Рішення № 37794682, 13.03.2014, Господарський суд Тернопільської області

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

"13" березня 2014 р.Справа № 9/61/5022-859/2012

Господарський суд Тернопільської області

у складі судді Гевка В.Л.

Розглянув справу

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Тернопільпромгаз ЛХЗ", вул. Бродівська, 8в, с. Біла, Тернопільського району, Тернопільської області, 47707

до відповідача Фізичної особи-підприємця ОСОБА_2, АДРЕСА_1

про визнання недійсним договору оренди №2 від 31.05.2010р. та додатків до договору оренди №2 від 31.05.2010р.

За участю представників сторін:

позивача: не з'явився

відповідача: ОСОБА_3 - договір від 07.12.2012р., посвідчення №41 від 22.12.2008р.,

ОСОБА_2, паспорт НОМЕР_2 від 07.02.1998р.

Учасникам судового процесу (в попередніх судових засіданнях) роз'яснено їх процесуальні права та обов'язки у відповідності до приписів ст.ст. 20, 22, 78, 81-1 ГПК України.

Судом в порядку ст. 81-1 ГПК України фіксація (звукозапис) судового процесу технічними засобами не здійснювалася через відсутність відповідного клопотання.

Сторони, в порядку ст.ст. 64,65,77 ГПК України, про дату, час та місце розгляду справи були повідомлені належним чином у встановленому законом порядку.

У судовому засіданні 13.03.2014р. судом оголошено тільки вступну та резолютивну частини рішення.

Суть справи: Позивач - Товариство з обмеженою відповідальністю "Тернопільпромгаз ЛХЗ", вул. Бродівська, 8в, с. Біла, Тернопільського району, Тернопільської області (далі по тексту також - позивач або ТзОВ "Тернопільпромгаз ЛХЗ") звернулося до господарського суду з позовом до відповідача Фізичної особи-підприємця ОСОБА_2, АДРЕСА_1 (далі по тексту також - відповідач або ФОП ОСОБА_2) про визнання недійсним договору оренди №2 від 31.05.2010р. та додатків до договору оренди №2 від 31.05.2010р.

Ухвалою господарського суду від 18.10.2012р. порушено провадження у справі та її розгляд призначено на 06.11.2012 р. о 14 год. 20 хв.

У відповідності до ст. 77 ГПК України розгляд справи відкладався та у судових засіданнях оголошувались перерви на 27.11.2012р. на 15 год. 00 хв., на 11.12.2012р. на 16 год. 40 хв., на 24.12.2012р. на 14 год. 30 хв. та на 25.12.2012р. на 14 год. 00 хв.

У судовому засіданні 11.12.2012р. суд перейшов до розгляду справи по суті.

У зв'язку із закінченням, передбаченого частиною 1 статті 69 Господарського процесуального кодексу України, строку розгляду справи, враховуючи клопотання представника позивача та відповідача від 27.11.2012р., а також те, що вирішення даного спору у більш тривалий строк буде сприяти об'єктивному, повному та всебічному з'ясуванню обставин справи, суд ухвалою від 27.11.2012р. продовжив строк вирішення спору по даній справі, у відповідності до вимог частини 3 статті 69 ГПК України, на п'ятнадцять днів.

Згідно ухвали суду від 25.12.2012р. № 9/61/5022-859/2012 у справі було призначено судову почеркознавчу експертизу по протоколу погодження вартості внесків в статутний фонд від 10.08.07р. та довідки про формування Статутного фонду ТзОВ "Тернопільпромгаз ЛХЗ".

На розгляд експертизи було поставлено наступні питання:

- Чи виконано підпис від імені фізичної особи підприємця ОСОБА_2 у протоколі погодження вартості внесків в Статутний фонд від 10.08.07р. самим ОСОБА_2 або іншою особою?

- Чи виконано підпис від імені фізичної особи підприємця ОСОБА_2 у довідці про формування Статутного фонду ТзОВ "Тернопільпромгаз ЛХЗ", самим ОСОБА_2 або іншою особою?

Розгляд справи 25.12.2012р. зупинено.

14.05.2013р. у зв'язку з поверненням матеріалів справи із експертизи провадження у справі №9/61/5022-859/2012 поновлено.

У відповідності до ст.77 ГПК України в судовому засіданні 14.05.2013р. оголошено перерву до 17.05.2013р. на 15 год. 00 хв. а також в судовому засіданні 17.05.2013р. до 20.05.2013р. до 9год. 30хв. для надання оцінки поданим доказам.

Ухвалою господарського суду Тернопільської області від 20.05.2013р. №9/61/5022-859/2012 по справі провадження у справі зупинено та призначено почеркознавчу експертизу по акту прийому-передачі внесків в статутний фонд ТзОВ "Тернопільпромгаз ЛХЗ" від 10.08.2007р.

На розгляд експертизи було поставлено наступні питання:

- Чи виконано підпис від імені фізичної особи підприємця ОСОБА_2 у акті прийому-передачі внесків в статутний фонд ТзОВ "Тернопільпромгаз ЛХЗ" від 10.08.2007р. самим ОСОБА_2 або іншою особою?

Із змісту п. 3,11 ч.1 ст. 65 ГПК України з метою забезпечення правильного і своєчасного вирішення господарського спору суддя вчиняє в необхідних випадках серед іншого такі дії по підготовці справи до розгляду: - викликає представників сторін (якщо сторони знаходяться у тому ж населеному пункті, що й господарський суд) для уточнення обставин справи і з'ясовує, які матеріали може бути подано додатково; вчиняє інші дії, спрямовані на забезпечення правильного і своєчасного розгляду справи.

У зв'язку з поверненням матеріалів справи, керуючись положеннями п. 3,11 ч.1 ст. 65 ГПК України, беручи до уваги положення ст. 69 ГПК України та стислі строки розгляду справи, які залишились з урахуванням її попереднього розгляду та зупинення провадження у справі, суд згідно ухвали від 09.01.2014р. призначив у справі судове засідання на 28.01.2014р. о 14год. 40хв. з метою підготовки справи до розгляду та вирішення питання про поновлення провадження у справі.

Суд не поновлюючи провадження у справі, з метою оцінки поданих сторонами після їх ознайомлення з матеріалами справи у тому числі експертним висновком, поясненнями, запереченнями та доказами, в порядку ст. 65,77 ГПК України оголошував у засіданнях перерви до 07.02.2014р. до 15 год. 00 хв., до 14.02.2014р. на 14 год. 30 хв., до 06.03.2014р. на 11 год. 00 хв. та до 13.03.2014р. на 14 год. 20 хв.

Відповідно до ч. 3 ст. 79 ГПК України господарський суд поновлює провадження у справі після усунення обставин, що зумовили його зупинення.

У судовому засіданні 13.03.2014р. суд, керуючись ч.3 ст. 79 ГПК України, враховуючи відсутність заперечень сторін з приводу застосування даної статті, поновив провадження у справі та перейшов у судовому засіданні безпосередньо до розгляду справи.

У судовому засіданні 13.03.2014р. оголошувалась перерва до 17 год. 00 хв. 13.03.2014р.

Згідно ст. 52 ГПК України перебіг усіх незакінчених процесуальних строків зупиняється із зупиненням провадження у справі. З дня поновлення провадження перебіг процесуальних строків продовжується.

При цьому, враховуючи продовження строку розгляду справи судом, а також неодноразове зупинення та поновлення провадження у справі, після поновлення справи судом 13.03.2014р., останнім днем строку розгляду справи, в порядку ст. 69 ГПК України, є 13.03.2014р.

Представник позивача явку уповноваженого представника з належно підтвердженими повноваженнями в судове засідання 13.03.2014р. на 17 год. 00 хв. не забезпечив, хоча про час перерви представник позивача був ознайомлений, що підтверджується відміткою про ознайомлення з оголошенням перерви представника Прімєрової Н.Г. від 13.03.2014р., яка міститься у матеріалах справи.

Разом з цим, представник позивача позовні вимоги у попередніх засіданнях та у даному засіданні до оголошення перерви підтримував у повній мірі з підстав наведених у позовній заяві та додатково поданих пояснень в майбутньому.

При цьому із змісту позовної заяви позивач стверджує, що товариство з обмеженою відповідальністю „Тернопільпромгаз ЛХЗ" є юридичною особою, зареєстроване відповідно до чинного законодавства та діє на підставі Статуту.

ТзОВ „Тернопільпромгаз ЛХЗ" створене наступними учасниками: ВАТ „Львівський хімічний завод" - 55% Статутного фонду Товариства, ОСОБА_7 - 22,5% Статутного фонду Товариства та ОСОБА_2 - 22,5% Статутного фонду Товариства, директором призначено ОСОБА_2 (протокол № 1 установчих зборів Товариства з обмеженою відповідальністю „Тернопільпромгаз ЛХЗ" від 15.06.2007р.).

Відповідно до п. 1.1. Статуту ТзОВ „Тернопільпромгаз ЛХЗ" засноване на спільній власності учасників - юридичної та фізичних осіб шляхом об'єднання їх майна згідно Цивільного і Господарського кодексів України.

Відповідно до п. 3.1. Статуту майно Товариства становлять виробничі та невиробничі фонди, а також інші цінності, вартість яких відображається в самостійному балансі підприємства. Джерелом формування майна Товариства є: грошові та матеріальні внески засновників: доходи, одержані від реалізації продукції, послуг, інших видів господарської діяльності; кредити банків та інших кредиторів; майно, придбане в інших суб'єктів господарювання, організацій та громадян у встановленому законодавством порядку; інші джерела, не заборонені законодавством України.

Статутом ТзОВ „Тернопільпромгаз ЛХЗ" передбачено, що учасники Товариства мають частку в Статутному фонді Товариства, який створюється для забезпечення діяльності Товариства. Формами внесення вкладів до Статутного фонду ОСОБА_2 є грошові та майнові внески в сумі 9900 грн., а згідно нової редакції Статуту - 50400 грн.

Згідно довідки про формування статутного фонду ТзОВ „Тернопільпромгаз ЛХЗ" станом на 10 серпня 2007 року сформовано Статутний фонд в розмірі 44 000 грн., в тому числі Фізична особа ОСОБА_2 - 22,5% Статутного капіталу, а саме: - товарно-матеріальні цінності вартістю 4950,00 грн. та грошові кошти в розмірі 4950 грн. Товарно-матеріальними цінностями є кунг, вартість якого як внеску в статутний фонд ТзОВ „Тернопільпромгаз ЛХЗ" становить 4950 грн. згідно протоколу погодження вартості внесків в Статутний фонд від 10 серпня 2007 року, підписаного головою правління ВАТ „Львівський хімічний завод" ОСОБА_8, фізичною особою ОСОБА_2 та ОСОБА_7

Таким чином, з моменту внесення товарно-матеріальних цінностей та грошових коштів в Статутний фонд Товариства, то з цього моменту власником цих товарно-матеріальних цінностей та грошових коштів стає ТзОВ „Тернопільпромгаз ЛХЗ".

Відповідно до ст. 85 Господарського кодексу України господарське товариство є власником: майна, переданого йому у власність засновниками і учасниками як внески; продукції, виробленої в результаті господарської діяльності товариства; доходів, одержаних від господарської діяльності товариства; іншого майна, набутого товариством на підставах, не заборонених законом.

Проте, 31 травня 2010 року Фізична особа-підприємець ОСОБА_2, іменований "Орендодавцем" та ТзОВ „Тернопільпромгаз ЛХЗ", в особі ОСОБА_9, іменоване „Орендарем" уклали договір оренди № 2. Згідно даного договору оренди № 2 ФОП ОСОБА_2 зобов'язався передати ТзОВ „Тернопільпромгаз ЛХЗ" у строкове користування комп'ютер - 2 шт., кунг.

Відповідно до статті 203 Цивільного кодексу України зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також моральним засадам суспільства.

Відповідно до статті 759 Цивільного кодексу України за договором найму (оренди) наймодавець передає або зобов'язується передати наймачеві майно у користування за плату на певний строк.

Предметом договору найму може бути річ, яка визначена індивідуальними ознаками і яка зберігає свій первісний вигляд при неодноразовому використанні (неспоживна річ) (п.1. ст. 760 ЦК України).

Право на передання майна у найм має власник речі або особа, якій належать майнові права (п.1 ст. 761 ЦК України).

Як було зазначено вище, предметом договору оренди № 2 від 31.05.10 є 2 комп'ютери та кунг. При цьому позивач звертає увагу суду на те, що кунг був переданий учасником ТзОВ „Тернопільпромгаз ЛХЗ" у його Статутний фонд, відтак станом на момент укладення договору оренди № 2 даний кунг був власністю Товариства.

Таким чином, ФОП ОСОБА_2 не мав права на передання кунга в оренду Товариству та нараховувати за це орендну плату. Це також підтверджується й тим, що кунг, як внесок ОСОБА_2 (учасника ТзОВ „Тернопільпромгаз ЛХЗ") перебуває на балансі Товариства та обліковується по рахунку 1521 згідно оборотно-сальдової відомості, яка додається до даної позовної заяви.

Також, позивач зазначає, що відповідно до п.п. в) п. 6.7.2. Статуту ТзОВ „Тернопільпромгаз ЛХЗ" (в новій редакції від 10.08.2007р.) директор Товариства має право укладати угоди та чинити юридичні дії від імені Товариства на суму, яка не перевищує 10 000 (десять тисяч) гривень. Якщо сума є більшою, необхідно мати письмовий дозвіл голови Товариства або рішення зборів.

Як вбачається із спірного договору оренди №2 від 31.05.10, даний договір був підписаний не директором Товариства, а головою Товариства. Додатки до даного договору про те, що орендна плата за користування кунгом з 01.09.10, з 01.12.10 та з 01.02.11 буде становити інший розмір також підписані не директором Товариства, а головою Товариства.

Обсяг повноважень голови Товариства окреслений у п. 6.7.1 Статуту ТзОВ „Тернопільпромгаз ЛХЗ" (в новій редакції від 10.08.2007р.), а саме згідно пп. є) п. 6.7.1. голова Товариства затверджує договори, укладені на суму від 10 000 (десять тисяч) гривень до розміру статутного фонду.

Згідно протоколу № 1 установчих зборів Товариства з обмеженою відповідальністю „Тернопільпромгаз ЛХЗ" від 15.06.2007 року головою Товариства було обрано ОСОБА_8, директором Товариства призначено ОСОБА_2.

Згідно протоколу № 4 зборів учасників Товариства з обмеженою відповідальністю „Тернопільпромгаз ЛХЗ" від 01 вересня 2009 року з посади голови Товариства ОСОБА_8 був звільнений, а ОСОБА_9 була призначена на посаду голови Товариства.

12 серпня 2010 року учасники Товариства протоколом № 5 зборів учасників Товариства з обмеженою відповідальністю „Тернопільпромгаз ЛХЗ" перевели ОСОБА_2 з посади директора Товариства на посаду заступника директора Товариства, а на посаду директора Товариства було призначено ОСОБА_10, який працює на цій посаді й на цей час.

Отже, договір оренди №2 від 31 травня 2010 року з боку ТзОВ „Тернопільпромгаз ЛХЗ" підписаний не уповноваженою особою.

Згідно акту прийому-передачі від 01.05.2012р. два комп'ютери були повернені позивачем відповідачу з орендного користування.

Відповідно до п. 1. ст. 215 Цивільного кодексу України підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами першою-третьою, п'ятою та шостою статті 203 цього Кодексу.

Як передбачає чинне законодавство, учасниками цивільних відносин визнаються фізичні та юридичні особи (п. 1 ст. 2 Цивільного кодексу України). Згідно з частиною першою статті 128 Господарського кодексу України громадянин визнається суб'єктом господарювання у разі здійснення ним підприємницької діяльності за умови державної реєстрації його як підприємця без статусу юридичної особи відповідно до статті 58 цього Кодексу.

Статтею 51 Цивільного кодексу України передбачено, що до підприємницької діяльності фізичних осіб застосовуються нормативно-правові акти, що регулюють підприємницьку діяльність юридичних осіб, якщо інше не встановлено законом або не випливає із суті відносин.

Отже, до підприємницької діяльності фізичних осіб застосовуються норми як загального цивільного (Цивільний кодекс України), так і спеціального законодавства (Господарський кодекс України, Закони України „Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців" тощо).

Відповідно до статті 638 Цивільного кодексу України договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору. Істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.

Згідно п. 1 ст. 628 Цивільного кодексу України зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Істотні умови договору оренди майна у сфері господарювання встановлені у п. 1 ст. 284 Господарського кодексу України, а саме:

об'єкт оренди (склад і вартість майна з урахуванням її індексації);

строк, на який укладається договір оренди;

орендна плата з урахуванням її індексації;

порядок використання амортизаційних відрахувань;

відновлення орендованого майна та умови його повернення або викупу.

Аналізуючи договір оренди № 2 від 31.05.10р. на предмет наявності згоди сторін стосовно усіх істотних умов, які повинні бути передбачені у договорі оренди, позивач вбачає наступне:

1. об'єкт оренди (склад і вартість майна з урахуванням її індексації") - комп 'ютер -2 шт., кунг, (п. 1 договору). Вартість найманого майна не встановлена. У спірному договорі оренди не передбачено цільове призначення майна,

2. строк, на який укладається договір оренди - з моменту підписання договору і діє до 31 грудня 2010р. (п. 7 договору), У разі, якщо жодна із сторін за один місяць до закінчення дії договору не заявить про його припинення, даний Договір вважається продовженим на тих же самих умовах на наступний календарний рік.:

3. орендна плата з урахуванням її індексації - орендна плата за користування комп'ютерами і кунгом встановлена сторонами в розмірі 600,00 грн. на місяць (п. З договору). Індексація орендної плати та порядок її здійснення у договорі не передбачена та не погоджена сторонами;

4. порядок використання амортизаційних відрахувань - не передбачено та не погоджено сторонами;

5. відновлення орендованого майна та умови його повернення або викупу - не передбачено та не погоджено сторонами.

Таким чином позивач вважає, що Договір оренди №2 від 31 травня 2010 року, укладений між ФОП ОСОБА_2 та ТзОВ "Тернопільпромгаз ЛХЗ" суперечить чинному законодавству з підстав, які наведені вище.

Відповідно до статті 16 Цивільного кодексу України кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу. Способом захисту цивільних прав та інтересів може бути, зокрема, визнання правочину недійсним.

Враховуючи вищенаведене, керуючись ст. ст. 15, 16, 92, 97, 99, 203, 215, 759 - 762 Цивільного кодексу України, ст.ст. 85, 86, 87, 89 Господарського кодексу України, позивач просить суд визнати Договір оренди № 2 від 31 травня 2010 року, додатки договору оренди № 2 від 31 травня 2010р. про те, що орендна плата за користування кунгом з 01.09.2010р. буде становити 200,40 грн., з 01.12.2010р. - 200,20 грн., та з 01.02.2011р. - 202,90 грн., укладені між Фізичною особою підприємцем ОСОБА_2 та Товариством з обмеженою відповідальністю „Тернопільпромгаз ЛХЗ" - недійсними.

Одночасно, згідно поданої заяви позивача від 06.11.2012р. (вх. № 16866 від 09.11.2012р.) та згідно пояснень представника позивача у судових засіданнях до початку розгляду справи по суті, позивач уточняв, що предметом його позовних вимог є визнання Договору оренди №2 від 31 травня 2010 року та додатків до нього недійсними в частині оренди саме Кунга. Тоді як, щодо оренди двох комп'ютерів позивач не заявляє таких вимог так як не має претензій до відповідача.

Таким чином, суд розглядає справу предметом позовних вимог у якій є вимоги позивача про визнання недійсними Договору оренди № 2 від 31 травня 2010 року щодо оренди кунгу та додатків до договору оренди № 2 від 31 травня 2010р. про те, що орендна плата за користування кунгом з 01.09.2010р. буде становити 200,40 грн., з 01.12.2010р. - 200,20 грн., та з 01.02.2011р. - 202,90 грн., укладені між Фізичною особою підприємцем ОСОБА_2 та Товариством з обмеженою відповідальністю „Тернопільпромгаз ЛХЗ".

Під час розгляду справи позивач також подав суду клопотання від 13.12.2013р. вх. № 21035 від 20.12.2013р. згідно якого за результатами ознайомлення із висновком експерта за результатами проведення судово-почеркознавчої експертизи № 2960/13-22 від 31.10.2013р. позивач вважає, що дослідження питання: „Чи однією особою виконано підписи від імені ОСОБА_7 у акті прийому-передачі внесків у статутний фонд ТзОВ „Тернопільпромгаз ЛХЗ" від 10.08.2007р., у протоколі погодження вартості внесків у Статутний фонд від 10.08.07р. та у довідці про формування Статутного фонду ТзОВ „Тернопільпромгаз ЛХЗ"?" не має жодного відношення до вирішення даного спору.

Також, позивач доводить до відома суду про те, що в провадженні господарського суду Тернопільської області знаходиться справа №6/67/5022-876/2012 за позовом ТзОВ "Тернопільпромгаз ЛХЗ" до ФОП ОСОБА_7 про визнання недійсними договорів оренди обладнання. По даній справі господарським судом було призначено судову експертизу, на розгляд якої були поставлені питання: „1) Чи належить підпис, вчинений від імені ОСОБА_7 на протоколі погодження вартості внесків в статутний фонд ТОВ „Тернопільпромгаз ЛХЗ" від 10.08.2007 року названій фізичній особі? 2) Чи належить підпис, вчинений від імені ОСОБА_7 на довідці про формування статутного фонду ТОВ „Тернопільпромгаз ЛХЗ" станом на 10.08.2007 року названій фізичній особі?". Оплату повної вартості експертизи покладено на відповідача.

22 квітня 2013 року Господарський суд Тернопільської області направив позивачу лист №673/2013, яким повідомив, що керівником експертної установи суд повідомлено про неможливість проведення дослідження через ненадання суб'єктом підприємницької діяльності ОСОБА_7 зразків свого почерку та неоплату ним вартості експертизи та запропоновано відповідачу усунути недоліки. ОСОБА_7 недоліки не усунув, експертизу по поставлених питаннях не проведено. Отже, ОСОБА_7 не наполягає на автентичності свого підпису.

Таким чином, позивач вважає, що експерт помилково вирішив провести додаткове дослідження по другому питанню.

Враховуючи вищенаведене, керуючись ст.ст. 42 та 43 ГПК України, позивач просить суд при вирішенні даної справи не брати до уваги висновок судового експерта Тернопільського відділення Київського науково-дослідного інституту судових експертиз Заболоцького І.Є. № 2960/13-22 від 31.10.2013р. щодо дослідження та висновку з такого питання: „Чи однією особою виконано підписи від імені ОСОБА_7 у акті прийому-передачі внесків у статутний фонд ТзОВ "Тернопільпромгаз ЛХЗ" від 10.08.2007р., у протоколі погодження вартості внесків у Статутний фонд зід 10.08.07р. та у довідці про формування Статутного фонду ТзОВ "Тернопільпромгаз ЛХЗ"?"

Представник відповідача та безпосередньо відповідач ФОП ОСОБА_2 в судове засідання 13.03.2014р. прибули, відповідно до відзиву на позов від 27.11.2012р. №743 та у судовому засіданні проти позову заперечують в повній мірі.

Так, згідно відзиву на позов стверджують, що як видно з позовної заяви, як на підставу своїх вимог позивач посилається на ту обставину, що предметом оренди за спірними договорами було майно, передане до статутного фонду позивача.

Крім того, позивач посилається на укладення спірних договорів від імені позивача з перевищенням повноважень представника, оскільки вони були підписані головою товариства, а не директором, а у відповідності до п. 6.7.1 статуту позивача голова товариства лише затверджує, а не укладає договори.

Разом з тим, доводи позивача не ґрунтуються на дійсних обставинах справи.

Так, долучений позивачем до позовної заяви протокол від 10.08.07 погодження вартості внесків в статутний фонд, на який посилається позивач, а також довідка про формування статутного фонду є підробленими і не містять підписів відповідача.

В дійсності 10.08.07 мали місце загальні збори учасників ТОВ «Тернопільпромгаз ЛХЗ» з порядком денним: збільшення розміру статутного фонду та прийняття нової редакції статуту ТОВ «Тернопільпромгаз ЛХЗ». Саме такий протокол в подальшому було подано державному реєстратору Тернопільської РДА для проведення державної реєстрації змін до установчих документів.

Будь-яких інших зборів 10.08.07р. з іншим порядком денним не відбувалось.

Очевидними є і помилки, допущені у сумнівному протоколі загальних зборів, оскільки простий арифметичний підрахунок вказує, що загальна вартість запропонованих ВАТ «Львівський хімічний завод» товарно-матеріальних цінностей для внесення у статутний фонд не становлять 12100 гривень, адже складання показників вартостей відповідних цінностей дає суму 1904,48.

Більше того, наявність самого протоколу про погодження вартості внесків ще не свідчить про факт передачі відповідних цінностей відповідачем позивачу, оскільки позивачем не подано жодного документу, який підтвердив би факт передачі-прийняття кунгу як внеску відповідача до статутного фонду позивача.

Також, слід визнати сумнівною довідку про формування статутного фонду, адже вона стверджує, що станом на 10.08.20076 (вказана дата ще не настала) статутний фонд ТОВ «Тернопільпромгаз ЛХЗ» сформовано в розмірі 44000 гривень. Однак, навіть якщо припустити наявність описки у даті та вважати відповідною датою 10.08.07., то слід вказати, що у довідці не обумовлено, за рахунок яких саме внесків сформовано статутний фонд, а також слід наголосити, що статутний фонд підлягає формуванню лише після затвердження відповідного розміру статутного фонду державним реєстратором.

Крім того, звертаємо увагу на ту обставину, що 10.08.07 на загальних зборах учасників ТОВ «Тернопільпромгаз ЛХЗ» приймалось рішення про збільшення статутного фонду позивача з 44000 гривень до 224000 гривень. При цьому, не обумовлено, яким саме майном відповідач повинен був сформувати свій внесок до статутного фонду позивача.

Не заслуговують на увагу й доводи позивача про відсутність повноважень у голови товариства на укладення спірних угод, адже п. «ж» п. 6.7.1 статуту позивача обумовлено, що голова товариства має право виконувати без доручення дії від імені товариства, представляти його інтереси у відносинах з іншими об'єктами підприємницької діяльності і органами державної влади.

Отже, голова товариства ВАТ «Тернопільпромгаз ЛХЗ» діє без позивача і не має будь-яких обмежень на вчинення від імені юридично-значущих дій, тобто мала право укладати спірні угоди.

Також, представником відповідача згідно письмового пояснення від 14.02.2014р. (вх. № 5224 від 14.02.2014р.) зазначено, що 31 травня 2010 року між сторонами по справі було укладено договір №2, у відповідності до якого позивач зобов'язався передати відповідачу у строкове платне користування 2 комп'ютери та кунг.

Згідно з п. 3 договору щомісячний розмір орендної плати за вказане майно разом сторони визначили в сумі 600 гривень, а в силу вимог п. 8 договору термін договору обумовлено до 31.12.10. При цьому передбачено, що у разі якщо жодна із сторін за один місяць до закінчення дії договору не заявить про його припинення, останній вважається продовженим на тих самих умовах на наступний календарний рік.

У відповідності до акту від 31.05.10 зазначене майно було передано ОСОБА_2 та прийнято ТОВ «Тернопільпромгаз ЛХЗ» в день підписання згаданого договору.

В подальшому до вказаного договору було внесено зміни шляхом оформлення додатків до договору, у відповідності до яких з 01.09.10 щомісячний розмір орендної плати за кунг визначено в сумі 200,40 гривень, з 01.12.10 - в сумі 200,20 гривень, з 01.02.11 - в сумі 202,90 гривень.

01 травня 2012 року між сторонами по справі було підписано акт передачі ОСОБА_2 2 комп'ютерів ТОВ «Тернопільпромгаз ЛХЗ», у зв'язку з чим обумовлені орендні правовідносини фактично припинились щодо 2 комп'ютерів, однак кунг залишився в користуванні ТОВ «Тернопільпромгаз ЛХЗ».

За період дії договору ТОВ «Тернопільпромгаз ЛХЗ» оплатило на користь ОСОБА_2 за договором від 31.05.10 - 4200 гривень за період з червня 2010 року по грудень 2010 року включно. Вказані кошти були оплачені у складі платежів ТОВ «Тернопільпромгаз ЛХЗ» у тому числі й за іншими договорами оренди - від 11.06.10 (оренди автомобіля), від 01.02.09 (оренди балонів), від 30.07.10 (оренди контейнерів для балонів).

З приводу стягнення заборгованості за вказаними договорами між сторонами по справі існує спір (справа №2/58/5022-718/2012).

При проведенні перерахування коштів ТОВ «Тернопільпромгаз ЛХЗ» не вказувало у призначенні платежу, по якому саме договору проводиться розрахунок, у зв'язку з чим відповідні кошти зараховувались ОСОБА_2 пропорційно у погашення заборгованості за кожним із наведених договорів, що безпосередньо визначено у позовній заяві по справі №2/58/5022-718/20121

Додатково у судових засіданнях, безспосередньо відповідач ФОП ОСОБА_2 стверджував, що документи, які надані зі сторони позивача, зокрема, і акт приймання-передачі є підробленими а його підписом скористались з підписаних ним чистих аркушів, які він деколи залишав для працівників ТзОВ "Тернопільпромгаз ЛХЗ", коли ще працював на посаді директора ТзОВ "Тернопільпромгаз ЛХЗ".

Керуючись ст. ст. 30, 38, 65, 86 ГПК України, беручи до уваги клопотання представника позивача від 27.11.2012р. господарський суд ухвалою від 27.11.2012р. зобов'язував державного реєстратора Тернопільської районної державної адміністрації Тернопільської області Ванчуру О.Л. з'явитись у судове засідання призначене на 11 грудня 2012 р. на 16 год. 40 хв. та надати оригінал реєстраційної справи по ТзОВ "Тернопільпромгаз ЛХЗ" та свої письмові пояснення.

При цьому 11.12.2012р. Державний реєстратор Ванчура Ольга Леонівна у судове засідання прибула та надала усне пояснення про те, що ТзОВ "Тернопільпромгаз ЛХЗ" зареєстроване в Тернопільському районі, як юридична особа 30.07.2007р. В реєстраційній справі є довідка від 26.07.2007р. № 04/1709 видана ТФ ВАТ "Банк Універсальний" про формування статутного капіталу у грошових коштах. Нова редакція статуту товариства зареєстрована 15.08.2007р. та затверджена протоколом зборів № 2 від 10.08.2007р.

У подальшому вказані пояснення, на вимогу суду, було оформлено Державним реєстратором письмово та долучено до матеріалів справи листом від 12.12.2012р. № 2415 (вх. № 18234 від 19.12.2012р.).

Також, суд керуючись ст.ст. 30,38,65,86 ГПК України ухвалою від 07.02.2014р. зобов'язував голову товариства з обмеженою відповідальністю "Тернопільпромгаз ЛХЗ" - ОСОБА_9 з'явитись у судове засідання призначене на 14 лютого 2014 р. на 14 год. 30 хв. та надати письмові пояснення з приводу укладення та подальшого виконання спірного договору оренди №2 від 31.05.2010р.

Проте, вказана особа у судові засідання на виклик суду не з'явилась у зв'язку з чим суд не міг опитати її у порядку ст. 30 ГПК України і відповідно відібрати належні письмові пояснення з дотриманням правил вказаної статті.

При цьому позивачем було долучено до матеріалів справи письмове пояснення ОСОБА_9 від 14.02.2014р. (вх. № 5221 від 14.02.2014р.).

Відповідно до пояснення ОСОБА_9 зазначено (дослівно) : "що на час підписання договору оренди №2 від 31.05.2010р. директором ТзОВ „Тернопільпромгаз ЛХЗ" був ОСОБА_2, а його заступником був ОСОБА_7, а я була Головою Товариства.

ОСОБА_2 та ОСОБА_7 приїхали до м. Львова, де я проживаю і працюю за основним місцем роботи на ПАТ „Львівський хімічний завод", та пояснювали мені, що для здійснення господарської діяльності товариства необхідно додатково узяти в оренду у них кунг та кран-балку та переконали мене підписати договори оренди, підготовлені бланки яких вони мали із собою. Актів прийому-передачі до договору оренди кунгу я не підписувала.

Згодом з'ясувалося, що фактично жодних додаткових кунга та кран-балку ОСОБА_2 та ОСОБА_7 товариству не передавали в оренду, а підписали фіктивні акти прийому-передачі та нараховували за ніби-то орендоване майно орендну плату, видаючи за орендовані кунг та кран-балку ті кунг та кран-балку, які вони внесли в Статутний фонд ТзОВ "Тернопільпромгаз ЛХЗ".

Разом з цим, у зв'язку з недотриманням процедури визначеної ст. 30 ГПК України, суд не може розглядати дане письмове пояснення ОСОБА_9 від 14.02.2014р. (вх. № 5221 від 14.02.2014р.) подане позивачем як належний та допустимий доказ.

Суд також самостійно, офіційно, ознайомлювався із матеріалами справи № 2/58/5022-718/2012 та справи № 6/67/5022-876/2012, з яких знято копії: Довідки банку універсальний від 26.07.2007р. № 04/1709, та листа Тернопільського відділення КНДІСЕ від 15.11.2013р. № 22/06-05/1353 з матеріалів експертного висновку № 5413/13-22 від 15.11.2013р.

Враховуючи зазначене вище, а також строк вирішення спору, визначений ст. 69 ГПК України, беручи до уваги те, що явка представників сторін не визнавалась судом обов'язковою, брати участь у судовому засіданні є правом сторони, передбаченим ст. 22 ГПК України, доказів у справі є достатньо для вирішення спору по суті, суд розглядає спір без участі представника позивача за наявними в справі матеріалами відповідно до ст. 75 ГПК України.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення представників сторін, суд встановив наступне.

Як вбачається із протоколу № 1 установчих зборів Товариства з обмеженою відповідальністю „Тернопільпромгаз ЛХЗ" від 15.06.2007р., м. Рівне, на установчих зборах ТзОВ "Тернопільпромгаз ЛХЗ" засновниками товариства ВАТ "Львівський хімічний завод", ОСОБА_7, ОСОБА_2 було ухвалено:

1. Створити Товариство з обмеженою відповідальністю „Тернопільпромгаз ЛХЗ" з наступними учасниками:

-ВАТ "Львівський хімічний завод" - 55% статутного фонду Товариства;

-ОСОБА_7 - 22,5% статутного фонду Товариства;

-ОСОБА_2 - 22,5% статутного фонду Товариства.

2. Затвердити Статут ТзОВ "Тернопільпромгаз ЛХЗ".

3. Обрати головою Товариства з обмеженою відповідальністю „Тернопільпромгаз ЛХЗ" ОСОБА_8.

4. 4.1. Призначити директором Товариства з обмеженою відповідальністю „Тернопільпромгаз ЛХЗ" ОСОБА_2; 4.2. Доручити директору ТзОВ "Тернопільпромгаз ЛХЗ" ОСОБА_2 вчинити всі необхідні дії щодо реєстрації товариства та статуту в органах державної влади.

5. Обрати ревізійну комісію у складі 3-х чоловік, а саме: ОСОБА_7, ОСОБА_9, ОСОБА_13.

Державну реєстрацію Товариства з обмеженою відповідальністю „Тернопільпромгаз ЛХЗ" як юридичної особи здійснено 30.07.2007р. номер запису 16511020000002465, що підтверджується відповідними витягами та Довідками з ЄДР юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців (ЄДР) та з ЄДР підприємств та організацій України (ЄДРПОУ) поданих сторонами, а також, відмітки Державного реєстратора на Статуті ТзОВ "Тернопільпромгаз ЛХЗ", який затверджений рішенням установчих зборів товариства протокол № 1 від 15.06.2007р. зареєстрованого 30.07.2007р.

Із змісту п. 4.1., 4.2.,4.3.,4.4. Статуту ТзОВ "Тернопільпромгаз ЛХЗ" в редакції станом на час створення товариства:

- учасниками товариства є юридична особа та фізичні особи, що мають частку в статутному фонді товариства: юридична особа: ВАТ "Львівський хімічний завод" - 55% статутного фонду; Фізичні особи: ОСОБА_7 - 22,5% статутного фонду; ОСОБА_2 - 22,5% статутного фонду.

- для забезпечення діяльності товариства за рахунок внесків створюється статутний фонд Товариства у розмірі 44 000 (сорок чотири тисячі) гривень;

- форми внесення вкладів до статутного фонду: ВАТ "Львівський хімічний завод": грошові та майнові внески - 24200грн.00коп., ОСОБА_2: грошові та майнові внески - 9900грн., ОСОБА_7: грошові та майнові внески - 9900грн.

- до моменту державної реєстрації товариства його учасники вносять не менше ніж п'ятдесят відсотків суми своїх вкладів. Частина статутного капіталу, що залишилася несплаченою, підлягає сплаті протягом першого року діяльності Товариства.

При цьому, як вбачається із пояснень Державного реєстратора Ванчури О.Л. від 12.12.2012р. № 2415 (вх. № 18234 від 19.12.2012р.) та довідки від 26.07.2007р. №04/1709 ТФ ВАТ "Банк Універсальний", для формування статутного фонду ТзОВ "Тернопільпромгаз ЛХЗ" на рахунок 26008273110001, станом на 26.07.2007р., було зроблено наступні внески:

- ВАТ "Львівський хімічний завод" - 12100 грн. 00 коп., що становить - 50 % його частки в статутному фонді;

- ОСОБА_2 - 4950 грн. 00 коп., що становить - 50 % його частки в статутному фонді;

- ОСОБА_7:- 4950 грн., що становить - 50 % його частки в статутному фонді.

Зі сторони позивача суду надано, також, Протокол погодження внесків в статутний фонд від 10.08.2007р., м. Львів (далі по тексту також - Протокол погодження внесків), з якого вбачається, що при його складенні були присутні: 1. Голова правління ВАТ "Львівський хімічний завод" - ОСОБА_8, 2. Фізична особа - ОСОБА_2, 3. Фізична особа - ОСОБА_7.

Із змісту протоколу на порядок денний були винесені такі питання:

1. Погодження вартості внесків матеріальних цінностей ВАТ "Львівський хімічний завод" в Статутний фонд ТзОВ "Тернопільпромгаз ЛХЗ".

2. Погодження вартості внесків матеріальних цінностей ОСОБА_2 в Статутний фонд ТзОВ "Тернопільпромгаз ЛХЗ".

3. Погодження вартості внесків матеріальних цінностей ОСОБА_7 в Статутний фонд ТзОВ "Тернопільпромгаз ЛХЗ".

При цьому із другого питання порядку денного слухали ОСОБА_2, що запропонував погодити ціни на наступні товарно-матеріальні цінності: Найменування - Кунг, Ціна з ПДВ - 4950,00 грн. З даного питання голосували: ЗА - одноголосно. Вирішили: погодити вартість товарно-матеріальних цінностей.

У даному Протоколі погодження внесків містяться відмітки про те, що він підписаний головою правління ВАТ "Львівський хімічний завод" - ОСОБА_8; фізичною особою - ОСОБА_2; фізичною особою - ОСОБА_7. Також, у протоколі містяться відтиск печаток - ТзОВ "Тернопільпромгаз ЛХЗ" та ВАТ "Львівський хімічний завод".

Як доказ подано позивачем і Довідку про формування статутного фонду ТзОВ "Тернопільпромгаз ЛХЗ" (далі по тексту також - Довідка про формування статутного фонду) із змісту якої станом на "10" серпня 2076р. сформовано Статутний фонд в розмірі 44 000грн. 00 коп. у тому числі фізичною особою ОСОБА_2 - 22,5 % статутного капіталу, а саме: - товарно-матеріальні цінності вартістю 4950,00грн., грошові кошти в розмірі 4950,00 грн.

При цьому представником позивача у судових засіданнях зазначено, що у вказаній довідці рік помилково вказано 20076 тоді як повинно бути зазначено - 2007р.

Також, на розгляд суду надано і акт прийому-передачі внесків в Статутний фонд Товариства з обмеженою відповідальністю „Тернопільпромгаз ЛХЗ" від 10.08.2007р., м. Львів (далі по тексту також - Акт прийому - передачі внесків).

Із змісту Акту прийому - передачі внесків ВАТ "Львівський хімічний завод", фізична особа ОСОБА_2 та фізична особа ОСОБА_7 склали цей акт прийому передачі про наступне: у відповідності до Протоколу погодження вартості внесків в Статутний фонд ТзОВ "Тернопільпромгаз ЛХЗ" від "10" серпня 2007р., сторони підтверджують факт передачі наступного майна:

- ВАТ "Львівський хімічний завод": 1. Погруз-розгруз "Естакада" - 6600,00грн.; 2.Ворота металеві - 3400,00грн.; 3.Ворота металеві - 1200,00грн.; 4. Прищепочна площадка - 900,00грн. всього на суму - 12100,00грн.

- фізична особа ОСОБА_2: Кунг - 4950,00грн. всього на суму - 4950,00грн.

- фізична особа ОСОБА_7: Кран-балка - 4950,00грн. всього на суму - 4950,00грн.

Вказаний акт прийому - передачі містить відмітки про його підписання зі сторони голови правління ВАТ "Львівський хімічний завод" - ОСОБА_8, Фізичної особи - ОСОБА_2 та Фізичної особи - ОСОБА_7.

Згідно протоколу № 2 зборів учасників Товариства з обмеженою відповідальністю „Тернопільпромгаз ЛХЗ" від 10.08.2007р., м. Львів вбачається, що на зборах учасники ТзОВ "Тернопільпромгаз ЛХЗ" одноголосно вирішили: 1. Збільшити Статутний фонд Товариства з 44 000,00грн. до 224000,00грн.; 2. Затвердити нову редакцію Статуту.

Збільшення статутного фонду товариства вирішено провести наступним чином: - частка в розмірі 99000,00грн. від ВАТ "Львівський хімічний завод" - шляхом передачі майна до статутного фонду Товариства; - частка в розмірі 40500,00грн. від фізичної особи ОСОБА_2 - шляхом передачі майна до статутного фонду Товариства; - частка в розмірі 40500,00грн. від фізичної особи ОСОБА_7 - шляхом передачі майна до статутного фонду Товариства.

Державну реєстрацію змін до установчих документів проведено державним реєстратором 15.08.2007р. номер запису 16511050001002465.

Із змісту протоколу № 4 зборів учасників Товариства з обмеженою відповідальністю „Тернопільпромгаз ЛХЗ" від 01 вересня 2009 року на зборах були вирішено звільнити з посади голови Товариства ОСОБА_8 (п. 1 порядку денного зборів) та призначено на посаду голови товариства ОСОБА_9

У свою чергу 12 серпня 2010 року згідно рішення зборів учасників Товариства з обмеженою відповідальністю „Тернопільпромгаз ЛХЗ" оформлених протоколом № 5, м. Львів було вирішено перевести ОСОБА_2 на посаду заступника директора Товариства (п. 4 порядку денного зборів) та призначено в.о. директора товариства ОСОБА_10

31 травня 2010 року ТзОВ „Тернопільпромгаз ЛХЗ", в особі ОСОБА_9, іменоване „Орендарем" з однієї сторони, та Фізична особа-підприємець ОСОБА_2, іменований "Орендодавцем" уклали Договір оренди № 2. від 31.05.2010р., м. Тернопіль (далі по тексту також - Договір оренди).

Згідно п.1 Договору оренди "Орендодавець" передає Орендареві у строкове користування, а Орендар приймає комп'ютер - 2 шт., кунг.

Із змісту п. 2 Договору оренди комп'ютери, кунг є власністю Орендодавця, передаються Орендареві в технічно-справному стані і придатними до використання за цільовим призначенням.

Згідно п.3 Договору оренди Орендар сплачує Орендодавцеві орендну плату за користування комп'ютерами та кунгом. Розмір орендної плати на момент заключення договору становить 600,00грн. в.т.ч. ПДВ.

Орендодавець вправі змінювати розмір орендної плати повідомивши Орендаря про зміну орендної плати за 5-ть календарних днів (п. 4 Договору оренди).

Згідно п.7 Договір оренди цей договір набирає чинності з моменту його підписання і діє до 31 грудня 2010 року. У разі, якщо жодна із сторін за один місяць до закінчення дії договору не заявить про його припинення, даний договір вважається продовженим на тих же самих умовах на наступний календарний рік.

Вказаний Договір оренди підписаний зі сторони Орендодавця - ФОП ОСОБА_2 а зі сторони Орендара ТзОВ "Тернопільпромгаз ЛХЗ" - головою товариства ОСОБА_9. Також, Договір оренди завірений відтисками печаток сторін.

Сторони, також, уклади Додатки до договору оренди №2 від 31 травня 2010р. б/д і б/н про те, що орендна плата за користування кунгом з 01.09.2010р. буде становити 200,40 грн., з 01.12.2010р. - 200,20 грн. та з 01.02.2011р. - 202,90 грн.

Вказані Додатки до договору оренди підписані зі сторони Орендодавця - ФОП ОСОБА_2, а зі сторони Орендаря - ТзОВ "Тернопільпромгаз ЛХЗ" - головою товариства ОСОБА_9, а також, завірені відтисками печаток сторін.

31.05.2010р. ФОП ОСОБА_2 та ТзОВ "Тернопільпромгаз ЛХЗ" в особі директора ОСОБА_2 складено Акт прийому-передачі до Договору оренди № 2 від 31.05.2010р., м. Тернопіль.

Із змісту акту сторони підтверджують факт передачі комп'ютерів - 2 шт., кунга - 1шт. Орендодавцем Орендареві в орендне користування. За результатами проведеної перевірки комп'ютерів та кунга в місці їх передачі Орендар засвідчує відповідність технічних та інших характеристик умовам договору оренди і вимогам чинного законодавства. Претензій Орендар до Орендавця не має.

Вказаний акт підписано зі сторони Орендодавця - ФОП ОСОБА_2 та зі сторони Орендаря, ТзОВ "Тернопільпромгаз ЛХЗ" ОСОБА_2, як директора ТзОВ "Тернопільпромгаз ЛХЗ". Даний Акт також завірений печатками сторін Договору.

01.05.2012 ФОП ОСОБА_2 та ТзОВ "Тернопільпромгаз ЛХЗ" в особі директора ОСОБА_10, складено Акт прийому-передачі до Договору оренди комп'ютерів б/н від 01.05.2012р., згідно якого у відповідності до договору оренди комп'ютерів № 2 від 31.05.2010р., сторони підтверджують факт передачі 2х (двох) комп'ютерів Орендарем Орендодавцеві. За результатами проведеної перевірки комп'ютерів в місці їх передачі Орендодавець засвідчує відповідність технічних та інших характеристик умовам договору оренди комп'ютерів.

Вказаний акт підписано зі сторони Орендодавця - ФОП ОСОБА_2 та зі сторони Орендара, ТзОВ "Тернопільпромгаз ЛХЗ" ОСОБА_10, як директором ТзОВ "Тернопільпромгаз ЛХЗ". Даний Акт, також, завірений печатками сторін Договору.

Враховуючи наведене у сукупності, розглянувши та оцінивши матеріали справи, подані сторонами докази, заслухавши, пояснення представника позивача, заперечення на них представника відповідача та безпосередньо відповідача, господарський суд дійшов висновку, що позов підлягає до задоволення. При цьому суд керувався наступним.

Статтею 1 ГПК України передбачено, що підприємства, установи, організації, інші юридичні особи мають право звертатися до господарського суду згідно з встановленою підвідомчістю господарських справ за захистом свої порушених або оспорюваних прав і охоронюваних законом інтересів.

Відповідно до ст. 2 ГПК України господарський суд порушує провадження у справі за позовами, зокрема підприємств і організацій, які звертаються до суду за захистом своїх прав та охоронюваних законом інтересів.

За змістом положень вказаних норм, правом на пред'явлення позову до господарського суду наділені, зокрема підприємства, установи, організації, інші юридичні особи, фізичні особи - підприємці, а суд шляхом вчинення провадження у справі здійснює захист осіб, права та охоронювані законом інтереси яких порушені або оспорюються.

У відповідності до вимог ч.1 ст. 16 ЦК України кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу. В частині 2 вказаної статті визначено певні способи захисту цивільних прав та інтересів, серед яких є і визнання правочину недійсним.

З урахуванням приписів статей 1, 12 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України) справи зі спорів, пов'язаних з визнанням правочинів (господарських договорів) недійсними, розглядаються господарськими судами за одночасної наявності двох умов: якщо ці спори виникають з цивільних (частина перша статті 1 Цивільного кодексу України, далі - ЦК України) або господарських (стаття 3 Господарського кодексу України, далі - ГК України) відносин, у тому числі з корпоративних, та суб'єктний склад сторін спору відповідає вимогам статті 1 ГПК) (п.1.1. Постанови Пленуму ВГСУ від 29.05.2013 № 11 "Про деякі питання визнання правочинів (господарських договорів) недійсними").

Згідно ч. 1 ст. 202 Цивільного кодексу України правочином є дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.

Стаття 204 Цивільного кодексу України передбачає презумпцію правомірності правочину: правочин є правомірним, якщо його недійсність прямо не встановлена законом або якщо він не визнаний судом недійсним.

Загальні підстави і наслідки недійсності правочинів (господарських договорів) встановлені статтями 215, 216 ЦК України, статтями 207, 208 ГК України.

Вирішуючи спори про визнання правочинів (господарських договорів) недійсними, господарський суд повинен встановити наявність фактичних обставин, з якими закон пов'язує визнання таких правочинів (господарських договорів) недійсними на момент їх вчинення (укладення) і настання відповідних наслідків, та в разі задоволення позовних вимог зазначати в судовому рішенні, в чому конкретно полягає неправомірність дій сторони та яким нормам законодавства не відповідає оспорюваний правочин (п.2.1. Постанови Пленуму ВГСУ від 29.05.2013 № 11 "Про деякі питання визнання правочинів (господарських договорів) недійсними").

Відповідно до ст. 215 ЦК України підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами першою - третьою, п'ятою та шостою статті 203 цього Кодексу. Недійсним є правочин, якщо його недійсність встановлена законом (нікчемний правочин). У цьому разі визнання такого правочину недійсним судом не вимагається. У випадках, встановлених цим Кодексом, нікчемний правочин може бути визнаний судом дійсним. Якщо недійсність правочину прямо не встановлена законом, але одна із сторін або інша заінтересована особа заперечує його дійсність на підставах, встановлених законом, такий правочин може бути визнаний судом недійсним (оспорюваний правочин).

Згідно із ч.1 ст. 216 ЦК України, недійсний правочин не створює юридичних наслідків крім тих, що пов'язані з його недійсністю. У разі недійсності правочину кожна із сторін зобов'язана повернути другій стороні у натурі все, що вона одержала на виконання цього правочину, а в разі неможливості такого повернення, зокрема тоді, коли одержане полягає у користуванні майном, виконаній роботі, наданій послузі, - відшкодувати вартість того, що одержано, за цінами, які існують на момент відшкодування.

Відповідно до ч. 1 ст. 207 ГК України господарське зобов'язання, що не відповідає вимогам закону, або вчинено з метою, яка завідомо суперечить інтересам держави і суспільства, або укладено учасниками господарських відносин з порушенням хоча б одним з них господарської компетенції (спеціальної правосуб'єктності), може бути на вимогу однієї із сторін, або відповідного органу державної влади визнано судом недійсним повністю або в частині.

Із змісту ст. 208 ГК України у разі визнання недійсним зобов'язання з інших підстав ніж як таке, що вчинено з метою, яка завідомо суперечить інтересам держави і суспільства то кожна із сторін зобов'язана повернути другій стороні все одержане за зобов'язанням, а за неможливості повернути одержане в натурі - відшкодувати його вартість грошима, якщо інші наслідки недійсності зобов'язання не передбачені законом.

Відповідно до ст. 203 ЦК України

- зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також моральним засадам суспільства;

- особа, яка вчиняє правочин, повинна мати необхідний обсяг цивільної дієздатності;

- волевиявлення учасника правочину має бути вільним і відповідати його внутрішній волі;

- правочин має вчинятися у формі, встановленій законом;

- правочин має бути спрямований на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ним.

Однією з підстав позову є посилання позивача на той факт, що Договір оренди суперечить чинному законодавству, так як, не містить усіх істотних умов обов'язкових для такого виду Договору.

Проте, суд вважає, що такі доводи позивача не є підставою для задоволення позовних вимог про визнання оспорюваного Договору оренди недійсним з огляду на наступне.

У силу припису частини першої статті 215 ЦК України підставою недійсності правочину є недодержання стороною (сторонами) вимог, встановлених частинами першою - третьою, п'ятою та шостою статті 203 названого Кодексу, саме на момент вчинення правочину.

Не може бути визнаний недійсним правочин, який не вчинено (договір, який не укладено).

У зв'язку з наведеним господарським судам необхідно встановлювати, чи є оспорюваний правочин вчиненим та з якого моменту (статті 205 - 210, 640 ЦК України, частини друга - п'ята, сьома статті 180 ГК України тощо).

Зокрема, не вважаються вчиненими правочини (укладеними господарські договори), в яких (за якими): відсутні передбачені законом умови, необхідні для їх укладення (не досягнуто згоди за всіма істотними для даного правочину умовами); не отримано акцепт стороною, що направила оферту; не передано майно, якщо відповідно до законодавства необхідна його передача; не здійснено державну реєстрацію або нотаріальне посвідчення, необхідні для його вчинення, тощо. Встановивши відповідні обставини, господарський суд відмовляє в задоволенні позовних вимог як про визнання правочину недійсним, так і про застосування наслідків недійсності правочину (п.2.6. Постанови Пленуму ВГСУ від 29.05.2013 № 11 "Про деякі питання визнання правочинів (господарських договорів) недійсними", п. 8 Постанови Пленуму ВСУ від 06.11.2009р. № 9 .2. "Про судову практику розгляду цивільних справ про визнання правочинів недійсними" ).

Згідно ч. 1 ст. 628 ЦК України зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Відповідно до ст. 638 ЦК України договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору. Істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди. Договір укладається шляхом пропозиції однієї сторони укласти договір (оферти) і прийняття пропозиції (акцепту) другою стороною.

Із змісту ч. 1 ст. 284 ГК України істотними умовами договору оренди є: об'єкт оренди (склад і вартість майна з урахуванням її індексації); строк, на який укладається договір оренди; орендна плата з урахуванням її індексації; порядок використання амортизаційних відрахувань; відновлення орендованого майна та умови його повернення або викупу.

При цьому із змісту укладеного між сторонами Договору оренди у договорі не визначено: вартості орендованого майна, індексації орендної плати, порядку використання амортизаційних відрахувань, порядку відновлення орендованого майна та умов його повернення або викупу.

Разом з цим, у таких випадках при розгляді справи господарському суду необхідно враховувати таке.

Визначення договору як неукладеного може мати місце на стадії укладення договору, а не за наслідками виконання його сторонами. Отже, якщо дії сторін свідчать про те, що оспорюваний договір фактично було укладено, суд має розглянути по суті питання щодо відповідності його вимогам закону (п.2.6. Постанови Пленуму ВГСУ від 29.05.2013 № 11 "Про деякі питання визнання правочинів (господарських договорів) недійсними").

Слід зазначити, що про укладення правочину сторонами можуть свідчити вчинення ними так званих конклюдентних дій - дій особи, що виражають її волевиявлення на встановлення правовідносин, зокрема, на укладання угоди, висловлені не в формі усної чи письмової пропозиції, а безпосередньо через поведінку, з якої можна зробити висновки про такий намір.

При цьому, як вбачається з матеріалів справи, сторони вчинили певні дії, які свідчать про виконання ними Договору оренди.

Так, вони передали та прийняли за актом прийому-передачі від 31.05.2010р. орендоване майно в оренду, ними взаємно підписувались накладні № 15 від 30.06.2010р., № 17 від 30.07.2010р. № 18 від 31.08.2010р., № 21 від 30.03.2010р., № 24 від 29.10.2010р. № 1 від 31.01.2011р., № 2 від 28.02.2011р., № 5 від 30.03.2011р., № 6 від 30.04.2011р., № 9 від 31.05.2011р., №11 від 30.06.2011р., №12 від 29.07.2011р., №13 від 31.08.2011р., №14 від 30.09.2011р., №15 від 31.10.2011р. Вказані накладні розцінювались сторонами як форма рахунку, у яких фіксувалась плата за орендоване майно. Також, Орендарем оплачувалось, а Орендодавцем приймалась оплата за орендоване майно, що підтверджується як поданими сторонами платіжними дорученнями так і письмовими поясненнями сторін від 14.02.2014р. вх. № 5223 та від 13.03.2014р. вх. № 6489 - позивача, і від 14.02.2014р. вх. № 5224 - відповідача, а також, іншими доказами.

Про виконання Договору оренди сторонами свідчить і той факт, що він виконаний ними в частині оренди 2-х комп'ютерів, які станом на час розгляду даної справи повернуті сторонами за актом прийому передачі і щодо яких у позивача відсутні претензії до відповідача і він в цій частині не заявляє вимоги до суду про визнання договору недійсним.

Також, слід зазначити, що і безпосередньо представниками сторін у судових засіданнях не заперечується той факт, що сторони виконували умови Договору оренди і таким чином своїми діями схвалили укладення даного правочину.

А тому, суд не вважає, що існують підстави стверджувати, що Договір оренди між сторонами не був укладений.

Враховуючи зазначене у сукупності, суд відхиляє вказані обґрунтування позовних вимог позивача як належні та допустимі підстави для задоволення позовних вимог позивача.

Іншою із підстав для визнання недійсним Договору оренди та додатків до нього в частині оренди Кунгу є посилання позивача на той факт, що Договір оренди та додатки до нього зі сторони ТзОВ "Тернопільпромгаз ЛХЗ" підписані не уповноваженою на те особою. А саме не директором товариства, а головою товариства - ОСОБА_9 Вказане, на думку позивача, суперечить тим повноваженням, якими наділені посадові особи згідно Статуту товариства.

Проте, суд не вважає зазначені позивачем обставини такими, що дають підстави для визнання у даному випадку Договору та додатків до нього недійсними. При цьому суд керувався наступним.

Як вбачається із спірного Договору оренди №2 від 31.05.2010р., даний договір зі сторони ТзОВ "Тернопільпромгаз ЛХЗ" був підписаний головою Товариства. Додатки до даного договору про те, що орендна плата за користування кунгом з 01.09.10, з 01.12.10 та з 01.02.11 буде становити інший розмір також підписані головою Товариства.

Відповідно до частини 2 статті 207 Цивільного кодексу України, правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами). Правочин, який вчиняє юридична особа, підписується особами, уповноваженими на це її установчими документами, довіреністю, законом або іншими актами цивільного законодавства, та скріплюється печаткою.

Цивільна дієздатність юридичної особи визначена ст. 92 ЦК України. За змістом частин 1,2,3 вказаної статті юридична особа набуває цивільних прав та обов'язків і здійснює їх через свої органи, які діють відповідно до установчих документів та закону. У випадках, встановлених законом, юридична особа може набувати цивільних прав та обов'язків і здійснювати їх через своїх учасників. Орган або особа, яка відповідно до установчих документів юридичної особи чи закону виступає від її імені, зобов'язана діяти в інтересах юридичної особи добросовісно і розумно та не перевищувати своїх повноважень.

Із змісту пп. є) п. 6.7.1. Статуту ТзОВ „Тернопільпромгаз ЛХЗ" (в новій редакції від 10.08.2007р.) голова Товариства затверджує договори, укладені на суму від 10 000 (десять тисяч) гривень до розміру статутного фонду.

Згідно п.п. в) п. 6.7.2. Статуту ТзОВ „Тернопільпромгаз ЛХЗ" директор Товариства має право укладати угоди та чинити юридичні дії від імені Товариства на суму, яка не перевищує 10 000 (десять тисяч) гривень. Якщо сума є більшою, необхідно мати письмовий дозвіл голови Товариства або рішення зборів.

Поряд з цим, згідно п.п. ж) п. 6.7.1. Статуту Голова Товариства має право без доручення виконувати дії від імені Товариства, представляти його інтереси у відносинах з іншими об'єктами підприємницької діяльності і органами Державної влади.

Слід також зазначити, що такі ж повноваження надано і Директору Товариства у п.п. б) п. 6.7.2. Одночасно, Статут наділяючи у п.п. в) п. 6.7.2. Статуту Директора правом укладати угоди від імені товариства не визначає, що таке є виключною компетенцію Директора. І що такі угоди не може укладати одночасно і голова товариства в силу наданого йому права п.п. ж) п. 6.7.1. Статуту товариства.

А тому, суд вважає, що голова товариства мав необхідний обсяг цивільної дієздатності при укладені вказаного Договору оренди та додатків до нього.

Одночасно, суд має за необхідне зазначити, що згідно статті 241 ЦК України правочин, вчинений представником з перевищенням повноважень, створює, змінює, припиняє цивільні права та обов'язки особи, яку він представляє, лише у разі наступного схвалення правочину цією особою.

У відповідності до ч.ч. 1, 2 ст. 241 ЦК України правочин вважається схваленим зокрема у разі, якщо особа, яку він представляє, вчинила дії, що свідчать про прийняття його до виконання. Наступне схвалення правочину особою, яку представляють, створює, змінює і припиняє цивільні права та обов'язки з моменту вчинення цього правочину.

При цьому норми даної статті не обмежують дії, що можуть свідчити про схвалення правочину, певним вичерпним колом обставин. Визначальним у вчиненні дій щодо схвалення правочину, вчиненого з перевищенням повноважень, є зміст таких дій, оскільки вони мають свідчити про прийняття правочину до виконання.

Схвалення правочину можливе у різних формах, зокрема, якщо особа, яку представляють, прямо заявила про це в письмовій формі, або ж шляхом вчинення конклюдентних дій, які свідчать про прийняття до виконання правочину (виплата контрагенту грошової суми, прийняття або передання майна, тощо).

Аналогічна правова позиція відображена і Вищим господарським судом України у постанові від 12.01.2011р. № 15/147.

Відповідна правова позиція наведена і в п. 3.4. постанови пленуму Вищого господарського суду України № 11 від 23.05.2013р. "Про деякі питання визнання правочинів (господарських договорів) недійсними" у якому зазначено, що наступне схвалення юридичною особою правочину, вчиненого від її імені представником, з перевищенням повноважень, унеможливлює визнання такого правочину недійсним (стаття 241 ЦК України). Настання передбачених цією статтею наслідків ставиться в залежність від того, чи було в подальшому схвалено правочин особою, від імені якої його вчинено; тому господарський суд повинен у розгляді відповідної справи з'ясовувати пов'язані з цим обставини. Доказами такого схвалення можуть бути відповідне письмове звернення уповноваженого органу (посадової особи) такої юридичної особи до другої сторони правочину чи до її представника (лист, телефонограма, телеграма, телетайпограма тощо) або вчинення зазначеним органом (посадовою особою) дій, які свідчать про схвалення правочину (прийняття його виконання, здійснення платежу другій стороні, підписання товаророзпорядчих документів і т.ін.). Наведене стосується й тих випадків, коли правочин вчинений не представником юридичної особи з перевищенням повноважень, а особою, яка взагалі не мала повноважень щодо вчинення даного правочину.

При цьому, як уже зазначалось вище судом матеріалами справи та сторонами підтверджено що, сторони Договору після його підписання в подальшому приступили до виконання Договору таким чином схваливши даний правочин.

Враховуючи вищезазначене у сукупності, суд вважає, що обґрунтування позовних вимог позивача в частині перевищення повноважень посадовою особою ТзОВ "Тернопільпромгаз ЛХЗ" при підписанні ним Договору оренди з ФОП ОСОБА_2 є безпідставними та позов виходячи з таких підстав не може бути задоволено судом.

Щодо посилання позивача на ту обставину, що Орендодавець - ФОП ОСОБА_2 не мав права передавати майно - кунг в оренду, так як, такий попередньо ним як фізичною особою - засновником (учасником) ТзОВ "Тернопільпромгаз ЛХЗ" передано як внесок до Статутного фонду ТОВ, то суд має за необхідне зазначити наступне.

Укладений між сторонами Договір за своєю правовою природою є договором найму (оренди).

Згідно із ст. 283 ГК України за договором оренди одна сторона (орендодавець) передає другій стороні (орендареві) за плату на певний строк у користування майно для здійснення господарської діяльності.

У користування за договором оренди передається індивідуально визначене майно виробничо-технічного призначення (або цілісний майновий комплекс), що не втрачає у процесі використання своєї споживчої якості (неспоживна річ).

Об'єктом оренди можуть бути:

державні та комунальні підприємства або їх структурні підрозділи як цілісні майнові комплекси, тобто господарські об'єкти із завершеним циклом виробництва продукції (робіт, послуг), відокремленою земельною ділянкою, на якій розміщений об'єкт, та автономними інженерними комунікаціями і системою енергопостачання;

нерухоме майно (будівлі, споруди, приміщення);

інше окреме індивідуально визначене майно виробничо-технічного призначення, що належить суб'єктам господарювання.

Оренда структурних підрозділів державних та комунальних підприємств не повинна порушувати виробничо-господарську цілісність, технологічну єдність даного підприємства.

Законом може бути встановлено перелік державних та комунальних підприємств, цілісні майнові комплекси яких не можуть бути об'єктом оренди.

До відносин оренди застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Частиною 1 ст. 759 ЦК України встановлено, що за договором найму (оренди) наймодавець передає або зобов'язується передати наймачеві майно у користування за плату на певний строк.

Відповідно до ст. 761 ЦК України право передання майна у найм має власник речі або особа, якій належать майнові права. Наймодавцем може бути також особа, уповноважена на укладення договору найму.

І змісту ч. 1 ст. 79 ГК України господарськими товариствами визнаються підприємства або інші суб'єкти господарювання, створені юридичними особами та/або громадянами шляхом об'єднання їх майна і участі в підприємницькій діяльності товариства з метою одержання прибутку. У випадках, передбачених цим Кодексом, господарське товариство може діяти у складі одного учасника.

Відповідно до ст. 115 ЦК України господарське товариство є власником: 1) майна, переданого йому учасниками товариства у власність як вклад до статутного (складеного) капіталу; 2) продукції, виробленої товариством у результаті господарської діяльності; 3) одержаних доходів; 4) іншого майна, набутого на підставах, що не заборонені законом. Вкладом до статутного (складеного) капіталу господарського товариства можуть бути гроші, цінні папери, інші речі або майнові чи інші відчужувані права, що мають грошову оцінку, якщо інше не встановлено законом. Грошова оцінка вкладу учасника господарського товариства здійснюється за згодою учасників товариства, а у випадках, встановлених законом, вона підлягає незалежній експертній перевірці.

Згідно ст. 85 ГК України господарське товариство є власником: майна, переданого йому у власність засновниками і учасниками як внески; продукції, виробленої в результаті господарської діяльності товариства; доходів, одержаних від господарської діяльності товариства; іншого майна, набутого товариством на підставах, не заборонених законом.

Відповідно до ст. 86 ГК України вкладами учасників та засновників господарського товариства можуть бути будинки, споруди, обладнання та інші матеріальні цінності, цінні папери, права користування землею, водою та іншими природними ресурсами, будинками, спорудами, а також інші майнові права (включаючи майнові права на об'єкти інтелектуальної власності), кошти, в тому числі в іноземній валюті. Вклад, оцінений у гривнях, становить частку учасника та засновника у статутному капіталі товариства. Порядок оцінки вкладів визначається в установчих документах господарського товариства, якщо інше не передбачено законом. Забороняється використовувати для формування статутного (складеного) капіталу товариства бюджетні кошти, кошти, одержані в кредит та під заставу, векселі, майно державних (комунальних) підприємств, яке відповідно до закону (рішення органу місцевого самоврядування) не підлягає приватизації, та майно, що перебуває в оперативному управлінні бюджетних установ, якщо інше не передбачено законом. Фінансовий стан засновників - юридичних осіб щодо їх спроможності здійснити відповідні внески до статутного капіталу господарського товариства у випадках, передбачених законом, має бути перевірений незалежним аудитором (аудиторською організацією) у встановленому порядку, а майновий стан засновників - громадян має бути підтверджений довідкою органу доходів і зборів про подану декларацію про майновий стан і доходи (податкову декларацію).

Ст. 87 ГК України передбачено, що сума вкладів засновників та учасників господарського товариства становить статутний капітал товариства. Товариство має право змінювати (збільшувати або зменшувати) розмір статутного капіталу в порядку, встановленому цим Кодексом та законом, прийнятим відповідно до нього. Рішення товариства про зміни розміру статутного капіталу набирає чинності з дня внесення цих змін до державного реєстру.

Відповідно до ч.ч. 1-3 ст. 144 ЦК України статутний капітал товариства з обмеженою відповідальністю складається із вкладів його учасників. Розмір статутного капіталу дорівнює сумі вартості таких вкладів. Статутний капітал товариства визначає мінімальний розмір майна товариства, що гарантує інтереси його кредиторів. Не допускається звільнення учасника товариства з обмеженою відповідальністю від обов'язку внесення вкладу до статутного капіталу товариства, у тому числі шляхом зарахування вимог до товариства. Статутний капітал товариства з обмеженою відповідальністю підлягає сплаті учасниками товариства до закінчення першого року з дня державної реєстрації товариства. Якщо учасники до закінчення першого року з дня державної реєстрації товариства не внесли (не повністю внесли) свої вклади, загальні збори учасників приймають одне з таких рішень:

про виключення із складу товариства тих учасників, які не внесли (не повністю внесли) свої вклади, та про визначення порядку перерозподілу часток у статутному капіталі;

про зменшення статутного капіталу та про визначення порядку перерозподілу часток у статутному капіталі;

про ліквідацію товариства.

Зміни до статуту, пов'язані із зміною розміру статутного капіталу та/або із зміною складу учасників, підлягають державній реєстрації в установленому законом порядку.

Згідно п. 2) ч. 1 ст. 117 ЦК України учасники господарського товариства зобов'язані серед іншого виконувати свої зобов'язання перед товариством, у тому числі ті, що пов'язані з майновою участю, а також робити вклади (оплачувати акції) у розмірі, в порядку та засобами, що передбачені установчим документом.

Також, і відповідно до частини 3 ст. 88 ГК України учасники господарського товариства зобов'язані вносити вклади (оплачувати акції) у розмірі, порядку та коштами (засобами), що передбачені установчими документами, відповідно до цього Кодексу та закону про господарські товариства.

При цьому, як уже зазначалось судом, на установчих зборах Товариства з обмеженою відповідальністю „Тернопільпромгаз ЛХЗ" від 15.06.2007р. протокол № 1 його засновники, у тому числі, і позивач у справі як фізична особа, ухвалили створити Товариство з обмеженою відповідальністю „Тернопільпромгаз ЛХЗ" з наступними учасниками: -ВАТ "Львівський хімічний завод" - 55% статутного фонду Товариства; -ОСОБА_7 - 22,5% статутного фонду Товариства; -ОСОБА_2 - 22,5% статутного фонду Товариства.

На цих же зборах було затверджено Статут ТзОВ "Тернопільпромгаз ЛХЗ" із змісту якого для забезпечення діяльності товариства за рахунок внесків створюється статутний фонд Товариства у розмірі 44 000 (сорок чотири тисячі) гривень. Статутом товариства передбачено, що форми внесення вкладів до статутного фонду товариства є: зі сторони ВАТ "Львівський хімічний завод": грошові та майнові внески на суму 24200грн.00коп., ОСОБА_2: грошові та майнові внески - 9900грн., ОСОБА_7: грошові та майнові внески - 9900грн.

При цьому як вбачається із пояснень Державного реєстратора Ванчури О.Л. від 12.12.2012р. № 2415 (вх. № 18234 від 19.12.2012р.) та довідки від 26.07.2007р. №04/1709 ТФ ВАТ "Банк Універсальний" для формування статутного фонду ТзОВ "Тернопільпромгаз ЛХЗ" на рахунок 26008273110001 станом на 26.07.2007р. було зроблено наступні внески грошовими коштами:

- ВАТ "Львівський хімічний завод" - 12100 грн. 00коп., що становить - 50 % його частки в статутному фонді;

- ОСОБА_2 - 4950грн.00коп., що становить - 50 % його частки в статутному фонді;

- ОСОБА_7:- 4950грн., що становить - 50 % його частки в статутному фонді.

Вказане не заперечується сторонами.

В подальшому, як стверджує позивач інші 50%, зі сторони учасника товариства ОСОБА_2 було здійснено шляхом передачі вкладу у формі товарно-матеріальної цінності, а саме кунгу вартістю - 4950,00грн.

Вказаний факт підтверджується поданими суду як докази:

- протоколом погодження внесків в статутний фонд від 10.08.2007р. З якого вбачається, що із другого питання порядку денного учасниками товариства було одноголосно погоджено вартість внеску учасника - фізичної особи ОСОБА_2 у формі товарно-матеріальної цінності: Найменування - Кунг, Ціна з ПДВ - 4950,00 грн.

- довідкою про формування статутного фонду ТзОВ "Тернопільпромгаз ЛХЗ" із змісту якої станом на "10" серпня 2007р. сформовано Статутний фонд в розмірі 44 000грн. 00 коп., у тому числі фізичною особою ОСОБА_2 - 22,5 % статутного капіталу, а саме: - товарно-матеріальні цінності вартістю 4950,00грн., грошові кошти в розмірі 4950,00 грн.

- актом прийому-передачі внесків в Статутний фонд Товариства з обмеженою відповідальністю "Тернопільпромгаз ЛХЗ" від 10.08.2007р. із змісту якого учасники товариства ВАТ "Львівський хімічний завод", фізична особа ОСОБА_2 та фізична особа ОСОБА_7 склали цей акт прийому передачі про те, що у відповідності до Протоколу погодження вартості внесків в Статутний фонд ТзОВ "Тернопільпромгаз ЛХЗ" від "10" серпня 2007р., сторони підтверджують факт передачі наступного майна, згідно якого щодо фізичної особи ОСОБА_2 зазначено, що таким є Кунг вартістю - 4950,00грн.

- довідкою ТзОВ "Тернопільпромгаз ЛХЗ" від 01.11.2012р. № 2 про те, що кунг вартістю 4950,00грн., який був внесений в Статутний фонд ТзОВ "Тернопільпромгаз ЛХЗ" учасником ОСОБА_2, з 01.01.2008р. по даний час перебуває на балансі ТзОВ "Тернопільпромгаз ЛХЗ" в розділі "Капітальні інвестиції", а також оборотно-сальдовими відомостями по рахунку 1521 "Інвестиції" за 2009р., 2010р., 2011р., 2012р., 2013р.;

- балансом ТзОВ "Тернопільпромгаз ЛХЗ" станом на 30.06.2010р. підписаного ОСОБА_2 як директором ТзОВ "Тернопільпромгаз ЛХЗ" з якого статутний фонд у розмірі 44 000 грн. сформовано повністю.

Суд також вважає, що передача кунгу як внеску у статутний капітал ТзОВ "Тернопільпромгаз ЛХЗ" ОСОБА_2 як засновником підтверджується і подальшими діями зі збільшення капіталу ТзОВ "Тернопільпромгаз ЛХЗ". При цьому суд виходив з наступного.

Із змісту ч. 6 ст. 144 ЦК України (в редакції станом на 2007р.) збільшення статутного капіталу товариства з обмеженою відповідальністю допускається після внесення усіма його учасниками вкладів у повному обсязі. Порядок внесення додаткових вкладів встановлюється законом і статутом товариства.

Також, і згідно ст. 52 Закону України "Про господарські товариства" (в редакції станом на 2007р.) збільшення статутного капіталу товариства з обмеженою відповідальністю допускається після внесення усіма його учасниками вкладів у повному обсязі.

Таке ж правило закріплено і у п. 4.8. Статуту ТзОВ "Тернопільпромгаз ЛХЗ".

При цьому як встановлено судом згідно рішення зборів учасників Товариства з обмеженою відповідальністю "Тернопільпромгаз ЛХЗ" від 10.08.2007р. учасники товариства одноголосно вирішили: 1. Збільшити Статутний фонд Товариства з 44 000,00грн. до 224000.00грн.; 2. Затвердити нову редакцію Статуту.

Збільшення статутного фонду товариства вирішено провести наступним чином: - частка в розмірі 99000,00грн. від ВАТ "Львівський хімічний завод" - шляхом передачі майна до статутного фонду Товариства; - частка в розмірі 40500,00грн. від фізичної особи ОСОБА_2 - шляхом передачі майна до статутного фонду Товариства; - частка в розмірі 40500,00грн. від фізичної особи ОСОБА_7 - шляхом передачі майна до статутного фонду Товариства.

Державну реєстрацію змін до установчих документів проведено державним реєстратором 15.08.2007р. номер запису 16511050001002465.

Отже, станом на момент збільшення Статутного капіталу товариства в силу приписів ч 6 ст. 144 ЦК України, ст. 52 Закону України "Про господарські товариства", п. 4.8. Статуту ТзОВ "Тернопільпромгаз ЛХЗ" статутний капітал товариства у розмірі 44 000,00грн. повинен був бути сформований повністю, у томі числі і шляхом внесення учасником ОСОБА_2 свого внеску в повному обсязі.

Крім того, згідно ч. 3 статті 144 ЦК України (в редакції станом на 2007р.) до моменту державної реєстрації товариства з обмеженою відповідальністю його учасники повинні сплатити не менше ніж п'ятдесят відсотків суми своїх вкладів. Частина статутного капіталу, що залишилася несплаченою, підлягає сплаті протягом першого року діяльності товариства. Якщо учасники протягом першого року діяльності товариства не сплатили повністю суму своїх вкладів, товариство повинно оголосити про зменшення свого статутного капіталу і зареєструвати відповідні зміни до статуту у встановленому порядку або прийняти рішення про ліквідацію товариства.

Проте, суду зі сторони відповідачів не подано доказів того, що ТзОВ "Тернопільпромгаз ЛХЗ" оголошувало про зменшення свого статутного капіталу у зв'язку із невнесенням своїх вкладів засновниками або що ним приймалось рішення про ліквідацію товариства. А навпаки матеріалами справи підтверджується той факт, що товариство збільшувало свій статутний капітал.

Враховуючи зазначене вище у сукупності, розглянувши та оцінивши вказані докази, суд вважає доведеним поданими доказами позивачем той факт, що Кунг, який є об'єктом оренди згідно оспорюваного Договору оренди № 2 від 31.05.2010р. було передано фізичною особою ОСОБА_2 як внесок у статутний фонд ТзОВ "Тернопільпромгаз ЛХЗ".

Одночасно, суд критично розглядає заперечення з даного приводу подані відповідачем та його представником з огляду на наступне.

Так, у відзиві на позов від 11.12.12. представник відповідача стверджував, що долучений позивачем до позовної заяви протокол від 10.08.2007р. погодження вартості внесків в статутний фонд, а також довідка про формування статутного фонду є підробленими і не містять підписів відповідача. Також, в подальшому відповідачем заперечувалось і підписання ОСОБА_2 Акту прийому-передачі внесків в Статутний фонд Товариства з обмеженою відповідальністю "Тернопільпромгаз ЛХЗ" від 10.08.2007р.

Враховуючи дане заперечення, судом у справі згідно ухвал від 25.12.2012 та від 20.05.2012р. призначались у справі № 9/61/5022-859/2012 судово-почеркознавчі експертизи зазначених документів.

При цьому як вбачається із висновку експерта за результатами проведення судово-почеркознавчої експертизи від 26.03.2013р. № 296/13-22 експертом дано висновок про те, що підпис від імені фізичної особи ОСОБА_2 у протоколі погодження вартості внесків в Статутний фонд від 10.08.2007р. виконано ОСОБА_2.

А також, про те що підпис від імені фізичної особи ОСОБА_2 у довідці про формування Статутного фонду ТзОВ "Тернопільпромгаз ЛХЗ" виконано виконано ОСОБА_2.

Також, згідно висновку експерта за результатами проведення судово-почеркознавчої експертизи від 31.10.2013р. № 2960/13-22 експертом дано висновок про те, що підпис від імені фізичної особи ОСОБА_2 у акті прийому-передачі внесків у статутний фонд ТзОВ "Тернопільпромгаз ЛХЗ" від 10.08.2007р. виконано ОСОБА_2.

Таким чином, даними експертними висновками спростовано твердження відповідача про те, що підпис на вказаних документах виконано не ОСОБА_2

Щодо посилань відповідача у судових засіданнях на той факт, що документи у яких міститься його підписи зокрема і Акти приймання - передачі є підробленими так як, на його думку, його підписи використано із підписаних ним чистих аркушів, які він деколи залишав для бухгалтера товариства, то суд відхиляє і їх. Адже такі твердження відповідача щодо використання підпису є припущенням з його сторони, які не підтверджуються належними доказами як і інше його припущення про підробку на зазначених документах і печаток ТзОВ "Тернопільпромгаз ЛХЗ".

В частині посилання на висновок експерта від 15.11.2013р. № 5413/13-22 з другого досліджуваного питання, то суд звертає увагу на той факт, що даний висновок стосується підпису ОСОБА_7 розгляд за участю якого відбувається у справі № 6/67/5022-876/2012. При цьому вказаний експертний висновок не спростовує дійсність підпису відповідача у межах даної справи - ФОП ОСОБА_2 на досліджуваних документах.

Щодо посилання відповідача на невідповідність у Протоколі погодження внесків в частині відображення суми при підрахунку товарно-матеріальних цінностей, які передає ВАТ "Львівський хімічний завод" у статутний фонд ТзОВ "Тернопільпромгаз ЛХЗ", то суд має за необхідно зазначити наступне.

Дійсно, у Протоколі погодження внесків у першому питанні при погодженні цін на матеріально товарні цінності, які передаються ВАТ "Львівський хімічний завод" зазначено, що це Погруз-розгруз "Естакада" -828,04, Ворота металеві - 165,62, Ворота металеві - 82,75, Прицепочна площадка - 828,07.

Якщо підсумувати вказану вартість, то отримуємо - 1904,48. Проте, у самому Протоколі у вказаному розділі підсумовано у розмірі - 12 100,00, що не відповідає переліченому раніше.

Слід також зазначити, що вказана вартість перелічених товарно-матеріальних цінностей, які передаються ВАТ "Львівський хімічний завод" у Протоколі погодження внесків не відповідає їх аналогу, зазначеному у Акті прийому - передачі внесків в Статутний фонд ТзОВ "Тернопільпромгаз ЛХЗ" від 10.08.2007р. де зазначено, що передаються - Погруз-розгруз "Естакада" - 6600,00, Ворота металеві - 3400,00, Ворота металеві - 1200,00, Прицепочна площадка - 900,00, які в сумі становлять уже 12 100,00.

Отже, дійсно, як вірно відмітив відповідач, мають місце певні невідповідності документів поданих позивачем як докази у визначенні вартості вкладів, що вносились ВАТ "Львівський хімічний завод" у статутний фонд ТзОВ "Тернопільпромгаз ЛХЗ".

Разом з цим, суд має за необхідне зазначити, що вказані невідповідності у вартості вкладів стосуються вкладу учасника - ВАТ "Львівський хімічний завод", а тому піддаватись сумніву можуть внесення саме вкладу зі сторони учасника ВАТ "Львівський хімічний завод".

Щодо вкладу відповідача ОСОБА_2 як фізичної особи - учасника ТзОВ "Тернопільпромгаз ЛХЗ", то у зазначених і Протоколі і у Акті не міститься будь-яких невідповідностей у визначені вартості його вкладу. У них чітко відображено вклад у вигляді товарно-матеріальної цінності (майна) Кунг - 4950грн.

Також, відповідач у відзиві звертає увагу на те, що у Довідці про формування статутного фонду зазначена дата 10.08.20076 р. Разом з цим, представник позивача стверджує, що це є помилкою і слід вважати що даною датою є 10.08.2007р.

При цьому, на думку суду, враховуючи принцип розумності при визначенні даної дати слід погодитись з твердженням позивача. Адже 10.08.20076 це дата, яка ще не наступила, а якщо припустити, що цією датою є 10.08.2006р., то на цей момент ТзОВ "Тернопільпромгаз ЛХЗ" ще не було створене як і не відбулось установчих зборів з його створення (установчі збори ТзОВ "Тернопільпромгаз ЛХЗ" відбулись - 15.06.2007р., а державна реєстрація товариства - 30.07.2007р.).

Суд, також, вважає помилковим твердження відповідача про те, що вказана Довідка про формування Статутного капіталу не дає можливості достовірно встановити, яким саме майном сформував свій внесок ОСОБА_2

При цьому, суд виходить з сукупної оцінки того, що у Довідці зафіксовано, що свій внесок у розмірі 22,5% від Статутного капіталу ТзОВ "Тернопільпромгаз ЛХЗ" ОСОБА_2 сформував: грошовими коштами в розмірі - 4950,00 грн. та товарно-матеріальними цінностями вартістю - 4950,00грн. Одночасно, із змісту Протоколу погодження вартості внесків в Статутний капітал від 10.08.2007р. такою товарно-матеріальною цінністю є саме Кунг вартістю - 4950,00грн. При цьому матеріалами справи підтверджується, що статутний фонд у розмірі 44 000 грн. сформовано сторонами повністю.

Слід зазначити також, що відповідачем ФОП ОСОБА_2 не надано суду доказів про те, що ним у статутний фонд ТзОВ "Тернопільпромгаз ЛХЗ" після реєстрації товариства і до збільшення учасниками статутного капіталу передавались якісь інші товарно-матеріальні цінності вартістю - 4950,00грн., а не Кунг.

Спростовується і заперечення відповідача щодо того, що статутний фонд підлягає формуванню лише після затвердження відповідного розміру статутного фонду державним реєстратором. Адже як уже встановлено судом, державну реєстрацію юридичної особи - ТзОВ "Тернопільпромгаз ЛХЗ" і її Статуту, у тому числі і відомостей про статутний капітал у розмірі 44 000грн., здійснено державним реєстратором - 30.07.2007р., тобто ще раніше до дати - 10.08.2007р.

У своїх запереченнях відповідач, також, вказує на той факт, що ні протокол ні акт, ні інші документи, ще не свідчать про факт передачі відповідних цінностей відповідачем позивачу, оскільки позивачем не подано жодного документу, який підтвердив би факт передачі-прийняття кунгу як внеску відповідача до статутного фонду позивача. Зокрема, відповідач посилається на те, що у акті приймання-передачі містяться лише підписи учасників товариства та відомості про те, що вони передали свої внески, проте відсутня відмітка безпосередньо від ТзОВ "Тернопільпромгаз ЛХЗ" про те, що така юридична особа прийняла такі внески, як і підпис її уповноваженої особи про таке.

Разом з цим, суд розглянувши зазначене заперечення має за необхідне відмітити наступне.

Дійсно у Акті відсутні підписи та печатка зі сторони ТзОВ "Тернопільпромгаз ЛХЗ" як і чітко зафіксована позиція, що такі вклади прийняті товариством.

Проте, вказаний Акт містить відомості, що такі вклади передано учасниками товариству. При цьому відображений у Акті вид та розмір вкладу: Кунг на суму 4950 грн. відповідача ОСОБА_2 як фізичної особи учасника товариства співвідносить з тим вкладом, що зазначений у Протоколі погодження внесків, а також, у Довідці про формування статутного фонду у якій зафіксовано, що станом на 10.08.2007 (з врахуванням помилки у даті) СФОРМОВАНО статутний фонд в розмірі 44 000грн., з яких вклад ОСОБА_2 - 22,5% Статутного капіталу у формі - товарно-матеріальні цінності вартістю - 4950,00грн. та грошові кошти - 4950,00грн.

Вказана Довідка підписана як учасниками товариства так і завірена печаткою зі сторони ТОВ "Тернопільпромгаз ЛХЗ". У ній міститься і підпис ОСОБА_2, який одночасно станом на 10.08.2007р. являвся і учасником і директором ТзОВ "Тернопільпромгаз ЛХЗ".

При цьому зі сторони відповідача суду не надано будь-яких доказів того, що ним було внесено свій вклад іншими матеріальними-цінностями, а не Кунгом.

Слід зазначити, що оформлення вказаної довідки та передача матеріальних цінностей згідно Акту співвідносить та є пов'язані, на думку суду, і з подальшими діями товариства та його учасників в частині збільшення статутного капіталу. Адже, як уже зазначалось, в силу вимог ст.144 ЦК України ст. 52 Закону України "Про господарські товариства" та п. 4.8. Статуту товариства для збільшення статутного капіталу учасникам необхідно було виконати своє зобов'язання із внесення вкладів у повному обсязі у тому числі вкладів у формі товарно-матеріальних цінностей, і відповідно сформувати повністю, затверджений попередньо установчими зборами, статутний капітал у розмірі 44 000 грн. Факт, про що і зафіксовано у Довідці про формування статутного капіталу.

Щодо заперечення відповідача про невідповідність відображення у бухгалтерському обліку Кунгу як внеску у статутний капітал, то суд має за необхідне зазначити наступне.

Статутний капітал - це зафіксована в установчих документах загальна вартість активів, які є внеском власників (учасників) до капіталу підприємства (п. 37 Положення (стандарту) бухгалтерського обліку 2 «Баланс», затвердженого наказом Мінфіну України від 31.03.99 р. № 87 (зі змінами та доповненнями) (чинного на момент виникнення спірних відносин).

Для бухгалтерського обліку та узагальнення інформації про стан та рух статутного капіталу підприємства Інструкцією про застосування Плану рахунків бухгалтерського обліку активів, капіталу, зобов'язань і господарських операцій підприємств і організацій, затвердженою наказом Мінфіну України від 30.11.99 р. № 291 (зі змінами та доповненнями), призначено рахунок 40 «Статутний капітал». Слід зазначити, що сальдо рахунку 40 завжди повинно відповідати розміру статутного капіталу, зафіксованому в статутних документах.

Водночас заборгованість засновників по внесках до статутного капіталу відображається на рахунку 46 «Неоплачений капітал».

Таким чином, перший запис з формування статутного капіталу здійснюється за дебетом рахунку 46 та кредитом рахунку 40 на зафіксовану в статутних документах суму статутного капіталу. Наступні записи відображають фактичне внесення майна до статутного капіталу: Дт 10, 11, 12, 15 (в т.ч. 1521), 20, 28, 311 тощо - Кт 46.

Підтвердженням перебування на балансі підприємства Кунгу є надані відповідачем оборотно-сальдові відомості по субрахунку 1521 « Придбання основних засобів» до рахунку 15 «Капітальні інвестиції» за 2009р., 2010р., 2011р., 2012р., 2013р., у яких відображено за дебетом вищеназваного рахунку 1521 об'єкт Кунг (запис: "Субконто - Кунг. (внес. ОСОБА_2), в кількості - 1 на суму 4950,00 грн.).

Одночасно в наданому суду Балансі станом на 30 червня 2010 року даний об'єкт відображений в складі інших необоротних активів (рядок 070), хоча для відображення капітальних інвестицій передбачений рядок 020 «Незавершене будівництво», в якому слід було відобразити вартість одержаних необоротних активів (Кунгу) (субрахунок 1521 до рахунку 15), або 030 «Основні засоби» - за умови введення в експлуатацію таких необоротних активів (бухгалтерські рахунки 10, 11).

Разом з цим вказана помилка, на думку суду, не спростовує інших доказів, які підтверджують той факт, що вказане майно - Кунг було зараховано за товариством на підставі передачі його ОСОБА_2 як вкладу до статутного фонду ТзОВ "Тернопільпромгаз ЛХЗ".

При цьому, суд критично оцінює пояснення відповідача щодо того, що дане майно обліковувалось у бухгалтерії лише як орендоване за Договором так із змісту Договору оренди він укладений у 2010р., тоді як, Кунг обліковується за Товариством за поданими доказами ще з 2008 року.

Крім того, Інструкцією про застосування Плану рахунків бухгалтерського обліку активів, капіталу, зобов'язань і господарських операцій підприємств і організацій, затвердженою наказом Мінфіну України від 30.11.99 р. № 291 (зі змінами та доповненнями), для обліку орендованого майна передбачений окремий позабалансовий рахунок 01 «Орендовані необоротні активи». При складанні балансу залишки з даного позабалансового рахунку не включають до форми № 1-м Баланс, бо вони обліковуються в тих суб'єктів, яким вони належать на правах власності.

Одночасно слід зазначити, що залишки за рахунками 40 «Статутний капітал» (зареєстрований капітал) та 46 «Неоплачений капітал» відображаються в формі № 1-м Баланс відповідно в рядках 300 та 360.

При цьому, як вбачається із поданого Балансу ТзОВ "Тернопільпромгаз ЛХЗ" показники наданого Балансу, станом на 30.06.2010 року, свідчать про формування (сплату) статутного капіталу ТзОВ "Тернопільпромгаз ЛХЗ" в сумі 44 000,00 грн. (рядок 300 "Статутний капітал" 224,0 - рядок 360 "Неоплачений капітал"180,0 = 44,0) і, відповідно баланс, підтверджує внесення вкладів засновниками у статутний капітал Товариства на дану суму - 44 000грн. в повному обсязі.

При цьому даний Баланс підписаний керівником ТзОВ "Тернопільпромгаз ЛХЗ" ОСОБА_2, чим він засвідчив достовірність наданої в Балансі інформації.

Таким чином, на думку суду, вказані бухгалтерські документи у сукупності з іншими доказами, підтверджують внесення ОСОБА_2 свого внеску у формі - Кунгу як товарно-матеріальної цінності вартістю - 4950,00грн. у статутний фонд ТзОВ "Тернопільпромгаз ЛХЗ".

Статтею 4-3 ГПК України визначено, що судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності. Сторони та інші особи, які беруть участь у справі, обґрунтовують свої вимоги і заперечення поданими суду доказами.

Згідно ст. 33 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу.

Відповідно до положень вказаної норми предметом доказування є обставини, які свідчать про дійсні права та обов'язки сторін у справі та складаються з фактів, якими позивач обґрунтовує підстави позову та фактів, якими відповідач обґрунтовує заперечення проти позову.

Вимоги, що пред'являються до доказів, визначені ст. 34 ГПК України. Згідно із приписами вказаної норми, господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи; обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Згідно ст. 43 ГПК України господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом. Ніякі докази не мають для господарського суду заздалегідь встановленої сили. Визнання однією стороною фактичних даних і обставин, якими інша сторона обґрунтовує свої вимоги або заперечення, для господарського суду не є обов'язковим.

Враховуючи вищезазначене у сукупності, оцінивши матеріали справи, подані сторонами докази, пояснення та заперечення, суд вважає, що подані позивачем документи, незважаючи на певні невідповідності та помилки у їх оформлені, у сукупності із діями по збільшенню статутного капіталу товариства підтверджують той факт, що оспорюваний Кунг було передано відповідачем як фізичною особою засновником, учасником ТзОВ "Тернопільпромгаз ЛХЗ" як вклад до статутного фонду ТзОВ "Тернопільпромгаз ЛХЗ". А тому вказаний Кунг не міг бути предметом об'єкту оренди згідно Договору оренди № 2 від 31.05.2010р., який оскаржується, так як, Орендодавець - ФОП ОСОБА_2 на момент укладення між сторонами Договору оренди не був власником вказаного майна.

Відповідно є вчиненими з порушенням закону і укладенні від імені відповідача - ФОП ОСОБА_2 додатки до Договору оренди № 2 від 31.05.2010р.

Слід мати на увазі, що визнання господарським судом правочину (господарського договору) недійсним є наслідком його вчинення з порушенням закону, а не заходом відповідальності сторін. Тому для такого визнання, як правило, не має значення, чи усвідомлювали (або повинні були усвідомлювати) сторони протиправність своєї поведінки під час вчинення правочину; винятки з цього правила можливі, якщо вони випливають із закону (п.п. 2.5.1. Постанови Пленуму ВГСУ від 29.05.2013 № 11 "Про деякі питання визнання правочинів (господарських договорів) недійсними").

Враховуючи зазначене, суд вважає, що позов підлягає до задоволення з наведених підстав і відповідно Договір оренди №2 від 31 травня 2010р. щодо оренди кунга та додатки до договору оренди №2 від 31 травня 2010р. про те, що орендна плата за користування кунгом з 01.09.2010р. буде становити 200,40 грн., з 01.12.2010р. - 200,20 грн. та з 01.02.2011р. - 202,90 грн., укладені між Фізичною особою підприємцем ОСОБА_2 та Товариством з обмеженою відповідальністю "Тернопільпромгаз ЛХЗ" слід визнати недійсними.

Одночасно, суд має за необхідне зазначити, що в іншій частині а саме щодо оренди 2-х комп'ютерів вказаний Договір оренди є чинним, так як, із змісту предмету позовних вимог, з врахуванням їх уточнення представником позивача, Договір оренди в цій частині не оспорюється позивачем та претензії у нього щодо оренди комп'ютерів до відповідача відсутні.

Також, враховуючи неодноразове посилання відповідача на підробку документів у справі беручи до уваги факт зафіксований у експертному висновку від 31.10.2013р. № 2960/13-22 про те, що підпис від імені ОСОБА_17 у акті прийому - передачі внесків у статутний фонд ТзОВ "Тернопільпромгаз ЛХЗ" від 10.08.2007р. виконано іншою особою, ніж підписи у протоколі погодження вартості внесків у Статутний фонд від 10.08.2007р. та у Довідці про формування статутного фонду ТзОВ "Тернопільпромгаз ЛХЗ", суд вважає, за необхідне в порядку ст. 90 ГПК України надіслати повідомлення в правоохоронні органи.

При цьому суд має за необхідне зазначити, що якщо за результатами розгляду вказаного повідомлення правоохоронними органами будуть встановлені факти фальсифікації документів, які розглядались та оцінювались судом при прийняття рішення у даній справі то таке може слугувати підставою для подальшого звернення сторін до суду із заяво про перегляд рішення у справі за нововиявленими обставинами в порядку розділу ХІІІ ГПК України.

Відповідно до розділу VI ГПК України судовими витратами є витрати сторін та інших учасників судового процесу в господарському суді, які пов'язані з розглядом справи і складаються з: судового збору; сум, що підлягають сплаті за проведення судової експертизи, призначеної господарським судом; витрат, пов'язаних з оглядом та дослідженням речових доказів у місці їх знаходження; оплати послуг перекладача, адвоката; інших витрат, пов'язаних з розглядом справи.

Із змісту ст. 49 ГПК України судовий збір покладається: у спорах, що виникають при укладанні, зміні та розірванні договорів, - на сторону, яка безпідставно ухиляється від прийняття пропозицій іншої сторони, або на обидві сторони, якщо господарським судом відхилено частину пропозицій кожної із сторін; у спорах, що виникають при виконанні договорів та з інших підстав, - на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Якщо спір виник внаслідок неправильних дій сторони, господарський суд має право покласти на неї судовий збір незалежно від результатів вирішення спору. Судовий збір, від сплати якого позивач у встановленому порядку звільнений, стягується з відповідача в доход бюджету пропорційно розміру задоволених вимог, якщо відповідач не звільнений від сплати судового збору. Стороні, на користь якої відбулося рішення, господарський суд відшкодовує мито за рахунок другої сторони і в тому разі, коли друга сторона звільнена від сплати судового збору. Суми, які підлягають сплаті за проведення судової експертизи, послуги перекладача, адвоката та інші витрати, пов'язані з розглядом справи, покладаються: при задоволенні позову - на відповідача; при відмові в позові - на позивача; при частковому задоволенні позову - на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Згідно з частиною 1 та підпунктом 2 пункту 2 частини другої статті 4 Закону України "Про судовий збір" за подання до господарського суду позовної заяви немайнового характеру сплачується судовий збір у розмірі однієї мінімальної заробітної плати встановленої законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду.

При цьому позивач із позовом звернувся у суд 16.10.2012р.

Керуючись зазначеним, беручи до уваги задоволення позову, суд судовий збір у розмірі 1073,00грн. покладає на відповідача у справі та вказана сума підлягає стягненню з відповідачів у користь позивача.

У свою чергу, інші витрати зокрема і витрати за проведення експертизи покладаються також на відповідача у справі. При цьому враховуючи, що експертизу проведену за ухвалою від 25.12.2012р. (експертний висновок від 26.03.2013р. № 296/13-22) оплачено позивачем ТзОВ "Тернопільпромгаз ЛХЗ" у розмірі - 1473,00грн., то вказана сума підлягає стягненню з відповідача в користь позивача.

Керуючись ст.ст. 43, 49, 82, 83, 85 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд,

ВИРІШИВ:

1. Позов задовольнити.

2. Визнати недійсними договір оренди №2 від 31 травня 2010р. щодо оренди кунга та додатки до договору оренди №2 від 31 травня 2010р. про те, що орендна плата за користування кунгом з 01.09.2010р. буде становити 200,40 грн., з 01.12.2010р. - 200,20 грн. та з 01.02.2011р. - 202,90 грн., укладені між Фізичною особою підприємцем ОСОБА_2 та Товариством з обмеженою відповідальністю "Тернопільпромгаз ЛХЗ", вул. Бродівська, 8в, с. Біла, Тернопільського району, Тернопільської області, 47707.

3. Стягнути з Фізичної особи-підприємця ОСОБА_2, АДРЕСА_1 (ідент. номер НОМЕР_1) в користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Тернопільпромгаз ЛХЗ", вул. Бродівська, 8в, с. Біла, Тернопільського району, Тернопільської області, 47707 (код ЄДРПОУ 35194094) - 1073 (одну тисячу сімдесят три) грн. 00 коп. судового збору, 1473 (одну тисячу чотириста сімдесят три) грн. суми сплаченої за проведення експертизи.

4. Наказ видати після набрання рішенням суду законної сили.

На рішення суду, яке не набрало законної сили, сторони у справі, прокурор, треті особи, особи, які не брали участь у справі, якщо господарський суд вирішив питання про їх права та обов'язки, мають право подати апеляційну скаргу, протягом десяти днів з дня підписання повного тексту рішення, через місцевий господарський суд.

Повний текст рішення складено 20.03.2014р.

Суддя В.Л. Гевко