Ухвала суду № 37809506, 19.03.2014, Донецький апеляційний адміністративний суд

Головуючий у 1 інстанції - Каюда А.М.

Суддя-доповідач - Юрко І.В.

ДОНЕЦЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

19 березня 2014 року справа №812/9392/13-а приміщення суду за адресою:83017, м. Донецьк, бул. Шевченка, 26

Донецький апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:

головуючого судді Юрко І.В., суддів Міронової Г.М., Блохіна А.А.,

секретарі судового засідання Романенко Т.О.,

за участі позивача ОСОБА_2,

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційні скарги ОСОБА_2 на постанову Луганського окружного адміністративного суду від 27 січня 2014 року по справі № 812/9392/13-а за позовом ОСОБА_2 до Інспекції державного архітектурно-будівельного контролю у Луганській області про визнання протиправними та скасування постанов від 29.10.2013 року №63, №64, №65, визнання протиправними та скасування приписів від 28.10.2013 року та закриття провадження у справах про правопорушення у сфері містобудівної діяльності,-

В С Т А Н О В И В:

Позивач 11.11.2013 року звернувся до суду з адміністративним позовом до Інспекції державного архітектурно-будівельного контролю у Луганській області, яким просив: визнати противоправними та скасувати постанови Першого заступника начальника Інспекції Державного архітектурно-будівельного контролю у Луганській області Вінокурова А.В. за №63 від 29.10.2013 року про притягнення до відповідальності за правопорушення у сфері містобудівної діяльності та накладання штрафу за п.6 ч.3 ст.2 Закону України «Про відповідальність за правопорушення у сфері містобудівної діяльності» в сумі 20646 гривень;

за №64 від 29.10.2013 року про притягнення до відповідальності за правопорушення у сфері містобудівної діяльності та накладання штрафу за п.8 ч.2 ст.2 Закону України «Про відповідальність за правопорушення у сфері містобудівної діяльності в сумі 51615 гривень;

за №65 від 29.10.2013 року про притягнення до відповідальності за правопорушення у сфері містобудівної діяльності та накладання штрафу за п.п.3,6 ч.2 ст.2 Закону України «Про відповідальність за правопорушення у сфері містобудівної діяльності в сумі 103230 гривень;

провадження у справах про правопорушення у сфері містобудівної діяльності закрити;

визнати протиправними та скасувати три приписи головного державного інспектора Інспекційного управління №1 Інспекційного відділу у Східному регіоні Інспекції державного архітектурного будівельного контролю у Луганській області Головіна О.В. від 28.10.2013 року, винесені стосовно позивача, про усунення порушень вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, державних стандартів і правил.

Постановою Луганського окружного адміністративного суду від 27 січня 2014 року позовні вимоги задоволено частково.

Скасовано прийняті Інспекцією державного архітектурно-будівельного контролю у Луганській області 28.10.2013 року у відношенні позивача ОСОБА_2 приписи про усунення порушень вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, державних стандартів і правил.

В задоволенні решти позовних вимог відмовити.

Позивач не погодився з таким рішенням суду, подав апеляційну скаргу, якою просив скасувати судове рішення та прийняти нову постанову про задоволення позовних вимог в повному обсязі.

Позивач в судовому засіданні апеляційної інстанції вимоги апеляційної скарги підтримав, просив їх задовольнити.

Представник відповідача в судове засідання не з'явився, про час, дату та місце розгляду справи повідомлений належним чином. Відповідно до вимог ч. 4 ст. 196 КАС України неявка вказаної особи не перешкоджає судовому розгляду справи.

Відповідно до ст.195 Кодексу адміністративного судочинства України суд апеляційної інстанції переглядає судові рішення суду першої інстанції в межах апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції може вийти за межі доводів апеляційної скарги в разі встановлення під час апеляційного провадження порушень, допущених судом першої інстанції, які призвели до неправильного вирішення справи.

Колегія суддів, заслухавши суддю-доповідача, пояснення позивача, перевіривши матеріали справи, обговоривши доводи апеляційної скарги, встановила наступне.

Рішенням виконавчого комітету Краснолуцької міської ради № 421/15 від 29.09.2011 надано ОСОБА_2 дозвіл на проектування та будівництво автомобільного газозаправного пункту (АГЗП) на земельній ділянці загальною площею 0,0100 га за адресою: АДРЕСА_1 (а.с. 33 т.1).

15.11.2011 року за ОСОБА_2 зареєстровано державний акт серії ЯЛ №873136 на право власності на земельну ділянку площею 0,0100 га за адресою АДРЕСА_1, цільове призначення «для комерційного використання (розміщення та обслуговування пункту технічного обслуговування та заправки автомобілів» (а.с. 32 т.1).

11.12.2012 року між позивачем та ТОВ «Гарантбуд-05» укладено договір № ОС-11.12/204 на виконання проектних робіт, згідно умов якого ТОВ «Гарантбуд-05» взяв на себе зобов'язання виконати проект будівництва автомобільного газозаправного пункту за вказаною вище адресою, строк здачі робіт за договором - січень 2013 року (а.с. 35 т.2).

13.08.2013 року ОСОБА_2 подала до Інспекції державного архітектурно-будівельного контролю у Луганській області декларацію про готовність об'єкта до експлуатації (а.с. 41- 43 т.1, а.с. 8-13 т.2). 20.08.2013 року відповідач відмовив у реєстрації вказаної декларації та повернув її позивачу на доопрацювання (а.с.40 т.1, а.с.7 т.2).

17.09.2013 року позивач знов подав декларацію про готовність об'єкта до експлуатації (а.с. 45-47, 104-106 т.1). Відповідач 19.09.2013 року відмовив в прийнятті декларації про готовність об'єкту та зазначив, що в п.10 декларації відсутнє посилання на декларацію про початок виконання будівельних робіт, а також зазначив, що 12.03.2013 року було відмовлено в реєстрації декларації про початок виконання будівельних робіт з наступних причин: зазначені не всі показники об'єкту (відсутні площі), не вірно визначено категорію складності об'єкта (а.с. 44 т.1). За таких обставин декларація про готовність об'єкту знов була повернута позивачу на доопрацювання.

25 вересня 2013 року на підставі наказу 446 ППБ/1 від 24.09.2013 року та направлення на проведення позапланової перевірки, відповідачем було проведено позапланову перевірку будівництва автомобільного автозаправного пункту по АДРЕСА_1.

За результатами перевірки Інспекцією 30.09.2013 року складений акт перевірки дотримання вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, державних стандартів і правил.

30.09.2013 року відповідач отримав від ТОВ «Гарантбуд-05» лист за № 12, в якому останній повідомляє, що договір на авторський нагляд по об'єкту автомобільний газозаправний пункт по АДРЕСА_1 не укладався, замовник не повідомив про початок робіт, авторський нагляд по об'єкту не здійснювався (а.с. 107 т.1).

Згідно акту перевірки Інспекцією встановлені наступні порушення:

1) будівельні роботи проводились ОСОБА_2 господарським способом без оформлення та без виконання виконавчої документації на будівництво, а саме: відсутні загальний журнал виконання робіт, журнал бетонних та зварювальних робіт, акти на закриття схованих робіт, виконавчі схеми, сертифікати відповідності та паспорта якості на будівельні матеріали, конструкції та вироби, протоколи випробування бетону на міцність та інше, чим порушено п. 1.17 ДБН А.3.1-5-2009 «Організація будівельного виробництва»;

2) відсутній договір про проведення авторського нагляду, авторський нагляд не здійснювався, чим порушено ч.2 ст. 8 та ч.3 ст. 11 Закону України «Про авторський нагляд»,

3) в декларації про готовність об'єкта вказані недостовірні дані, а саме: по-перше, зазначено особою, яка здійснює авторський нагляд ОСОБА_5 - головного інженера проекту ТОВ «Гарантбуд-05», у той час як листом № 12 від 30.09.2013 року ТОВ «Гарантбуд-05» повідомляє, що договір на авторський нагляд не укладався та нагляд не здійснювався; по-друге, інспекція вважає, що позивачем не вірно визначено категорію складності об'єкта зазначено 3 категорію, у той час, як на думку інспекції цей об'єкт відноситься до 5 категорії.

Акт перевірки підписаний позивачем 02.10.2013 року із зауваженнями та зазначено, що пояснення будуть надані додатково.

Посилання апелянта на ту обставину, що наказ про проведення перевірки на його думку, прийнятий неправомірно та акт про проведення перевірки належить скасуванню, колегією суддів до уваги не приймається, окільки адміністративний позов не містив вказаних вимог та вони не були предметом розгляду суду першої інстанції.

Крім того колегія суддів зазначає, що статтею 10 Закону України «Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності», передбачено, що суб'єкт господарювання під час здійснення державного нагляду (контролю) має право не допускати посадових осіб органу державного нагляду (контролю) до здійснення державного нагляду (контролю), якщо посадова особа органу державного нагляду (контролю) не надала копії документів, передбачених цим Законом, або якщо надані документи не відповідають вимогам цього Закону.

З приписів наведених правових норм вбачається, що порушення органом державного нагляду (контролю) вимог цього Закону щодо оформлення та надання суб'єкту господарювання необхідних для здійснення перевірки документів є підставою для недопущення останнім посадових осіб органу до здійснення заходів державного нагляду (контролю). У разі невикористання суб'єктом господарювання цього права такі порушення не є безумовною підставою для скасування рішення органу державного нагляду (контролю), прийнятого за наслідками проведених заходів. Цю позицію викладено в постанові Верховного Суду України від 19 вересня 2011 року у справі № 21-130а11.

Далі, 28.10.2013 року відповідачем було складено три протоколи про правопорушення у сфері містобудівної діяльності (а.с.15-20, 117-125, 126 т.1), в яких відображені порушення, зазначені в акті перевірки від 30.09.2013 року. Вказані протоколи надіслані позивачу поштою 29.10.2013 року та отримані позивачем 05.11.2013 року (а.с. 126 т.1). В протоколах зазначено, що розгляд справ про правопорушення відбудеться об 11-00 год 29.10.2013 року.

Крім того, 28.10.2013 року відповідачем було складено три приписи про усунення вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності (а.с. 68-74, а.с.138-144, т.1). Приписи надіслані позивачу 31.10.2013 року та отримані позивачем 05.11.2013 року (а.с. 137 т.1).

29.10.2013 року Інспекцією на підставі акту перевірки та протоколів про правопорушення у сфері містобудівної діяльності було прийнято постанови про накладення штрафів за порушення у сфері містобудівної діяльності №63, №64, №65 (а.с. 21-26, 127-136 т.1). Постанови надіслані позивачу 31.10.2013 року та отримані позивачем 05.11.2013 року (а.с. 130 т.1).

Зі змісту складених протоколів та постанов про накладення штрафів вбачається, що всі зазначені в них порушення, повністю відповідають за змістом порушенням, наведеним в акті перевірки від 30.09.2013 року.

Колегія суддів не приймає до уваги посилання апелянта як на підставу скасування оскаржуваних постанов ту обставину, що роботи позивачем здійснювалися як фізичною особою, у той час як відповідальність за порушення у сфері містобудівної діяльності може бути застосовано лише до фізичної особи-підприємця.

Відповідно до Свідоцтва НОМЕР_1 ОСОБА_2 зареєстрована 04.03.2008 року виконавчим комітетом Краснолуцької міської ради Луганської області як фізична особа-підприємець (а.с. 154 т.1).

Крім того, будівництво автомобільного газозаправного пункту здійснювалося з комерційною метою, а не для власних потреб фізичної особи. Вказана обставина підтверджується рішенням сесії Краснолуцької міської ради від 25.05.2011 року №71 (а.с. 146), яким позивачу надано дозвіл на зміну цільового використання земельної ділянки з «для будівництва індивідуального гаражу» на «для комерційного використання - розміщення та обслуговування пункту технічного обслуговування та заправки автомобілів СВГ» та державним актом на право власності (а.с. 32 т.1).

Щодо суті оскаржуваних постанов, обґрунтованості застосування штрафів та наявності підстав для їх скасування колегія суддів зазначає наступне.

Постановою №63 від 29.10.2013 року до позивача було застосовано штраф в сумі 20646 грн. за порушення п.6 ч.3 ст.2 Закону України «Про відповідальність за правопорушення у сфері містобудівної діяльності», зокрема: будівельні роботи проводились ОСОБА_2 господарським способом без оформлення та без виконання виконавчої документації на будівництво вищевказаного об'єкту, а саме, відсутні загальний журнал виконання робіт, журнал бетонних та зварних робіт, акти на закриття схованих робіт, виконавчі схеми, сертифікати відповідності та паспорта якості на будівельні матеріали, конструкції та вироби, протоколи випробувань бетону на міцність та інше, чим порушено п.1.17 ДБН А.3.1-5-2009 «Організація будівельного виробництва».

Пунктом 6 частини 3 статті 2 Закону України «Про відповідальність за правопорушення у сфері містобудівної діяльності» суб'єкти містобудування, які виконують будівельні роботи, несуть відповідальність у вигляді штрафу за такі правопорушення: ведення виконавчої документації з порушенням будівельних норм, державних стандартів і правил - у розмірі вісімнадцяти мінімальних заробітних плат.

Позивач в судовому засіданні апеляційної інстанції не заперечував відсутності виконавчої документації та визнав, що така документація під час здійснення робіт не велась. Проте, позивач вважає, що оскільки роботи виконувалися ним господарським способом, тобто, він одночасно виступав і замовником і виконавцем робіт, до нього не може бути застосовано відповідальність, передбачену вказаною вище нормою.

Колегія суддів не приймає до уваги такі посилання апелянта, оскільки вимог щодо ведення виконавчої документації, передбаченої ДБН А.3.1-5-2009 «Організація будівельного виробництва» повинні дотримуватися усі учасники будівництва, незалежно від форм власності і відомчої належності. Ці норми встановлюють загальні вимоги до організації будівельного виробництва під час нового будівництва, реконструкції існуючих будівель і споруд, технічного переоснащення діючих підприємств об'єктів будь-якого призначення. Вимоги цих норм не поширюються на організацію будівельного виробництва під час здійснення капітального ремонту та реставрації існуючих будівель і споруд.

Враховуючи, що позивачем здійснювалося нове будівництво, він повинен був вести виконавчу документацію, а тому прийняття Інспекцією постанови №63 від 29.10.2013 року є правомірним.

Постановою №64 від 29.10.2013 року було встановлено порушення позивачем п.8 ч.2 ст.2 Закону України «Про відповідальність за правопорушення у сфері містобудівної діяльності», зокрема: листом №12 від 30.09.2013 року ТОВ «Гарантбуд-05» «Про авторський нагляд» повідомляється, що договору на проведення авторського нагляду на об'єкт будівництва автомобільного газозаправного пункту по АДРЕСА_1 не існує, авторський нагляд не здійснювався, чим порушено ч.2 ст.8 та ч.3 ст.2 Закону України «Про архітектурну діяльність», Положення про авторський нагляд за будівництвом будинків і споруд, та накладено штраф на позивача в сумі 51615 грн..

Відповідно до пункту 8 частини 2 статті 2 Закону України «Про відповідальність за правопорушення у сфері містобудівної діяльності» суб'єкти містобудування, які є замовниками будівництва об'єктів (у разі провадження містобудівної діяльності), або ті, що виконують функції замовника і підрядника одночасно, несуть відповідальність у вигляді штрафу за такі правопорушення: незабезпечення замовником здійснення авторського нагляду у випадках, коли такий нагляд є обов'язковим згідно із законодавством, - у розмірі сорока п'яти мінімальних заробітних плат.

В судовому засіданні апеляційної інстанції позивач пояснив, що дійсно окремий договір на проведення авторського нагляду з ТОВ «Гарантбуд-05» ним не укладався. Проте позивач вважав, що проектувальник належним чином здійснюватиме авторський нагляд, оскільки відповідно до п.2 Порядку здійснення авторського нагляду під час будівництва об'єкта архітектури, затвердженого Постановою КМУ № 903 від 11.07.2007 року, авторський нагляд здійснюється саме архітектором - автором проекту об'єкта архітектури.

Колегія суддів не приймає до уваги такі посилання апелянта, оскільки статтею 2 Постанови КМУ № 903 від 11.07.2007 року «Про авторський та технічний нагляд під час будівництва об'єкта архітектури» встановлено, що авторський нагляд здійснюється архітектором - автором проекту об'єкта архітектури, іншими розробниками затвердженого проекту або уповноваженими особами (далі - генеральний проектувальник) відповідно до законодавства та договору із замовником (забудовником) протягом усього періоду будівництва і передбачає контроль за відповідністю будівельно-монтажних робіт проекту.

Враховуючи, що відповідний договір не укладався, що не заперчується апелянтом, умовами договору №ОС-11.12/204 від 11.12.2012 року ведення авторського нагляду не передбачено, відповідно до листа проектувальника ТОВ «Гарантбуд-05» №12 від 30.09.2013 року позивач не повідомляв про початок виконання ним будівельних робіт і авторський нагляд під час будівництва не здійснювався, колегія суддів вважає обґрунтованою постанову №64 від 29.10.2013 року.

Постановою №65 від 29.10.2013 року до позивача застосовано штраф в розмірі 103230 грн. за порушення підпункту 3 пункту 6 частини 2 статті 2 Закону України «Про відповідальність за правопорушення у сфері містобудівної діяльності», яким передбачено, що суб'єкти містобудування, які є замовниками будівництва об'єктів (у разі провадження містобудівної діяльності), або ті, що виконують функції замовника і підрядника одночасно, несуть відповідальність у вигляді штрафу за правопорушення: експлуатація або використання об'єктів будівництва, не прийнятих в експлуатацію, а також наведення недостовірних даних у декларації про готовність об'єкта до експлуатації чи акті готовності об'єкта до експлуатації об'єктів III категорії складності - у розмірі дев'яноста мінімальних заробітних плат.

Підставою для прийняття постанови було внесення до декларації про готовність об'єкта недостовірних даних: по-перше, зазначено особою, яка здійснює авторський нагляд ОСОБА_5 - головного інженера проекту ТОВ «Гарантбуд-05», у той час як листом останнього №12 від 30.09.2013 року повідомляється, що договір на авторський нагляд не укладався та нагляд не здійснювався; по-друге, інспекція вважає, що позивачем не вірно визначено категорію складності об'єкта зазначено 3 категорію, у той час, як на думку інспекції цей об'єкт відноситься до 5 категорії.

Обставини щодо відсутності авторського нагляду вже заначені вище, а відтак внесення до декларації відомостей про здійснення авторського нагляду ОСОБА_5 - є недостовірним, що надає відповідачу право для застосування до позивача штрафу, передбаченого пунктом 6 частини 2 статті 2 Закону.

Суд першої інстанції вірно зазначив, що питання щодо визначення категорії складності об'єкта, чи то 3 як стверджує позивач, чи 5, на чому наполягає відповідач, не має суттєвого значення при вирішенні вимог про скасування постанови №65 від 29.10.2013 року, оскільки закон не ставить застосування штрафу в залежність від кількості недостовірних відомостей, наведених в декларації. Визначення категорії складності об'єкта матиме значення при розгляді питання щодо скасування приписів від 28.10.2013 року.

За таких обставин суд першої інстанції дійшов висновку про відмову у задоволенні вимог позивача про визнання протиправними та скасування постанов про накладення штрафу від 29.10.2013 року №63, №64, №65, з чим погоджується колегія суддів.

Щодо вимог про визнання протиправними та скасування прийнятих 28.10.2013 року приписів про усунення вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, колегія суддв зазначає наступне.

Вказаними приписами позивача зобов'язано:

- забезпечити ведення виконавчої документації, а саме: наявність загального журналу виконання робіт, журналу бетонних та зварювальних робіт, актів на закриття схованих робіт, виконавчих схем, сертифікатів відповідності та паспортів якості на будівельні матеріали, конструкції та вироби, протоколів випробування бетону на міцність (а.с. 71-72, т.1 а.с. 141-142 т.1);

- забезпечити здійснення авторського нагляду (а.с. 73-74, 143-144 т.1);

- зобов'язано негайно припинити експлуатацію об'єкта будівництва автомобільного автозаправного пункту за адресою:АДРЕСА_1 згідно з рішенням Інспекції державного архітектурно будівельного контролю в Луганській області №21 від 03.10.2013 року «Про заборону експлуатації закінченого будівництвом об'єкта не прийнятого в експлуатацію»; відповідно до пункту 25 Порядку прийняття до експлуатації закінченого будівництвом об'єкту, затвердженого постановою КМУ від 13.04.2011 року №461 подати заявку і акт готовності об'єкта до експлуатації для проведення Інспекцією відповідної перевірки з метою визначення відповідності об'єкта проектній документації, вимогам державних будівельних норм, стандартів і правил; забезпечити здійснення авторського нагляду за будівництвом. (а.с. 68-70, 138-140 т. 1).

Враховуючи встановлені раніше обставини, наведені і в акті перевірки, і в протоколі, ведення виконавчої документації не здійснювалося позивачем, у зв'язку з чим до позивача було застосовано відповідний штраф постановою №63 від 29.10.2013 року. Складання відповідної документації повинно відбуватися саме під час проведення будівельних робіт і її складення після закінчення будівництва вже неможливе. Тим більш, з огляду на встановлені обставини щодо не складання такої документації під час будівництва, складання такої документації після закінчення будівництва, так би мовити «минулими датами», саме по собі буде порушенням, фальсифікацією документів.

Далі, відповідно до Постанови КМУ № 903 від 11.07.2007 року «Про авторський та технічний нагляд під час будівництва об'єкта архітектури» авторський нагляд здійснюється архітектором - автором проекту об'єкта архітектури, іншими розробниками затвердженого проекту або уповноваженими особами (далі - генеральний проектувальник) відповідно до законодавства та договору із замовником (забудовником) протягом усього періоду будівництва і передбачає контроль за відповідністю будівельно-монтажних робіт проекту.

Відвідування об'єкта архітектури представниками групи авторського нагляду здійснюється згідно з планом-графіком або за викликом замовника (виходячи з виробничої потреби). У разі, коли будівництво триває більш як один рік, план-графік коригується в міру потреби з урахуванням обсягу робіт, запланованого на поточний рік.

Результати авторського нагляду фіксуються в журналі, що оформлюється генеральним проектувальником у двох примірниках, один з яких зберігається у замовника, а другий - у генерального проектувальника.

Після прийняття об'єкта архітектури в експлуатацію генеральний проектувальник повинен зберігати примірник журналу авторського нагляду в архіві.

Таким чином авторський нагляд, так само як і ведення виконавчої документації, повинен здійснюватися під час виконання будівельних робіт, а не по їх закінченню.

Останнім приписом зобов'язано позивача для прийняття закінченого будівництвом об'єкта подати документи, які передбачені Постановою КМУ № 461 від 13.04.2011 року «Питання прийняття в експлуатацію закінчених будівництвом об'єктів» для об'єктів, що належать до IV і V категорії складності, у той час як позивачем відповідно до проектної документації здійснювалося будівництво об'єкта ІІІ категорії складності, що також підтверджено і висновком експерта №28/23 від 27.11.2013 року (а.с. 76-80 т.1).

Колегія суддів погоджує висновок суду першої інстанції щодо необгрунтованості віднесення відповідачем об'єкта будівництва до 5 категорії складності лише з посиланням на перелік видів діяльності та об'єктів, що становлять підвищену екологічну небезпеку, затверджений постановою КМУ від 27.07.1995 року № 554 та аналогічні посилання в листі ДП «Укрдержбудекспертиза» від 18.10.2013 року № 385.

За таких обставин суд першої інстанції дійшов вірного висновку про скасування зазначених приписів, з чим погоджеється колегія суддів.

Враховуючи вищевикладене, колегія суддів дійшла висновку, що судом першої інстанції правильно встановлені обставини справи та постанова прийнята з дотриманням норм матеріального та процесуального права, доводи апеляційних скарг не спростовують висновків суду першої інстанції, тому підстав для задоволення апеляційних скарг та скасування постанови суду не вбачається.

На підставі вищевикладеного, керуючись ст.ст. 160, 167, 184, 195, 196, 198, 200, 205, 206, 211, 212, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

У Х В А Л И В:

Апеляційну скаргу ОСОБА_2 на постанову Луганського окружного адміністративного суду від 27 січня 2014 року по справі № 812/9392/13-а залишити без задоволення.

Постанову Луганського окружного адміністративного суду від 27 січня 2014 року по справі № 812/9392/13-а залишити без змін.

Ухвала суду апеляційної інстанції за наслідками перегляду набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена в касаційному порядку безпосередньо до Вищого адміністративного суду України протягом двадцяти днів з дня складення ухвали в повному обсязі.

Головуючий суддя І.В. Юрко

Судді Г.М.Міронова

А.А. Блохін