Ухвала суду № 37790898, 20.02.2014, Дніпропетровський апеляційний адміністративний суд

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

У Х В А Л А

і м е н е м У к р а ї н и

20 лютого 2014 рокусправа № 804/6714/13-а

Дніпропетровський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів: головуючого судді: Нагорної Л.М.

суддів: Юхименка О.В. Іванова С.М.

за участю секретаря судового засідання: Федосєєвої Ю.В.

представника позивача - ОСОБА_1 ( довіреність від 13.05.2013)

представника відповідача - Каніної С.С. ( довіреність від 30.08.2013)

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Дніпропетровську апеляційну скаргу Нікопольської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Дніпропетровській області

на постанову Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 12 червня 2013 року у справі № 804/6714/13-а за позовом Фізичної особи-підприємця ОСОБА_3 до Нікопольської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Дніпропетровській області, про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення, -

в с т а н о в и в :

У травні 2013 року Фізична особа-підприємець ОСОБА_3 (далі - Позивач) звернулась з адміністративним позовом до Нікопольської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Дніпропетровській області (далі - Відповідач), згідно з яким просила визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення №0000101720 від 03.12.2012 р. про збільшення суми грошового зобов'язання за платежем ПДВ на загальну суму 60086,44 грн.

Позовні вимоги обґрунтовано тим, що податковим органом невірно було визначено початковий термін підрахунку 12 місяців відповідно до вимог п.181.1. ст. 181 ПК України, оскільки реальний сукупний обсяг оподатковуваних операцій за 2011 рік не перевищив 300000 грн. До того ж, Відповідачем, всупереч вимогам ПК України, при визначенні сум податкових зобов'язань з ПДВ за жовтень 2012 року було перевірено не весь податковий період, а лише його частину. Зазначала, що оскільки вона не була зареєстрована як платник ПДВ, то не мала права подавати відповідні податкові декларації, у зв'язку з чим застосовані до неї штрафні санкції за не подання декларацій за березень-жовтень 2012 року є неправомірними. (а.с.3-6)

Постановою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 12 червня 2013 року позовні вимоги Фізичної особи-підприємця ОСОБА_3 задоволено. Визнано протиправним та скасовано податкове повідомлення-рішення Нікопольської ОДПІ від 03.12.2012 р. № 0000101720 про збільшення суми грошового зобов'язання за платежем ПДВ на загальну суму 60086,44 грн.

Постанова суду обґрунтована тим, що ФОП ОСОБА_3 не було допущено перевищення встановленої п. 181.1 ст. 181 ПК України загальної суми від здійснення своєї господарської діяльності, що підлягає оподаткуванню, адже Відповідачем при складані акту перевірки, на підставі якого було винесене оскаржуване податкове повідомлення-рішення, помилково не було відраховано із загальної суми доходу податок на додану вартість. (а.с.77-78)

Не погодившись з рішенням суду першої інстанції, Нікопольська ОДПІ подала на нього апеляційну скаргу, у якій просить постанову Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 12 червня 2013 року скасувати, та прийняти нову постанову, якою відмовити у задоволенні позовних вимог в повному обсязі.

Обґрунтовуючи вимоги апеляційної скарги, Відповідач посилався на те, що при проведенні перевірки ними було вірно встановлено, що загальна сума від здійснення операцій з постачання товарів протягом останніх 12 календарних місяців, тобто, за період з 01.02.2011 р. по 31.01.2012 р., сукупно перевищила 300 000 грн. без урахування ПДВ. Оскільки суд першої інстанції, в порушення норм процесуального права, розглянув справу без участі представника Нікопольської ОДПІ, яка не була належним чином повідомлена про розгляд справи, Відповідач був позбавлений можливості надати первинні документи на підтвердження вищенаведених фактів. (а.с.84-87)

ФОП ОСОБА_3 подала заперечення на апеляційну скаргу, просила врахувати, що при проведенні Відповідачем перевірки не враховано приписів розділів п'ятого та двадцятого Податкового кодексу України, відповідно до якого до оподатковуваних операцій з постачання товарів належать операції, що підлягають оподаткуванню за основною ставкою ПДВ, нульовою ставкою ПДВ, звільнені та тимчасово звільнені від оподаткування ПДВ . Таких відомостей акт перевірки не містить та інших належних доказів, які б свідчили про дотримання Відповідачем приписів п.181.1 ст. 181 ПК України при обрахуванні загальної суми від здійснення операцій з постачання товарів/послуг, що підлягають оподаткуванню - не надано.

У судовому засіданні апеляційної інстанції представник Відповідача - Нікопольської ОДПІ, вимоги апеляційної скарги підтримав та просив її задовольнити із підстав, у ній зазначених.

Представник Позивача проти задоволення апеляційної скарги заперечував, посилаючись на відповідність судового рішення приписам законодавчих норм, що регулюють спірні правовідносини.

Перевіривши матеріали справи, законність та обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, виходячи із наступного.

Судом встановлено та матеріалами справи підтверджено, що ОСОБА_3 зареєстрована як фізична особа-підприємець з 15.07.2002 р. Виконавчим комітетом Орджонікідзевської міської ради Дніпропетровської області та взята на облік у Орджонікідзевській ОДПІ. (а.с.9,10)

Уповноваженими представниками Нікопольської ОДПІ проведено документальну позапланову виїзну перевірку дотримання вимог податкового та іншого законодавства ФОП ОСОБА_3 за період діяльності з 01.02.2011 р. по 12.10.2012 р., за результатами якої складено акт від 15.11.2012 №2072/172.2310417949. (а.с.13-18)

Перевіркою встановлені порушення:

- п. 181.1.ст. 181, 183.2 ст. 183, п.202.1 ст.202, п.203.1 ст.203 Податкового кодексу України - неподання податкових декларацій з податку на додану вартість за: березень 2012р. (період з 11.02.2012р. по 31.03.2012р.); квітень 2012р.; травень 2012р.; червень 2012р.; липень 2012р.: серпень 2012р.; вересень 2012р.; жовтень 2012р.

- п. 187.1 ст.187 Податкового кодексу України, в результаті чого підлягає донарахуванню податок на додану вартість на загальну суму 46981,15 грн., в тому числі:

за березень 2012р. (період з 11.02.2012р. по 31.03.2012р.) на 9191,98 грн.;

за квітень 2012р на 5788,80 грн.,

за травень 2012р на 6023,13 грн.,

за червень 2012р. на 5949,57 грн.,

за липень 2012р. на 6340,67 грн.,

за серпень 2012р на 6323,41 грн.,

за вересень 2012р. на 6620,96 грн.,

за жовтень 2012р на 742,63 грн.

За позицією податкового органу: у перевіряємий період ФОП ОСОБА_3 здійснювала господарську діяльність на загальній системі оподаткування, розрахункові операції проводила з використанням реєстратора розрахункових операцій та книг обліку розрахункових операцій. Відповідно до звітів реєстратора розрахункових операцій та книг обліку розрахункових операцій за період з 01 лютого 2011 року по 31 січня 2012 року обсяг продажу ФОП ОСОБА_3 склав 307835,21 грн. Однак Позивач, в порушення п.181.1 ст.181 ПК України, не зареєструвалася в обов'язковому порядку платником ПДВ з моменту досягнення нею 300000 грн. суми оподатковуваних операцій та не подавала податкові декларації з ПДВ, починаючи з лютого 2012 року. (а.с.15 зворот)

За результатами перевірки Нікопольською ОДПІ винесено податкове повідомлення-рішення від 03.12.2012 р. №0000101720, яким ФОП ОСОБА_3 збільшено суму грошового зобов'язання з ПДВ на загальну суму 60086,44 грн. (основний платіж - 46981,15 грн. та штрафна санкція - 13105,29 грн.). (а.с.19).

Позивач, не погодившись з висновками акту перевірки та винесеним податковим пвідомленням-рішенням, оскаржила їх до ДПС у Дніпропетровській області та Міністерства доходів та зборів України, рішеннями яких від 07.03.2013 р. № 1065/10/10-25 та від 09.04.2013 р. № 160/Л/99-99/10-15 відповідно скаргу платника податків було залишено без задоволення, а податкове повідомлення-рішення №0000101720 від 03.12.2012 року - без змін. (а.с.25-26,29)

Скасування указаного повідомлення - рішення і є предметом даного спору.

Задовольняючи позовні вимоги ФОП ОСОБА_3, суд першої інстанції виходив з того, що Позивачем не було допущено перевищення встановленої п. 181.1 ст. 181 ПК України загальної суми від здійснення своєї господарської діяльності, що підлягає оподаткуванню, адже Відповідачем при складані акту перевірки, на підставі якого було винесене оскаржуване податкове повідомлення-рішення, помилково не було відраховано із загальної суми доходу податок на додану вартість.

Колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про наявність підстав для задоволення вимог Позивача, виходячи з наступного.

Згідно з частиною 2 статті 19 Конституції України встановлено, що органи державної влади та місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Згідно із п. 181.1. ст. 181 ПК України у разі якщо загальна сума від здійснення операцій з постачання товарів/послуг, що підлягають оподаткуванню згідно з цим розділом, у тому числі з використанням локальної або глобальної комп'ютерної мережі, нарахована (сплачена) такій особі протягом останніх 12 календарних місяців, сукупно перевищує 300000 гривень (без урахування податку на додану вартість), така особа зобов'язана зареєструватися як платник податку в органі державної податкової служби за своїм місцезнаходженням (місцем проживання) з дотриманням вимог, передбачених статтею 183 цього Кодексу, крім особи, яка є платником єдиного податку.

Відповідно до п.183.2. ст. 181 ПК України у разі обов'язкової реєстрації особи як платника податку реєстраційна заява подається до контролюючого органу не пізніше 10 числа календарного місяця, що настає за місяцем, в якому вперше досягнуто обсягу оподатковуваних операцій, визначеного у статті 181 цього Кодексу.

За позицією податкового органу та відповідно до висновків акту перевірки, який став підставою для прийняття оскаржуваного податкового повідомлення-рішення, за 12 календарних місяців, а саме - з 01.02.2011р. по 31.01.2012р., загальна сума від здійснення операцій з поставки товарів сукупно перевищила 300000 грн. 00 коп. (без урахування ПДВ), що складає 307835.21грн., а відтак, Позивач до 10.02.2012 року зобов'язаний був надати до органу державної податкової служби заяву про реєстрацію як платника податку на додану вартість. (а.с.15,16).

На підтвердження своєї позиції податковий орган на підставі даних книг КОРО, фіскальних звітних чеків, звітів про використання РРО склав відповідну таблицю щодо сум, отриманих Позивачем від здійснення операцій з постачання товарі протягом останніх 12 календарних місяців за період з 01.02.2011 по 31.01.2012. (а.с.15 зворот).

В той же час, як слідує із зазначеної таблиці, до загальної суми доходу Позивача за визначений податковим органом 12-місячний період (з 01.02.2011р. по 31.01.2012р., коли за позицією податкового органу сукупний дохід Позивача перевищив 300000.00 грн.) включена і сума у 33402.1 грн., отримана Позивачем 15.03.2012 року. (307835.21 - 33402.1 =274433.11 грн.)

Крім того, як свідчить зміст акту перевірки, податкова служба, виходячи з підстав визначення спірних податкових зобов'язань, безпідставно ототожнює поняття «виручка», якою згідно до Указу Президента України «Про спрощену систему оподаткування, обліку та звітності суб'єктів малого підприємництва» від 3 липня 1998 року N 727/98, є сума, фактично отримана суб'єктом підприємницької діяльності на розрахунковий рахунок або (та) в касу за здійснення операцій з продажу продукції (товарів, робіт, послуг), з поняттям «операції з постачання товарів/послуг, що підлягають оподаткуванню(без урахування податку на додану вартість)» в розумінні приписів п. 181.1.ст. 181 ПК України.

В той же час, звіт про використання РРО сам по собі не є безумовним свідченням надходження коштів саме від операцій з постачання товарів.

При цьому перевіряючим слід було б дослідити інші суттєві показники діяльності Позивача, як то книги обліку доходів і витрат, річний звіт малого підприємця та інше..

Таким чином, Акт перевірки, який став підставою для прийняття спірного податкового повідомлення-рішення, не містить у собі достовірних відомостей про те, що Позивачем протягом останніх дванадцяти календарних місяців перевищено 300 000,00 гривень - граничну суму від здійснення операцій з постачання товарів/послуг, що підлягають оподаткуванню(без урахування податку на додану вартість), як це визначено приписами п. 181.1. ст. 181 ПК України.

За таких обставин суд першої інстанції дійшов вірного висновку щодо недоведеності податковим органом правомірності та обґрунтованості прийнятого ними податкового повідомлення-рішення.

У межах доводів апеляційної скарги підстави для скасування чи зміни судового рішення відсутні.

Керуючись п.1 ч.1 ст. 198 , ст. 200, 205, 206 КАС України, суд,-

у х в а л и в :

Апеляційну скаргу Нікопольської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Дніпропетровській області - залишити без задоволення.

Постанову Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 12 червня 2013 року у справі № 804/6714/13-а - залишити без змін.

Ухвала Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду набирає законної сили з моменту її проголошення, та може бути оскаржена до Вищого адміністративного суду України протягом двадцяти днів з дня її складення у повному обсязі.

Повний текст ухвали складено 03 березня 2014 року.

Головуючий: Л.М. Нагорна

Суддя: О.В. Юхименко

Суддя: С.М. Іванов