Ухвала суду № 37820596, 03.03.2014, Касаційний господарський суд Верховного Суду (до 15.12.2027 - Вищий господарський суд України)

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

УХВАЛА

03 березня 2014 року Справа № 909/122/13-г

Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:

головуючий суддя:Козир Т.П.,судді:Кота О.В., Малетича М.М., Панової І.Ю., Шевчук С.Р.розглянувши заяву Фізичної особи-підприємця ОСОБА_6про перегляд Верховним Судом УкраїнипостановиВищого господарського суду України від 29.10.2013у справі№909/122/13-гза позовомФізичної особи-підприємця ОСОБА_6доІвано-Франківського національного технічного університету нафти та газу провідшкодування 73377,10 грн. шкоди,

ВСТАНОВИВ:

Рішенням Господарського суду Івано-Франківської області від 05.03.2013 у справі №909/122/13-г позов задоволено.

Постановою Львівського апеляційного господарського суду від 14.05.2013 у справі №909/122/13-г рішення скасовано та прийнято нове рішення про відмову у позові.

Постановою Вищого господарського суду України від 29.10.2013 постанову Львівського апеляційного господарського суду від 14.05.2013 у справі №909/122/13-г залишено без змін.

Фізичною особою-підприємцем ОСОБА_6 подано заяву про перегляд постанови Вищого господарського суду України від 29.10.2013 у справі № 909/122/13-г, в якій заявник просить скасувати вказану постанову та направити справу на новий розгляд, мотивуючи неоднаковим застосуванням судами одних і тих самих норм матеріального права, внаслідок чого ухвалено різні за змістом судові рішення у подібних правовідносинах.

Як докази неоднакового застосування судом касаційної інстанції зазначених норм матеріального права, заявником подано постанови Вищого господарського суду України від 06.10.2009 у справі №10/813/08 та від 28.07.2009 у справі №11/486/08.

Ухвалою Вищого господарського суду України від 05.02.2014 заявнику було надано строк для усунення недоліків вказаної заяви до 27.02.2014, вимоги якої було виконано вчасно.

Розглянувши заяву про перегляд постанови суду касаційної інстанції та додані до неї матеріали, колегія суддів не вбачає підстав для допуску справи до провадження Верховного Суду України, враховуючи таке.

Відповідно до статті 11116 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України) заява про перегляд судових рішень господарських судів може бути подана виключно на таких підставах: неоднакового застосування судом (судами) касаційної інстанції одних і тих самих норм матеріального права, внаслідок чого ухвалено різні за змістом судові рішення у подібних правовідносинах; встановлення міжнародною судовою установою, юрисдикція якої визнана Україною, порушення Україною міжнародних зобов'язань при вирішенні справи судом.

Ухвалення різних за змістом судових рішень (пункт 1 цієї статті) матиме місце тоді, коли суд касаційної інстанції при розгляді двох чи більше справ за подібних предмета і підстав позову, змісту позовних вимог та встановлених судом фактичних обставин і однакового матеріально-правового регулювання спірних правовідносин дійшов неоднакових правових висновків, покладених в основу цих судових рішень.

При вирішенні питання допуску справи до провадження Верховного Суду України враховується сукупність всіх наявних складових ознак неоднакового застосування одних і тих самих норм матеріального права у подібних правовідносинах.

Колегія суддів не розцінює як доказ неоднакового застосування судом касаційної інстанції одних і тих самих норм матеріального права постанову Вищого господарського суду України від 06.10.2009 у справі №10/813/08, оскільки предмети спорів у цій справі та у справі, про перегляд якої подано заяву, є різними. Так, у справі №909/122/13-г заявлено позов про відшкодування 73377,10 грн. шкоди, тоді як у справі №10/813/08 предметом позовних вимог є визнання права власності на об'єкт самочинного будівництва, тобто, спірні правовідносини у даних справах не є подібними.

Також не може бути прийнято до уваги посилання заявника на постанову Вищого господарського суду України від 28.07.2009 у справі №11/486/08, оскільки вказаною постановою скасовано судове рішення господарського суду першої інстанції, а справу направлено на новий розгляд до суду першої інстанції.

Колегія суддів зазначає, що прийняття судом касаційної інстанції постанови про скасування судових рішень господарських судів нижчих інстанцій з передачею справи на новий розгляд не є остаточним вирішенням спору у справі, а тому на таку постанову не може здійснюватися посилання на підтвердження підстави, передбаченої розділом ХІІ2 ГПК України.

З огляду на викладене, Вищий господарський суд України дійшов висновку про відсутність підстав для допуску даної справи до провадження Верховного Суду України.

При цьому колегія суддів Вищого господарського суду України не вбачає підстав для задоволення заяви ОСОБА_6 про повернення з Державного бюджету України коштів у сумі 860,25 грн., сплачених квитанцією від 24.12.2013 №650_888_1/691 на невірні платіжні реквізити, оскільки відсутнє підтвердження про зарахування вказаних коштів саме до Державного бюджету України.

У зв'язку з наведеним та керуючись статтями 11116, 11120 ГПК України, Вищий господарський суд України

УХВАЛИВ:

Відмовити Фізичній особі-підприємцю ОСОБА_6 у допуску справи № 909/122/13-г до провадження Верховного Суду України.

Головуючий суддя Т. Козир

Судді О. Кот

М. Малетич

І. Панова

С. Шевчук