Вирок № 37785126, 24.03.2014, Фортечний районний суд міста Кропивницького (до 25.04.2025 - Кіровський районний суд м. Кіровограда)

Справа № 404/1720/14-к

Номер провадження 1-кп/404/140/14

В И Р О К

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

24 березня 2014 року Кіровський районний суд м. Кіровограда у складі:

головуючого судді Поступайла В.В.,

при секретарі Теніченко О.І.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні у м. Кіровограді кримінальне провадження №12013120020004087 про обвинувачення

ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця с. Поляхова Теофіпольського району Хмельницької області, українця, громадянина України, з неповною середньою освітою, не одруженого, не працюючого, без постійного місця проживання, судимого:

- 12.11.2010 року вироком Дунаєвецького районного суду Хмельницької області за ч.3 ст.185 КК України до 3 років позбавлення волі. Звільнений 29.05.2013 року по відбуттю строку покарання;

- 09.01.2014 року вироком Знам'янського міськрайонного суду Кіровоградської області за ч.3 ст.185 КК України до 3 років 6 місяців позбавлення волі;

- 05.02.2014 року вироком Новоукраїнського районного суду Кіровоградської області за ч.3 ст.185 КК України до 3 років 6 місяців позбавлення волі;

- 18.02.2014 року вироком Новомиргородського районного суду Кіровоградської області за ч.2 ст.15 ч.3 ст.185, ч.3 ст.185, ч.1 ст.70, ч.4 ст.70 КК України до 3 років 9 місяців позбавлення волі;

- у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.3 ст.185 КК України,

за участю учасників судового провадження:

прокурора Драгоненко А.Ю.,

потерпілих ОСОБА_2, ОСОБА_3,

захисника ОСОБА_4,

обвинуваченого ОСОБА_1,

ВСТАНОВИВ:

У двадцятих числах вересня 2013 року, точної дати не встановлено, близько 18 год. 00 хв. ОСОБА_1 перебував біля приміщення церкви по вул. Маршала Конєва, 7-а у м. Кіровограді та у нього виник намір проникнути до приміщення церкви з метою крадіжки грошових кошти зі скриньки пожертвувань. Надалі, діючи умисно та з корисливих мотивів, ОСОБА_1 шляхом вільного доступу проник до приміщення церкви та дочекавшись, коли він залишиться в церкві один, розуміючи, що його дії не будуть помічені, таємно повторно викрав зі скриньки для пожертвувань грошові кошти в сумі 500 грн., з якими з місця скоєння кримінального правопорушення зник та розпорядився на власний розсуд, завдавши своїми діями потерпілому ОСОБА_2 матеріальну шкоду на зазначену суму.

Вказаними діями ОСОБА_1 скоїв таємне викрадення чужого майна (крадіжку), вчинене повторно, поєднане з проникненням у інше приміщення, тобто кримінальне правопорушення, передбачене ч.3 ст.185 КК України.

Також, 27.09.2013 року близько 10 год. 00 хв. ОСОБА_1 перебував біля будинку АДРЕСА_1 та у нього виник намір на проникнення до вказаного будинку для викрадення майна. У подальшому, діючи умисно та з корисливих мотивів, ОСОБА_1, впевнившись, що в будинку нікого немає, через вікно проник до вказаного житла, звідки повторно таємно викрав грошові кошти в сумі 650 грн., пару сережок з золота 585 проби вагою 4,91г вартістю 2209 грн. 50 коп. та пару сережок з золота 585 проби вагою 4г вартістю 1800 грн., належні потерпілій ОСОБА_3 З викраденим ОСОБА_1 з місця скоєння кримінального правопорушення зник та розпорядився на власний розсуд, завдавши потерпілій ОСОБА_3 майнову шкоду на загальну суму 4659 грн. 50 коп.

Вказаними діями ОСОБА_1 скоїв таємне викрадення чужого майна (крадіжку), вчинене повторно, поєднане з проникненням у житло, тобто кримінальне правопорушення, передбачене ч.3 ст.185 КК України.

Допитаний у судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_1 вину у вчиненні кримінальних правопорушень визнав повністю та підтвердив, що ввечері у вересні 2013 року незаконно проник до приміщення церкви по вул. Маршала Конєва, 7-а у м. Кіровограді, звідки зі скриньки пожертвувань викрав 500 грн. Крім того, 27 вересня 2013 року зранку він проник до будинку по АДРЕСА_1, звідки викрав гроші в сумі 650 грн., та дві пари золотих сережок, які продав на ринку, а кошти використав на власні потреби. У вчиненому щиро кається, визнає всі обставини, викладені у його обвинуваченні, кількість та вартість викраденого.

Під час судового розгляду потерпілий ОСОБА_2 показав, що у двадцятих числах вересня 2013 року після того, як ввечері було зачинено приміщення церкви по вул. М. Конєва, в якій він є настоятелем, зранку було виявлено крадіжку коштів зі скриньки для пожертвувань в розмірі 500 грн., про що було повідомлено працівників міліції. Наскільки він зрозумів по ушкодженнях, виявлених в церкві, особа, яка вчиняла крадіжку, виходила з церкви через вікно, а в який спосіб вона туди проникла, він достеменно не знає. Особу, яка вчинила злочин, він не бачив, але коли він довідався, що до злочину причетний ОСОБА_1, то згадав, що обвинувачений на вечірній службі перед крадіжкою у церкві просив милостиню.

У судовому засіданні потерпіла ОСОБА_3 показала, що 27.09.2013 року протягом приблизно двох годин зранку залишила своє помешкання по АДРЕСА_1, а коли повернулася, то виявила крадіжку речей, зазначених в обвинуваченні та грошей в сумі 650 грн. Наскільки вона зрозуміла по ушкодженнях, виявлених в будинку, крадіжка була вчинена шляхом проникнення через вікно, а у подальшому зловмисник вийшов через двері. Особу, яка вчинила злочин, вона не бачила, але коли виходила з будинку, то поруч помітила ОСОБА_1, не придавши цьому значення. Після звернення до працівників міліції останні затримали ОСОБА_1, у якого було вилучено ключі від її будинку.

Обвинуваченому ОСОБА_1 та іншим учасникам судового провадження правильно зрозумілі суть обвинувачення та обставини кримінального провадження. Як показав ОСОБА_1 у судовому засіданні дає покази правдиво та добровільно, оскільки повністю визнає провину у вчиненні кримінальних правопорушень. У зв'язку з цим після роз'яснення всім учасникам судового провадження наслідків, передбачених ч.3 ст.349 КПК України, та за їх згодою при дослідженні доказів у кримінальному провадженні суд обмежився допитом обвинуваченого ОСОБА_1 та потерпілих, так як немає жодного сумніву в добросовісності та істинності їх позицій, а також усі учасники судового провадження згодні та не оспорюють обставини вчинення кримінальних правопорушень та їх кваліфікацію, вказані в обвинувальному акті.

Таким чином, проводячи судовий розгляд в межах висунутого обвинувачення відповідного до вимог ст.337 КПК України, обвинувачення, висунуте ОСОБА_1 відповідно до обвинувального акта, визнається судом доведеним, воно ніким не оспорюється. У зв'язку з цим суд кваліфікує дії ОСОБА_1:

- по епізоду крадіжки майна з церкви - за ч. 3 ст.185 КК України, як таємне викрадення чужого майна (крадіжка), вчинене повторно, поєднане з проникненням у інше приміщення;

- по епізоду крадіжки майна з житла потерпілої ОСОБА_3 - за ч.3 ст.185 КК України, як таємне викрадення чужого майна (крадіжка), вчинене повторно, поєднане з проникненням у житло.

При призначенні ОСОБА_1 покарання суд згідно з вимогами ст.65 КК України враховує ступінь тяжкості вчиненого злочину, особу винного, обставини, які пом'якшують та обтяжують покарання.

Так, ОСОБА_1 вчинив умисні закінчені злочини, які віднесені до категорії тяжких.

Як особа ОСОБА_1 немає постійного місця проживання, в місці утримання під вартою характеризується позитивно, не працював, не одружений, осудний, на обліку у лікарнях не перебуває, раніше судимий.

Обставинами, які пом'якшують покарання обвинуваченого, суд визнає те, що він повністю визнав провину та розкаявся у вчиненому.

Обставини, які обтяжують покарання обвинуваченого, судом не встановлені.

Із врахуванням всіх раніше зазначених обставин провадження та особи обвинуваченого, який раніше судимий, у тому числі за умисні тяжкі корисливі злочини, суд вважає за необхідне призначити ОСОБА_1 покарання у виді позбавлення волі з його реальним відбуванням на строк у межах санкції ч.3 ст.185 КК України, який необхідний для його виправлення та попередження вчинення нових злочинів, яке можливе тільки в умовах ізоляції від суспільства, а тому підстав для застосування ст.ст.69, 75 КК України при призначенні покарання суд не вбачає.

При цьому, оскільки ОСОБА_1 вчинив кримінальні правопорушення до ухвалення 05.02.2014 року вироку Новоукраїнським районним судом Кіровоградської області та 18.02.2014 року вироку Новомиргородським районним судом Кіровоградської області, при ухваленні якого відповідно до ч.4 ст.70 КК України враховано вирок Знам'янського міськрайонного суду Кіровоградської області від 09.01.2014 року, суд вважає за необхідне визначити остаточне покарання обвинуваченому за правилами, передбаченими ч.4 ст.70 КК України.

Крім того, за правилами ч.4 ст.70 КК України в строк відбування покарання суд зараховує частково відбуте обвинуваченим покарання за вироком Новомиргородського районного суду Кіровоградської області від 18.02.2014 року та Новоукраїнського районного суду Кіровоградської області від 05.02.2014 року, а також термін перебування під вартою обвинуваченого під час досудового розслідування у вказаному кримінальному провадженні.

Цивільні позови потерпілих ОСОБА_2 та ОСОБА_3 про відшкодування майнової шкоди та моральної шкоди, заподіяної кримінальним правопорушенням, відповідно до ст.ст.1166, 1167 ЦК України підлягають задоволенню у повному обсязі, оскільки визнані обвинуваченим, його вина у вчиненні кримінального правопорушення і заподіянні шкоди доведена.

Процесуальні витрати у кримінальному провадженні на залучення експертів для проведення експертиз відповідно до ст.124 КПК України підлягають стягненню із ОСОБА_1 на користь держави. Долю речових доказів суд вирішує відповідно до ст.100 КПК України.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 370, 371, 373, 374, 376 КПК України, суд,

УХВАЛИВ :

ОСОБА_1 визнати винним у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.3 ст.185 КК України, та призначити йому покарання у виді позбавлення волі строком на 4 (чотири) роки.

На підставі ч.4 ст.70 КК України, за сукупністю злочинів, шляхом поглинення менш суворих покарань, призначених вироками Новоукраїнського районного суду Кіровоградської області від 05.02.2014 року та Новомиргородського районного суду Кіровоградської області від 18.02.2014 року, більш суворим, призначеним цим вироком, ОСОБА_1 визначити остаточне покарання у виді позбавлення волі строком на 4 (чотири) роки.

Строк відбування покарання ОСОБА_1 обчислювати з 11.10.2013 року, зарахувавши в строк відбуття покарання строк перебування під вартою ОСОБА_1 під час досудового розслідування у вказаному кримінальному провадженні та частково відбуте покарання за вироком Новомиргородського районного суду Кіровоградської області від 18.02.2014 року та за вироком Новоукраїнського районного суду Кіровоградської області від 05.02.2014 року.

До набрання вироком законної сили запобіжним заходом ОСОБА_1 залишити тримання під вартою.

Цивільні позови потерпілих ОСОБА_3 та ОСОБА_2 задовольнити.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_3 4000 грн. в рахунок відшкодування матеріальної шкоди та 1000 грн. в рахунок компенсації моральної шкоди, які завдані кримінальним правопорушенням.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_2 500 грн. в рахунок відшкодування матеріальної шкоди та 500 грн. в рахунок компенсації моральної шкоди, які завдані кримінальним правопорушенням.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь держави процесуальні витрати у кримінальному провадженні на залучення експертів у розмірі 1760 грн. 40 коп.

Речові докази:

- відбитки пальців рук та сліди долонь і рук - зберігати при матеріалах кримінального провадження;

- зв'язку з ключами - повернути потерпілій ОСОБА_3

На вирок може бути подано апеляцію до апеляційного суду Кіровоградської області протягом 30 днів з моменту його проголошення через Кіровський районний суд м. Кіровограда, а обвинуваченим, який перебуває під вартою, у той же строк з моменту вручення йому копії вироку.

Вирок набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, а у разі її подання, якщо його не скасовано, після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.

Копію вироку негайно після його проголошення вручити обвинуваченому та прокурору, а іншим учасникам судового провадження роз'яснити, що вони мають право отримати його копію в суді.

Суддя Кіровського районного суду

м. Кіровограда В.В. Поступайло