Постанова № 37792906, 21.02.2014, Дніпропетровський окружний адміністративний суд

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

21 лютого 2014 р. Справа № 804/1656/14 Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі:

головуючий суддя Ляшко О.Б., розглянувши у письмовому провадженні у місті Дніпропетровську адміністративну справу за адміністративним позовом Управління пенсійного фонду України в Довгинцівському районі м.Кривого Рогу Дніпропетровської області до Фізичної особи-підприємця ОСОБА_2 про стягнення заборгованості, -

ВСТАНОВИВ:

Управління Пенсійного фонду України в Довгинцівському районі м. Кривого Рогу Дніпропетровської області 21 жовтня 2011 року звернулося до Дніпропетровського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до Фізичної особи-підприємця ОСОБА_2 про стягнення заборгованості зі сплати страхових внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування в розмірі 1077 грн. 98 коп.

Ухвалою Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду 26 листопада 2013 року скасована ухвала Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 04 квітня 2012 року про закриття провадження у справі за позовом Управління Пенсійного фонду України в Довгинцівському районі м. Кривого Рогу Дніпропетровської області до Фізичної особи-підприємця ОСОБА_2 про стягнення заборгованості. Справа направлена до Дніпропетровського окружного адміністративного суду для продовження розгляду.

В обґрунтування позову зазначено, що Фізичною особою-підприємцем ОСОБА_2, який в період з 01.07.2010 р. по 31.12.2010 р. знаходився на спрощеній системі оподаткування (єдиному податку), не було здійснено доплату до мінімального страхового внеску, в результаті чого виникла заборгованість в сумі 1077,98 грн. У 2010 році мінімальний страховий внесок для зазначених осіб становив у липні-вересні - 294,82 грн., жовтні-листопаді - 301,12 грн., грудні - 306,10 грн.

Представник позивача у судове засідання не з'явився, заявивши клопотання про розгляд справи в письмовому провадженні.

Відповідач у судове засідання не з'явився, про причини неприбуття суд не повідомив, з клопотанням про відкладення розгляду справи не звертався.

Відповідно до ч. 4, ч. 6 ст. 128 Кодексу адміністративного судочинства України у разі неприбуття відповідача, належним чином повідомленого про дату, час і місце судового розгляду, без поважних причин розгляд справи може не відкладатися і справу може бути вирішено на підставі наявних у ній доказів. Якщо немає перешкод для розгляду справи у судовому засіданні, визначених цією статтею, але прибули не всі особи, які беруть участь у справі, хоча і були належним чином повідомлені про дату, час і місце судового розгляду, суд має право розглянути справу у письмовому провадженні у разі відсутності потреби заслухати свідка чи експерта.

Суд, дослідивши письмові докази по справі, встановив, що Фізична особа-підприємець ОСОБА_2 знаходиться на обліку в Управлінні Пенсійного фонду України в Довгинцівському районі м. Кривого Рогу Дніпропетровської області, і відповідно, є платником страхових внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування. В період з 01.07.2010 р. по 31.12.2010 р. Фізична особа-підприємець ОСОБА_2 знаходився на спрощеній системі оподаткування (єдиному податку), частина якого була перерахована Пенсійному фонду у сумі 84,00 грн. щомісячно. Але відповідач не здійснював доплату до мінімального страхового внеску, внаслідок чого утворилась заборгованість в сумі 1077,98 грн. Управлінням Пенсійного фонду України в Довгинцівському районі м. Кривого Рогу Дніпропетровської області на адресу відповідача направлялась вимога № 1018-у від 25.04.2011 року про сплату боргу на суму 421,64 грн. та вимога № 1019-у від 25.04.2011 року про сплату боргу на суму 656,34 грн., однак заборгованість в сумі 1077,98 грн. в добровільному порядку не сплачена.

Відповідно до п.6 ч.2 ст. 17 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» страхувальник зобов'язаний нараховувати, обчислювати і сплачувати в установлені строки та в повному обсязі страхові внески. Згідно з ч. 3 ст. 18 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» страхові внески є цільовим загальнообов'язковим платежем, який справляється на всій території України. Відповідно до ч.6 ст. 20 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» страхувальники зобов'язані сплачувати страхові внески, нараховані за відповідний базовий звітний період, не пізніше ніж через 20 календарних днів із дня закінчення цього періоду. Стаття 106 Закону України зазначає, що суми страхових внесків своєчасно не нараховані та/або не сплачені страхувальниками у строки, визначені статтею 20 цього Закону, в тому числі обчислені територіальними органами Пенсійного фонду у випадках, передбачених частиною третьою статті 20 цього Закону, вважаються простроченою заборгованістю із сплати страхових внесків і стягуються з нарахуванням пені та застосуванням фінансових санкцій. Згідно з Законом України «Про внесення змін до законів України «Про Державний бюджет України на 2010 рік» та "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» від 08.07.2010 року № 2461-VI фізичні особи - суб'єкти підприємницької діяльності, які обрали особливий спосіб оподаткування (фіксований податок, єдиний податок), та члени сімей зазначених осіб, які беруть участь у провадженні ними підприємницької діяльності, на період дії законодавчих актів з питань особливого способу оподаткування сплачують страхові внески в порядку, визначеному цим Законом. Сума страхового внеску встановлюється зазначеними особами самостійно для себе та членів їх сімей, які беруть участь у провадженні такими особами підприємницької діяльності та не перебувають з ними у трудових відносинах. При цьому сума страхового внеску з урахуванням частини фіксованого або єдиного податку, що перерахована до Пенсійного фонду України, повинна становити не менше мінімального розміру страхового внеску за кожну особу та не більше розміру страхового внеску, обчисленого від максимальної величини фактичних витрат на оплату праці найманих працівників, грошового забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу, оподатковуваного доходу (прибутку), загального оподатковуваного доходу, з якої сплачуються страхові внески. Відповідно до абз. 5 ч. 7 Прикінцевих та перехідних положень Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування» стягнення заборгованості із сплати страхових внесків за діючими видами загальнообов'язкового державного соціального страхування та сум штрафних санкцій, нарахованих та/або не сплачених у період до 1 січня 2011 року, в тому числі страхових внесків, строк сплати яких на 1 січня 2011 року не настав, здійснюється фондами загальнообов'язкового державного соціального страхування відповідно до законодавства, що діяло на момент виникнення такої заборгованості або застосування штрафних санкцій. Згідно до п.п. 2.3.3 п. 2 Інструкції про порядок обчислення і сплати страхувальниками та застрахованими особами внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування до Пенсійного фонду України, затвердженою Постановою правління Пенсійного фонду України від 19.12.2003 року № 21-1 платниками страхових внесків є фізичні особи - суб'єкти підприємницької діяльності, у тому числі ті, які обрали особливий спосіб оподаткування (фіксований податок, єдиний податок, фіксований сільськогосподарський податок). Відповідно до п. 2.2 Порядку формування та подання страхувальниками звіту щодо сум нарахованих внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування органам Пенсійного фонду України, затвердженого Постановою правління Пенсійного фонду України від 05.11.2009 року № 26-1, зареєстрованого в Міністерстві Юстиції України від 24.11.2009 року № 1136/17152 фізичні особи - суб'єкти підприємницької діяльності, у тому числі ті, які обрали особливий спосіб оподаткування, самі за себе і за членів сім'ї, які беруть участь у провадженні підприємницької діяльності; особи, які забезпечують себе роботою самостійно - займаються адвокатською, нотаріальною, творчою та іншою діяльністю, пов'язаною з отриманням доходу безпосередньо від цієї діяльності, самі за себе формують та подають до органів Пенсійного фонду звіт один раз на рік до 1 квітня року, наступного за звітним періодом. Базовим звітним періодом для них є календарний рік.

Вирішуючи спір по суті, суд приходить до висновку, що вимоги позивача підлягають задоволенню.

Керуючись ст.ст. 2, 8-12, 69, 71, 122, 128, 158-163 Кодексу адміністративного судочинства України,-

ПОСТАНОВИВ:

Адміністративний позов Управління Пенсійного фонду України в Довгинцівському районі м. Кривого Рогу Дніпропетровської області - задовольнити.

Стягнути з Фізичної особи-підприємця ОСОБА_2 (ідентифікаційний номер НОМЕР_1) на користь Управління Пенсійного фонду України в Довгинцівському районі м. Кривого Рогу Дніпропетровської області заборгованість в сумі 1077 (одна тисяча сімдесят сім) грн. 98 коп.

Відповідно до ч. 4 ст. 94 Кодексу адміністративного судочинства України у справах, в яких позивачем є суб'єкт владних повноважень, а відповідачем - фізична чи юридична особа, судові витрати, здійснені позивачем, з відповідача не стягуються.

Постанова суду може бути оскаржена в апеляційному порядку до Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду через Дніпропетровський окружний адміністративний суд шляхом подачі апеляційної скарги протягом десяти днів з дня отримання її копії.

Постанова суду набирає законної сили в порядку та у строки, визначені статтею 254 Кодексу адміністративного судочинства України.

Суддя О.Б. Ляшко