Ухвала суду № 37791732, 20.03.2014, Касаційний адміністративний суд Верховного Суду (до 15.12.2027 - Вищий адміністративний суд України)

ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

20 березня 2014 року м. Київ К/800/3887/14

Колегія суддів Вищого адміністративного суду України у складі

суддів: Леонтович К.Г., Мороз Л.Л., Мироненка О.В.,

розглянувши в порядку письмового провадження в приміщенні суду справу за касаційною скаргою інспекції Державного архітектурно-будівельного контролю у Рівненській області на постанову Рівненського окружного адміністративного суду від 28 жовтня 2013 року та ухвалу Житомирського апеляційного адміністративного суду від 19 грудня 2013 року у справі № 817/3364/13-а за позовом Рівненського регіонального управління державної спеціалізованої фінансової установи "Державний фонд сприяння молодіжному житловому будівництву" до інспекції державного архітектурно-будівельного контролю у Рівненській області про визнання припису протиправним та скасування вимоги, -

ВСТАНОВИЛА:

У вересні 2013 року Рівненське регіональне управління державної спеціалізованої фінансової установи "Державний фонд сприяння молодіжному житловому будівництву" звернулося в суд з позовом до інспекції державного архітектурно-будівельного контролю у Рівненській області, в якому просило визнати протиправною та скасувати постанову №552-Ю про накладення штрафу за правопорушення у сфері містобудівної діяльності від 06.09.2013 р.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що постанова №552-Ю про накладення штрафу за правопорушення у сфері містобудівної діяльності від 06.09.2013 року, винесена щодо Державної спеціалізованої фінансової установи "Державний фонд сприяння молодіжному житловому будівництву", яка не є замовником будівництва, відтак постанова винесена стосовно не тієї особи, яка допустила порушення вимог законодавства.

Постановою Рівненського окружного адміністративного суду від 28 жовтня 2013 року, залишеною без змін ухвалою Житомирського апеляційного адміністративного суду від 19 грудня 2013 року, позовні вимоги задоволені. Постанова інспекції державного архітектурно-будівельного контролю у Рівненській області №522-Ю від 6 вересня 2013 року визнана протиправною та скасована.

Не погоджуючись з ухваленим по справі рішеннями судів першої та апеляційної інстанцій інспекція державного архітектурно-будівельного контролю у Рівненській області звернулася до Вищого адміністративного суду України з касаційною скаргою, в якій просить скасувати рішення судів першої та апеляційної інстанцій, посилаючись на порушення судами норм матеріального та процесуального права.

Перевіривши правову оцінку обставин справи та повноту їх встановлення, матеріали касаційної скарги, проаналізувавши правильність застосування судами норм матеріального та процесуального права колегія суддів Вищого адміністративного суду України вважає, що касаційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Судами першої і апеляційної інстанцій встановлено, що інспекцією державного архітектурно-будівельного контролю у Рівненській області, проведена перевірка в дотримання вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, державних стандартів і правил Рівненського управління державної спеціалізованої фінансової установи "Державний фонд сприяння молодіжному житловому будівництву" м.Рівне вул.Клима Савури 14, про що складений акт дотримання вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, державних стандартів і правил від 22.08.2013 р. Перевірка проводилася за місцезнаходженням об'єкта будівництва 104-х квартирного житлового будинку з вбудовано-прибудованими приміщеннями у мікрорайоні будівельників м.Кузнецовськ. Встановлено, що забудовником - державною спеціалізованою фінансовою установою "Державний фонд сприяння молодіжному житловому будівництву" несвоєчасно повідомлено інспекцію про зміну відповідальних за проведення авторського та технічного нагляду, чим порушено абз.2 ч.7 ст.37 Закону України "Про регулювання містобудівної діяльності" та абз.1 п.24 Порядку виконання будівельних робіт затвердженого постановою КМУ від 13.04.2011 №466.

Інспекцією державного архітектурно-будівельного контролю у Рівненській області винесена постанова № 552-Ю від 06.09.2013 р. про накладення штрафу за правопорушення у сфері містобудівної діяльності, за те що забудовником державною спеціалізованою фінансовою установою "Державний фонд сприяння молодіжному житловому будівництву" несвоєчасно повідомлено інспекцію про зміну відповідальних за проведення авторського та технічного нагляду, чим порушено абз.1 п.24 ч.7 ст.37 Закону України "Про регулювання містобудівної діяльності" та абз.1 п.24 Порядку виконання будівельних робіт затвердженого постановою КМУ від 13.04.2011 р. № 466.

Задовольняючи позовні вимоги суди першої та апеляційної інстанцій виходили з того, що позивачем дотримані вимоги положення абз.1 п.24 ч.7 ст.37 Закону України "Про регулювання містобудівної діяльності" та абз.1 п.24 Порядку виконання будівельних робіт затвердженого постановою КМУ від 13.04.2011 р. № 466, відповідно до яких замовник повідомляє орган державного архітектурно-будівельного контролю, який видав дозвіл, повідомивши відповідача вчасно про проведені зміни. При цьому постанова №552-Ю про накладення штрафу за правопорушення у сфері містобудівної діяльності від 06.09.2013 року, винесена щодо Державної спеціалізованої фінансової установи "Державний фонд сприяння молодіжному житловому будівництву", яка не є замовником будівництва.

Колегія суддів Вищого адміністративного суду України погоджується з висновками судів першої та апеляційної інстанцій виходячи з наступного.

Згідно обставин справи між сторонами виник спір щодо законності постанову №552-Ю про накладення штрафу за правопорушення у сфері містобудівної діяльності від 06.09.2013 р. щодо порушення забудовником державною спеціалізованою фінансовою установою "Державний фонд сприяння молодіжному житловому будівництву" абз.1 п.24 ч.7 ст.37 Закону України "Про регулювання містобудівної діяльності" та абз.1 п.24 Порядку виконання будівельних робіт затвердженого постановою КМУ від 13.04.2011 р. № 466, а саме, несвоєчасно повідомлено інспекцію про зміну відповідальних за проведення авторського та технічного нагляду.

Судами попередніх інстанцій встановлено що саме Рівненському регіональному управлінню Державної спеціалізованої фінансової установи "Державний фонд сприяння молодіжному житловому будівництву" інспекцією державного архітектурно-будівельного контролю у Рівненській області виданий дозвіл на виконання будівельних робіт № 643 від 26 серпня 2008 року.

Відповідно до абз.1 п.24 ч.7 ст.37 Закону України "Про регулювання містобудівної діяльності" та абз.1 п.24 Порядку виконання будівельних робіт затвердженого постановою КМУ від 13.04.2011 р. № 466, у разі зміни осіб, відповідальних за проведення авторського і технічного нагляду, або відповідальних виконавців робіт, замовник повідомляє орган державного архітектурно-будівельного контролю, який видав дозвіл, про такі зміни протягом трьох днів з дня їх настання.

Позивач 5 липня 2013 року уклав договір на проведення авторського нагляду з ТОВ "АРІВА АРХІТЕКТ ГРУП", про що 09.07.2013 листом вих. № 453 повідомлено Інспекцію державного архітектурно-будівельного контролю у Рівненській області, що відповідачем не заперечується.

Виходячи з наведеного, суди першої та апеляційної інстанції обґрунтовано прийшли до висновків, що позивач повідомив саме той орган, який видав дозвіл.

Покликання відповідача на те, що відповідно до Закону України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо діяльності Міністерства внутрішніх справ, Міністерства надзвичайних ситуацій, Міністерства регіонального розвитку, будівництва та житлово-комунального господарства України, інших центральних органів виконавчої влади, діяльність яких спрямовується та координується через відповідних міністрів", Законів України "Про архітектурну діяльність", "Про регулювання містобудівної діяльності" та наказ Держархбудінспекції України від 19.11.2012 № 187 "Про уповноваження територіальних органів - інспекцій державного архітектурно-будівельного контролю в Автономній республіці Крим, областях, містах Києві та Севастополі (щодо дозвільно-реєстраційних процедур та здійснення заходів державного архітектурно-будівельного контролю), з 24 грудня 2012 року припинено повноваження територіальних органів - інспекцій державного архітектурно-будівельного контролю в Автономній республіці Крим, областях, містах Києві та Севастополі щодо прийому заяв про отримання дозволів на виконання будівельних робіт, повідомлень про зміну даних у виданих дозволах на виконання будівельних робіт та заяв про прийняття в експлуатацію об'єктів та видачі сертифікатів, а відтак позивачу слід було повідомляти Інспекцію державного архітектурно-будівельного контролю України, суперечить положенням абз.1 п.24 ч.7 ст.37 ЗУ "Про регулювання містобудівної діяльності" та абз.1 п.24 Порядку виконання будівельних робіт затвердженого постановою КМУ від 13.04.2011 р. № 466, відповідно до яких замовник повідомляє орган державного архітектурно-будівельного контролю, який видав дозвіл.

Судами попередніх інстанцій також встановлено, що постанова № 552-Ю про накладення штрафу за правопорушення у сфері містобудівної діяльності від 06.09.2013 року винесена щодо Державної спеціалізованої фінансової установи "Державний фонд сприяння молодіжному житловому будівництву", а дозвіл на виконання будівельних робіт № 643 від 26 серпня 2008 року, виданий Рівненському регіональному управлінню Державної спеціалізованої фінансової установи "Державний фонд сприяння молодіжному житловому будівництву", що є юридичною особою, Державна спеціалізована фінансова установа "Державний фонд сприяння молодіжному житловому будівництву" є окремою юридичною особою, що підтверджено витягом з ЄДРПОУ і не є замовником будівництва.

З урахуванням наведеного спірну постанову винесено не тій особі, яка допустила порушення вимог законодавства.

Виходячи з наведеного, а також системного аналізу вищевказаних норм права, колегія суддів приходить до висновку, що при прийнятті оскаржуваної постанови про накладення штрафу за правопорушення у сфері містобудівної діяльності відповідач допустив порушення діючого законодавства.

Враховуючи наведене, колегія суддів вважає обґрунтованими висновки судів першої та апеляційної інстанції, щодо порушення законодавчих норм відповідачем при прийнятті оскаржуваної постанови та наявність підстав для задоволення позовних вимог.

Відповідно ст.224 КАС України суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо визнає, що суди першої та апеляційної інстанцій не допустили порушень норм матеріального і процесуального права при ухваленні судових рішень чи вчиненні процесуальних дій.

Колегія суддів вважає, що доводи касаційної скарги не дають підстав для висновку про неправильне застосування судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального чи процесуального права, яке призвело або могло призвести до неправильного вирішення справи.

З урахуванням викладеного, судами винесені законні і обґрунтовані рішення, постановлені з дотриманням норм матеріального та процесуального права і підстав для їх скасування не вбачається.

Керуючись ст.ст. 220, 222, 223, 224, 231 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів Вищого адміністративного суду України, -

У Х В А Л И Л А :

Касаційну скаргу інспекції Державного архітектурно-будівельного контролю у Рівненській області залишити без задоволення.

Постанову Рівненського окружного адміністративного суду від 28 жовтня 2013 року та ухвалу Житомирського апеляційного адміністративного суду від 19 грудня 2013 року залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили через 5 днів після направлення її копій особам, які беруть участь у справі і може бути переглянута Верховним Судом України з підстав передбачених ст.ст.237-239-1 Кодексу адміністративного судочинства України.

Судді: