Ухвала суду № 37799436, 19.03.2014, Київський апеляційний адміністративний суд

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Справа: № 826/16872/13-а Головуючий у 1-й інстанції: Пащенко К.С. Суддя-доповідач: Гром Л.М.

У Х В А Л А

Іменем України

19 березня 2014 року м. Київ

Київський апеляційний адміністративний суд у складі:

Головуючого-судді - Гром Л.М.;

суддів - Бєлової Л.В.,

Міщука М.С.,

при секретарі судового засідання: Мотилю В.І.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за апеляційною скаргою Товариства з обмеженою відповідальністю «Дельта-Ельт» на постанову Окружного адміністративного суду міста Києва від 13 листопада 2013 року у справі за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Дельта-Ельт» до Пенсійного фонду України, Управління Пенсійного фонду України в Оболонському районі м. Києва, Міністерства доходів і зборів України, третя особа: Управління Пенсійного фонду України в Шевченківському районі м. Києва про визнання бездіяльності протиправною, зобов'язання вчинити дії,

в с т а н о в и в:

Постановою Окружного адміністративного суду міста Києва від 13 листопада 2013 року в задоволенні позову ТОВ «Дельта-Ельт» відмовлено.

Не погоджуючись з постановою суду першої інстанції позивач звернувся до Київського апеляційного адміністративного суду з апеляційною скаргою, в якій просить ухвалене у справі судове рішення скасувати та постановити нове рішення, яким позовні вимоги задовольнити в повному обсязі, посилаючись на порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи.

Заслухавши суддю-доповідача, учасників процесу, які з`явились у судове засідання, перевіривши за матеріалами справи наведені у апеляційній скарзі доводи, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Судом першої інстанції встановлено, що листом від 26.07.2013 позивач звернувся до УПФ України в Оболонському районі м. Києва, в якому зазначив, що під час проведення позапланової перевірки ТОВ «Дельта-Ельт» було виявлено суму частини єдиного податку (42%) за період з 01.01.2004 по 31.12.2012, яка перевищувала нарахування страхових внесків за найманих працівників у сумі 33814,85 грн., у зв'язку з чим просило вказану суму зарахувати в рахунок майбутніх платежів страхових внесків на відповідний рахунок.

За результатами розгляду вказаного листа, УПФ України в Оболонському районі м. Києва листом від 09.08.2013 № 8656/02 надало відповідь.

В подальшому, листом від 27.08.2013 ТОВ «Дельта-Ельт» звернулось до Пенсійного фонду України з заявою, зокрема, про роз'яснення порядку зарахування в рахунок майбутніх платежів суми надмірно сплачених внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування.

За результатами розгляду такої заяви, листом від 27.09.2013 № 25789/03-30 Пенсійний фонд України надав відповідь ТОВ «Дельта-Ельт» на його заяву.

Позивач, вважаючи порушеними свої права, звернувся до суду.

Приймаючи рішення про відмову в задоволенні позову, суд першої інстанції виходив з наступних мотивів, з чим погоджується і колегія суддів.

Відповідно до пункту 3 Указу Президента України «Про спрощену систему оподаткування, обліку та звітності суб'єктів малого підприємництва» (чинного на час виникнення спірних відносин) суб'єкти підприємницької діяльності - юридичні особи сплачують єдиний податок щомісяця не пізніше 20 числа наступного місяця на окремий рахунок відділень Державного казначейства України. Відділення Державного казначейства України наступного дня після надходження коштів перераховують суми єдиного податку у таких розмірах: до Державного бюджету України - 20 відсотків; до місцевого бюджету - 23 відсотки; до Пенсійного фонду України - 42 відсотки; на обов'язкове соціальне страхування - 15 відсотків.

Оскільки позивач є платником страхових внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування, відповідна частина єдиного податку зараховувалась Управлінням ПФ на погашення зобов'язань з їх сплати.

Відповідно до пп. 17 пункту 11 Інструкції про порядок обчислення і сплати страхувальниками та застрахованими особами внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування до Пенсійного фонду України, затвердженої постановою правління Пенсійного фонду України від 19 грудня 2003 № 21-1, суми надміру сплачених чи помилково сплачених страхових внесків та інших платежів (в тому числі частина єдиного та фіксованого податків, що надходить за найманих працівників суб'єктів підприємницької діяльності, які обрали відповідний особливий спосіб оподаткування) повертаються страхувальникам або за їх згодою зараховуються в рахунок майбутніх платежів страхових внесків.

Спірна частина єдиного податку не є страховими внесками, відтак на неї не поширюються наведені правила Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», а в Інструкції йдеться про повернення або зарахування в рахунок майбутніх платежів частини єдиного податку лише у тому випадку, якщо його сплачено у більшому розмірі.

Окрім того, використання єдиного податку на погашення зобов'язань зі сплати страхових внесків не змінює правової природи сплачених коштів, оскільки для платника вони залишаються податком.

Відповідно до статті 1 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» страхові внески - кошти відрахувань на соціальне страхування та збір на обов'язкове державне пенсійне страхування, сплачені згідно із законодавством, що діяло раніше; кошти, сплачені на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування відповідно до цього Закону.

Відповідно до частини четвертої статті 18 цього ж Закону страхові внески не включаються до складу податків, інших обов'язкових платежів, що складають систему оподаткування. На ці внески не поширюється податкове законодавство.

З огляду на зазначене, колегія суддів Київського апеляційного адміністративного суду погоджується з висновком суду першої інстанції, що на спірні відносини не поширюється дія правових норм, якими позивач обґрунтовує свої вимоги, оскільки ними врегульовано повернення або зарахування в рахунок майбутніх платежів лише страхових внесків.

Враховуючи наведене, колегія суддів дійшла висновку про необґрунтованість позовних вимог та відсутність правових підстав для їх задоволення.

За таких обставин підстав для задоволення апеляційної скарги судова колегія не вбачає.

Отже, судова колегія визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Таким чином, враховуючи відповідні правові норми та встановлені обставини, суд апеляційної інстанції дійшов висновку про застосування статті 200 КАС України.

Керуючись статтями 195, 196, 200, 205, 206 КАС України, суд,

у х в а л и в:

Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Дельта-Ельт» - залишити без задоволення.

Постанову Окружного адміністративного суду міста Києва від 13 листопада 2013 року - без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена безпосередньо до Вищого адміністративного суду України в порядок і строки, визначені ст.212 КАС України.

Головуючий:

Судді:

Ухвала складена у повному обсязі 24.03.2014р.

Головуючий суддя Гром Л.М.

Судді: Бєлова Л.В.

Міщук М.С.