Ухвала суду № 37818685, 24.03.2014, Апеляційний суд Харківської області

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

___________

Кримінальне провадження № 644/6873/13-к Головуючий першої інстанції Черняк В. Г.

Провадження № 11-кп/790/312/14 Доповідач: Гук В. В.

Категорія: ч. 2 ст. 307 КК України

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

18 березня 2014 року колегія суддів судової палати з кримінальних справ апеляційного суду Харківської області у складі:

головуючого - Гук В. В.,

суддів - Задніпровського О. О., Люшні А. І.,

секретаря - Синегіної К. О.,

за участю прокурора - Кочетова В. Ю.,

обвинуваченого - ОСОБА_1,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Харкові кримінальне провадження відносно ОСОБА_1 за апеляційною скаргою заступника начальника відділу прокуратури Харківської області на вирок Орджонікідзевського районного суду м. Харкова від 14 січня 2014 року, -

В С Т А Н О В И Л А:

Як вбачається з вироку,

ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженець села Гетьманівка, Шевченківського району Харківської області, громадянин України, освіта неповна вища, студент 6 курсу агрономічного факультету Харківського національного аграрного університету ім. В. В. Докучаєва, в силу ст. 89 КК України не має судимості, працює автомеханіком в приватному підприємстві «Гетьман», зареєстрований за адресою: АДРЕСА_2, фактично мешкає за адресою: АДРЕСА_1, -

визнаний винним у вчиненні злочину, передбаченого ч. 2 ст. 307 КК України та призначено йому покарання, із застосуванням ст. 69 КК України, у виді позбавлення волі строком на 5 років.

На підставі ст. 75 КК України ОСОБА_1 від відбування призначеного за вироком покарання у виді позбавлення волі звільнено з випробуванням, іспитовий строк призначений - 3 роки.

Згідно ст. 76 КК України зобов*язано ОСОБА_1 в період іспитового строку повідомляти органи кримінально-виконавчої інспекції про зміну місця проживання чи роботи, не виїжджати за межі України на постійне місце проживання без дозволу органів кримінально-виконавчої інспекції.

Запобіжний захід у відношенні ОСОБА_1 до набрання вироком законної сили залишено без змін - у вигляді застави.

Згідно з вироком, ОСОБА_1, маючи умисел, спрямований на незаконне придбання, виготовлення, перевезення та зберігання з метою збуту, а також незаконний збут особливо небезпечного наркотичного засобу, приблизно на початку вересня 2012 року у комишах поблизу присадибної земельної ділянки домоволодіння АДРЕСА_3, відокремивши листя від дикоростучих рослин коноплі, незаконно придбав, а висушивши та подрібнивши їх згодом, незаконно виготовив особливо небезпечний наркотичний засіб канабіс, який помістив у полімерний пакет і у громадському транспорті, незаконно перевіз за місцем свого мешкання за адресою: АДРЕСА_1, де незаконно зберігав з метою подальшого збуту.

29 квітня 2013 року близько 15.30 години ОСОБА_1, маючи умисел, спрямований на незаконний збут особливо небезпечного наркотичного засобу, з метою особистого збагачення, знаходячись за місцем свого мешкання у приміщенні квартири АДРЕСА_1, в ході оперативної закупки незаконно збув ОСОБА_2 полімерний пакет з речовиною рослинного походження у сухому подрібненому стані, отримавши від останнього грошову винагороду у сумі 500 гривень, якими розпорядився на власний розсуд.

29 квітня 2013 року о 15.50 годині, ОСОБА_2 поблизу будинку АДРЕСА_1, добровільно видав працівникам міліції полімерний пакет з речовиною рослинного походження у сухому подрібненому стані, яка згідно з висновком хімічної експертизи № 715 від 04 травня 2013 року, є особливо небезпечним наркотичним засобом - канабісом, масою у перерахунку на суху речовину 9, 9185 грам.

Крім того, 14 травня 2013 року близько 21.30 годині ОСОБА_1, повторно, маючи умисел, спрямований на незаконний збут особливо небезпечного наркотичного засобу, з метою особистого збагачення, знаходячись поблизу будинку АДРЕСА_1, в ході оперативної закупки повторно незаконно збув ОСОБА_2 полімерний пакет з речовиною рослинного походження у сухому подрібненому стані, отримавши від останнього грошову винагороду у сумі 160 гривень.

14 травня 2013 року о 21.35 годині ОСОБА_2 на зупинці громадського транспорту «Харківські ворота», розташованої по проспекту Московському у місті Харкові, добровільно видав працівникам міліції полімерний пакет з речовиною рослинного походження у сухому подрібненому стані, яка згідно з висновком хімічної експертизи № 758 від 15 травня 2013 року, являється особливо небезпечним наркотичним засобом - канабісом, масою у перерахунку на суху речовину 3, 5646 грам.

ОСОБА_1 був затриманий працівниками міліції 14 травня 2013 року о 21.40 годині на території автостоянки торгового центру «Екватор», розташованого по бульвару Грицевця у місті Харкові, де під час його подальшого обшуку виявили і вилучили 160 гривень, отриманих ним від ОСОБА_2 за незаконний збут особливо небезпечного наркотичного засобу канабіс.

В апеляційній скарзі прокурор просить вирок Орджонікідзевського районного суду м. Харкова від 14 січня 2014 року стосовно ОСОБА_1 скасувати, у зв'язку з невідповідністю призначеного судом покарання ступеню тяжкості вчинених кримінальних правопорушень-злочинів та особі обвинуваченого, внаслідок його м'якості, ухвалити свій вирок, призначивши ОСОБА_1 покарання запропоноване державним обвинувачем у справі.

Заслухавши доповідь судді, прокурора, який підтримав доводи апеляційної скарги, обвинуваченого ОСОБА_1 про його щире каяття, і який просив не призначати йому більш суворе покарання, перевіривши матеріали кримінального провадження, колегія суддів вважає за необхідне вирок відносно ОСОБА_1 залишити без змін.

Виходячи з того, що фактичні обставини скоєного ОСОБА_1, правильність кваліфікації його дій за ч. 2 ст. 307 КК України в апеляційній скарзі не оспорюються, на підставі ч. 1 ст. 404 КПК України, ці обставини апеляційним судом не перевіряються, а перевіривши доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що вона задоволенню не підлягає.

Відповідно до вимог ст. 65 КК України, при призначенні покарання, суду необхідно враховувати ступінь тяжкості вчиненого злочину, особу винного та обставини, що пом'якшують і обтяжують покарання. Особі, яка вчинила злочин, має бути призначене покарання необхідне і достатнє для її виправлення та попередження нових злочинів.

Згідно зі ст. 69 КК України, за наявності кількох обставин, що пом'якшують покарання та істотно знижують ступінь тяжкості вчиненого злочину, з урахуванням особи винного, суд може призначити основне покарання нижче від найнижчої межі, встановленої в санкції статті, за якою він визнаний винним, або перейти до іншого, більш м*якого виду основного покарання.

Призначаючи ОСОБА_1 покарання, суд першої інстанції врахував особу винного (який за місцем реєстрації та навчання характеризується позитивно, займається суспільно корисною працею, навчається у вищому навчальному закладі) і визнав обставинами, що пом*якшують покарання - щире каяття, активне сприяння органу досудового слідства в розкритті злочину, наявність на утриманні вагітної дружини. Обставин, що обтяжують покарання, судом не встановлено.

Суд, приймаючи до уваги конкретні обставини по справі, які він визнав пом'якшуючими покарання за скоєне, оцінюючи їх як суттєво знижуючі ступінь тяжкості вчиненого злочину, з урахуванням даних про особу обвинуваченого, враховуючи його поведінку після скоєння злочину - реально став на шлях виправлення, пройшов курс реабілітації як нарко-залежна особа, обґрунтовано дійшов висновку про можливість призначення ОСОБА_1 покарання на підставі ст. 69 КК України нижче від найнижчої межі, встановленої санкцією ч. 2 ст. 307 КК України.

Крім того, згідно ст. 75 КК України, суд при призначенні покарання у виді, зокрема, позбавлення волі на строк не більше п*яти років, може прийняти рішення про звільнення засудженого від відбування покарання з випробуванням. При цьому суду, знов таки, слід врахувати тяжкість злочину, особу винного та інші обставини справи. Рішення про звільнення особи від відбування з випробуванням, має бути належним чином мотивоване у вироку.

Враховуючи ступінь тяжкості вчиненого ОСОБА_1 злочину, дані про його особу, який характеризується позитивно, працює і навчається, приймаючи до уваги обставини по справі, визнані судом пом*якшуючими покарання, суд першої інстанції дійшов до висновку, що виправлення ОСОБА_1 при призначенні йому покарання у вигляді позбавлення волі, можливе без реального його відбування, а в умовах здійснення за ним контролю та покладенням на нього зобов*язань, передбачених законом при застосуванні ст. 75 КК України.

За таких обставин, колегія суддів не вбачає підстав для задоволення апеляційної скарги.

Керуючись ст. ст. 405, 407 КПК України, колегія суддів, -

П О С Т А Н О В И Л А:

Апеляційну скаргу заступника начальника відділу прокуратури Харківської області залишити без задоволення.

Вирок Орджонікідзевського районного суду м. Харкова від 14 січня 2014 року відносно ОСОБА_1 залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення та може бути оскаржена у касаційному порядку безпосередньо до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ протягом трьох місяців з дня її проголошення.

Головуючий -

Судді: