Постанова № 37790900, 18.03.2014, Дніпропетровський апеляційний адміністративний суд

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

і м е н е м У к р а ї н и

18 березня 2014 року

справа № 804/12394/13-а

Дніпропетровський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів: головуючого судді: Семененка Я.В.

суддів: Бишевської Н.А. Добродняк І.Ю

за участю секретаря судового засідання: Новошицької О.О.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Дніпропетровську апеляційну скаргу приватного підприємства «СІТЕН»

на постанову Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 22 жовтня 2013 року у справі №804/12394/13-а за позовом приватного підприємства «СІТЕН» до Державної податкової інспекції у Жовтневому районі м.Дніпропетровська Головного управління Міндоходів у Дніпропетровській області про визнання протиправними дій та зобов’язання вчинити певні дії, -

в с т а н о в и В:

Приватне підприємство «СІТЕН» звернулося з позовом до суду, в якому просило:

- визнати неправомірними дії ДПІ у Жовтневому районі м. Дніпропетровська ГУ Міндоходів у Дніпропетровській області по корегуванню звітних даних ПП «СІТЕН» з податку на додану вартість за квітень, травень, червень, серпень та вересень 2012 р., шляхом відображення в підсистемі «Аналітична система» АІС «Податковий блок» зменшення сум податкових зобов’язань та податкового кредиту з податку на додану вартість по контрагентах на підставі акту від 21.02.2013 р. за № 794/226/36961750;

- зобов'язати ДПІ у Жовтневому районі м. Дніпропетровська ГУ Міндоходів у Дніпропетровській області поновити в підсистемі «Аналітична система» АІС «Податковий блок» дані податкової звітності ПП «СІТЕН» за квітень, травень, червень, серпень та вересень 2012 р. шляхом виключення даних про зменшення податкових зобов’язань та податкового кредиту з податку на додану вартість по контрагентах, внесених на підставі акту перевірки від 21.02.2013 р. за № 794/226/36961750.

Постановою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 22 жовтня 2013 року у задоволенні адміністративного позову відмовлено. Постанова суду мотивована недоведеністю позивачем вчинення відповідачем дій щодо корегування в аналітичній системі показників звітності підприємства. Крім цього, суд першої інстанції зазначив про те, що висновки акту перевірки ПП «СІТЕН» можуть бути внесенні до аналітичних систем ДПІ, оскільки це узгоджується з вимогами Податкового кодексу України, яким визначено порядок збору та зберігання податкової інформації.

Не погодившись з постановою суду, ПП «СІТЕН»», посилаючись на порушення норм матеріального права, неповне з’ясування обставин справи, подало апеляційну скаргу, в якій просить скасувати постанову суду першої інстанції та прийняти нову постанову про задоволення позовних вимог. Апеляційна скарга обґрунтована незгодою з висновками суду першої інстанції щодо недоведеності вчинення відповідачем оскаржених дій. Крім цього, заявник апеляційної скарги вказує на відсутність у ДПІ правових підстав для корегування показників податкової звітності платника податків за результатами проведених перевірок без прийняття податкових повідомлень-рішень.

Перевіривши законність та обґрунтованість постанови суду, в межах доводів апеляційної скарги та заявлених вимог, дослідивши матеріали справи, суд апеляційної інстанції вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню з наступних підстав.

Судом встановлено та матеріалами справи підтверджено, що ДПІ у Жовтневому районі м.Дніпропетровська 21.02.2013 року було проведено позапланову документальну невиїзну перевірку ПП «СІТЕН» з питань дотримання вимог податкового законодавства по взаємовідносинам з ТОВ

«РИВС» (код ЄДРПОУ34914473) за періоди з 01.04.2012 року по 30.06.2012 року, з 01.08.2012 року по 31.09.2012 року.

За результатами перевірки складено акт № 794/226/36961750 від 21.02.2013 року, в якому зазначено про відсутність об’єктів оподаткування по операціях з придбання товарів (послуг) у підприємств – постачальників та по операціях з продажу цих товарів (послуг) підприємствам – покупцям за період: з 01.04.2012 року по 30.06.2012 року, з 01.08.2012 року по 31.09.2012 року, в розумінні ст. 185 Податкового кодексу України від 02.12.2010 року.

На підставі акту перевірки податкові повідомлення-рішення ДПІ не приймалося.

Отримавши відповідь від ДПІ за № 2321/10/222 від 26.07.2013 року про те, що результати перевірки внесено до аналітичної підсистеми «Податковий блок» та вказуючи на те, що за результатами перевірки здійснено корегування показників податкової звітності підприємства, позивач звернувся з позовом до суду.

Як зазначено вище, відмовляючи у задоволені позову, суд першої інстанції виходив з того, що по-перше: позивачем не доведено вчинення відповідачем оскаржуваних дій, по-друге: висновки акту перевірки ПП «СІТЕН» можуть бути внесенні до аналітичних систем ДПІ, оскільки це узгоджується з вимогами Податкового кодексу України, яким визначено порядок збору та зберігання податкової інформації.

З такими висновками суду першої інстанції, в повні мірі, суд апеляційної інстанції не може погодитись з наступних підстав.

Відповідно до ч.2 ст.71 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб’єкта владних повноважень обов’язок щодо доказування правомірності свого рішення, дій чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Отже, суд першої інстанції безпідставно поклав обов’язок доказування у цій справі на позивача, зазначивши, що останнім не доведено вчинення оскаржуваних відповідачем дій. При цьому, суд першої інстанції не зазначив жодних належних та допустимих доказів, які б були надані відповідачем та які б свідчили про безпідставність доводів позивача.

В той же час, встановлені обставини справи свідчать про те, що відповідачем, на підставі акту перевірки, в електронній базі даних “Деталізована інформація по платнику податку на додану вартість щодо результатів автоматичного співставлення податкових зобов'язань та податкового кредиту у розрізі контрагентів на рівні ДПА України”, було здійснено корегування показників податкової звітності позивача по контрагенту ТОВ «РИВС» (код ЄДРПОУ34914473) (т.2 а.с.39-48), а саме зменшено суми податкового кредиту.

Суд апеляційної інстанції погоджується з висновками суду першої інстанції щодо наявності у ДПІ повноважень збирати та зберігати податкову інформацію у відповідних інформаційних базах, але таке зберігання не повинно призводити до корегування показників податкової звітності, які самостійно задекларовані платником податків та узгоджені у встановленому законом порядку.

Так, з огляду на приписи п.71.1 ст.71, п.74.1, п.74.2 ст.74 ПК України, якими визначено поняття «податкова інформація» та порядок її зібрання, «Система автоматизованого співставлення податкових зобов'язань та податкового кредиту в розрізі контрагентів на рівні ДПА України" є інформаційною базою обробки та використання податкової інформації, а результати її опрацювання використовуються в своїй діяльності органами державної податкової служби.

Система автоматизованого співставлення податкових зобов'язань та податкового кредиту в розрізі контрагентів на рівні ДПА України є програмним продуктом, який було розроблено для реалізації Порядку взаємодії органів державної податкової служби при опрацюванні розшифровок податкових зобов'язань та податкового кредиту з податку на додану вартість у розрізі контрагентів, затвердженого наказом Державної податкової адміністрації України від 18.04.2008 № 266 (Наказ втратив чинність згідно з наказом Міністерства доходів і зборів України від 14 червня 2013 року № 165). Наказом №165 затверджені нові програмні продукти такі як: підсистеми інформаційної системи "Податковий блок" - "Реєстрація ПП", "Обробка податкової звітності та платежів", "Податковий аудит", "Аналітична система", "Облік платежів"; єдиний реєстр податкових накладних; АРМ "Митниця"; підсистема "Реєстрація та облік РРО та книг обліку розрахункових операцій АІС "Реєстри платників податків".

Суд апеляційної інстанції не погоджується з висновками суду першої інстанції про відсутність порушення прав позивача у спірних правовідносинах з огляду на те, що самостійна зміна відповідачем задекларованих показників у АІС "Система автоматизованого співставлення податкових зобов'язань та податкового кредиту в розрізі контрагентів на рівні ДПА України" порушує права та інтереси платника, оскільки декларуючи податкові зобов'язання та податковий кредит платник податків має право, щоб задекларовані ним показники відповідали показникам відображеним в електронній базі податкової звітності.

У відповідності до п.4.9, 5.1, 5.4 Методичних рекомендацій щодо приймання та комп'ютерної обробки податкової звітності платників податків в органах ДПС України, затверджених наказом ДПС України від 14.06.2012 р. №516, за відсутності зауважень до оформлення податкової звітності вона реєструється, а дані податкової звітності вносяться до електронної бази районного рівня. Обробка та занесення інформації до електронних баз виконується підрозділом приймання та обробки податкової звітності, у разі відсутності зазначеного підрозділу - підрозділами, на які покладено цю функцію. За відповідність інформації у базах податкової звітності даним податкових документів, наданих платником податків на паперових (електронних) носіях, несуть відповідальність підрозділи, що приймають податкову звітність.

Отже, із системного аналізу зазначених норм вбачається, що обов'язок платника податків щодо подання податкової декларації за звітний період кореспондується з обов'язком податкового органу щодо прийняття такої декларації та, у випадку відсутності зауважень до її оформлення, відображення показників декларації у відповідних базах податкової звітності. При цьому, до електронної бази податкової звітності органу ДПС посадовими особами податкового органу вносяться задекларовані показники податкового кредиту та податкових зобов'язань конкретного платника податків.

Таким чином, вирішуючи питання щодо наявності обставин, які свідчать про порушення прав позивача у спірних правовідносинах, колегія суддів виходить з того, що самостійна зміна відповідачем задекларованих показників у автоматизованій системі «Детальна інформація по платнику ПДВ щодо результатів автоматизованого співставлення податкових зобов’язань та податкового кредиту в розрізі контрагентів на рівні ДПА України» порушує права та інтереси позивача, оскільки фактичною є зміною показників декларації платника податків, здійсненою поза межами компетенції податкового органу з огляду на зміст ст..49 ПК України, якою визначено порядок подання декларацій до органів державної податкової служби.

Відповідно до ст..19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов’язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Порядок та спосіб реалізації результатів перевірок визначено Податковим кодексом України.

Так, відповідно до п.54.3 ст.54 ПК України, контролюючий орган зобов'язаний самостійно визначити суму грошових зобов'язань, зменшення (збільшення) суми бюджетного відшкодування та/або зменшення (збільшення) від'ємного значення об'єкта оподаткування податком на прибуток або від'ємного значення суми податку на додану вартість платника податків, передбачених цим Кодексом або іншим законодавством, якщо: дані перевірок результатів діяльності платника податків свідчать про заниження або завищення суми його податкових зобов'язань, суми бюджетного відшкодування та/або від'ємного значення об'єкта оподаткування податком на прибуток або від'ємного значення суми податку на додану вартість платника податків, заявлених у податкових (митних) деклараціях, уточнюючих розрахунках (пп.54.3.2 п.54.3 ст.54 ПК України).

При цьому, Податковим кодексом України не передбачено повноважень податкової служби щодо корегування показників податкових зобов’язань та податкового кредиту на підставі акту перевірки (зустрічної звірки), в якому відображені висновки про заниження (завищення) податкових зобов’язань та податкового кредиту.

Таким чином, колегія суддів дійшла висновку про те, що по-перше: є встановленим факт корегування показників податкової звітності позивача в аналітичній системі, по-друге: що такі дії вчинені ДПІ не на підставі та не у спосіб, що передбачені Податковим кодексом України.

Отже, встановлені обставини справи свідчать про обґрунтованість заявленого позову.

Під час розгляду справи у суді апеляційної інстанції від відповідача надійшло клопотання про закриття провадження у справі на підставі ст..157 КАС України. Клопотання обґрунтоване тим, що вказані спірні правовідносини між сторонами вирішенні судом в адміністративній справі №804/4586/13-а.

Вказане клопотання ДПІ є необґрунтованим з наступних підстав.

Відповідно до п.4 ч.1 ст.157 КАС України, суд закриває провадження у справі якщо є такі, що набрали законної сили, постанова чи ухвала суду з того самого спору і між тими самими сторонами.

Предметом спору в адміністративній справ №804/4586/13-а, за наслідками розгляду якої ухвалено рішення судом першої та апеляційної інстанції, є вимоги ПП «СІТЕН» про визнання протиправними дій відповідача по формуванню висновків в акті перевірки №794/226/36961750 від 21.02.2013 року щодо відсутності у позивача об’єктів оподаткування по операціям з придбання товарів (послуг) у підприємств-постачальників та по операціям з продажу товарів (послуг) підприємствам покупцям та визнання протиправними дій ДПІ по зменшенню об’єктів оподаткування податком на прибуток та податком на додану вартість по операціях, відображених в акті перевірки № 794/226/36961750 від 21.02.2013 року. Таким чином, предмет позову у справі №804/4586/13-а та у цій справі є різними, а тому твердження ДПІ про наявність судових рішень з того самого спору є безпідставним. Крім цього, як вбачається з ухвали Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 11.12.2013р., якою залишено без змін постанову Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 24.04.2013р. у справі №804/4586/13-а, суд встановив, що на час звернення позивача з позовом до суду та на час розгляду справи, були відсутні докази корегування показників звітності позивача. Але факт відсутності таких доказів на той час не свідчить, що такі докази не можуть бути наявними під час звернення позивачем з позовом у вересні 2013 року, який є предметом розгляду у цій справі.

Таким чином, суд апеляційної інстанції не вбачає підстав для задоволення клопотання ДПІ та закриття провадження у справі.

З огляду на викладені обставини справи, суд апеляційної інстанції дійшов висновку про те, що судом першої інстанції ухвалено рішення з порушенням норм матеріального права, при неповному з’ясуванні обставин справи, що призвело до неправильного вирішення справи і є підставою для скасування постанови суду та прийняття нової постанови про задоволення позову.

На підставі викладеного, керуючись п.3 ч.1 ст. 198, ст. 202, 205, 207 КАС України, суд,-

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну приватного підприємства «СІТЕН» - задовольнити.

Постанову Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 22 жовтня 2013 – скасувати та прийняти нову постанову про задоволення позову.

Визнати неправомірними дії ДПІ у Жовтневому районі м. Дніпропетровська ГУ Міндоходів у Дніпропетровській області по корегуванню показників звітності ПП «СІТЕН» з податку на додану вартість за квітень, травень, червень, серпень та вересень 2012 р., шляхом відображення в електронній базі даних “Деталізована інформація по платнику податку на додану вартість щодо результатів автоматичного співставлення податкових зобов'язань та податкового кредиту у розрізі контрагентів на рівні ДПА України” зменшення сум податкових зобов’язань та податкового кредиту з податку на додану вартість по контрагентах на підставі акту від 21.02.2013 р. за № 794/226/36961750;

Зобов'язати ДПІ у Жовтневому районі м. Дніпропетровська ГУ Міндоходів у Дніпропетровській області поновити в електронній базі даних “Деталізована інформація по платнику податку на додану вартість щодо результатів автоматичного співставлення податкових зобов'язань та податкового кредиту у розрізі контрагентів на рівні ДПА України” дані податкової звітності ПП «СІТЕН» за квітень, травень, червень, серпень та вересень 2012 р. шляхом виключення даних про зменшення податкових зобов’язань та податкового кредиту з податку на додану вартість по контрагентах, внесених на підставі акту перевірки від 21.02.2013 р. за №794/226/36961750.

Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з моменту її проголошення але може бути оскаржена до Вищого адміністративного суду України в порядку, передбаченому ст..212 КАС України.

(Повний текст постанови виготовлено 19.03.2014 р.)

Головуючий: Я.В. Семененко

Суддя: Н.А. Бишевська

Суддя: І.Ю. Добродняк