Ухвала суду № 37790828, 11.02.2014, Дніпропетровський апеляційний адміністративний суд

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

У Х В А Л А

і м е н е м У к р а ї н и

11 лютого 2014 року

справа № 2а-0870/3471/11

Дніпропетровський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів: головуючого судді: Чепурнова Д.В.

суддів: Поплавського В.Ю. Сафронової С.В.

за участю секретаря судового засідання: Манцова Д.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Дніпропетровську апеляційну скаргу Запорізького колективного будівельного управління «Машбуд»

на постанову Запорізького окружного адміністративного суду від 07 червня 2011 року у справі за адміністративним позовом Запорізького колективного будівельного управління «Машбуд» до Державної податкової інспекції у Жовтневому районі м. Запоріжжя Головного управління Міндоходів у Запорізькій області про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення -

ВСТАНОВИВ:

ЗКБУ «Машбуд» звернулося до суду з вищевказаним позовом в якому просило скасувати податкове повідомлення-рішення №0006072301/0 від 12.11.2010.

В обґрунтування позову посилається на безпідставність винесення податкового повідомлення-рішення оскільки підприємству не може бути нарахована плата за землю враховуючи, що належне йому нерухоме майно що розташоване за адресою м. Запоріжжя вул. Крива Бухта, 89-а було продано ще у 2002 році. В зв'язку із відчуженням ним нерухомого майна, розташованого на орендованій земельній ділянці, право оренди зазначеної земельної ділянки теж припинено.

Постановою Запорізького окружного адміністративного суду від 07 червня 2011 року у задоволені позовних вимог було відмовлено.

Не погодившись з прийнятим рішенням, ЗКБУ «Машбуд» подало апеляційну скаргу, в якій, посилаючись на порушення судом норм матеріального та процесуального права, просив постанову суду скасувати та прийняти нове рішення яким задовольнити позовні вимоги.

В письмових запереченнях на апеляційну скаргу ДПІ у Жовтневому районі м. Запоріжжя Головного управління Міндоходів у Запорізькій області просиь відмовити у її задовлооенні та залишити без змін постанову суду першої інстанції.

В судове засідання апеляційної інстанції сторони не з’явились, про час та місце слухання справи повідомлялися належним чином, а тому відповідно до ст. 41 КАС України фіксування судового засідання не здійснюється.

Перевіривши матеріали справи, законність і обґрунтованість постанови суду в межах доводів апеляційної скарги і заявлених позовних вимог, колегія суддів приходить до висновку, що апеляційна скарга задоволенню не підлягає виходячи з наступного.

Судом першої інстанції встановлено та матеріалами справи підтверджено, податковим органом, була проведена позапланова виїзна документальна перевірка ЗКБУ «Машбуд» з питань правильності обчислення, повноти і своєчасності сплати до бюджету орендної плати за земельні ділянки державної або комунальної власності за період з 01.01.2006 по 29.08.2007, за результатами якої був складений акт перевірки №181/23-1/05513796 від 02.11.2010, яким встановлено, що в порушення ст.13, ст.14, ст.15, ст. 17 Закону України «Про плату за землю» від 03.07.1992 N 2535-ХІІ (із змінами та доповненнями), ЗКБУ «Машбуд» орендна плата за земельні ділянки державної або комунальної власності не нараховувалась, податкові декларації з орендної плати за земельні ділянки державної і комунальної власності не надавались, до місцевого бюджету орендна плата за землю не сплачувалась відносно земельної ділянки, яка розташована за адресою: м. Запоріжжя, вул. Крива Бухта, 89-а, внаслідок чого підприємством було занижено суму орендної плати за земельні ділянки державної або комунальної власності за період 01.01.2006 по 29.07.2007 у сумі 17505 грн.37 коп., а саме по періодам: 2006 рік – 10537 грн. 21 коп.; 2007 рік – 6968 грн. 16 коп.

Зазначений висновок було зроблено з підстав того, що 11.09.2002 між Запорізькою міською радою та позивачем був укладений договір оренди земельної ділянки №1726 на передачу в оренду земельної ділянки, згідно умов якого ЗКБУ «Машбуд» прийняло в оренду земельну ділянку, загальною площею 0,6683 га., яка розташована за адресою: м. Запоріжжя, вул. Крива Бухта, 89-а, з цільовим призначенням «для розташування бази».

Зазначений договір 04.10.2002 зареєстровано в Книзі записів державної реєстрації договорів оренди землі.

Відповідно до пункту 3 рішення Запорізької міської ради від 29.08.2007 №77/112 ЗКБУ «Машбуд» припинено право оренди земельної ділянки, яка знаходиться за адресою м. Запоріжжя, в районі Кривої Бухти, загальною площею 0,6683 га. наданого раніше відповідно до рішення Виконавчого комітету Запорізької міської ради від 25.07.2002 №232/119 (договір оренди від 04.10.2002 №1726).

Пунктом 8 рішення Запорізької міської ради від 29.08.2007 №77/112 встановлено, що рішення Виконавчого комітету Запорізької міської ради від 25.07.2002 №232/119 втратило чинність, а договір оренди з позивачем розірвано.

На підставі зазначеного акту перевірки, ДПІ у Жовтневому районі було прийнято податкове повідомлення - рішення від 12.11.2010 №0006072301/0, яким позивачу визначені податкові зобов’язання з орендної плати за землю державної і комунальної власності на суму 26 428 грн. 06 коп., (в тому числі основний платіж у сумі 17505 грн. 37 коп. та штрафні (фінансові) санкції у сумі 8922 грн. 69 коп.).

За результатами адміністративного оскарження вказане податкове повідомлення-рішення було залишено без змін.

Відповідно до ч. 1 ст. 120 Земельного кодексу України, у разі набуття права власності на жилий будинок, будівлю або споруду, що перебувають у власності, користуванні іншої особи, припиняється право власності, право користування земельною ділянкою, на якій розташовані ці об'єкти.

Згідно з ч. 1 ст. 123 Земельного кодексу України, надання земельних ділянок державної або комунальної власності у користування здійснюється на підставі рішень органів виконавчої влади або органів місцевого самоврядування.

Відповідно до ч.1 статті 125 Земельного кодексу України, право власності на земельну ділянку, а також право постійного користування та право оренди земельної ділянки виникають з моменту державної реєстрації цих прав.

Статтею 2 Закону України «Про плату за землю» передбачено, що використання землі в Україні є платним. Плата за землю справляється у вигляді земельного податку або орендної плати, що визначається залежно від грошової оцінки землі. Власники земельних ділянок, земельних часток (паїв) та землекористувачі, крім орендарів та інвесторів - учасників угоди про розподіл продукції, сплачують земельний податок.

Статтею 5 Закону України «Про плату за землю» вказано, що об'єктом плати за землю є земельна ділянка, а також земельна частка (пай), яка перебуває у власності або користуванні, у тому числі на умовах оренди. Суб'єктом плати за землю (платником) є власник земельної ділянки, земельної частки (паю) і землекористувач, у тому числі орендар.

Власники землі та землекористувачі сплачують земельний податок, а також орендну плату за земельні ділянки державної та комунальної власності з дня виникнення права власності або права користування земельною ділянкою, що встановлено статтею 15 Закону України «Про плату за землю».

Відповідно до ст. 13 Закону України «Про плату за землю», підставою для нарахування земельного податку є дані державного земельного кадастру, а орендної плати за земельну ділянку, яка перебуває у державній або комунальній власності, - договір оренди такої земельної ділянки.

Відповідно до ч. 1, 2 ст. 14 Закону України «Про плату за землю», платники земельного податку, а також орендної плати за земельні ділянки державної або комунальної власності (крім громадян) самостійно обчислюють суму земельного податку та орендної плати щороку за станом на 1 січня і до 1 лютого поточного року подають відповідному органу державної податкової служби за місцезнаходженням земельної ділянки податкову декларацію на поточний рік за формою, встановленою центральним податковим органом, з розбивкою річної суми рівними частками за місяцями. Подання такої декларації звільняє від обов'язку подання щомісячних декларацій.

Платник податків має право подавати щомісячно нову звітну податкову декларацію, що не звільняє його від обов'язку подання податкової декларації до 1 лютого поточного року, у тому числі і за нововідведені земельні ділянки, що не звільняє від обов'язку подання податкової декларації протягом місяця з дня виникнення права на нововідведену земельну ділянку, протягом 20 календарних днів місяця наступного за звітним.

Відповідно до ст. 15 Закону України «Про плату за землю», власники землі та землекористувачі сплачують земельний податок, а також орендну плату за земельні ділянки державної та комунальної власності з дня виникнення права власності або права користування земельною ділянкою.

У разі припинення права власності або права користування земельною ділянкою податок, а також орендна плата за земельні ділянки державної та комунальної власності сплачується за фактичний період перебування землі у власності або користуванні у поточному році.

Статтею 17 Закону України «Про плату за землю», визначено, що податкове зобов'язання по земельному податку, а також по орендній платі за землі державної та комунальної власності, визначене у податковій декларації на поточний рік, сплачується рівними частками власниками та землекористувачами земельних ділянок за місцезнаходженням земельної ділянки за базовий податковий (звітний) період, який дорівнює календарному місяцю, щомісячно протягом 30 календарних днів, наступних за останнім календарним днем звітного (податкового) місяця.

Відповідно до ст. 21 Закону України «Про оренду землі», орендна плата за землю – це платіж, який орендар вносить орендодавцеві за користування земельною ділянкою. Розмір, форма і строки внесення орендної плати за землю встановлюються за згодою сторін у договорі оренди (крім строків внесення орендної плати за земельні ділянки державної та комунальної власності, які встановлюються відповідно до Закону України «Про плату за землю»).

Виходячи з зазначеного вірним є висновок суду першої інстанції, що згідно договору оренди від 11.09.2002 №1726, який був укладений між Запорізькою міською радою і позивачем на передачу в оренду земельної ділянки, загальною площею 0,6683 га., яка розташована за адресою: м. Запоріжжя, вул. Крива Бухта, 89-а, з цільовим призначенням «для розташування бази», вказана земельна ділянка була прийнята в оренду ЗКБУ «Машбуд» з 04 жовтня 2002 року, а тому зазначений договір оренди відповідно до ст. 13 Закону України «Про плату за землю» є підставою для нарахування орендної плати за земельну ділянку державної або комунальної власності, оскільки земельна ділянка перебувала в оренді у ЗКБУ «Машбуд» до 29.08.2007.

Посилання апелянта на положення ст.120 Земельного кодексу України, ст. 15 Закону України «Про плату за землю», а також на те, що змінився власник нерухомого майна за адресою, за якою знаходиться орендована позивачем земельна ділянка, то відповідно у позивача відсутній обов'язок сплати орендної плати за земельну ділянку не береться до уваги, оскільки договір оренди земельної ділянки, укладений між позивачем і міською радою, на момент нарахування орендної плати був чинними, а зобов'язання зі сплати орендної плати за землю випливає саме з вказаного договору оренди.

Колегія суддів апеляційного суду вважає, що в межах апеляційної скарги порушень судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права при вирішенні цієї справи не допущено. Правова оцінка обставин у справі дана вірно, а тому апеляційну скаргу слід відхилити, а оскаржене судове рішення залишити без змін.

Керуючись п.1 ч.1 ст. 198, ст.ст. 200, 205, 206 КАС України, суд, -

УХВАЛИВ:

Апеляційну скаргу Запорізького колективного будівельного управління «Машбуд» - залишити без задоволення.

Постанову Запорізького окружного адміністративного суду від 07 червня 2011 року – залишити без змін.

Ухвала Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду набирає законної сили з моменту її проголошення та може бути оскаржена в касаційному порядку до Вищого адміністративного суду України протягом двадцяти днів з дня набрання законної сили.

Головуючий: Д.В. Чепурнов

Суддя: В.Ю. Поплавський

Суддя: С.В. Сафронова