Ухвала суду № 37819877, 18.03.2014, Київський апеляційний адміністративний суд

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Справа: № 826/10777/13-а Головуючий у 1-й інстанції: Гарник К.Ю. Суддя-доповідач: Грищенко Т.М.

У Х В А Л А

Іменем України

18 березня 2014 року м. Київ

Київський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:

головуючого Грищенко Т.М.,

суддів Мельничука В.П., Мацедонської В.Е.,

при секретарі Киш С.А.

розглянувши у відкритому судовому засіданні, згідно ч.1 ст.41 КАС України, апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у м. Алушті Автономної Республіки Крим ДПС на постанову Окружного адміністративного суду м. Києва від 18 жовтня 2013 р. у справі за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Ланд"до Державної податкової інспекції у м. Алушті Автономної Республіки Крим ДПС про визнання протиправними дії, зобов'язання вчинити дії, -

В С Т А Н О В И В:

Постановою Окружного адміністративного суду м. Києва від 18 жовтня 2013 р. адміністративний позов Товариства з обмеженою відповідальністю "Ланд" задоволено.

Не погоджуючись із прийнятим судовим рішенням, відповідач подав апеляційну скаргу в якфй просить скасувати рішення суду першої інстанції та постановити нове рішення, яким відмовити в задоволенні позову. Свої вимоги обґрунтовує тим, що судом першої інстанції було порушено норми матеріального та процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи.

Заслухавши суддю - доповідача, перевіривши матеріали справи, доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає необхідним апеляційну скаргу залишити без задоволення, а постанову суду першої інстанції - без змін, виходячи з наступного.

Відповідно до ст. 159 КАС України судове рішення повинно бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотримання норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з'ясовних обставин у адміністративній справі, підтверджених такими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

Як вбачається з матеріалів справи та встановлено судом, 28 липня 2005 року між Алуштинською міською радою АР Крим та ТОВ «Ланд» укладено Договір оренди землі, зареєстрований в книзі записів державної реєстрації договорів оренди землі № 7 Алуштинської міської ради 30 серпня 2005 року за № 040500200095.

22 січня 2008 року позивачем подано податкову декларацію з орендної плати за земельні ділянки державної та комунальної власності за 2008 рік, в якій розмір орендної плати визначено у розмірі 203173,92 грн., рівними частками за кожен місяць - 16931,16 грн.; 02 лютого 2009 року подано податкову декларацію орендної плати за земельні ділянки державної та комунальної власності за 2009 рік, в якій розмір орендної плати визначено у розмірі 234056,36 грн., рівними частками за січень-серпень - 19504,70 грн.; за вересень-грудень - 19504,69 грн.

29 липня 2010 року ТОВ «Ланд» подано уточнюючу податкову декларацію орендної плати за земельні ділянки державної та комунальної власності за 2008 рік, в якій розмір орендної плати визначено на рівні 22 700,37 грн., в тому числі рівними платежами за січень-вересень - 2 330,17 грн., за жовтень - 1 728,84 грн., за листопад-грудень - 0,00 грн.; та уточнюючу податкову декларацію орендної плати за земельні ділянки державної та комунальної власності за 2009 рік, в якій розмір орендної плати визначено на рівні 0,00 грн.

Таким чином, за допомогою уточнюючих податкових декларацій позивач фактично виправив помилку, допущену ним в раніше поданих податкових деклараціях, а саме зменшив помилково вказану суму податкового зобов'язання з орендної плати.

Відповідачем на підставі акту від 19 серпня 2010 року № 1252/15-3/32658073 про результати невиїзної документальної перевірки дотримання вимог податкового законодавства Товариства з обмеженою відповідальністю «Ланд» за період з 30 жовтня 2008 року по 29 липня 2010 року винесені податкові повідомлення - рішення від 02 вересня 2010 року № 0011031503/0, від 05 жовтня 2010 року № 0011031503/1 та від 19 листопада 2010 року № 0011031503/2 та від 19 листопада 2010 року № 0011031503/2 відповідно до яких за порушення граничного строку сплати узгодженого податкового зобов'язання з орендної плати ТОВ «Ланд» зобов'язано сплатити штраф у розмірі 50% у сумі 150 890,53 грн.

Дані податкові повідомлення - рішення були вирішені в судовому порядку. Так постановою Окружного адміністративного суду міста Києва від 24 березня 2011 року, яку залишеною без змін ухвалою Київського апеляційного адміністративного суду від 16 листопада 2011 року, адміністративний позов задоволено: визнано протиправними та скасовано податкові повідомлення-рішення Державної податкової інспекції у місті Алушті від 02 вересня 2010 року №0011031503/0, від 05 жовтня 2010 року №0011031503/1 та від 19 листопада 2010 року №0011031503/2.

Так, відповідно до частини 1 статті 72 Кодексу адміністративного судочинства України обставини, встановлені судовим рішенням в адміністративній, цивільній або господарській справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді інших справ, у яких беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлено ці обставини.

Колегія суддів погоджується з висновками попередніх судів, що оскільки подання уточнюючої податкової декларації не є сплатою податкового зобов'язання, застосування до позивача штрафних санкцій на підставі підпункту 17.1.7 пункту 17.1 статті 17 Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державним цільовими фондами» є протиправним, а тому повторного доказування не потребує.

Крім того, як вбачається з матеріалів справи 05 жовтня 2012 року Державна податкова інспекція у м. Алушті АР Крим ДПС надіслала на адресу ТОВ «Ланд» Акт звірки розрахунків платника з бюджетом за період з 01 січня 2012 року по 01 вересня 2012 року (орендна плата з юридичних осіб), у якому станом на 01 січня 2012 року значилася несплачена пеня у розмірі 45 587,46 грн.

Листом від 28 грудня 2012 року № 16 позивач звернувся до Державної податкової інспекції у м. Алушті АР Крим ДПС з вимогою про виключення зазначеної пені з картки особового рахунку товариства, вказуючи на неправомірність таких дій.

Листом від 28 січня 2013 року № 249/10 позивачу відмовлено в задоволенні вимог товариства та повідомлено про підстави нарахування ТОВ «Ланд» зазначеної пеню. Так, зокрема, у листі вказано, що відповідно до норм статті 16 Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами» №2181-111 (у редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин) на суму податкового боргу у розмірі 301 781,00 у тому числі за податковою декларацією за 2008 року - 67 724, 64 грн. та податковою декларацією за 2009 року - 234 056, 36 грн., за період з дати виникнення податкового боргу по дату його погашення 29 липня 2010 року нарахована ТОВ «Ланд» пеня у сумі 45 587,46 грн.

За результатом адміністративного оскарження, скарги позивача 14 лютого 2013 року № 02 та від 19 березня 2013 року № 04 залишені без задоволення відповідно до листів Державної податкової служби АР Крим від 12 березня 2013 року № 632/10/15.3-75 та Міністерства доходів і зборів України від 30 квітня 2013 року № 1950/6/99-99-15-03-01-16з.

Так, скарга ТОВ «Ланд» від 19 березня 2013 року № 04 надіслана до центрального органу виконавчої влади, та отримана ним 22 березня 2013 року, відповідь на яку надано 30 квітня 2013 року № 1950/6/99-99-15-03-01-16з, а тому скарга позивача вважається задоволеною у зв'язку з порушенням строку розгляду скарг.

Заслухавши пояснення представників сторін, дослідивши встановлені обставини справи, Окружний адміністративний суд міста Києва зазначає наступне.

Перевіривши повноту встановлення судом першої інстанції фактичних обставин справи та правильність застосування ним норм матеріального і процесуального права, колегія Київського апеляційного адміністративного суду зазначає наступне.

Так, відповідно до пункту 1.2 статті 1 Закону України від 21 грудня 2000 року № 2181-III «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами» податкове зобов'язання - зобов'язання платника податків сплатити до бюджетів або державних цільових фондів відповідну суму коштів у порядку та у строки, визначені цим Законом або іншими законами України.

Відповідно до пункту 1.4. статті 1 Закону України від 21 грудня 2000 року № 2181-III «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами» пеня - плата у вигляді процентів, нарахованих на суму податкового боргу (без урахування пені), що справляється з платника податків у зв'язку з несвоєчасним погашенням податкового зобов'язання.

Підпунктами 16.1.1. та 16.1.2. пункту 16.1. статті 16 цього Закону встановлено, що після закінчення встановлених строків погашення узгодженого податкового зобов'язання на суму податкового боргу нараховується пеня. Нарахування пені розпочинається: при самостійному нарахуванні суми податкового зобов'язання платником податків - від першого робочого дня, наступного за останнім днем граничного строку сплати податкового зобов'язання, визначеного цим Законом; при нарахуванні суми податкового зобов'язання контролюючими органами - від першого робочого дня, наступного за останнім днем граничного строку сплати податкового зобов'язання, визначеного у податковому повідомленні згідно з нормами цього Закону.

Нарахування пені закінчується у день прийняття банком, обслуговуючим платника податків, платіжного доручення на сплату суми податкового боргу. У разі часткової сплати суми податкового боргу нарахування пені зупиняється на таку сплачену частку (підпункт 16.3.1. пункту 16.3. статті 16 Закону України від 21 грудня 2000 року № 2181-III «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами»).

Так, застосування пені виправдане лише за наявності двох умов: здійснення платником податків саме сплати узгодженої суми податкового зобов'язання та здійснення такої сплати з порушенням встановлених граничних строків. Подання уточнюючої податкової декларації, якою зменшується сума податкового зобов'язання, не прирівнюється до сплати такого податкового зобов'язання.

Отже, у з зв'язку з коригуванням податкових зобов'язань за податковими деклараціями з орендної плати за земельні ділянки державної та комунальної власності на 2008 та 2009 роки відсутні правові підстави для нарахування штрафних санкцій і пені, адже, при відсутності податкового зобов'язання не може виникнути і податковий борг.

Аналогічна позиція викладена Вищим адміністративним судом України в ухвалах від 17 травня 2012 року у справі № К-42341/09-С, від 03 квітня 2007 року у справі № 26/505а, від 15 січня 2008 року у справі № 2/96а. Зокрема, зазначено, що згідно із нормами статті 16 Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державним цільовими фондами» нарахування пені здійснюється у випадку фактичної наявності у платника податків обов'язку щодо сплати податкового боргу. Уточнюючим розрахунком при виявленні самостійно здійснених помилок платник податків здійснює коригування показників податкової декларації за податковий період, за який така декларація була подана, і що таке коригування не може ототожнюватися з наявністю податкового боргу чи то його погашенням, що виключає правомірність нарахування пені.

Пунктом 129.2 статті 129 Податкового кодексу України (у редакції, чинній на момент набрання законної сили постановою Окружного адміністративного суду м. Києва у справі № 2а-1382/11/2670) передбачено, що у разі скасування нарахованого контролюючим органом грошового зобов'язання (його частини) у порядку адміністративного та/або судового оскарження пеня за період заниження такого грошового зобов'язання (його частини) скасовується.

Відповідно до пункту 4.2.3. Інструкції про порядок нарахування та погашення пені за платежами, що контролюються органами державної податкової служби, затвердженої наказом Державної податкової адміністрації України від 17 грудня 2010 року № 953, зареєстрований в Міністерстві юстиції України 27 грудня 2010 року за № 1350/18645 пеня, нарахована на суму грошового зобов'язання (її частку), скасовану за результатами адміністративного чи судового оскарження, також підлягає скасуванню, а якщо така пеня була сплачена, вона підлягає зарахуванню в рахунок погашення податкового боргу, грошових зобов'язань або поверненню в порядку, встановленому статтею 43 Кодексу.

Пунктом 4.2.3. Інструкції про порядок ведення органами державної податкової служби оперативного обліку платежів до бюджету, контроль за справлянням яких здійснюється органами державної податкової служби України, затверджений наказом Державної податкової адміністрації України від 18 липня 2005 року № 276, зареєстрована в Міністерстві юстиції України 02 серпня 2005 року за № 843/11123 нарахування пені за порушення встановлених строків погашення узгодженого податкового зобов'язання здійснюється в особових рахунках платників податків у розділі "Нарахування сум пені".

Нарахування пені в картках особових рахунків платників податків здійснюється засобами програмного забезпечення у день фактичного погашення податкового боргу (його частини) у порядку, установленому наказом ДПА України від 11.06.2003 N 290 "Про затвердження Інструкції про порядок нарахування та погашення пені за платежами, що контролюються органами державної податкової служби", зареєстрованим у Міністерстві юстиції України 27.06.2003 за N 522/7843.

Відповідно до пункту 4.2.4. цієї Інструкції облікові операції скасування зазначених податкових зобов'язань, штрафних санкцій та пені здійснюються на підставі рішення керівника (заступника керівника) податкового органу датою прийняття такого рішення.

З огляду на викладене, відповідач повинен був скасувати пеню та внести відповідні зміни до картки особового рахунку позивача.

Отже, позовні вимоги про визнання протиправними дій Державної податкової інспекції у місті Алушті в АР Крим ДПС щодо невнесення змін до автоматизованої інформаційної системи оперативного обліку податків і зборів (обов'язкових платежів), особового рахунку та картки особового рахунку позивача та не скасування пені дійсно підлягають задоволенню, що вірно було встановлено судом першої інстанції.

Разом з тим, позовна вимога щодо визнання протиправними дії Державної податкової інспекції у м. Алушті АР Крим ДПС щодо зміни цільового призначення платежів, визначеного позивачем та зарахування платежів з орендної плати в рахунок погашення пені також є обґрунтованою та підлягає задоволенню, виходячи з наступного.

Відповідно до підпункту 87.9. статті 87 Податкового кодексу України у разі наявності у платника податків податкового боргу контролюючі органи зобов'язані зарахувати кошти, що сплачує такий платник податків, в рахунок погашення податкового боргу згідно з черговістю його виникнення незалежно від напряму сплати, визначеного платником податків. У такому ж порядку відбувається зарахування коштів, що надійдуть у рахунок погашення податкового боргу платника податків відповідно до статті 95 цього Кодексу або за рішенням суду у випадках, передбачених законом.

Спрямування коштів платником податків на погашення грошового зобов'язання перед погашенням податкового боргу забороняється, крім випадків спрямування цих коштів на виплату заробітної плати та єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування.

Відповідно до частини першої статті 58 Конституції України закони та інші нормативно-правові акти не мають зворотної дії в часі, крім випадків, коли вони пом'якшують або скасовують відповідальність особи.

Водночас неприпустимість зворотної дії нормативно-правового акта полягає в тому, що запроваджені ним нові норми не можуть застосовуватися до правовідносин, які існували до набрання ним чинності. Отже, приписи нового нормативно-правового акта не можуть змінити обсяг прав, який було встановлено попередніми нормативно-правовим актом.

Закон України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державним цільовими фондами» не встановлює порядок та черговість (а також право) зарахування податковими органами платежів, що направлені платниками податків та мають цільове призначення, вказане у відповідних платіжних дорученнях, та не встановлює відповідний порядок для примусового стягнення податковим органом добровільно сплачених платником податків сум податкового зобов'язання для погашення податкового боргу, що ї виник раніше. Дана правова позиція викладена Вищим адміністративним судом в ухвалі від 30 червня 2011 року у справі № 2а/0570/10/173/2011.

Отже, жодною нормою Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державним цільовими фондами» не передбачено направлення податковими органами за власною ініціативою (примусово та без згоди на те платника податку) коштів такого платника, сплачених ним для погашення податкових зобов'язань для погашення по відповідному податку нарахованого та встановленого платнику податку податковим органом податкового боргу.

Відповідно до пункту 5.2. Інструкції про порядок нарахування та погашення пені за платежами, що о контролюються органами державної податкової служби, затвердженої наказом ДПА України від 17 грудня 2010 року № 953 пеня, нарахована на суму грошового зобов'язання (її частку), скасовану за результатами адміністративного чи судового оскарження, також підлягає скасуванню, а якщо така пеня була сплачена, вона підлягає зарахування в рахунок погашення податкового боргу, грошових, зобов'язань або повернення в порядку, встановленому статтею 43 Податкового кодексу України.

З аналізу наведених норм вбачається, що в разі скасування пені, якщо така пеня була сплачена, вона підлягає зарахування в рахунок погашення податкового боргу, а в разі відсутності боргу підлягає поверненню в порядку, встановленому статтею 43 Податкового кодексу України.

Судом встановлено, що податковий орган списував за рахунок основних платежів кошти в погашення пені, яка рахувалась за позивачем. Дані обставини відповідачем спростовано не було.

Таким чином, враховуючи, що постановою Окружного адміністративного суду міста Києва від 24 березня 2011 року, яку залишеною без змін ухвалою Київського апеляційного адміністративного суду від 16 листопада 2011 року, адміністративний позов задоволено та скасовано нараховану пеню, то відповідачем неправомірно змінено цільове призначення платежів, визначеного позивачем та зарахування платежів з орендної плати в рахунок погашення пені.

Відповідно до ч. 1 ст. 9 КАС України, суд при вирішенні справи керується принципом законності, відповідно до якого органи державної влади, органи місцевого самоврядування, їхні посадові і службові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Надані докази, які є у справі, були оцінені колегією суддів за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні. Крім того, було оцінено належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності, що відповідає вимогам ст. 86 КАС України.

Згідно до ч. 2 ст. 71 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Доводи апеляційної скарги спростовуються встановленими судом першої інстанції обставинами, наявними в матеріалах справи доказами та нормами права, зазначеними в мотивувальній частині оскаржуваного рішення суду.

Відповідно до ст. 200 КАС України, суд апеляційної інстанції залишає скаргу без задоволення, а постанову суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Керуючись ст.ст. 41, 195,196, 198, 200, 205, 206, 212, 254 КАС України, суд, -

УХВАЛИВ:

Апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у м. Алушті Автономної Республіки Крим ДПС - залишити без задоволення.

Постанову Окружного адміністративного суду м. Києва від 18 жовтня 2013 року - без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена протягом двадцяти днів з дня її складання в повному обсязі шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України.

Головуючий суддя Т.М.Грищенко

Судді В.П.Мельничук

В.Е.Мацедонська

.

Головуючий суддя Грищенко Т.М.

Судді: Мацедонська В.Е.

Мельничук В.П.