Постанова № 37792774, 21.03.2014, Окружний адміністративний суд міста Києва

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01601, м. Київ, вул. Командарма Каменєва 8, корпус 1П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

місто Київ

21 березня 2014 року 14:33 №826/2512/14

Окружний адміністративний суд міста Києва у складі судді Літвінової А.В., при секретарі судового засідання Давиденко Л.В., розглянув у порядку письмового провадження адміністративну справу

за позовомтовариства з обмеженою відповідальністю «Енерго-Бест»до державної податкової інспекції в Оболонському районі головного управління Міністерства доходів і зборів у місті Києвіпровизнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень від 17.09.2013 №0008062201 та від 17.09.2013 №0008072201,ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Товариство з обмеженою відповідальністю «Енерго-Бест» звернулось до Окружного адміністративного суду міста Києва з позовом до державної податкової інспекції в Оболонському районі головного управління Міністерства доходів і зборів у місті Києві про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень від 17.09.2013 №0008062201 та від 17.09.2013 №0008072201.

Позовні вимоги мотивовано тим, що державною податковою інспекцією в Оболонському районі головного управління Міністерства доходів і зборів у місті Києві на підставі хибних висновків акту перевірки від 30.08.2013 №442/26-54-22-01-10/35275763 щодо відсутності факту реальності фінансово-господарських операцій між позивачем та його контрагентами: товариством з обмеженою відповідальністю «Ді-Рект Енерджі», товариством з обмеженою відповідальністю «Промобуд-2007», товариством з обмеженою відповідальністю «Іланд Груп», товариством з обмеженою відповідальністю «Ланіс Менеджмент», необґрунтовано прийнято податкові повідомлення-рішення від 17.09.2013 №0008062201 та від 17.09.2013 №0008072201.

Відповідач проти позову заперечив з посиланням на обґрунтованість висновків акту перевірки від 30.08.2013 №442/26-54-22-01-10/35275763 та, відповідно, податкових повідомлень-рішень від 17.09.2013 №0008062201 та від 17.09.2013 №0008072201 з огляду на безтоварність господарських правовідносин між позивачем та його контрагентами.

В судове засідання від 06.03.2014 представник відповідача не з'явився.

Відповідно до частини шостої статті 128 Кодексу адміністративного судочинства України якщо немає перешкод для розгляду справи у судовому засіданні, визначених цією статтею, але прибули не всі особи, які беруть участь у справі, хоча і були належним чином повідомлені про дату, час і місце судового розгляду, суд має право розглянути справу у письмовому провадженні у разі відсутності потреби заслухати свідка чи експерта.

У зв'язку з тим, що відсутні перешкоди для розгляду справи у судовому засіданні, але прибули не всі особи, які беруть участь у справі, хоча і були належним чином повідомлені про дату, час і місце судового розгляду, а також зважаючи на відсутність потреби заслухати свідка чи експерта, суд дійшов висновку про розгляд справи №826/2512/14 у порядку письмового провадженні.

Розглянувши подані сторонами документи, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд,

ВСТАНОВИВ:

Державною податковою інспекцією в Оболонському районі головного управління Міністерства доходів і зборів у місті Києві проведено документальну позапланову виїзну перевірку товариства з обмеженою відповідальністю «Енерго-Бест» з питань дотримання вимог податкового законодавства при взаємовідносинах з товариством з обмеженою відповідальністю «Ді-Рект Енерджі», товариством з обмеженою відповідальністю «Промобуд-2007», товариством з обмеженою відповідальністю «Іланд Груп», товариством з обмеженою відповідальністю «Ланіс Менеджмент» за період з 01.01.2010 по 31.12.2012.

Перевіркою встановлено порушення товариством з обмеженою відповідальністю «Енерго-Бест» пунктів 198.3, 198.6 статті 198, пунктів 200.1 та 200.2 статті 200 Податкового кодексу України, що призвело до заниження суми податку на додану вартість на суму 119 225,00 грн.

Крім того, перевіркою встановлено порушення позивачем вимог пунктів 138.1, 138.8 статті 138, підпункту 139.1.9 пункту 139.1 статті 139 Податкового кодексу України, що призвело до заниження позивачем податку на прибуток на суму 125 186,00 грн.

За наслідками перевірки державною податковою інспекцією в Оболонському районі головного управління Міністерства доходів і зборів у місті Києві складено акт від 30.08.2013 №442/26-54-22-01-10/35275763 та прийнято податкові повідомлення-рішення:

від 17.09.2013 №0008062201, яким позивачеві визначено грошове зобов'язання з податку на прибуток у розмірі 187 779,00 грн., у тому числі: 125 186,00 грн. - основний платіж, 62 593,00 грн. - штрафні (фінансові) санкції;

від 17.09.2013 №0008072201, яким позивачеві визначено грошове зобов'язання з податку на додану вартість у розмірі 178 838,00 грн., у тому числі: 119 225,00 грн. - основний платіж, 59 613,00 грн. - штрафні (фінансові) санкції.

Досліджуючи надані сторонами докази, аналізуючи наведені міркування та заперечення, оцінюючи їх в сукупності, суд бере до уваги наступне.

Відповідно до пункту 198.3 статті 198 Податкового кодексу України податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг (у разі здійснення контрольованих операцій - не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до статті 39 цього Кодексу) та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв'язку з:

придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку;

придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій у необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.

Право на нарахування податкового кредиту виникає незалежно від того, чи такі товари/послуги та основні фонди почали використовуватися в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку протягом звітного податкового періоду, а також від того, чи здійснював платник податку оподатковувані операції протягом такого звітного податкового періоду.

Відповідно до пункту 198.6 статті 198 Податкового кодексу України не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними (або підтверджені податковими накладними, оформленими з порушенням вимог статті 201 цього Кодексу) чи не підтверджені митними деклараціями, іншими документами, передбаченими пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу. У разі коли на момент перевірки платника податку органом державної податкової служби суми податку, попередньо включені до складу податкового кредиту, залишаються не підтвердженими зазначеними цим пунктом документами, платник податку несе відповідальність відповідно до цього Кодексу.

У разі якщо платник податку не включив у відповідному звітному періоді до податкового кредиту суму податку на додану вартість на підставі отриманих податкових накладних, таке право зберігається за ним протягом 365 календарних днів з дати складання податкової накладної.

Відповідно до пункту 200.1 статті 200 Податкового кодексу України сума податку, що підлягає сплаті (перерахуванню) до Державного бюджету України або бюджетному відшкодуванню, визначається як різниця між сумою податкового зобов'язання звітного (податкового) періоду та сумою податкового кредиту такого звітного (податкового) періоду.

Відповідно до пункту 200.2 статті 200 Податкового кодексу України при позитивному значенні суми, розрахованої згідно з пунктом 200.1 цієї статті, така сума підлягає сплаті (перерахуванню) до бюджету у строки, встановлені цим розділом.

Відповідно до пункту 138.1 статті 138 Податкового кодексу України витрати, що враховуються при обчисленні об'єкта оподаткування, складаються із:

витрат операційної діяльності, які визначаються згідно з пунктами 138.4, 138.6 - 138.9, підпунктами 138.10.2 - 138.10.4 пункту 138.10, пунктом 138.11 цієї статті:

інших витрат, визначених згідно з пунктом 138.5, підпунктами 138.10.5, 138.10.6 пункту 138.10, пунктами 138.11, 138.12 цієї статті, пунктом 140.1 статті 140 і статтею 141 цього Кодексу;

крім витрат, визначених у пунктах 138.3 цієї статті та у статті 139 цього Кодексу.

Відповідно до пункту 138.8 статті 138 Податкового кодексу України собівартість виготовлених та реалізованих товарів, виконаних робіт, наданих послуг складається з витрат, прямо пов'язаних з виробництвом таких товарів, виконанням робіт, наданням послуг, а саме:

прямих матеріальних витрат;

прямих витрат на оплату праці;

амортизації виробничих основних засобів та нематеріальних активів, безпосередньо пов'язаних з виробництвом товарів, виконанням робіт, наданням послуг;

загальновиробничі витрати, які відносяться на собівартість виготовлених та реалізованих товарів, виконаних робіт, наданих послуг відповідно до положень (стандартів) бухгалтерського обліку;

вартості придбаних послуг, прямо пов'язаних з виробництвом товарів, виконанням робіт, наданням послуг;

інших прямих витрат, у тому числі витрат з придбання електричної енергії (включаючи реактивну).

Згідно з підпунктом 139.1.9 пункту 139.1 статті 139 Податкового кодексу України не включаються до складу витрат витрати, не підтверджені відповідними розрахунковими, платіжними та іншими первинними документами, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачена правилами ведення бухгалтерського обліку та нарахування податку.

Згідно з пунктом 44.1 статті 44 Податкового кодексу України для цілей оподаткування платники податків зобов'язані вести облік доходів, витрат та інших показників, пов'язаних з визначенням об'єктів оподаткування та/або податкових зобов'язань, на підставі первинних документів, регістрів бухгалтерського обліку, фінансової звітності, інших документів, пов'язаних з обчисленням і сплатою податків і зборів, ведення яких передбачено законодавством.

Платникам податків забороняється формування показників податкової звітності, митних декларацій на підставі даних, не підтверджених документами, що визначені абзацом першим цього пункту.

Згідно з абзацом 11 статті 1 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» первинний документ - документ, який містить відомості про господарську операцію та підтверджує її здійснення.

Відповідно до частини першої статті 9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення.

Відповідно до абзацу другого пункту 2.1 Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 24.05.1995 №88 та зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 05.06.1995 за номером 168/704, господарські операції - це факти підприємницької та іншої діяльності, що впливають на стан майна, капіталу, зобов'язань і фінансових результатів.

Аналіз вказаних норм свідчить про те, що будь-які документи (у тому числі договори, накладні, рахунки тощо) мають силу первинних документів лише в разі фактичного здійснення господарської операції. Якщо ж фактичне здійснення господарської операції відсутнє, відповідні документи не можуть вважатися первинними документами для цілей ведення податкового обліку навіть за наявності всіх формальних реквізитів таких документів, що передбачені законодавством.

Визначальною ознакою господарської операції є те, що вона повинна спричиняти реальні зміни майнового стану платника податків.

З урахуванням викладеного для підтвердження даних податкового обліку можуть братися до уваги лише ті первинні документи, які складені в разі фактичного здійснення господарської операції. Зазначена позиція суду узгоджується із позицією Вищого адміністративного суду України, викладеною у листі від 02.06.2011 №742/11/13-11.

Аналізуючи зміст приписів Податкового кодексу України, за порушення яких позивачеві визначено суму податкових зобов'язань оскаржуваними податковими повідомленнями-рішеннями, суд наголошує на наступному.

Як вбачається з акту перевірки державної податкової інспекції в Оболонському районі головного управління Міністерства доходів і зборів у місті Києві від 30.08.2013 №442/26-54-22-01-10/35275763 висновки щодо порушення позивачем приписів податкового законодавства зроблено з огляду на відсутність факту реальності господарських операцій між товариством з обмеженою відповідальністю «Енерго-Бест» та його контрагентами:

- товариством з обмеженою відповідальністю «Ді-Рект Енерджі» за договором від 16.02.2012 №22;

- товариством з обмеженою відповідальністю «Промобуд-2007» за договорами від 02.04.2012 №31 та від 06.04.2012 №35;

- товариством з обмеженою відповідальністю «Іланд Груп» за договором від 02.04.2012 №25;

- товариством з обмеженою відповідальністю «Ланіс Менеджмент» за рахунками-фактурами від 16.04.2012 №СФ-000210 та від 23.04.2012 №СФ-000215.

З матеріалів справи вбачається, що між товариством з обмеженою відповідальністю «Енерго-Бест» (покупець) та товариством з обмеженою відповідальністю «Ді-Рект Енерджі» (постачальник) укладено договір поставки від 16.02.2012 №22, відповідно до якого постачальник поставляє, а покупець купує, на умовах договору поставки, товар відповідно до рахунків.

На підтвердження виконання умов договору, руху активів в процесі здійснення господарських операцій позивачем надано суду копії договору поставки від 16.02.2012 №22; видаткової накладної; рахунку-фактури; податкових накладних.

Також, між товариством з обмеженою відповідальністю «Енерго-Бест» (генпідрядник) та товариством з обмеженою відповідальністю «Промобуд-2007» (субпідрядник) укладено типові договори субпідряду від 02.04.2012 №31 та від 06.04.2012 №35, відповідно до яких генпідрядник доручає, а субпідрядник забезпечує відповідно до державних будівельних норм України та умов договору виконання робіт по порізі асфальту 520 м та по розробці землі по зовнішньому електропостачанню офісного центру з приміщеннями по обслуговуванню населення та підземним паркінгом по вулиці Дорогожицькій, 8 в місті Києві.

На підтвердження виконання умов договорів, руху активів в процесі здійснення господарських операцій позивачем надано суду копії договорів субпідряду від 02.04.2012 №31 та від 06.04.2012 №35; актів приймання виконаних будівельних робіт; таблиць договірної ціни; локальних кошторисів; довідок про вартість виконаних будівельних робіт; податкових накладних.

Також, між товариством з обмеженою відповідальністю «Енерго-Бест» (підрядник) та товариством з обмеженою відповідальністю «Іланд Груп» (субпідрядник) укладено договір субпідряду від 02.04.2012 №25, відповідно до якого підрядник доручає, а субпідрядник забезпечує відповідно до державних будівельних норм України та умов договору виконати земляні та підготовчі роботи по зовнішньому електропостачанню офісного центру з приміщеннями по обслуговуванню населення та підземним паркінгом по вулиці Дорогожицькій, 8 в місті Києві.

На підтвердження виконання умов договору, руху активів в процесі здійснення господарських операцій позивачем надано суду копії договору субпідряду від 02.04.2012 №25; акту приймання виконаних будівельних робіт; таблиці договірної ціни; локального кошторису; податкових накладних.

Крім того, між товариством з обмеженою відповідальністю «Енерго-Бест» та товариством з обмеженою відповідальністю «Ланіс Менеджмент» були здійснені господарські операції за рахунками-фактури від 16.04.2012 №СФ-000210 та від 23.04.2012 №СФ-000215 щодо придбання позивачем у товариства з обмеженою відповідальністю «Ланіс Менеджмент» матеріалів та обладнання для здійснення електромонтажних робіт (шафи, цегли, пісок, кабелі, проводи тощо), що підтверджується копіями рахунків-фактур від 16.04.2012 №СФ-000210 та від 23.04.2012 №СФ-000215; видаткових накладних; податкових накладних; виписок з особового рахунку.

За посиланням позивача взаємовідносини з цими контрагентами обумовлені необхідністю виконання електромонтажних робіт та пусконалагоджувальної роботи по зовнішньому електропостачанню офісного центру по вулиці Дорогожицька 8 в місті Києві.

Так, з матеріалів справи вбачається, що відповідно до договору підряду від 12.04.2012 №18/04, укладеним між товариством з обмеженою відповідальністю «Каскад-Медікал» (замовник) та товариством з обмеженою відповідальністю «Енерго-Бест» (підрядник) замовник доручає та оплачує, а підрядник зобов'язується на власний ризик своїми або залученими силами і засобами виконати електромонтажні та пусконалагоджувальної роботи по зовнішньому електропостачанню офісного центру по вулиці Дорогожицька 8 в місті Києві. Умовами названого договору передбачена можливість залучення підрядником субрядників.

Відповідно до пояснень позивача зазначені роботи були виконані, кабельні мережі прокладено за запущено в експлуатацію, про що свідчить договір від 30.01.2014 №137/18-14, укладений між товариством з обмеженою відповідальністю «Каскад-Медікал» та публічним акціонерним товариством «Київенерго», що міститься в матеріалах справи.

У свою чергу, державною податковою інспекцією в Оболонському районі головного управління Міністерства доходів і зборів у місті Києві на спростування реальності господарських операцій, здійснених між товариством з обмеженою відповідальністю «Енерго-Бест» та його контрагентами: товариством з обмеженою відповідальністю «Ді-Рект Енерджі», товариством з обмеженою відповідальністю «Промобуд-2007», товариством з обмеженою відповідальністю «Іланд Груп», товариством з обмеженою відповідальністю «Ланіс Менеджмент» вказано на:

- акти державної податкової інспекції в Шевченківському районі головного управління Міністерства доходів і зборів у місті Києві: від 01.03.2013 №611/2240/35676870 «Про неможливість проведення зустрічної звірки товариства з обмеженою відповідальністю «Промобуд-2007»; від 01.03.2013 №621/2260/37317455 «Про неможливість проведення зустрічної звірки товариства з обмеженою відповідальністю «Ді-Рект Енерджі»; від 01.03.2013 №619/2260/37569224 «Про неможливість проведення зустрічної звірки товариства з обмеженою відповідальністю «Іланд Груп»; від 01.03.2013 №610/2240/37569664 «Про неможливість проведення зустрічної звірки товариства з обмеженою відповідальністю «Ланіс Менеджмент»;

- відсутність технічних характеристик, сертифікату якості виробника та Державного стандарту України, відсутність журналу вступного інструктажу з питань охорони праці;

- надання видаткових накладних, які не відповідають вимогам первинного документу, а саме не вказано місце складання документа.

Аналізуючи зазначені доводи відповідача як підставу для визначення позивачеві податкових зобов'язань, суд наголошує на наступному.

Що стосується тверджень податкового органу щодо відсутності у товариства з обмеженою відповідальністю «Енерго-Бест» технічних характеристик, сертифікату якості виробника та Державного стандарту України та журналу вступного інструктажу з питань охорони праці, то наявність чи відсутність вказаних документів, згідно податкового законодавства, не ставиться в залежність та не впливає на розмір його податкових зобов'язань.

Щодо доводів відповідача про відсутність у видаткових накладних місця складання документів, то зазначене твердження органу держаної податкової служби спростовується матеріалами справи. Так, видаткові накладні, що є в матеріалах справи містять відповідний обов'язковий реквізит - адресу складання видаткової накладної.

В свою чергу, відповідачем не надано суду примірників видаткових накладних, в яких відсутні відповідні реквізити.

Отже обставини, які були зазначені відповідачем, як підстави для визначення позивачеві податкових зобов'язань не можуть свідчити про відсутність реальних господарських взаємовідносин між позивачем та його контрагентами.

Слід зазначити, що ані акт перевірки, ані письмові заперечення відповідача, не містять аналізу дотримання як позивачем, так і його контрагентом податкової дисципліни у спірних правовідносинах за відповідний період, порушення фіскальних інтересів держави внаслідок господарських взаємовідносин.

Крім того, недотримання контрагентом позивача податкової дисципліни має правові наслідки саме для цього контрагента, оскільки порушення платником вимог податкового законодавства тягне застосування заходів відповідальності саме до такого платника та не може негативно впливати на податковий облік інших осіб (зокрема, його контрагентів) за відсутності факту причетності останніх до таких правопорушень та за наявності факту здійснення господарської операції.

Аналогічна правова позиція була висловлена також Вищим адміністративним судом України, зокрема, в ухвалах суду від 18.09.2013 №К/9991/76242/12, від 08.10.2013 №К/9991/6432/11, від 09.10.2013 №К/800/7079/13, від 10.10.2013 № К/800/29238/13, від 10.10.2013 №К/9991/62045/11.

Судом також враховуються рішення Європейського суду з прав людини у справах Інтерсплав проти України (2007 рік, заява № 803/02), «Булвес» АД проти Болгарії (2009 рік, заява № 3991/03) і Бізнес Супорт Центр проти Болгарії (2010 рік, заява № 6689/03), які відповідно до статті 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» підлягають застосуванню судами як джерела права, у яких визначено, що платника податку не може бути позбавлено права на бюджетне відшкодування ПДВ за відсутності доказів того, що його було залучено до протиправної діяльності, пов'язаної з незаконним отриманням бюджетного відшкодування; при цьому платник ПДВ не повинен нести відповідальність за зловживання, вчинені його постачальниками, якщо платник ПДВ не знав про такі зловживання і не міг про них знати.

За таких обставин, відповідачем не надано суду належних та допустимих доказів, що фінансово-господарські операції між товариством з обмеженою відповідальністю «Енерго-Бест» та його контрагентами: товариством з обмеженою відповідальністю «Ді-Рект Енерджі», товариством з обмеженою відповідальністю «Промобуд-2007», товариством з обмеженою відповідальністю «Іланд Груп», товариством з обмеженою відповідальністю «Ланіс Менеджмент» не були спрямовані на настання реальних наслідків фінансово-господарської діяльності; доказів того, що оскаржувані податкові повідомлення-рішення від 17.09.2013 прийнято обґрунтовано, тобто з урахуванням всіх обставин справи, у межах повноважень та у способи, що передбачені Конституцією та законами України, а тому позовні вимоги публічного акціонерного товариства «Транс-Оболонь» про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень від 17.09.2013 №0008062201 та від 17.09.2013 №0008072201, підлягають задоволенню.

Згідно з вимогами статті 71 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Керуючись статтями 69, 70, 71 та 158-163 Кодексу адміністративного судочинства України, Окружний адміністративний суд міста Києва,

П О С Т А Н О В И В:

Позов задовольнити.

Визнати протиправними та скасувати податкові повідомлення-рішення державної податкової інспекції у Оболонському районі головного управління Міністерства доходів та зборів у місті Києві від 17.09.2013 №0008062201 та від 17.09.2013 №0008072201.

Постанова набирає законної сили в порядку, визначеному статтею 254 Кодексу адміністративного судочинства України. Постанова може бути оскаржена до суду апеляційної інстанції за правилами, встановленими статтями 185-187 Кодексу адміністративного судочинства України.

Суддя Літвінова А.В.