ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98 РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
Справа № 910/16304/13 17.03.14
За позовом Приватного підприємства "Санже-Черкаси"
до Товариства з обмеженою відповідальністю "Науково-виробниче підприємство "Техно-Консалт"
про відшкодування завданих збитків 562 052,25 грн.
Судді: Бондарчук В.В. (головуюча)
Баранов Д.О.
Нечай О.В.
Представники:
від позивача: Хороший І.В.
від відповідача: Довгаленко Л.О.
ОБСТАВИНИ СПРАВИ :
Приватне підприємство "Санже-Черкаси" (далі-позивач) звернулося до Господарського суду міста Києва з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "Науково-виробниче підприємство "Техно-Консалт" (далі-відповідач) про стягнення 562 052,25 грн. в якості відшкодування завданих збитків.
Позовні вимоги обґрунтовані неналежним виконанням відповідачем своїх зобов'язань щодо поставки товару, який було зіпсовано в процесі транспортування, а фінансова відповідальність за його збереження покладена на відповідачеві.
Ухвалою Господарського суду міста Києва від 23.08.2013 р. порушено провадження у даній справі, призначено її до розгляду у судовому засіданні на 12.09.2013 р. за участю представників сторін, яких зобов'язано надати суду певні документи.
Розгляд справи відкладався через нез'явлення повноважних представників відповідача та неналежне виконання сторонами вимог суду.
01.10.2013 р. через загальний відділ діловодства представник відповідача подав відзив на позов, в якому проти позову заперечив.
У судовому засіданні 03.10.2013 р. судом оголошувалася перерва до 24.10.2014 р. на підставі ст. 77 ГПК України.
Розпорядженням Заступника голови Господарського суду міста Києва від 24.10.2013 р., у зв'язку із перебуванням судді Бондарчук В.В. у відрядженні, справу № 910/16304/13 передано на розгляд судді Марченко О.В.
Ухвалою Господарського суду міста Києва від 24.10.2013 р. суддя Марченко О.В. прийняла матеріали справи №910/16304/13 до свого провадження та призначила до розгляду на 07.11.2013 р.
Розпорядженням Голови Господарського суду міста Києва від 28.10.2013 р., у зв'язку із поверненням судді Бондарчук В.В. з відрядження, справу № 910/16304/13 передано на розгляд судді Бондарчук В.В.
Ухвалою Господарського суду міста Києва від 28.10.2013 р. суддя Бондарчук В.В. прийняла матеріали справи №910/16304/13 до свого провадження та призначила до розгляду на 07.11.2013 р.
01.11.2013 р. через загальний відділ діловодства представник відповідача подав додаткові письмові пояснення по справі.
У судовому засіданні 07.11.2013 р. та 02.12.2013 р. судом оголошувалася перерва відповідно до 02.12.2013 р. та 19.12.2013 р. на підставі ст. 77 ГПК України.
Ухвалою Господарського суду міста Києва від 19.12.2013р. призначено колегіальний розгляд справи №910/16304/13.
Розпорядженням Заступника голови Господарського суду міста Києва від 19.12.2013 р. визначено склад суду для розгляду справи №910/16304/13 - Бондарчук В.В. (головуюча суддя), судді: Нечай О.В., Спичак О.М.
Ухвалою Господарського суду міста Києва від 19.12.2013 р. справу №910/16304/13 прийнято до свого провадження колегією суддів: Бондарчук В.В. (головуюча суддя), судді: Нечай О.В., Спичак О.М. та призначено розгляд справи на 30.01.2014 р.
22.01.2014 р. через загальний відділ діловодства Господарського суду міста Києва представник відповідача подав додаткові пояснення по справі, в яких зазначає, що представником позивача надані до суду платіжні доручення, які не відносяться до відповідного вантажу та предмету спору, зокрема, в повному обсязі не підтверджуються понесені витрати.
Розгляд справи відкладався через нез'явлення повноважних представників відповідача та неналежне виконання сторонами вимог суду.
12.02.2014 р. через загальний відділ діловодства Господарського суду міста Києва представник відповідача подав зустрічний позов до Приватного підприємства "Санже-Черкаси" про стягнення заборгованості.
Ухвалою Господарського суду міста Києва від 14.02.2014 р. зустрічну позовну заяву Товариства з обмеженою відповідальністю "Науково-виробниче підприємство "Техно-Консалт" повернуто без розгляду.
Розпорядженням голови Господарського суду міста Києва від 17.02.2014 р., у зв'язку із перебуванням судді Бондарчук В.В. у відрядженні, справу №910/16304/13 передано на розгляд колегії суддів у складі: Марченко О.В. (головуюча), судді: Нечай О.В., Спичак О.М.
Ухвалою Господарського суду міста Києва від 17.02.2014 р. справу №910/16304/13 прийнято до свого провадження колегією суддів: Марченко О.В. (головуюча суддя), судді: Нечай О.В., Спичак О.М. та призначено розгляд справи на 17.03.2014 р.
Розпорядженням Заступника голови Господарського суду міста Києва від 03.03.2014 р., у зв'язку із поверненням судді Бондарчук В.В. з відрядження та перебування судді Спичака О.М. у відпустці, справу №910/16304/13 передано на розгляд колегії суддів у складі: Бондарчук В.В. (головуюча), судді: Нечай О.В., Баранов Д.О.
Ухвалою Господарського суду міста Києва від 17.03.2014 р. справу №910/16304/13 прийнято до свого провадження колегією суддів: Бондарчук В.В. (головуюча суддя), судді: Нечай О.В., Баранов Д.О. та призначено розгляд справи на 17.03.2014 р.
У даному судовому засіданні представник позивача підтримав заявлені позовні вимоги.
Представник відповідача проти позову заперечив.
Відповідно до ст. 82 Господарського процесуального кодексу України рішення у даній справі прийнято у нарадчій кімнаті за результатами оцінки доказів, поданих сторонами та витребуваних судом.
У судовому засіданні 17.03.2014 р. відповідно до ст. 85 Господарського процесуального кодексу України судом проголошено вступну та резолютивну частини рішення.
Дослідивши матеріали справи заслухавши пояснення представників сторін, Господарський суд міста Києва, -
ВСТАНОВИВ:
20.05.2013 р. між Приватним підприємством «Санже-Черкаси» та Товариством з обмеженою відповідальністю «Гном» (далі-продавець) укладено контракт №2013/06-20, умовами якого передбачено, що продавець продає, а позивач купує та оплачує сільськогосподарську продукцію в асортименті і в кількості, вказаній в рахунку-фактурі (Invoice), який являється невід'ємною частиною даного договору.
Відповідно до п. 1.2. договору поставка товару проводиться на умовах поставки FCA Єреван «ИНКОМТЕРМС-2000». Якщо інше не передбачено додатковою угодою сторін. Асортимент і ціни на товар по даному контракту відображаються в рахунку-фактурі (Invoice) на кожну поставку товару, при цьому загальна сума контракту залишається незмінною.
03.06.2013 р. між Приватним підприємством "Санже-Черкаси" та Товариством з обмеженою відповідальністю "Науково-виробниче підприємство "Техно-Консалт" укладено договір-заявку №2 на транспортування вантажу в міжнародному перевезенні, за яким маршрут перевезення - Єреван (Вірменія) - Черкаси - Київ (Харків, Одеса, Сімферополь), дата завантаження - 13-14.06.2012 р. (2 автомобілі). Найменування вантажу - абрикоса, вага - 21 тонна. Примітки по вантажу: температурний режим +3, постійно. Отримувач - ПП «Санже-Черкаси».
Особливі умови: Відповідач несе повну фінансову відповідальність за збереження вантажу.
Як вбачається з матеріалів справи, 20.06.2013 р. позивачем було придбано у Товариства з обмеженою відповідальністю «Гном» свіжі абрикоси, чистою вагою 19 тон та загальною вартістю 15 960,00 доларів США, що вбачається з рахунку-фактури (Invoice) №42 від 20.06.2013 р. (копія в матеріалах справи).
Позивач стверджує, що під час прийняття товару за місцем розвантаження автомобіля було виявлено, що весь товар (абрикоси) зіпсовані.
Обґрунтовуючи свої вимоги, позивач зазначає, що внаслідок неналежного виконання відповідачем своїх зобов'язань щодо поставки товару та його збереження, позивачу було завдано прямих збитків, а саме: 441 260,00 грн. - у вигляді ринкової вартості втраченого товару, 68 052,25 грн. - додаткових витрат на доставку вантажу та його оформлення на території України, а також неодержаний прибуток (втрачена вигода) у розмірі 52 740,00 грн., що разом становить 562 052,25 грн.
Оцінюючи подані докази та наведені обґрунтування за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин справи в їх сукупності, суд вважає, що позовні вимоги підлягають задоволенню частково, виходячи з наступного.
Відповідно до ч. 1 ст. 32 Господарського процесуального кодексу України доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.
Згідно з ч. 1 ст. 909 ЦК України за договором перевезення вантажу одна сторона (перевізник) зобов'язується доставити довірений їй другою стороною (відправником) вантаж до пункту призначення та видати його особі, яка має право на одержання вантажу (одержувачеві), а відправник зобов'язується сплатити за перевезення вантажу встановлену плату.
Як вбачається з матеріалів справи, а саме міжнародної товаро-транспортної накладної CMR №013824, 20.06.2013 р. відповідачем прийнято до перевезення вантаж у вигляді абрикос, загальною вагою 19 тон та вартістю 15 960,00 доларів США.
Так, позивач зазначає, що під час прийняття товару від перевізника та його перевірці було встановлено, що весь переданий для перевезення відповідачеві товар (абрикоси) є зіпсованим.
З матеріалів справи вбачається, що позивачем було замовлено проведення експертизи щодо якості абрикос в Київській Торгово-промисловій палаті, яка була проведена 27.06.2013 р. експертом Фещенком Н.В. та оформлена актом експертизи №1-1476 від 27.06.2013 р. (копія в матеріалах справи).
Проведеною експертизою було встановлено, що на момент проведення експертизи, температура в напівпричіпі (на реєстраторі температури) складала: на датчику Т1 - +10 С, на датчику Т2 - +5 С, замість +3 С, вказаній в CMR №013824 від 20.06.2013 р. Пред'явлена партія абрикос не відповідає вимогам ГОСТУ для першого і другого товарного сорту.
Відповідно до ст. 924 ЦК України перевізник відповідає за збереження вантажу, багажу, пошти з моменту прийняття їх до перевезення та до видачі одержувачеві, якщо не доведе, що втрата, нестача, псування або пошкодження вантажу, багажу, пошти сталися внаслідок обставин, яким перевізник не міг запобігти та усунення яких від нього не залежало. Перевізник відповідає за втрату, нестачу, псування або пошкодження прийнятих до перевезення вантажу, багажу, пошти у розмірі фактичної шкоди, якщо не доведе, що це сталося не з його вини.
Частиною 1,2 ст. 22 ЦК України встановлено, що особа, якій завдано збитків у результаті порушення її цивільного права, має право на їх відшкодування. Збитками є: - втрати, яких особа зазнала у зв'язку зі знищенням або пошкодженням речі, а також витрати, які особа зробила або мусить зробити для відновлення свого порушеного права (реальні збитки); - доходи, які особа могла б реально одержати за звичайних обставин, якби її право не було порушене (упущена вигода).
Згідно зі ст. 224 ГК України, учасник господарських відносин, який порушив господарське зобов'язання або установлені вимоги щодо здійснення господарської діяльності, повинен відшкодувати завдані цим збитки суб'єкту, права або законні інтереси якого порушено.
Відповідно до приписів статті 225 ГК України, до складу збитків, що підлягають відшкодуванню особою, яка допустила господарське правопорушення, включаються: вартість втраченого, пошкодженого або знищеного майна, визначена відповідно до вимог законодавства; додаткові витрати (штрафні санкції, сплачені іншим суб'єктам, вартість додаткових робіт, додатково витрачених матеріалів тощо), понесені стороною, яка зазнала збитків внаслідок порушення зобов'язання другою стороною; неодержаний прибуток (втрачена вигода), на який сторона, яка зазнала збитків, мала право розраховувати у разі належного виконання зобов'язання другою стороною; матеріальна компенсація моральної шкоди у випадках, передбачених законом.
Згідно ст. 1166 ЦК України майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правом фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала.
Для застосування такої міри відповідальності, як відшкодування шкоди, потрібна наявність усіх елементів складу цивільного правопорушення:
1)протиправної поведінки;
2)шкоди;
3)причинного зв'язку між протиправною поведінкою заподіювача та шкодою;
4)вини.
За відсутності хоча б одного з цих елементів цивільна відповідальність не настає.
Важливим елементом доказування наявності шкоди є встановлення причинного зв'язку між протиправною поведінкою боржника та збитками потерпілої сторони. Слід довести, що протиправна дія чи бездіяльність заподіювача є причиною, а збитки, які виникли у потерпілої особи, - наслідком такої протиправної поведінки.
Таким чином, позивач повинен довести факт заподіяння йому збитків, розмір зазначених збитків та докази невиконання зобов'язань та причинно-наслідковий зв'язок між невиконанням зобов'язань та заподіяними збитками. При визначенні розміру збитків, заподіяних порушенням господарських договорів, береться до уваги вид (склад) збитків та наслідки порушення договірних зобов'язань для підприємства. Тоді як відповідачу потрібно довести відсутність його вини у спричиненні збитків позивачу.
Як вбачається з матеріалів справи, позивачем було понесено витрати, яких останній зазнав у зв'язку з пошкодженням товару (абрикос), а саме, кошти сплачені за втрачений товар у розмірі 15 960,00 доларів США, що за офіційним курсом НБУ на день придбання товару становило 127 568,28 грн., вартість оплати послуг за перевезення у розмірі 35 968,50 грн. на підставі рахунку №457 від 13.06.2013 р., вартість митного оформлення в сумі 22 000,00 грн., сплаченого на підставі платіжного доручення №185 від 26.06.2013 р., вартість послуг зони митного контролю та зважування вантажу у розмірі 1 725,00 грн. на підставі рахунку-фактури №СФ-0000708 від 26.06.2013 р., оплата фітолабораторних аналізів в сумі 125,75 грн. згідно рахунку №ЧКЛБ-01517 від 01.07.2013 р. та рахунку №ЧКЦО-00770 від 01.07.2013 р. з розрахунку щодо одного авто, плата за тару і пакувальні матеріали у розмірі 648,00 грн. на підставі відомості №568 від 26.06.2013 р., витрати на оплату брокерських послуг ПП «Ексім-Гарант» у розмірі 1 535,00 грн. на підставі акту №29/06 здачі-прийняття робіт від 28.06.2013 р., (копії в матеріалах справи).
Загалом позивачем були понесені фактичні витрати у розмірі 189 570,53 грн. для придбання та доставки товару, який було зіпсовано в процесі перевезення відповідачем.
За таких обставин, оскільки положенням договору-заявки №2 від 03.06.2013 р. та положенням ст. 924 ЦК України встановлено відповідальність перевізника за пошкодження чи псування вантажу під час його перевезення, суд приходить до висновку, що відповідальним за завдані позивачем збитки є відповідач.
Також суд зазначає, що відповідач не надав обґрунтованих заперечень щодо спростування своєї вини у псуванні переданих для перевезення абрикос під час такого перевезення.
При цьому, судом відхиляються заявлені вимоги позивача, щодо зіпсованої партії товару (абрикос) за ринковою вартістю такої, яка визначалася на підставі проведеного звіту №ПНО 03-13, а також витрати позивача на оплату замовлених ним експертиз, оскільки такі суми не являються фактичними витратами, яких зазнав позивач у зв'язку із придбанням та доставкою товару.
Щодо заявленої позивачем до стягнення суми неодержаного прибутку у вигляді втраченої вигоди у розмірі 52 740,00 грн., то суд зазначає, що така сума є недоведеною, оскільки неможливо встановити за якою вартістю зіпсований товар був би проданий, а надані позивачем заявки на придбання не підтверджують жодних обов'язків потенційних покупців відносно укладення майбутніх угод купівлі-продажу абрикос та за вказаними у заявках цінами.
27.04.2013 р. позивачем було надіслано відповідачеві претензію №1 з вимогою перерахування збитків у розмірі 509 312,00 грн. протягом 7 днів.
Як встановлено частиною 2 статті 530 Цивільного кодексу України, якщо строк (термін) виконання боржником обов'язку не встановлений або визначений моментом пред'явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час. Боржник повинен виконати такий обов'язок у семиденний строк від дня пред'явлення вимоги, якщо обов'язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства.
Однак станом на день прийняття рішення у справі, відповідачем жодної відповіді на надіслану претензію не направлено, завданих збитків не відшкодовано.
Відповідно до ст. ст. 33, 34 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.
Враховуючи вищевикладене, оскільки відповідач не спростував заявлених вимог, факт заподіяння збитків позивачу відповідачем належним чином доведений, розмір таких збитків чітко визначений понесеними позивачем витратами, яких останній зазнав у зв'язку з пошкодженням товару, а причинний зв'язок між протиправними діяннями та шкодою належно встановлений, тому визнається обґрунтованою та підлягає задоволенню вимога позивача про стягнення 189 570,53 грн. збитків.
Витрати по сплаті судового збору відповідно до ч. 5 ст. 49 Господарського процесуального кодексу України, покладаються на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
Крім того, позивач просить стягнути з відповідача 10 000,00 грн. в якості відшкодування витрат на оплату послуг адвоката.
Згідно ч. 5 ст. 49 Господарського процесуального кодексу України суми, які підлягають сплаті за проведення судової експертизи, послуги перекладача, адвоката та інші витрати, пов'язані з розглядом справи, покладаються при частковому задоволенні позову - на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
Пунктом 10 Роз'яснення Вищого арбітражного суду України від 04.03.98 р. N 02-5/78 «Про деякі питання практики застосування розділу VI Господарського процесуального кодексу України» встановлено, що витрати позивачів та відповідачів, пов'язані з оплатою ними послуг адвокатів, адвокатських бюро, колегій, фірм, контор та інших адвокатських об'єднань з надання правової допомоги щодо ведення справи в господарському суді, розподіляються між сторонами на загальних підставах, визначених частиною п'ятою статті 49 ГПК України. Відшкодування цих витрат здійснюється господарським судом шляхом зазначення про це у рішенні, ухвалі, постанові за наявності документального підтвердження витрат, як-от угоди про надання послуг щодо ведення справи у суді та/або належно оформленої довіреності, виданої стороною представникові її інтересів у суді, і платіжного доручення або іншого документа, який підтверджує сплату відповідних послуг.
Оскільки суду не надано належних доказів оплати позивачем послуг адвоката у розмірі 10 000,00 грн., а наданий суду акт №1 про оплату юридичних послуг не являється первинним документом, тому суд відмовляє у задоволенні вимоги позивача про стягнення з відповідача 10 000,00 грн. витрат на послуг адвоката через недоведеність.
Враховуючи наведене, керуючись ст.ст. 32, 33, 49, 75, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, Господарський суд міста Києва, -
ВИРІШИВ:
1. Позовні вимоги Приватного підприємства "Санже-Черкаси" задовольнити частково.
2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Науково-виробниче підприємство "Техно-Консалт" (02094, м. Київ, вул. Лебедєва, буд. 6-А, ідентифікаційний код - 33542963), з будь-якого рахунку, виявленого державним виконавцем під час виконання судового рішення, на користь Приватного підприємства "Санже-Черкаси" (18000, м. Черкаси, вул. Громова, буд. 138/7, ідентифікаційний код - 21355701) 189 570,53 (сто вісімдесят дев'ять тисяч п'ятсот сімдесят) грн. 53 коп. - завданих збитків та 3 791 (три тисячі сімсот дев'яносто одну) грн. 41 коп. - судового збору.
3. В іншій частині у задоволенні позовних вимог відмовити.
4. Видати наказ після набрання рішенням законної сили.
Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.
Повний текст рішення складено: 19.03.2014 р.
Судді Бондарчук В.В. (головуюча)
Баранов Д.О.
Нечай О.В.
Судове рішення № 37813435, Господарський суд м. Києва було прийнято 17.03.2014. Форма судочинства - Господарське, форма рішення - Рішення. На цій сторінці ви зможете знайти ключові дані про це судове рішення. Ми забезпечуємо зручний та швидкий доступ до поточних судових рішень, щоб ви могли бути в курсі недавніх судових прецедентів. Наша база даних включає повний спектр необхідної інформації, дозволяючи вам швидко знаходити ключові дані.
Це рішення відноситься до справи № 910/16304/13. Організації, які зазначені в тексті цього судового документа: