Постанова № 37807894, 14.03.2014, Харківський апеляційний господарський суд

ХАРКІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

05 березня 2014 року Справа №922/3402/13

Колегія суддів у складі: головуючий суддя Бондаренко В.П., суддя Камишева Л.М., суддя Россолов В.В.

при секретарі Голозубовій О.І.

за участю представників сторін:

прокурор - Вензель Ю.М.;

1-й позивач - Цветкова Н.О.;

2-й позивач - не з'явився

відповідач - ОСОБА_2

розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Харківського апеляційного господарського суду апеляційну скаргу відповідача (вх.№203Х/1-42) на рішення господарського суду Харківської області від 20 грудня 2013 року у справі

за позовом Харківського міжрайонного прокурора з нагляду за додержанням законів у транспортній сфері в інтересах держави в особі:

1. Харківської районної державної адміністрації Харківської області, м. Харків;

2. Кулиничівської селищної ради, с. Кулиничі, Харківський район, Харківська область

до Фізичної особи-підприємця ОСОБА_3, м. Харків

про розірвання договору оренди та стягнення 10925,96 грн., -

ВСТАНОВИЛА:

Харківський міжрайонний прокурор з нагляду за додержанням законів у транспортній сфері в інтересах держави в особі Харківської районної державної адміністрації Харківської області та Кулиничівської селищної ради звернувся до господарського суду Харківської області з позовом, в якому просив розірвати договір оренди землі від 11.10.2010 р. та стягнути з відповідача 10925,96 грн. заборгованості по орендній платі.

Рішенням господарського суду Харківської області від 20 грудня 2013 року по справі №922/3402/13 (головуючий суддя Доленчук Д.О., суддя Бринцев О.В., суддя Присяжнюк О.О.) позов задоволено частково. Розірвано договір оренди землі від 11.10.2010 р. Припинено провадження у справі в частині стягнення заборгованості по орендній платі в сумі 10925,96 грн. Судові витрати покладено на відповідача.

Відповідач з рішенням господарського суду першої інстанції не погодився, звернувся до Харківського апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій посилається на порушення місцевим господарським судом норм матеріального, процесуального права та неповне з'ясування обставин, що мають значення для справи. Просить рішення господарського суду скасувати, провадження у справі припинити.

Зокрема вказує на те, що відповідач не є суб'єктом підприємницької діяльності в рамках договору оренди землі, укладеного між Харківською районною державною адміністрацією Харківської області (орендодавець) та ОСОБА_3 (орендар) 11.10.2010 року.

Відзивів на апеляційну скаргу відповідача жоден із учасників процесу не надав.

У судове засідання другий позивач не з'явився, через канцелярію суду надіслав клопотання, яким просив розгляд справи здійснити без його участі.

В судовому засіданні прокурор та перший позивач проти задоволення скарги заперечували, посилаючись на її необґрунтованість, просили рішення суду першої інстанції залишити без змін.

Як свідчить частина 2 статті 96 Господарського процесуального кодексу України, відсутність відзиву на апеляційну скаргу не перешкоджає перегляду рішення місцевого господарського суду.

Враховуючи те, що явка представника другого позивача не була визнана обов'язковою, а також те, що його неявка не перешкоджає розгляду апеляційної скарги, колегія суддів вважає за можливе розглянути апеляційну скаргу за відсутності представника другого позивача за наявними матеріалами у справі.

Розглянувши наявні матеріали справи, перевіривши повноту встановлених судом першої інстанції обставин та докази на їх підтвердження, юридичну оцінку, правильність застосування господарським судом Харківської області норм матеріального та процесуального права та доводи апеляційної скарги в межах вимог, передбачених ст. 101 ГПК України, заслухавши прокурора, першого позивача і відповідача, колегія суддів встановила наступне.

Як встановлено місцевим господарським судом та вбачається з матеріалів справи, між Харківською районною державною адміністрацією Харківської області (орендодавець) та ОСОБА_3 (орендар) 11.10.2010 р. був укладений договір оренди землі, зареєстрований за № 632515734000115 від 18.11.2011 р. у міськрайонному управлінні Держкомзему у м. Люботин і в Харківському районі Харківської області в Державному реєстрі земель (далі - Договір).

Згідно з пунктом 1 Договору орендодавець передає, а орендар приймає в строкове платне користування земельну ділянку - землі промисловості, транспорту, зв'язку, енергетики, оборони та іншого призначення, яка знаходиться за межами населеного пункту на території Кулиничівської селищної ради Харківського району.

Відповідно до пункту 2 Договору в оренду передається земельна ділянка площею 0,1600 га, кадастровий номер земельної ділянки 6325157300:001:0118.

В пункті 3 Договору зазначено, що на земельній ділянці знаходяться об'єкти нерухомого майна та об'єкти інфраструктури, які належать гр. ОСОБА_3 згідно договору купівлі - продажу від 26.09.2003 р. реєстр. № 1657, а саме: комплекс, склад "А-1", промислові приміщення "Б-1", склад "В-1", що знаходяться на АДРЕСА_1.

Пунктом 4 Договору закріплено, що на земельній ділянці немає будинків, будівель, споруд та інших об'єктів, які передаються в оренду разом з нею.

Відповідно до пункту 8 Договору передбачено, що Договір укладено строком на 49 років.

Пунктом 9 Договору сторони узгодили порядок внесення орендної плати і визначили, що плата за земельну ділянку вноситься орендарем у грошовій формі на рахунок Кулиничівської селищної ради, в розмірі 12% від грошової оцінки земельної ділянки в сумі - 21851,91 грн. на рік.

Згідно з п. 11 Договору орендна плата за земельну ділянку вноситься у розмірі 1/12 частини річної орендної плати протягом 30 календарних днів, наступних за останнім календарним днем звітного (податкового) місяця.

Пунктом 14 договору оренди землі сторони зазначили, що дана земельна ділянка передається в оренду для обслуговування виробничих приміщень та складів.

Пунктом 15 договору оренди землі визначене цільове призначення земельної ділянки - землі промисловості, транспорту, зв'язку, енергетики, оборони та іншого призначення.

На підставі чого, місцевий господарський суд дійшов висновку в рішенні, що земельна ділянка була передана відповідачу для утримання промислових приміщень, які використовуються ним для здійснення господарської діяльності, оскільки відповідач є суб'єктом господарювання та зареєстрований як фізична - особа підприємець. Отже, на думку суду першої інстанції, земельна ділянка за договором оренди була передана відповідачу як суб'єкту господарювання для здійснення підприємницької діяльності.

Також, судом попередньої інстанції встановлено, що відповідач, в порушення пункту 30 Договору, свої зобов'язання щодо сплати орендної плати в строки та в розмірах, встановлених цим Договором, належним чином не виконував.

У зв'язку з чим, у нього виникла заборгованість в сумі 10925,96 грн., про що свідчить довідка №889 від 06.08.2013 року, видана ВК Кулиничівської селищної ради Харківського району Харківської області заступнику Харківського міжрайонного прокурора з нагляду за додержанням законів у транспортній сфері.

Що дало підставу суду першої інстанції на вимогу прокурора, керуючись статями 525, 526, 629, 651 Цивільного кодексу України, статтею 141 Земельного кодексу України, статтею 32 Закону України «Про оренду землі», пунктом 36 Договору, розірвати Договір оренди землі від 11.10.2010 року.

Розглядаючи по суті заявлені прокурором позовні вимоги щодо стягнення з відповідача заборгованості в сумі 10925,96 грн., враховуючи той факт, що відповідачем в процесі розгляду справи вказана заборгованість була погашена, господарський суд першої інстанції, керуючись п. 1-1 ч. 1 ст. 80 Господарського процесуального кодексу України, у зв'язку з відсутністю предмету спору, дійшов висновку про відсутність правових підстав для їх задоволення, посилаючись на факт відсутності у відповідача заборгованості перед першим позивачем за Договором.

Колегія суддів, проаналізувавши на підставі фактичних обставин справи застосування норм матеріального і процесуального права при винесенні оспорюваного судового акта, знаходить необхідним апеляційну скаргу задовольнити, з огляду на наступне.

Як зазначає у апеляційній скарзі відповідач, укладаючи спірний Договір, він не мав на меті використання обумовленої земельної ділянки для підприємницької діяльності.

Земельна ділянка передана громадянину ОСОБА_3 на підставі того, що на її території знаходяться об'єкти нерухомого майна та об'єкти інфраструктури, що належать відповідачу на підставі договору купівлі-продажу нерухомого майна від 26.09.2003 року №1657, для врегулювання питання оплати за землю, оскільки користування землею в України є платним.

Дослідивши договір купівлі-продажу нерухомого майна від 26.09.2003 року №1657, колегія суддів встановила, що об'єкти нерухомого майна та об'єкти інфраструктури, що знаходяться на спірній земельній ділянці, ОСОБА_3 придбав саме як громадянин.

Матеріали справи свідчать, що договір оренди землі від 11.10.2010 року укладено між Харківською районною державною адміністрацією Харківської області та фізичною особою громадянином ОСОБА_3

В договорі оренди зазначені персональні паспортні дані громадянина ОСОБА_3 та відсутні обов'язкові реквізити для господарських договорів, такі як дані про реєстрацію ОСОБА_3 як ФОП, розрахунковий рахунок ФОП, та не зазначено про те, що ОСОБА_3 буде використовувати земельну ділянку для підприємницької діяльності.

Таким чином, відповідач, який виступає в Договорі орендарем, не є суб'єктом підприємницької діяльності в рамках цього договору.

Крім того, при підписанні акту приймання-передачі до Договору, а також інших документів, на підставі яких прийнято рішення про надання в оренду ділянки та укладено Договір, це, зокрема, розпорядження Харківської обласної державної адміністрації від 01.06.2010 р. №284, довідка про нормативну грошову оцінку земельної ділянки від 10.02.2009 р., рішення Харківської районної ради Харківської області від 29.05.2009 р., ОСОБА_3 виступає саме як громадянин, а не суб'єкт підприємницької діяльності.

З Довідки Харківської об'єднаної державної податкової інспекції №1852/10/20-23-11-02-19 від 27.09.2013 року вбачається, що громадянин ОСОБА_3 сплачує податки у вигляді орендної плати, заборгованості з земельного податку (орендної плати) не має.

Колегія суддів зазначає, що Господарський кодекс України визначає основні засади господарювання в Україні і регулює господарські відносини, що виникають у процесі організації та здійснення господарської діяльності між суб'єктами господарювання, а також між цими суб'єктами та іншими учасниками відносин у сфері господарювання.

За змістом ст. 3 ГК України під господарською діяльністю у цьому Кодексі розуміється діяльність суб'єктів господарювання у сфері суспільного виробництва, спрямована на виготовлення та реалізацію продукції, виконання робіт чи надання послуг вартісного характеру, що мають цінову визначеність. Господарська діяльність, що здійснюється для досягнення економічних і соціальних результатів та з метою одержання прибутку, є підприємництвом, а суб'єкти підприємництва - підприємцями. Майнові та інші відносини, що виникають між суб'єктами господарювання при безпосередньому здійсненні господарської діяльності, є господарсько-виробничими відносинами.

Відповідно до статей 2, 55 ГК України учасниками відносин у сфері господарювання є, зокрема, суб'єкти господарювання - учасники господарських відносин, які здійснюють господарську діяльність, реалізуючи господарську компетенцію (сукупність господарських прав та обов'язків), мають відокремлене майно і несуть відповідальність за своїми зобов'язаннями в межах цього майна, крім випадків, передбачених законодавством. Суб'єктами господарювання є, зокрема, громадяни України, іноземці та особи без громадянства, які здійснюють господарську діяльність та зареєстровані відповідно до закону як підприємці.

Для ведення підприємницької діяльності спірну земельну ділянку громадянин ОСОБА_3 не використовує, оскільки це з практичної сторони неможливо через відсутність комунальних умов для ведення будь-яких бізнес-проектів на цій земельній ділянці. В матеріалах справи відсутні будь-які дані використання відповідачем спірної земельної ділянки з метою ведення господарської підприємницької діяльності. Відсутні докази діяльності відповідача на зазначеній земельній ділянці, спрямованої на виготовлення та реалізацію продукції, виконання робіт чи надання послуг вартісного характеру, що мають цінову визначеність, та спрямованої для досягнення економічних і соціальних результатів та з метою одержання прибутку.

Так, свою підприємницьку діяльність ФОП ОСОБА_3 здійснює в іншому місці за договором суборенди №01/06/2011-2 від 01.06.2011 року.

В той же час, наявність печатки ОСОБА_3 як ФОП на акті встановлення та узгодження меж земельної ділянки в натурі від 27.11.2009 року не може впливати на зміну правовідносин та розглядатися як господарські правовідносини, оскільки зазначений акт не є правовстановлюючим документом, а є лише технічним документом, який встановлює межі земельної ділянки.

З наведеного вбачається, що договір оренди землі від 11.10.2010 року до підприємницької діяльності ОСОБА_3, як ФОП, не має відношення, оскільки укладений в рамках цивільно-правових відносин і не є господарським договором в розумінні на ч. 1 ст. 179 ГК України.

Оскільки земельна ділянка, на якій розташоване належне відповідачу нежитлове майно, не має комерційне використання, то правовідносини, пов'язані з використання зазначеної земельної ділянки відповідачем, не є господарськими, а тому спір у даній справі не підлягає вирішенню в порядку господарського судочинства.

Тому, висновки, викладені у рішенні господарського суду, колегія суддів вважає такими, що суперечать нормам чинного законодавства, виходячи з наступного.

Відповідно до Постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 26 грудня 2011 року №18 «Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції»: Провадження у справі підлягає припиненню з посиланням на пункт 1 частини першої статті 80 ГПК, якщо спір не підлягає вирішенню в господарських судах України.

Припинення провадження у справі в порядку ст. 80 ГПК України є формою завершення справи, яке зумовлене передбаченими законом обставинами, що повністю відкидають можливість судочинства. У випадках припинення провадження у справі повторне звернення до господарського суду зі спору між тими ж сторонами, про той же предмет і з тих же підстав не допускається.

Пунктом 1 частини 1 статті 80 ГПК України унормовано, що господарський суд припиняє провадження у справі, якщо спір не підлягає вирішенню в господарських судах України.

Відповідно до статті 43 Господарського процесуального кодексу України господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.

З урахуванням вищевикладеного, колегія суддів вважає, що твердження відповідача, викладені ним в апеляційній скарзі заслуговують на увагу, тоді як господарським судом першої інстанції порушено та неправильно застосовано норми процесуального права.

У даному випадку, колегія суддів вважає, що провадження у справі підлягає припиненню.

Приймаючи до уваги вищезазначене, колегія суддів апеляційного господарського суду вважає, що рішення господарського суду позбавлене фактичного та правового обґрунтування на підтвердження висновків, викладених в ньому, судом фактично не надавалась оцінка доводам відповідача, на підставі чого, апеляційна скарга ОСОБА_3 підлягає задоволенню, рішення господарського суду - скасуванню, провадження у справі - припиненню.

Керуючись статтями пунктом 1 частини 1 ст.80, 99, 101, пунктом 3 статті 103, пунктом 4 частини 1 статті 104, статтею 105 Господарського процесуального кодексу України, колегія суддів, -

ПОСТАНОВИЛА:

Апеляційну скаргу відповідача задовольнити.

Рішення господарського суду господарського суду Харківської області від 20 грудня 2013 року у справі №922/3402/13 скасувати.

Припинити провадження по справі на підставі п. 1 ч. 1 ст. 80 ГПК України.

Дана постанова набирає законної сили з дня її прийняття і може бути оскаржена протягом двадцяти днів до Вищого господарського суду України.

Повний текст постанови підписаний 11.03.2014 року.

Головуючий суддя Бондаренко В.П.

Суддя Камишева Л.М.

Суддя Россолов В.В.