ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ
У Х В А Л А
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
"13" березня 2014 р. м. Київ К/800/21317/13
Колегія суддів Вищого адміністративного суду України у складі:
головуючого суддіГоловчук С.В. (суддя-доповідач),суддівЛіпського Д.В., Черпака Ю.К.,
розглянувши в порядку письмового провадження касаційну скаргу ОСОБА_4
на постанову Донецького апеляційного адміністративного суду від 21 березня 2013 року
у справі за позовом ОСОБА_4 до Управління Пенсійного фонду України (далі - УПФУ) в Старобешівському районі Донецької області про визнання неправомірними та протиправними дій та зобов'язання вчинити певні дії,
в с т а н о в и л а :
У січні 2013 року ОСОБА_4 звернувся до суду адміністративним позовом, в якому зазначив, що працював в Прокуратурі Донецької області, з якої звільнився у лютому 2009 року, у зв'язку з досягненням 60-річного віку. Вказує, що з лютого 2002 року йому призначено пенсію за вислугою років в розмірі 90 % середнього заробітку відповідно до статті 50-1 Закону України від 05 листопада 1991 року № 1789-XII «Про прокуратуру» (далі - Закон № 1789-ХІІ). Проте, у вересні 2012 року відповідач безпідставно здійснив перерахунок його пенсії у розмірі 80 % від заробітної плати, посилаючись на Закон України від 08 липня 2011 року № 3668-VI «Про заходи щодо законодавчого забезпечення реформування пенсійної системи» (далі - Закон № 3668-VІ), яким внесено зміни до статті 50-1 Закону № 1789-ХІІ. Вважаючи дії УПФУ в Старобешівському районі Донецької області неправомірними, просив суд зобов'язати відповідача провести перерахунок пенсії на підставі довідки Прокуратури Донецької області від 16 липня 2012 року № 18-57-877 в розмірі 90 % від середнього заробітку та здійснити відповідні виплати.
Постановою Старобешівського районного суду Донецької області від 01 лютого 2013 року позов задоволено. Визнати неправомірними дії УПФУ в Старобешівському районі Донецької області щодо обмежень під час перерахунку пенсії. Зобов'язано УПФУ в Старобешівському районі Донецької області провести ОСОБА_4 перерахунок пенсії на підставі довідки Прокуратури Донецької області від 16 липня 2012 року № 18-57-877, відповідно до статті 50-1 Закону України «Про прокуратуру» в редакції від 23 грудня 2010 року, виходячи з розрахунку 90 % від середнього заробітку та здійснити відповідні виплати.
Постановою Донецького апеляційного адміністративного суду від 21 березня 2013 року скасовано постанову Старобешівського районного суду Донецької області від 01 лютого 2013 року та прийнято нову постанову про відмову у задоволенні позовних вимог.
У касаційній скарзі ОСОБА_4 порушує питання про скасування рішення апеляційного суду та залишення в силі рішення суду першої інстанції. Посилається на неправильне застосування апеляційним судом норм матеріального та процесуального права, зокрема Закон № 3668-VІ та норми статті 50-1 Закону № 1789-ХІІ. Зазначає, що Конституція України та закони України виокремлюють певні категорії громадян України, що потребують додаткових гарантій соціального захисту з боку держави. До них, зокрема належать громадян, яким пенсія призначена за спеціальними законами (в тому числі і Законом № 1789-ХІІ). Тому звуження змісту та обсягу цього права шляхом прийняття нових законів або внесення змін до чинних законів за статтею 22 Конституції України не допускається.
УПФУ в Старобешівському районі Донецької області в запереченнях на касаційну скаргу посилається на те, що рішення апеляційного суду ухвалено з додержанням норм матеріального та процесуального права, судом правильно встановлені факти, досліджені докази та наведені обґрунтовані висновки. Зазначає, що норми статті 50-1 Закону № 1789-ХІІ в редакції від 23 грудня 2010 року в частині призначення пенсії прокурорам і слідчим в розмірі 90 % від суми їхньої місячної (чинної) заробітної плати втратила чинність з 01 жовтня 2011 року, згідно з Законом №3668-VІ, що унеможливлює проведення перерахунку пенсії у розмірі 90 % середнього заробітку. Просить касаційну скаргу залишити без задоволення, а рішення суду апеляційної інстанції залишити без змін.
Перевіривши доводи касаційної скарги, матеріали справи, правильність застосування норм матеріального та процесуального права, колегія суддів вважає, що касаційна скарга підлягає задоволенню з наступних підстав.
Судами першої та апеляційної інстанцій встановлено, що з серпня 1982 року по 02 лютого 2009 року ОСОБА_4 працював в органах прокуратури і з січня 2002 року перебував на обліку в УПФУ в Старобешівському районі Донецької області та отримував пенсію, призначену відповідно до статті 50-1 Закону №3668-VІ в розмірі 90 % середнього заробітку.
Наказом прокурора Донецької області від 02 лютого 2009 року № 138-0 ОСОБА_4 звільнено з посади начальника відділу Прокуратури Донецької області за власним бажанням у зв'язку з досягненням 60-річного віку.
Як видно із матеріалів справи, на час призначення пенсії загальний стаж роботи позивача становив 32 роки 11 місяців 15 дні, у тому числі на прокурорсько-слідчих посадах - 19 років 5 місяців 17 днів, а на день звільнення - 39 років 3 місяці 13 дні, у тому числі на прокурорсько-слідчих посадах - 24 років 9 місяців 5 днів.
В липні 2012 року УПФУ в Старобешівському районі Донецької області провело перерахунок пенсії позивача на підставі довідки Прокуратури Донецької області від 16 липня 2012 року № 18-57-877 в розмірі 90 % середнього заробітку, проте з вересня 2012 року відповідач повторно перерахував пенсію, виходячи з розміру 80 % середнього заробітку з урахуванням змін, внесених Законом № 3668-VІ.
Задовольняючи позов, суд першої інстанції виходив з того, що виходячи із загальних засад пріоритету законів над підзаконними актами при розрахунку пенсії позивача застосуванню підлягає розмір, встановлений згідно з частиною 1 статті 50-1 Закону № 1789-ХІІ, відповідно до якого розмір пенсії позивача повинен становити 90% від суми місячного заробітку, отже відповідач неправомірно провів позивачу перерахунок пенсії в розмірі 80% від суми середнього заробітку.
Скасовуючи рішення суду першої інстанції та приймаючи рішення про відмову у задоволенні позовних вимог, апеляційний суд виходив з того, що при перерахунку пенсії позивача у 2012 році, відповідачем правильно застосовано положення частини 1 статті 50-1 Закону № 1789-ХІІ, в редакції Закону № 3668-VІ, так як положення зазначеної норми неконституційними не визнавалися.
Проте, з такими висновками судів погодитись не можливо.
Умови та порядок пенсійного забезпечення прокурорів та слідчих визначено статтею 50-1 Закону № 1789-ХІІ. Редакція зазначеної статті змінювалась.
Відповідно до частини 1 статті 50-1 Закону № 1789-ХІІ в редакції, що діяла на час призначення пенсії ОСОБА_4, прокурори і слідчі зі стажем роботи не менше 20 років, у тому числі зі стажем роботи на посадах прокурорів і слідчих прокуратури не менше 10 років, мають право на пенсійне забезпечення за вислугу років незалежно від віку. Пенсія призначається в розмірі 80 відсотків від суми їхньої місячної (чинної) заробітної плати, до котрої включаються всі види оплати праці, на які нараховуються страхові внески, одержуваної перед місяцем звернення за призначенням пенсії. За кожен повний рік роботи понад 10 років на цих посадах пенсія збільшується на 2 відсотки, але не більше 90 відсотків від суми місячного (чинного) заробітку.
Законом № 3668-VІ, який набрав чинності з 01 жовтня 2011 року, внесено зміни до статті 50-1 Закону № 1789-ХІІ, зокрема змінено у відсотках розмір пенсії за вислугу років, яка призначається прокурорам і слідчим у разі реалізації ними такого права: «Прокурори і слідчі мають право на пенсійне забезпечення за вислугу років незалежно від віку за наявності на день звернення вислуги років. (...) Пенсія призначається в розмірі 80 відсотків від суми їхньої місячної (чинної) заробітної плати, до якої включаються всі види оплати праці, з якої було сплачено єдиний внесок на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, а до 01 січня 2011 року - страхові внески на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування, одержуваної перед місяцем звернення за призначенням пенсії».
Таким чином, з 01 жовтня 2011 року положення частини першої статті 50-1 Закону № 1789-ХІІ щодо призначення прокурорам і слідчим пенсії за вислугу років у розмірі не більше 90 відсотків від суми місячного (чинного) заробітку втратили чинність у зв'язку з внесенням змін до редакції цієї статті Законом № 3668-VІ.
Разом з тим підстави та порядок перерахунку пенсій прокурорам регулюють частини 13, 18 статті 50-1 Закону № 1789-ХІІ, положення яких щодо перерахунку пенсії у зв'язку із прийняттям Закону № 3668-VІ змін не зазнали (змінилася лише нумерація частин цієї статті).
Так, відповідно до частини 13 статті 50-1 Закону № 1789-ХІІ обчислення (перерахунок) пенсій провадиться за документами пенсійної справи та документами, додатково поданими пенсіонерами, виходячи з розміру місячного заробітку за відповідною посадою, з якої особа вийшла на пенсію, станом на час звернення за призначенням або перерахунком.
Згідно із частиною 18 статті 50-1 Закону № 1789-ХІІ призначені працівникам прокуратури пенсії перераховуються у зв'язку з підвищенням заробітної плати відповідних категорій прокурорсько-слідчих працівників. Перерахунок призначених пенсій провадиться з першого числа місяця, що йде за місяцем, у якому настали обставини, що тягнуть за собою зміну розміру пенсії. Якщо при цьому пенсіонер набув права на підвищення пенсії, різницю в пенсії за минулий час може бути виплачено йому не більш як за 12 місяців. Перерахунок пенсій провадиться з урахуванням фактично отримуваних працівником виплат і умов оплати праці, що існували на день його звільнення з роботи.
Таким чином, при перерахунку пенсії працівникам прокуратури має застосовуватися норма, що визначає розмір пенсії у відсотках, яка діяла на момент призначення пенсії, а тому зміни, внесені Законом № 3668-VІ до статті 50-1 Закону № 1789-ХІІ щодо розміру пенсії у відсотках стосуються порядку призначення пенсії прокурорам і слідчим у разі реалізації ними права на пенсійне забезпечення, а не перерахунку вже призначеної пенсії. Процедури призначення та перерахунку пенсії різні за змістом і механізмом їх проведення. Нормами, які визначають механізм проведення перерахунку пенсії за вислугу років прокурорам, є частини 13, 18 статті 50-1 Закону № 1789-ХІІ, які змін у зв'язку із прийняттям Закону № 3668-VІ не зазнали.
Крім того, згідно із статтею 22 Конституції України закріплені нею права і свободи не є вичерпними, гарантуються і не можуть бути скасовані. Отже, при прийнятті нових законів або внесенні змін до чинних законодавчих актів не допускається звуження змісту та обсягу існуючих прав і свобод.
Конституційний Суд України неодноразово розглядав питання, пов'язані з реалізацією права на соціальний захист, і сформулював правову позицію, згідно з якою Конституція України виокремлює певні категорії громадян України, що потребують додаткових гарантій соціального захисту з боку держави. До них, зокрема, належать громадяни, які відповідно до статті 17 Конституції України перебувають на службі у військових формуваннях та правоохоронних органах держави, забезпечуючи суверенітет і територіальну цілісність України, її економічну та інформаційну безпеку, а саме: у Збройних Силах України, органах Служби безпеки України, міліції, прокуратури, охорони державного кордону України, податкової міліції, Управління державної охорони України, державної пожежної охорони, Державного департаменту України з питань виконання покарань тощо (рішення Конституційного Суду України від 6 липня 1999 року № 8-рп/99 у справі щодо права на пільги та від 20 березня 2002 року № 5-рп/2002 у справі щодо пільг, компенсацій і гарантій).
У зазначених рішеннях Конституційний Суд України вказав, що необхідність додаткових гарантій соціальної захищеності цієї категорії громадян як під час проходження служби, так і після її закінчення зумовлена насамперед тим, що служба у Збройних Силах України, інших військових формуваннях та правоохоронних органах держави пов'язана з ризиком для життя і здоров'я, підвищеними вимогами до дисципліни, професійної придатності, фахових, фізичних, вольових та інших якостей. Це повинно компенсуватися наявністю підвищених гарантій соціальної захищеності, тобто комплексу організаційно-правових економічних заходів, спрямованих на забезпечення добробуту саме цієї категорії громадян як під час проходження служби, так і після її закінчення.
Виходячи із висловленого у рішеннях Конституційного Суду України розуміння сутності соціальних гарантій працівників правоохоронних органів, зокрема працівників прокуратури, зміст та обсяг досягнутих ними соціальних гарантій не може бути звужено шляхом внесення змін до законодавства.
Зазначені висновки узгоджуються з правовою позицією Верховного Суду України, викладену в постанові від 12 грудня 2013 року (справа № 21-445а13) за позовом ОСОБА_5 до УПФУ у Будьоннівському районі м. Донецька про перерахунок пенсії.
За таких обставин суд першої інстанції правильно визнав неправомірними дії відповідача та обґрунтовано зобов'язав УПФУ в Старобешівському районі Донецької області провести ОСОБА_4 перерахунок пенсії виходячи з розрахунку 90% від середнього заробітку та здійснити відповідні виплаті .
Відповідно до статті 226 КАС України суд касаційної інстанції має скасувати судове рішення суду апеляційної інстанції та залишає в силі рішення суду першої інстанції, яке ухвалено відповідно до закону і скасоване або змінене помилково.
Враховуючи наведене, рішення апеляційного суду підлягає скасуванню, а рішення суду першої інстанції залишенню в силі.
Керуючись статтями 220, 222, 223, 226, 231 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів,
у х в а л и л а :
Касаційну скаргу ОСОБА_4 задовольнити.
Постанову Донецького апеляційного адміністративного суду від 21 березня 2013 року скасувати, а постанову Старобешівського районного суду Донецької області від 01 лютого 2013 року залишити в силі.
Ухвала набирає законної сили через п'ять днів після направлення її копій особам, які беруть участь у справі та оскарженню не підлягає.
Головуючий суддя С.В. Головчук Судді Д.В. Ліпський Ю.К. Черпак
Судове рішення № 37791738, Касаційний адміністративний суд Верховного Суду (до 15.12.2027 - Вищий адміністративний суд України) було прийнято 13.03.2014. Форма судочинства - Адміністративне, форма рішення - Ухвала суду. На цій сторінці ви зможете знайти корисні відомості про це судове рішення. Ми забезпечуємо зручний та швидкий доступ до актуальних судових рішень, щоб ви могли бути в курсі останніх судових прецедентів. Наша база даних містить повний спектр необхідної інформації, дозволяючи вам легко знаходити корисні відомості.
Це рішення відноситься до справи № 245/2/13-а. Юридичні особи, які зазначені в тексті цього судового документа: