попередніх інстанції щодо обґрунтованості позовних вимог, з огляду на те, що судами попередніх інстанцій встановлено наявність усіх елементів складу цивільного правопорушення як необхідної умови покладення на відповідача цивільно-правової відповідальності у вигляді відшкодування збитків.

Таким чином, зазначені судові рішення не підтверджують доводів заявника щодо неоднакового застосування норм матеріального права в подібних правовідносинах, а свідчать лише про наявність у згаданих справах різних обставин, залежно від яких суд касаційної інстанції дійшов відповідних правових висновків.

З огляду на викладене відсутні підстави для допуску даної справи до провадження Верховного Суду України.

Враховуючи викладене та керуючись статтями 86, 11116,11121 ГПК України, Вищий господарський суд України

УХВАЛИВ:

Відмовити Комунальному підприємству "Одесреклама" Одеської міської ради у допуску справи №916/1591/13 до провадження Верховного Суду України.

Головуючий суддяТ.Добролюбова Судді: С.Владимиренко С.Могил В.Селіваненко С.Шевчук