Ухвала суду № 37790776, 18.02.2014, Дніпропетровський апеляційний адміністративний суд

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

У Х В А Л А

і м е н е м У к р а ї н и

18 лютого 2014 року

справа № 804/3672/13-а

Дніпропетровський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів: головуючого судді: Чепурнова Д.В.

суддів: Поплавського В.Ю. Сафронової С.В.

за участю секретаря судового засідання: Смолки М.С.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Дніпропетровську апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Веесві-Машинобудівний завод»

на ухвалу Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 13 червня 2013 року у справі за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Веесві-Машинобудівний завод» до Лівобережної міжрайонної державної податкової інспекції у м. Дніпропетровську про визнання дій неправомірними, -

ВСТАНОВИЛА :

Ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 13 червня 2013 року позовна заява Товариства з обмеженою відповідальністю «Веесві-Машинобудівний завод» була залишена без розгляду в зв’язку з повторною неявкою позивача у судове засідання.

Не погодившись з ухвалою суду першої інстанції, Товариства з обмеженою відповідальністю «Веесві-Машинобудівний завод» подало на неї апеляційну скаргу, в якій просило скасувати вказану ухвалу та направити справу для продовження розгляду по суті до Дніпропетровського окружного адміністративного суду. В обґрунтування апеляційної скарги посилається на те, що оскаржувана ухвала постановлена з порушенням норм процесуального права, оскільки фактично відсутня повторність неявки позивача у судове засідання.

В судове засідання апеляційної інстанції сторони не з’явились, про час та місце слухання справи повідомлялися належним чином, а тому відповідно до ст. 41 КАС України фіксування судового засідання не здійснюється.

Перевіривши матеріали справи, законність і обґрунтованість ухвали суду в межах доводів апеляційної скарги і заявлених позовних вимог, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню, виходячи з наступного.

Відповідно до ст. 128 КАС України у разі повторного неприбуття позивача, належним чином повідомленого про дату, час і місце судового розгляду, без поважних причин або без повідомлення ним про причини неприбуття, якщо від нього не надійшло заяви про розгляд справи за його відсутністю, суд залишає позовну заяву без розгляду.

Залишаючи позовну заяву без розгляду суд першої інстанції виходив з того, що в судові засідання, призначені на 16.04.2013 року та 13.06.2013 року позивач не з’явився, не повідомив про причини неприбуття. Про дату, час і місце судового розгляду позивач був повідомлений належним чином, що підтверджується поштовим повідомленням про отримання повістки (т.1 а.с.188) та розпискою (т.3 а.с.80).

Оцінюючи зазначену правову позицію, колегія суддів не погоджується з зазначеним судовим рішенням виходячи з наступного.

Як вбачається з матеріалів справи, позивача не було на 1-му та 7-му із «семи» судових засідань.

Зі змісту п. 4 ст. 155 КАС України випливає, що необхідною умовою для залишення позовної заяви без розгляду є повторність неприбуття позивача, належним чином повідомленого про дату, час та місце судового розгляду, без поважних причин або без повідомлення ним про причини неприбуття та без його заяви про розгляд справи за його відсутності.

У даному випадку, під повторністю неприбуття в судове засідання позивача необхідно розуміти саме послідовність в судове позивача чи його представника двічі чи більше разів, поспіль. При чому, коли після першого неприбуття в судове засідання проводились судові засідання за участю позивача, що мало місце у даному випадку, то чергове неприбуття в судове засідання позивача, після зазначених засідань, не можна вважати повторним.

Виходячи з вищезазначеного, неявка позивача в судове засідання 13.06.2013 року не може вважатися повторною неявкою в розумінні п.4 ч.1 ст.155 КАС України.

Таким чином колегія суддів вважає, що суд першої інстанції при винесенні оскаржуваної ухвали наведеного не врахував, що призвело до неправильного вирішення питання.

З урахуванням вищенаведеного, колегія суддів вважає, що аналіз матеріалів справи та вказаної норми свідчить про те, що суд першої інстанції поспішно застосував п.4 ч. 1 ст. 155 КАС України до спірних правовідносин та залишив позовну заяву без розгляду.

Відповідно до ст. 159 КАС України судове рішення повинно бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з’ясованих обставин у адміністративній справі, підтверджених такими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

Згідно з п.1 ч.1 ст.199 ст.204 КАС України, суд апеляційної інстанції скасовує ухвалу суду першої інстанції, яка перешкоджає подальшому провадженню у справі, і направляє справу для продовження розгляду до суду першої інстанції, якщо суд першої інстанції допустив порушення норм матеріального чи процесуального права та мало місце неповне з’ясування обставин справи, що призвело до неправильного вирішення питання.

Керуючись п. 1 ч. 1 ст. 199, ст.ст. 200, 205, 206 КАС України, суд, -

УХВАЛИВ :

Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Веесві-Машинобудівний завод» - задовольнити

Ухвалу Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 13 червня 2013 року скасувати, справу направити до суду першої інстанції для продовження розгляду.

Ухвала Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду оскарженню не підлягає, оскільки не перешкоджає подальшому провадженню по справі.

Головуючий: Д.В. Чепурнов

Суддя: В.Ю. Поплавський

Суддя: С.В. Сафронова