Ухвала суду № 37791327, 24.03.2014, Касаційний господарський суд Верховного Суду (до 15.12.2027 - Вищий господарський суд України)

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

УХВАЛА

24 березня 2014 року Справа № 902/1269/13 Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:

головуючого судді: суддів:Іванової Л.Б., Барицької Т.Л., Губенко Н.М.перевіривши матеріали касаційної скарги Військової частини А0215на рішення та постановуГосподарського суду Вінницької області від 30.10.2013 Рівненського апеляційного господарського суду від 09.01.2014у справі№ 902/1269/13 Господарського суду Вінницької областіза позовом Державної компанії з експорту та імпорту продукції і послуг військового та спеціального призначення "Укрспецекспорт"до Військової частини А0215треті особи, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача: Головне управління Державної казначейської служби у Вінницькій області Міністерство оборони України"про стягнення 487064,81 грн. заборгованості

ВСТАНОВИВ:

Подана Військовою частиною А0215 до Вищого господарського суду України касаційна скарга на рішення Господарського суду Вінницької області від 30.10.2013 та постанову Рівненського апеляційного господарського суду від 09.01.2014 у справі № 902/1269/13 не відповідає вимогам розділу ХІІ1 Господарського процесуального кодексу України з наступних підстав.

Згідно п. 4 ст. 111 Господарського процесуального кодексу України до касаційної скарги додаються, зокрема, докази сплати судового збору.

Правові засади справляння судового збору, платників, об'єкти та розміри ставок судового збору, порядок сплати, звільнення від сплати та повернення судового збору визначено Законом України "Про судовий збір".

Відповідно до ст. 4 Закону України "Про судовий збір" судовий збір справляється у відповідному розмірі від мінімальної заробітної плати у місячному розмірі, встановленої законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі.

Відповідно до частини 2 статті 4 Закону України "Про судовий збір" за подання до господарського суду касаційної скарги на рішення суду справляється судовий збір у розмірі 70 відсотків ставки, що підлягає сплаті при поданні позовної заяви, а у разі подання позовної заяви майнового характеру - 50 відсотків ставки, обчисленої виходячи з оспорюваної суми.

Ставка судового збору, що підлягає сплаті при поданні позовної заяви майнового характеру становить 2 відсотки ціни позову, але не менше 1,5 розміру мінімальної заробітної плати та не більше 60 розмірів мінімальних заробітних плат. Ставка судового збору, що підлягає сплаті при поданні позовної заяви немайнового характеру становить 1 розмір мінімальної заробітної плати (стаття 4 Закону України "Про судовий збір").

Розмір мінімальної заробітної плати встановлено Законом України "Про Державний бюджет України на 2014 рік" в сумі 1218,00 грн.

До касаційної скарги Військовою частиною А0215 не додано доказів сплати судового збору в порядку та розмірі, визначеному Законом України "Про судовий збір".

Разом з тим, Військова частина А0215 просить суд відстрочити строк сплати судового збору за подання касаційної скарги до ухвалення судового рішення у справі.

Відповідно до ст. 8 Закону України "Про судовий збір", враховуючи майновий стан сторони, суд може своєю ухвалою відстрочити або розстрочити сплату судового збору на певний строк, але не довше ніж до ухвалення судового рішення у справі.

Як зазначено у п. 3.1. Постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 21 лютого 2013 року № 7 "Про деякі питання практики застосування розділу VI Господарського процесуального кодексу України", єдиною підставою для вчинення господарським судом дій, зазначених у статті 8 Закону, є врахування ним майнового стану сторін.

Таким чином, у розумінні приписів указаної норми відстрочення або розстрочення сплати судового збору скаржнику, звільнення його від сплати може мати місце за наявності виключних обставин та підтвердження їх належними доказами.

Даною статтею передбачено право суду, а не обов'язок щодо відстрочки, розстрочки або звільнення заявника від сплати судового збору.

Розглянувши клопотання Військової частини А0215 про відстрочення сплати судового збору, дослідивши подані докази в його обґрунтування, колегія суддів вважає, що заявлене клопотання задоволенню не підлягає з огляду на те, що самі лише обставини, пов'язані з фінансуванням установи чи організації з Державного бюджету України не можуть вважатися підставою для відстрочення сплати судового збору.

Згідно із п. 4 ч. 1 ст. 111-3 Господарського процесуального кодексу України касаційна скарга не приймається до розгляду і повертається судом, якщо до скарги не додано документів, що підтверджують сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі.

Враховуючи те, що Військовою частиною А0215 не додано доказів сплати судового збору за подання касаційної скарги, а клопотання про відстрочення сплати судового збору відхилено, то касаційна скарга підлягає поверненню на підставі п. 4 ч. 1 ст. 111-3 Господарського процесуального кодексу України.

Разом з тим, касаційна інстанція зазначає, що відповідно до ч. 3 ст. 111-3 Господарського процесуального кодексу України скаржник не позбавлений можливості повторного подання касаційної скарги після усунення зазначених недоліків в загальному порядку, тобто з дотриманням вимог процесуального законодавства, зокрема, приписів розділу ХІІ-1 Господарського процесуального кодексу України.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 4, 8 Закону України "Про судовий збір", ст. 86, п. 4 ст. 111-3 Господарського процесуального кодексу України, Вищий господарський суд України, -

УХВАЛИВ:

1. Відмовити Військовій частині А0215 у задоволенні клопотання про відстрочення сплати судового збору за подання касаційної скарги.

2. Касаційну скаргу Військової частини А0215 на рішення Господарського суду Вінницької області від 30.10.2013 та постанову Рівненського апеляційного господарського суду від 09.01.2014 у справі № 902/1269/13 повернути скаржнику.

Головуючий суддя: Л. Іванова

судді: Т. Барицька

Н. Губенко