Рішення № 37813451, 20.03.2014, Господарський суд Луганської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛУГАНСЬКОЇ ОБЛАСТІ 91016, м. Луганськ, пл. Героїв ВВВ, 3а. Тел./факс 55-17-32, inbox@lg.arbitr.gov.ua ___________________________ ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

20 березня 2014 року Справа № 913/331/14

Провадження № 11/913/331/14

За позовом Державного підприємства «Вугілля України», м. Київ

до Державного підприємства «Луганськвугілля», м. Луганськ

про стягнення 26 159 грн. 08 коп.

суддя Москаленко М.О.

секретар судового засідання Морозова С.В.

за участю представників сторін:

від позивача - Загнітко Я.А., довіреність № 24-12/118-Д від 24.12.2013

від відповідача - Зоріна О.М., довіреність № 03/5-576 від 30.12.2013

в с т а н о в и в:

Суть спору: позивачем заявлено вимогу про стягнення з відповідача збитків у розмірі 26159 грн. 08 коп., завданих відповідачем внаслідок неналежного виконання взятих на себе зобов'язань.

У судове засідання прибули повноважні представники сторін у даній справі.

Представником позивача позовні вимоги підтримані у повному обсязі.

Письмовим відзивом № 15-071 від 27.02.2014 на позовну заяву відповідач заперечив проти позовних вимог у частині стягнення витрат на здійснення хімічного аналізу 4 проб поставленого вугілля у розмірі 267 грн. 76 коп.

Дослідивши фактичні обставини справи, надані матеріали, вислухавши присутніх у судовому засіданні представників сторін, суд встановив такі обставини.

01.03.2007 між Державним підприємством «Вугілля України» (Покупець) та ВП «Луганськвуглепостачання» державного підприємства «Луганськвугілля» (Постачальник) укладений договір поставки вугілля № 11-07/2-ЕН (далі за текстом - договір 1).

Вантажоотримувачем вугільної продукції є ВАТ «Центренерго» згідно до договору поставки вугілля № 15-02/1-П від 15.02.2007, укладеного між ДП «Вугілля України» та ВАТ «Центренерго» (далі за текстом - договір 2).

Як встановлено пунктами 1.1, 2.1, 4.1 договору 1, Постачальник поставляє Покупцю вугільну продукцію в асортименті, по реквізитах та за якісними характеристиками, приведеними в договорі; вугілля постачається рівномірно добовими обсягами протягом періоду поставки залізничним транспортом у відкритих на піввагонах вантажною швидкістю на умовах DDP (залізнична станція призначення) згідно з «Інкотермс» в редакції 2000 року з урахуванням особливостей, передбачених договором; Приймання вугілля по кількості і якості здійснюється у відповідності з вимогами Інструкції держарбітражу при Раді Міністрів СРСР від 15.06.65р. № П-6 та від 25.04.66р. № П-7 з подальшими змінами і доповненнями, ГОСТ 1137-64 «Угли бурые, каменные, антрацит, горючие сланцы и брикеты. Правила приемки по качеству», ДСТУ 4083-2002 «Вугілля кам'яне та антрацит для пиловидного спалювання на теплових електростанціях. Технічні умови», ДСТУ 4096-2002 «Вугілля буре, кам'яне, антрацит, горючі сланці та вугільні брикети. Методи відбору та підготовки проб до лабораторного випробування», ГТР 34.09.110-2003 «Вхідний контроль палива на ТЕС та організація претензійної роботи» та/або іншими нормативними документами України, прийнятими на заміну або доповнення вищевказаних в частині, що не суперечить даному договору.

Відповідно до пункту 4.4. договору-1 приймання вугілля за якістю у Покупця здійснюється відповідно до даних хімічного аналізу атестованої хімічної лабораторії Вантажоотримувача.

В червні 2007 року на адресу вантажоотримувача - Зміївської ТЕС ВАТ «Центренерго», надійшло 10 вагонів з вугіллям марки «П» від ВП «Луганськвуглепостачання» ДП «Луганськвугілля», що підтверджується залізничними накладними №№ 49541111, 49541112, (вагони № 67145623, № 64676448, № 66765710, № 64441611, № 65881807, № 67865881, № 60650637, № 65287609, № 65945131, № 65300816).

Відповідно до пункту 3.1 договору 1 з урахуванням додаткової угоди № 01-04/07 від 01.04.2007 якість вугільної продукції, що поставляється, повинна відповідати ДСТУ 4083-2002 «Вугілля кам'яне та антрацит для пиловидного спалювання на теплових електростанціях. Технічні умови», ДСТУ 4096- 2002 «Вугілля буре, кам'яне, антрацит, горючі сланці та вугільні брикети. Методи відбору та підготовки проб до лабораторного випробування», ДСТУ 3472-96 та умовам договору 1.

При здійсненні вхідного контролю якості вугілля, що надійшло за зазначеними накладними було встановлено, що показники якості вугілля не відповідають умовам договору.

Відповідно до пункту 4.9 договору 1 якщо показники якості вугілля, визначені в лабораторії Вантажоотримувача, відрізняються від посвідчень якості на величину більше допустимої похибки випробування, Покупець або Вантажоотримувач протягом 24 годин з моменту отримання результатів зобов'язаний викликати Постачальника для проведення спільного опробування вугілля. У разі неприбуття представника Постачальника на протязі 24 годин з моменту отримання повідомлення до розрахунку приймаються показники якості, визначені лабораторією Вантажоотримувача.

Згідно Інструкції про порядок приймання продукції виробничо-технічного призначення за якістю від 25.04.1966 № П-7, ДГСТ 1137-64 та ДСТУ 4096-2002 Вантажоотримувачем були направлені телеграми від 04.12.2007 № 125438/3,4 від 26.06.2007 та № 125438/1,2 від 27.06.2007 вантажовідправнику та Постачальнику з проханням направити представника для спільного проведення відбору проб.

Представник Постачальника у відповідь на телеграми направив представників на спільне випробування, підготування проб і визначення кількості і якості вугілля, що надійшло за залізничними накладними № 49541111 та № 49541112.

Згідно актів спільного опробування № 2319 від 27.06.2007 та № 2353 від 27.06.2007 вугілля, що надійшло, мало показники якості, що відрізнялися від встановлених договором 1.

Так, було встановлено, що вугільна продукція не відповідає показникам якості, оскільки перевищує гранично допустимий рівень зольності, встановлений договором-1.

Відповідно до пункту 4.10 договору 1 у випадку постачання вугілля, якісні показники якого перевищують граничний рівень, встановлений цим договором в п.3.1., Покупець має право відмовитись від прийняття та оплати такого вугілля.

Вугільна продукція була повернута у зворотному напрямку, про що свідчать квитанції про приймання вантажу № 44281661, № 44281662, № 44281663, № 44281664, № 44281665, № 44281666, № 44281667, № 44281668, № 44281669, № 44281670.

При поверненні вугілля ВАТ «Центренерго» здійснило оплату залізничних тарифів з доставки вантажу до станції одержувачів. Ці витрати відображені в квитанціях про приймання вантажів (графа «Провізна плата» розділ «При відправленні») по вищезазначених вагонах, а також у переліку ТЕХПД-2 № 76 за 28.06.2007, оформлених залізницею та складають суму у розмірі 14 091,00 грн.

Внаслідок поставки вугілля, що не відповідає показникам якості, під час проведення лабораторних досліджень відбувся простій вагонів, що відображено у відомості плати за користування вагонами (контейнерами) № 296666 та підтверджено переліком ТЕХПД-2 № 74 за 30.06.2007, оформлений залізницею. Витрати на простій вагонів складають 2 685,50 грн.

Також з ВАТ «Центренерго» було стягнуто плату за оформлення наказу № 195 на переадресування вагонів, що відображено в накопичувальній картці № 694821 за 30.06.2007, а також у переліку ТЕХПД-2 № 74 за 30.06.2007, оформлений залізницею (витрати складають 291,70 грн.).

Крім того, залізницею за оформлення переадресації 10 вагонів стягнуто 4290,00 грн., що підтверджується накопичувальною карткою № 694821 від 30.06.2007 та переліком ТЕХПД-2 № 74 за 30.06.2007.

За направлення телеграми на станцію вантажовідправника про переадресацію вагонів залізницею з рахунку ВАТ «Центренерго» стягнуто 114,50грн., що підтверджується накопичувальною карткою № 694807 за 29.06.2007 та переліком ТЕХПД-2 № 71 ЗА 29.06.2007.

Вартість бланків документів склала 16,00 грн. (зазначена сума вказана в накопичувальній картці № 694105).

Проведення хімічного аналізу 4 проб вугілля склало 267,76 грн. (вартість визначено калькуляцією).

При цьому сторонами у справі не досягнуто згоди у вигляді відповідних угод щодо питання відшкодування витрат на проведення хімічного аналізу проб поставленого вугілля. Позивачем до матеріалів справи документального обґрунтування розміру вказаних витрат не надано. Договір 1 такого відшкодування не передбачає.

Витрати на відправку телеграм про виклик представників склали 42,77 грн., що відображено в реєстрах оплат за 26 та 27 червня 2007 року.

Також ВАТ «Центренерго», згідно Закону України «Про податок на додану вартість» було сплачено ПДВ в сумі 4 359,85 грн.

За доводами позивача сума збитків ВАТ «Центренерго» склала 26 159 грн. 08 коп. з ПДВ.

Рішенням господарського суду м. Києва від 19.04.2010 у справі № 17/22, що набрало законної сили, з Державного підприємства «Вугілля України» на користь Відкритого акціонерного товариства «Центренерго» стягнуто 38286 грн. 74 коп. збитків з ПДВ, 382 грн. 87 коп. державного мита та 236 грн. 00 коп. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

На виконання вказаного рішення господарського суду ДП «Вугілля України» перерахувало на користь ВАТ «Центренерго» 38 905,61грн. з ПДВ, що підтверджується угодою про припинення зобов'язань зарахуванням зустрічних однорідних вимог від 21.03.2011.

Відповідно до умов пункту 6.4 договору 1 за постачання неякісного вугілля, вугілля пошарово завантаженого в вагони з домішками продукції інших класів чи сортів, або вугілля, асортимент якого не відповідає вимогам договору, Постачальник несе відповідальність у вигляді повного відшкодування всіх збитків Покупця та Вантажоотримувача, пов'язаних з постачанням такого вугілля (витрати по транспортуванню вугілля, переадресацію вагонів, плата за використання вагонів, витрати на подачу-прибирання вагонів, витрати на проведення хіманалізу вугілля, витрати по вивантаженню вагонів, витрати по складуванню, зберіганню, реалізації вугілля та ін.).

Посилаючись на те, що простій вагонів, направлення телеграм, повернення вугільної продукції відбулося з вини ДП «Луганськвугілля», позивач зазначає, що відповідач відповідно до ст. 224 Господарського кодексу України та п. 6.4 договору 1 зобов'язаний компенсувати всі витрати Вантажоотримувача та Покупця.

З викладених вище підстав позивач звернувся до суду з даним позовом.

Встановивши фактичні обставини справи, оцінивши доводи сторін та надані докази у їх сукупності, суд дійшов висновку про те, що позовні вимоги є обґрунтованими та такими, що підлягають частковому задоволенню, з таких підстав.

Відповідно до ст. 32 Господарського процесуального кодексу України, доказами у справі є будь - які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.

Ст.ст. 33, 34 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог та заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

На підставі ст. 43 Господарського процесуального кодексу України господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.

Відповідно до ст. 16 Цивільного кодексу України захист цивільних прав та інтересів здійснюється, зокрема, шляхом стягнення з особи, яка порушила право, завданих збитків.

У відповідності з приписами ч.1 ст. 22 Цивільного кодексу України особа, якій завдано збитків у результаті порушення її цивільного права, має право на їх відшкодування.

Відповідно до статті 11 Цивільного кодексу України підставою виникнення цивільних прав і обов'язків, у тому числі щодо відшкодування кредиторові або іншій особі збитків (шкоди) - є зобов'язання, які виникають з договорів та інших правочинів або внаслідок завдання шкоди.

Спір між сторонами у даній справі виник стосовно обов'язку відповідача відшкодувати позивачу збитки внаслідок, зокрема, поставки вугілля неналежної якості за укладеним сторонами у справі договором.

Права і обов'язки сторін, відповідальність за порушення договірних зобов'язань визначені вказаним договором.

Відповідно до ст. 611 Цивільного кодексу України у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема: відшкодування збитків та моральної шкоди.

Статтею 623 Цивільного кодексу України передбачено, що боржник, який порушив зобов'язання, має відшкодувати кредиторові завдані цим збитки.

Згідно з приписами частини 2 статті 217 Господарського кодексу України у сфері господарювання застосовуються господарські санкції, однією з яких є відшкодування збитків. Підставою господарсько - правової відповідальності учасника господарських правовідносин є скоєне ним правопорушення у сфері господарювання.

Відповідно до статті 224 Господарського кодексу України учасник господарських відносин повинен відшкодувати спричинені ним збитки суб'єкту, права чи законні інтереси якого були порушені. Під збитками розуміються витрати, зроблені управненою стороною, втрата чи пошкодження її майна, а також неотримання доходів, які управнена сторона отримала б при належному виконанні зобов'язання іншою стороною.

Статтею 225 Господарського кодексу України встановлено, що до складу збитків, що підлягають відшкодуванню особою, яка допустила господарське правопорушення, включаються, зокрема, додаткові витрати, понесені стороною, яка зазнала збитків внаслідок порушення зобов'язання другою стороною.

Відповідно до ст. 228 Господарського кодексу України учасник господарських відносин, який відшкодував збитки, має право стягнути збитки з третіх осіб у порядку регресу.

Як встановлено судом під час судового розгляду даної справи, внаслідок поставки відповідачем на користь вантажоодержувача вугілля неналежної якості та порушення відповідачем внаслідок цього умов укладеного з позивачем договору останнім на користь ВАТ «Центренерго» сплачено стягнуті рішенням господарського суду міста Києва від 19.04.2010 у справі № 17/22 збитки у розмірі 38286 грн. 74 коп.

Вказані обставини відповідачем під час судового розгляду справ не спростовані.

Протиправність поведінки відповідача полягає у порушенні ним зобов'язань п. 1.1, 3.1, 6.1 договору № 11-07/2-ЕН від 01.03.2007 та встановлених вимог щодо здійснення господарської діяльності. Наявність негативних наслідків полягає у додаткових витратах позивача, понесених у вигляді сплати ним на користь ВАТ «Центренерго» вартості додаткових послуг.

Вина відповідача полягає у тому, що він передбачав або свідомо допускав, що відправлення вугільної продукції, яка не відповідає умовам договору № 11-07/2-ЕН від 01.03.2007, може заподіяти несприятливі наслідки у вигляді нанесення збитків, або легковажно поставився до можливості настання відповідних наслідків.

З урахуванням умов укладеного сторонами у справі договору 1 (пункту 6.4), фактичних обставин справи та вказаних вище положень закону суд доходить висновку про наявність обов'язку відповідача відшкодувати позивачеві сплачену за вказаним судовим рішенням та підтверджену матеріалами справи № 913/331/14 та її фактичними обставинами суму витрат у розмірі 25837 грн. 77 коп.

Разом з цим є необґрунтованою та не підлягає задоволенню вимога позивача про стягнення з відповідача витрат на проведення хімічного аналізу 4 проб вугілля в сумі 321 грн. 31 коп. з ПДВ, оскільки можливість відшкодування таких витрат не передбачена укладеним сторонами у справі договором 1, розмір вказаних витрат позивачем не підтверджений документально.

Таким чином, позов підлягає задоволенню у частині стягнення з відповідача на користь позивача 25837 грн. 77 коп. витрат з покладенням на сторони судових витрат у справі пропорційно розміру задоволених позовних вимог на підставі положень ст. 49 Господарського процесуального кодексу України.

Керуючись ст.ст. 43, 49, 82, 84, 85 Господарського процесуального кодексу України, суд

в и р і ш и в :

1. Позовні вимоги задовольнити частково.

2. Стягнути з державного підприємства «Луганськвугілля», м. Луганськ, вул. Лермонтова, буд. 1в, код 32473323, на користь державного підприємства «Вугілля України» м. Київ, вул. Богдана Хмельницького, буд. 4, код 32709929, понесених внаслідок поставки вугілля неналежної якості витрат у розмірі 25837 грн. 77 коп., витрати зі сплати судового збору у розмірі 1804 грн. 56 коп., видати позивачу наказ після набрання рішенням законної сили.

3. В решті вимог позову відмовити.

В судовому засіданні 20.03.2014 оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Дата складення та підписання повного рішення - 25.03.2014.

Суддя М.О. Москаленко