Рішення № 37805266, 18.03.2014, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98 РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 910/1600/14 18.03.14

за позовом Приватного акціонерного товариства "Європейський Страховий Альянс" в особі Київської дирекції

до Приватного акціонерного товариства "Просто-страхування"

про відшкодування шкоди в порядку регресу

Суддя Полякова К.В.

Представники:

від позивача: Літуча Г.М. (дов.№б/н від 08.01.2014)

від відповідача: не з'явився

СУТЬ СПОРУ:

Приватне акціонерне товариство "Європейський Страховий Альянс" в особі Київської дирекції звернулось до Господарського суду міста Києва із позовом до Приватного акціонерного товариства "Просто-страхування" про відшкодування шкоди в порядку регресу.

Позивач зазначає, що виконавши умови договору страхування майнових інтересів власника автомобіля і виплативши йому у зв'язку з пошкодженням автомобіля при дорожньо-транспортній пригоді суму страхового відшкодування, отримав право вимоги до осіб, відповідальних за завдані збитки, якими є відповідач, як особа, що застрахувала цивільну відповідальність винної у пригоді особи.

Ухвалою Господарського суду міста Києві від 07.02.2014 порушено провадження у справі №910/1600/14 та призначено її до розгляду на 27.02.2014 року.

26.02.14 через відділ діловодства та документообігу Господарського суду м. Києва від Моторного (транспортного) страхового бюро України надійшли докази, витребувані ухвалою суду від 07.02.2014 року.

За наслідками судового засідання 27.02.2014 розгляд справи відкладено на 18.03.2014 року.

У судовому засіданні 18.03.2014 представник позивача надав клопотання про долучення додаткових документів до матеріалів справи, та просив задовольнити позов, підтримуючи позовні вимоги у повному обсязі.

Представник відповідача у судове засідання не з'явився, про дату, час та місце проведення судового засідання повідомлений належним чином, що підтверджується наявнимиу матеріалах справи повідомлення із відміткою про вручення поштових відправлень, проте правом бути присутнім у судових засіданнях представник відповідача не скористався. (а. с. 52; 68)

Приписи статті 22 Господарського процесуального кодексу України (далі ГПК України) зобов'язують сторони добросовісно користуватись належними їм процесуальними правами.

Нормами ст. 77 ГПК України передбачено, що господарський суд відкладає в межах строків, встановлених ст. 69 цього Кодексу розгляд справи, коли за якихсь обставин спір не може бути вирішено в даному засіданні.

Відкладення розгляду справи є правом та прерогативою суду, основною умовою для якого є не відсутність у судовому засіданні представників сторін, а неможливість вирішення спору у відповідному судовому засіданні.

Згідно із п. 3.9.2 постанови N 18 від 26.12.2011 Пленуму Вищого господарського суду України "Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції" у випадку нез'явлення в засідання господарського суду представників обох сторін або однієї з них справа може бути розглянута без їх участі, якщо неявка таких представників не перешкоджає вирішенню спору.

За таких обставин, справа розглядається за наявними в ній матеріалами, відповідно до статті 75 Господарського процесуального кодексу України, а неявка вказаних учасників судового спору не перешкоджає вирішенню справи по суті.

Розглянувши подані документи і матеріали, заслухавши пояснення представника позивача, всебічно і повно з'ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд, -

ВСТАНОВИВ:

16.10.2012 між Приватним акціонерним товариством «Європейський Страховий Альянс» (страховик) та ОСОБА_3 (страхувальник) укладено Договір №34278 добровільного страхування наземних транспортних засобів, за яким предметом страхування є майнові інтереси Страхувальника, що не суперечить чинному законодавству України, пов'язані з володінням, користуванням і розпорядженням транспортним засобом марки «Hyundai Sonata», державний номер НОМЕР_1. (а. с. 23; 70-77)

Відповідно до відомості №9125101 про дорожньо-транспортну пригоду, 14.12.2012 по вулиці Глибочицька у місті Київ, відбулась дорожньо-транспортна пригода (зіткнення) за участю транспортного засобу марки «Hyundai Sonata», державний номер НОМЕР_1, що належить страхувальнику та знаходився під керуванням ОСОБА_4 (право керування передбачено у свідоцтві про реєстрацію ТЗ) та транспортного засобу марки «Skoda», державний номер НОМЕР_2, що належить ВАТ «Держощадбанк», під керуванням ОСОБА_5 (а. с. 18)

Дорожньо-транспортна пригода відбулась у наслідок порушення водієм ОСОБА_5 Правил дорожнього руху України, якого постановою Шевченківського районного суду міста Києва від 30.01.2013 у справі №761/69/13-п визнано винним у скоєнні адміністративного правопорушення, передбаченого ст.124 КУпАП. (а. с. 37)

Як вбачається із матеріалів справи, 17.12.2012 Страхувальник звернувся до позивача із заявою про настання страхового випадку та виплату страхового відшкодування внаслідок дорожньо-транспортної пригоди 14.12.2012, що є страховим випадком згідно із договором №34278. (а. с. 20)

Вартість відновлювального ремонту позивач визначив на підставі Висновку №736/12 від 14.01.2013 експертного автотоварознавчого дослідження з визначенням розміру матеріального збитку, заподіяного власнику транспортного засобу «Hyundai Sonata», державний номер НОМЕР_1, та склав страховий акт №532/12/03/ТР25/00/2 від 15.03.2013 із визначенням суми страхового відшкодування у розмірі 22687,22 грн. (а. с. 16-17; 78-91)

Вартість матеріального збитку, відповідно до Звіту №028/02-11 від 24.02.2011, становить 21528,68 грн.

Позивач, відповідно до заяви страхувальника від 17.12.2012, перерахував на рахунок Товариства з обмеженою відповідальністю «Техновест», суму страхового відшкодування у загальному розмірі 22687,22 грн., що підтверджується платіжними дорученнями №182 від 31.05.2013, №206 від 14.06.2013, №242 від 21.06.2013 та №283 від 06.09.2013 року. (а. с. 20; 48-50)

Статтею 993 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України) та статтею 27 Закону України "Про страхування" визначено, що до страховика, який виплатив страхове відшкодування за договором майнового страхування, в межах фактичних затрат переходить право вимоги, яке страхувальник або інша особа, що одержала страхове відшкодування, має до особи, відповідальної за заподіяний збиток.

Цивільно-правова відповідальність водія ОСОБА_5, який керував транспортним засобом марки «Skoda», державний номер НОМЕР_2, на момент скоєння ДТП застрахована у Приватного акціонерного товариства «Просто-страхування» (відповідач по справі), за полісом №АВ8087694 І (першого) типу договору, відповідно до інформації з Єдиної централізованої бази даних Моторного (транспортного) страхового бюро України (далі - МТСБУ). (а. с. 56)

Отже, до позивача перейшло право зворотної вимоги до особи, відповідальної за заподіяний збиток, тому позивач 27.09.2013 звернувся до відповідача із заявою №5/2-349 на виплату страхового відшкодування у порядку регресу, однак відповіді або коштів станом на день розгляду справи так і не отримав. (а. с. 13-15)

Суд, заслухавши пояснення представника позивача, дослідивши матеріали справи, з'ясувавши обставини справи та перевіривши їх доказами, дійшов висновку про те, що позов підлягає задоволенню частково з наступних підстав.

Нормами частини 1 статті 11 ЦК України передбачено, що цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства. Пунктом 1 частини 2 зазначеної статті визначені підстави виникнення цивільних прав та обов'язків, якими зокрема є договори та інші правочини.

Частинами другою статті 1187 ЦК України передбачено, що шкода, завдана джерелом підвищеної небезпеки, відшкодовується особою, яка на відповідній правовій підставі (право власності, інше речове право, договір підряду, оренди тощо) володіє транспортним засобом, механізмом, іншим об'єктом, використання, зберігання або утримання якого створює підвищену небезпеку.

Цивільним кодексом України встановлено, що цивільно-правова відповідальність виникає лише за наявності вини особи. Цивільні права та обов'язки можуть виникати з рішенням суду (п. 5 ст. 11 ЦК України).

Наявною у матеріалах справи постановою Шевченківського районного суду міста Києва від 30.01.2013 у справі №761/69/13-п встановлено вину ОСОБА_5 у спричиненні дорожньо-транспортної пригоди під час керування транспортним засобом марки «Skoda», державний номер НОМЕР_2. (а. с. 37)

На момент скоєння ДТП, цивільно-правова відповідальність ОСОБА_5, який керував транспортним засобом марки «Skoda», державний номер НОМЕР_2, застрахована Приватним акціонерним товариством "Просто-страхування" (відповідач по справі), за полісом №АВ8087694, відповідно до інформації з Єдиної централізованої бази даних Моторного (транспортного) страхового бюро України (далі - МТСБУ). (а. с. 56)

Пунктом 37.4 Закону України "Про обов'язкове страхування цивільної відповідальності власників транспортних засобів" передбачено право страховика за договором обов'язкового страхування цивільної відповідальності власника транспортного засобу в разі настання страхового випадку здійснювати виплату страхового відшкодування безпосередньо потерпілим або погодженим з ними підприємствам, установам та організаціям, що надають послуги, пов'язані з відшкодуванням збитків.

Таким чином відповідач - Приватне акціонерне товариство "Просто-страхування" є відповідальною особою за завдані збитки власнику транспортного засобу марки «Hyundai Sonata», державний номер НОМЕР_1.

Відповідно до положень Закону України "Про обов'язкове страхування цивільної відповідальності власників транспортних засобів" в межах, передбачених договором обов'язкового страхування цивільної відповідальності, до позивача - Приватного акціонерного товариства "Європейський Страховий Альянс" в особі Київської дирекції - як страховика, який виплатив страхове відшкодування по договору №34278 добровільного страхування наземних транспортних засобів, перейшло право вимоги, яке потерпіла особа мала до ОСОБА_5, як до особи, відповідальної за завдані збитки.

Як визначено пунктом 22.1 статті 22 Закону України "Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів", при настанні страхового випадку страховик відповідно до лімітів відповідальності страховика відшкодовує у встановленому цим Законом порядку оцінену шкоду, яка була заподіяна у результаті дорожньо-транспортної пригоди життю, здоров'ю, майну третьої особи.

Відповідно до п. 36.4 ст. 36 Закону України "Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів", виплата страхового відшкодування (регламентна виплата) здійснюється безпосередньо потерпілому (іншій особі, яка має право на отримання відшкодування) або погодженим з ним особам, які надають послуги з ремонту пошкодженого майна, сплатили страхове відшкодування за договором майнового страхування (крім регламентної виплати, передбаченої підпунктом "а" пункту 41.1 статті 41 цього Закону), лікування потерпілих та інші послуги, пов'язані з відшкодуванням збитків.

Статтею 25 Закону України "Про обов'язкове страхування цивільної відповідальності власників транспортних засобів" визначено, що здійснення страхових виплат і виплата страхового відшкодування проводиться страховиком згідно з договором страхування на підставі заяви страхувальника (його правонаступника або третіх осіб, визначених умовами страхування) і страхового акта (аварійного сертифіката), який складається страховиком або уповноваженою ним особою (аварійним комісаром) у формі, що визначається страховиком.

Згідно статті 29 Закону України "Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів" у зв'язку з пошкодженням транспортного засобу відшкодовуються витрати, пов'язані з відновлювальним ремонтом транспортного засобу з урахуванням зносу, розрахованого у порядку, встановленому законодавством, включаючи витрати на усунення пошкоджень, зроблених навмисно з метою порятунку потерпілих внаслідок дорожньо-транспортної пригоди, з евакуацією транспортного засобу з місця дорожньо-транспортної пригоди до місця проживання того власника чи законного користувача транспортного засобу, який керував транспортним засобом у момент дорожньо-транспортної пригоди, чи до місця здійснення ремонту на території України.

Положеннями статті 9 Закону України "Про страхування" визначено, що страхова сума - це грошова сума, в межах якої страховик відповідно до умов страхування зобов"язаний провести виплату при настанні страхового випадку, а страхова виплата - грошова сума, яка виплачується страховиком відповідно до умов договору страхування при настанні страхового випадку, розмір страхової суми та (або) розміри страхових виплат визначаються за домовленістю між страховиком та страхувальником під час укладання договору страхування або внесення змін до договору страхування, або у випадках, передбачених чинним законодавством.

Наведеною статтею також визначено, що при страхуванні майна страхова сума встановлюється в межах вартості майна за цінами і тарифами, що діють на момент укладання договору, якщо інше не передбачено договором страхування.

При цьому, страхове відшкодування - це страхова виплата, яка здійснюється страховиком у межах страхової суми за договорами майнового страхування і страхування відповідальності при настанні страхового випадку. Також зазначена стаття визначає, що страхове відшкодування не може перевищувати розміру прямого збитку, якого зазнав страхувальник. Непрямі збитки вважаються застрахованими, якщо це передбачено договором страхування.

Аналогічна правова позиція викладена у постанові Вищого Господарського суду України від 11.04.2013 у справі №5011-23/10750-2012.

Як вбачається із матеріалів справи, позивачем до стягнення заявлена сума фактично виплаченого страхового відшкодування у розмірі 21528,68 грн., визначена з урахуванням даних Звіту №028/02-11 від 24.02.2011, яку відповідач, виходячи з наведеного вище, зобов'язаний відшкодувати позивачу.

Згідно статті 9 Закону України "Про страхування" франшиза - частина збитків, що не відшкодовується страховиком згідно з договору страхування.

Як передбачено п. 12.1. ст. 12 Закону України "Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів" страхове відшкодування завжди зменшується на суму франшизи.

Згідно із умовами полісу № АВ8087694, розмір франшизи становить 0,00 грн., у зв'язку із чим, розмір страхового відшкодування, заявленого до стягнення, із зменшенням на розмір франшизи залишається незмінним.

Відповідно до п. 1.6. Методики товарознавчої експертизи та оцінки колісних транспортних засобів, затвердженої наказом Міністерства юстиції України та Фонду державного майна України від 24.11.2003 № 142/5/2092, відновлювальний ремонт (або ремонт) - комплекс операцій щодо відновлення справності або роботоздатності КТЗ чи його складника(ів) та відновлення їхніх ресурсів. Ремонт здійснюється методами відновлення чи заміни складових частин тому проведення операцій, що не впливають на поновлення справності та роботоздатності автомобіля та не можуть здійснюватися шляхом відновлення чи заміни частин таких як мийка, полірування тощо, не повинне відшкодовуватись за обов'язковим страхуванням цивільної відповідальності власників транспортних засобів.

Як вбачається із матеріалів справи, до рахунку-фактурі №1802/2013 від 18.02.2013, виставленого ТОВ «Техновест», включено вартість мийки транспортного засобу «Hyundai Sonata», державний номер НОМЕР_1, у розмірі 52,00 грн. (а. с. 41-42)

З системного аналізу вищенаведеного, суд дійшов висновку, про зменшення суми страхового відшкодування на вартість мийки у сумі 52,00 грн., а отже, загальна сума, що підлягає стягненню з відповідача має становити 21476,68 грн.

Положеннями статті 509 ЦК України, визначено, що зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку. Зобов'язання виникають з підстав, встановлених статті 11 цього Кодексу. Зобов'язання має ґрунтуватися на засадах добросовісності, розумності та справедливості.

У відповідності до статті 526 ЦК України, зобов'язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог Цивільного кодексу України, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Зазначені вище норми ЦК України кореспондуються з положеннями статті 193 Господарського кодексу України (далі ГК України).

Згідно з ч. 1 статті 32 Господарського процесуального кодексу України доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.

Частиною 1 статті 33 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу.

Відповідно до ст. 34 ГПК України господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Відповідачем - Приватним акціонерним товариством "Просто-страхування" не надано доказів, що підтверджують відсутність у нього зобов'язання по виплаті страхового відшкодування у порядку регресу.

З'ясувавши обставини справи та надавши оцінку доказам за своїм внутрішнім переконанням, суд дійшов висновку, щодо обґрунтованості позовних вимог, які підлягають задоволенню частково, із зменшенням на суму мийки.

Нормами статті 43 ГПК України господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.

Оскільки спір виник внаслідок неправомірних дій відповідача, то судові витрати - судовий збір - відповідно до приписів статті 49 ГПК України, покладаються на відповідача пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

На підставі викладеного, керуючись, ст.ст. 32, 33, 34, 43, 49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, Господарський суд міста Києва, -

ВИРІШИВ:

Позов Приватного акціонерного товариства "Європейський Страховий Альянс" в особі Київської дирекції до Приватного акціонерного товариства "Просто-страхування" про відшкодування шкоди в порядку регресу - задовольнити частково.

Стягнути з Приватного акціонерного товариства "Просто-страхування" (04050, місто Київ, вулиця Герцена, будинок 10, ідентифікаційний код 24745673) на користь Приватного акціонерного товариства "Європейський Страховий Альянс" в особі Київської дирекції (01004, місто Київ, вулиця Горького, будинок 9, квартира 2, ідентифікаційний код 26052299) 21476 (двадцять одну тисячу чотириста сімдесят шість) гривень 68 копійок сплаченого страхового відшкодування та 1822 (одну тисячу вісімсот двадцять дві) гривні 59 копійок судового збору.

В інший частині позову - відмовити.

Рішення постановлено у нарадчій кімнаті та проголошено його вступну та резолютивну частини у судовому засіданні 18.03.2014 року.

Повне рішення буде складено протягом п'яти днів з дня проголошення вступної та резолютивної частини рішення.

Наказ видати після набрання рішенням законної сили.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Повне рішення

складено та підписано 24.03.2014 року

Суддя К.В. Полякова