Рішення № 37786692, 19.03.2014, Господарський суд Львівської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛЬВІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

19.03.2014 р. Справа № 914/486/14

Господарський суд Львівської області у складі судді Петрашко М.М. розглянувши у відкритому судовому засіданні матеріали справи

за позовом Черкаського прокурора з нагляду за додержанням законів у воєнній сфері в інтересах держави - органу уповноваженого державою здійснювати відповідні функції у спірних правовідносинах Міністерства оборони України в особі Державного підприємства "Черкаське військове лісництво", м.Сміла Черкаської області

до відповідача Сколівського військогового лісгоспу Державного підприємства "Івано-Франківський військовий ліспромкомбінат", м.Сколе Львівської області

про стягнення 25 000,00 грн.

За участю представників сторін:

від прокуратури Пандяк М.І. - прокурор з нагляду за додержанням законів у воєнній сфері (посвідчення НОМЕР_1);

від позивача не з'явився;

від відповідача не з'явився.

Права та обов'язки сторін передбачені ст.ст. 20, 22 ГПК України роз'яснено, заяви про відвід судді не поступали, клопотання про технічну фіксацію судового процесу не надходили. В судовому засіданні оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Суть спору: Позов заявлено Черкаським прокурором з нагляду за додержанням законів у воєнній сфері в інтересах держави - органу уповноваженого державою здійснювати відповідні функції у спірних правовідносинах Міністерства оборони України в особі Державного підприємства "Черкаське військове лісництво" до відповідача Сколівського військогового лісгоспу Державного підприємства "Івано-Франківський військовий ліспромкомбінат" про стягнення 25 000,00 грн.

Ухвалою суду від 14.02.2014р. прийнято позовну заяву до розгляду, порушено провадження у справі та призначено її до судового розгляду на 05.03.2014р. Ухвалою суду від 05.03.2014р. розгляд справи відкладено на 19.03.2014р. з підстав викладених в даній ухвалі суду.

Представник прокуратури подав клопотання (від 18.03.2014р. вх.№11580/14) про долучення до матеріалів справи витягу з ЄДРПОУ на Сколівський військоговий лісгосп Державного підприємства "Івано-Франківський військовий ліспромкомбінат". Представник прокуратури позовні вимоги підтримав повністю, просив позов задоволити повністю, з підстав викладених у позовній заяві.

Позивач явку повноважного представника в судове засідання не забезпечив, надіслав на адресу суду лист (від 18.03.2014р. вх.№11620/14) в якому Державне підприємство "Черкаське військове лісництво" позовні вимоги підтримує повністю. Крім того, позивач у вказаному листі просить суд розглядати справу без участі преставника Державного підприємства "Черкаське військове лісництво".

Відповідач явку повноважного представника в судове засідання не забезпечив, вимог ухвал суду не виконав, причин неявки представника та невиконання вимог ухвал суду не повідомив, хоча належним чином був повідомлений про дату, час та місце розгляду справи про що свідчить повідомлення про вручення рекомендованого поштового відправлення №82600 0057411 3 від 07.03.2014р. - вручено 11.03.2014р. Станом на 19.03.2014р. від відповідача відзив, клопотання, заяви, докази витребувані судом на адресу суду не надходили.

Дослідивши матеріали справи, оцінивши зібрані докази, суд вважає за можливе розглянути справу відповідно до ст. 75 ГПК України при відсутності представника відповідача за наявними у ній матеріалами яких достатньо для вирішення спору по суті.

Розглянувши матеріали справи, оцінивши зібрані докази, заслухавши пояснення представника прокуратури, суд,-

встановив:

29.08.2012р. між Державним підприємством "Черкаське військове лісництво" (надалі - позикодавець) та Сколівським військоговим лісгоспом Державного підприємства "Івано-Франківський військовий ліспромкомбінат" (надалі - позичальник) укладено договір про поворотну фінансову допомогу №141/90, відповідно до умов якого позикодавець надає позичальнику поворотну фінансову допомогу в сумі 25 000,00 грн. для виплати заробітної плати працівникам Сколівського військового лісгоспу, а позичальник зобов'язується повернути зазначену суму в обумовлений договором термін без сплати відсотків за фактичний строк користування поворотною фінансовою допомогою.

Відповідно до п.1.2. договору позикодавець зобов'язується надати визначену цим договором фінансову допомогу до 01.09.2012р.

Згідно із п.1.3. договору фінансова допомога надається у безготівковому порядку шляхом переведення відповідних коштів на поточний рахунок позичальника.

Пунктом 2.1. договору передбачено, що повернення зазначеної в цьому договорі суми повинно бути здійснено не пізніше 18.11.2012р.

Як зазначено у позовній заяві, позивач відповідно до п.1.1. договору надав відповідачу поворотну фінансову допомогу в розмірі 25 000,00 грн., однак відповідач не повернув вказану суму в строк передбачений п.2.1.

Як стверджують представники прокуратури та позивача станом на дату подання позовної заяви до господарського суду поворотна фінансова допомога в розмірі 25 000,00 грн. позивачу не повернута.

Отже прокурор в інтересах державі в особі позивача звернувся до господарського суду Львівської області та просить стягнути з відповідача на користь позивача заборгованість 25 000,00 грн.

Дослідивши матеріали справи, оцінивши зібрані докази, заслухавши представника прокуратури, суд дійшов висновку, що позов слід задоволити повністю з наступних підстав.

Згідно ст.11 Цивільного кодексу України, однією з підстав виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема є договори та інші правочини. Згідно ст.174 Господарського кодексу України однією з підстав виникнення господарського зобов'язання є господарський договір та інші угоди, передбачені законом, а також угоди не передбачені законом, але такі, які йому не суперечать.

Положеннями ст.ст.627, 628, 629 ЦК України визначено, що відповідно до ст.6 цього Кодексу сторони є вільні в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості. Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства. Договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Відповідно до ст.1046 ЦК України за договором позики одна сторона (позикодавець) передає у власність другій стороні (позичальникові) грошові кошти або інші речі, визначені родовими ознаками, а позичальник зобов'язується повернути позикодавцеві таку ж суму грошових коштів (суму позики) або таку ж кількість речей того ж роду та такої ж якості. Договір позики є укладеним з моменту передання грошей або інших речей, визначених родовими ознаками.

Факт виконання позивачем своїх зобов'язань за договором поворотної фінансової допомоги №141/90 від 29.08.2012р. підтверджується платіжним дорученням №654 від 30.08.2012р. на суму 10 000,00 грн., та платіжним дорученням №662 від 03.09.2012р. на суму 15 000,00 грн. Отже, як вбачається із матеріалів справи позивач надав відповідачу поворотну фінансову допомогу в розмірі 25 000,00 грн.

Відповідно до ст.1049 ЦК України позичальник зобов'язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором. Позика вважається повернутою в момент передання позикодавцеві речей, визначених родовими ознаками, або зарахування грошової суми, що позичалася, на його банківський рахунок.

Згідно ст.530 ЦК України якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Пунктом 2.1. договору передбачено, що повернення зазначеної в цьому договорі суми повинно бути здійснено не пізніше 18.11.2012р.

Однак, в порушення умов договору відповідач не повернув позивачу грошові кошти в розмірі 25 000,00 грн. в строк не пізніше 18.11.2012р., в матеріалах справи відсутні докази повернення вказаної суми позивачу. Відповідач відзив на позовну заяву не подав.

У відповідності із ст.193 ГК України зобов'язання повинні виконуватися належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. Аналогічно відповідно до ст.526 ЦК України зобов'язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог цього кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Статтею 525 ЦК України передбачено, що одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Згідно ст.610 ЦК України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Враховуючи вищенаведені норми Цивільного кодексу України та Господарського кодексу України, суд дійшов висновку про те, що позовна вимога Черкаського прокурора з нагляду за додержанням законів у воєнній сфері в інтересах держави - органу уповноваженого державою здійснювати відповідні функції у спірних правовідносинах Міністерства оборони України в особі Державного підприємства "Черкаське військове лісництво" до відповідача Сколівського військогового лісгоспу Державного підприємства "Івано-Франківський військовий ліспромкомбінат" про стягнення 25 000,00 грн. є обґрунтованою, підтверджена матеріалами справи, не спростована відповідачем та підлягає задоволенню.

В порядку ст. 43 ГПК України судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності. Сторони та інші особи, які беруть участь у справі, обґрунтовують свої вимоги і заперечення поданими суду доказами.

Згідно ст.32 ГПК України доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у встановленому законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.

В порядку ст. 33 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог та заперечень.

Відповідно до абзацу 2 ст. 34 ГПК України обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Згідно ст.43 ГПК України, господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом. Ніякі докази не мають для господарського суду заздалегідь встановленої сили.

З огляду на вищенаведені норми процесуального закону та як вбачається з матеріалів справи, відповідачем не спростовано доводів позовної заяви, не надано суду належних та допустимих доказів про наявність інших обставин ніж ті, що досліджені в ході судових засідань.

Оскільки позов підлягає задоволенню повністю, то сплату судового збору у відповідності до ст.49 ГПК України слід покласти на відповідача.

Керуючись ст.ст. 43, 33, 34, 43, 44, 49, 75, 82-85, 115, 116 ГПК України, суд -

ВИРІШИВ:

1. Позов задоволити повністю.

2. Стягнути з Сколівського військогового лісгоспу Державного підприємства "Івано-Франківський військовий ліспромкомбінат" (82600, Львівська область, Сколівський район, м.Сколе, вул.Героїв Макіївки, 28, код ЄДРПОУ 24981630) на користь Державного підприємства "Черкаське військове лісництво" (20700, Черкаська область, м.Сміла, а/с 51, код ЄДРПОУ 07676212) заборгованість в розмірі 25 000,00 грн.

3. Стягнути з Сколівського військогового лісгоспу Державного підприємства "Івано-Франківський військовий ліспромкомбінат" (82600, Львівська область, м.Сколе, вул.Героїв Макіївки, 28, код ЄДРПОУ 24981630) в дохід державного бюджету України 1 827,00 грн.

4. Накази видати згідно вимог ст.116 ГПК України, після набрання рішенням суду законної сили.

5. Рішення набирає законної сили відповідно до ст.85 ГПК України, може бути оскаржене до Львівського апеляційного господарського суду в порядку і строки, передбачені ст.ст.91-93 ГПК України.

Повний текст рішення

виготовлено 24.03.2014р.

Суддя Петрашко М.М.