Ухвала суду № 37785125, 20.03.2014, Фортечний районний суд міста Кропивницького (до 25.04.2025 - Кіровський районний суд м. Кіровограда)

Справа № 1109/8207/12

Номер провадження 4-с/404/8/14

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

20 березня 2014 року Кіровський районний суд м. Кіровограда

у складі: головуючого-судді Мохонько В.В.,

при секретарі Бокатенко Ю.О.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні скаргу ОСОБА_1 на дії державних виконавців Кіровського відділу державної виконавчої служби Кіровоградського міського управління юстиції Корінфіл М.О. та Темянської Т.В., за участю комунального закладу «Кіровоградський обласний шкірно-венерологічний диспансер» про визнання дій незаконними щодо винесення ними постанов про закінчення виконавчих проваджень, скасування постанов про закриття виконавчих проваджень та зобов'язання Кіровського відділу державної виконавчої служби Кіровоградського міського управління юстиції виконати рішення суду в повному обсязі, суд, -

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 звернулась до Кіровського районного суду м. Кіровограда, зі скаргою на дії державного виконавця Кіровського відділу державної виконавчої служби Кіровоградського міського управління юстиції Корінфіл М.О. та державного виконавця Кіровського відділу держаної виконавчої служби Кіровоградського міського управління юстиції Тем»янської Т.В., по якій просить визнати дії державних виконавців незаконними, скасувати постанови про закриття виконавчого провадження від 20.06.2012 року та від 13.09.2013 року, винесені Кіровським відділом ДВС Кіровоградського МУЮ, зобов»язати Кіровський відділ ДВС Кіровоградського МУЮ виконати рішення суду в повному обсязі, стягнути з боржника середній заробіток за час вимушеного прогулу 1000 грн. по рішенню Кіровського районного суду м. Кіровограда від 09.11.2011 року та 400 грн. по рішенню Кіровського районного суду м. Кіровограда від 21.11.2012 року, тобто на загальну суму 1400 грн.

В обґрунтування скарги вказано, що рішенням Кіровського районного суду м. Кіровограда від 09.11.2011 року стягнуто з Кіровоградського обласного шкірно-венерологічного диспансеру на її користь середній заробіток за час вимушеного прогулу у сумі 5138 грн. 10 коп. без урахування податків та інших обов'язкових платежів.

Рішенням Кіровського районного суду м. Кіровограда від 21.11.2012 року стягнуто з Кіровоградського обласного шкірно-венерологічного диспансеру на її користь середній заробіток за час вимушеного прогулу у сумі 1931 грн. 24 коп. без урахування податків та інших платежів.

ОСОБА_1 вказує, що за рішеннями суду їй виплачені кошти не в повному обсязі, вважає, що їй недоплачено 1400 грн., проте виконавчі провадження закінчено, про що винесені постанови від 20.06.2012 року та від 13.09.2013 року.

Скаржник у судовому засіданні вимоги підтримала, посилаючись на обставини, викладені у скарзі.

Представник Кіровського відділу державної виконавчої служби Кіровоградського міського управління юстиції Тем»янська Т.В. проти задоволення скарги заперечила, вказавши на її необґрунтованість, вважає що дії державних виконавців були правомірні.

Представник боржника в судовому засіданні проти задоволення скарги заперечила, так як вважає, що дії з виконання виконавчих листів про стягнення з Кіровоградського обласного шкірно-венерологічного диспансеру на користь ОСОБА_1 середнього заробітку за час вимушеного прогулу державними виконавцями проведено відповідно до вимог законодавства України.

Заслухавши скаржника, представника боржника та представника державної виконавчої служби, суд приходить до висновку щодо відмови у задоволенні скарги.

Рішенням апеляційного суду Кіровоградської області від 09.11.2011 року рішення Кіровського районного суду м. Кіровограді від 02 червня 2010 року в частині відмови у стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу скасовано, стягнуто з Кіровоградського обласного шкірно-венерологічного диспансеру на користь ОСОБА_1 середній заробіток за час вимушеного прогулу у сумі 5138 грн. 10 коп. без урахування податків та інших обов'язкових платежів.

Відповідно до постанови державного виконавця Кіровського відділу державної виконавчої служби Кіровоградського міського управління юстиції №30285474 від 09.12.2011 року відкрито виконавче провадження по виконанню виконавчого листа 2-2572/10, виданого 02.12.2011 року про стягнення з Кіровоградського обласного шкірно-венерологічного диспансеру на користь ОСОБА_1 середній заробіток за час вимушеного прогулу у сумі 5138 грн. 10 коп.

Боржником сплачено ОСОБА_1 4158 грн. 78 коп., утримавши з суми 5138 грн. 10 коп. необхідні податки та інші обов»язкові платежі, передбачені чинним законодавством України.

20.06.2012 року державним виконавцем Кіровського відділу державної виконавчої служби Кіровоградського міського управління юстиції Корінфіл М.О. винесено постанову про закінчення виконавчого провадження в зв»язку з фактичним виконанням.

Рішенням Кіровського районного суду м. Кіровограда від 21.11.2012 року стягнуто з Кіровоградського обласного шкірно-венерологічного диспансеру на користь ОСОБА_1 середній заробіток за час вимушеного прогулу у сумі 1931 грн. 24 коп. без урахування податків та інших платежів.

Відповідно до постанови державного виконавця Кіровського відділу державної виконавчої служби Кіровоградського міського управління юстиції №37202261 від 28.03.2013 року відкрито виконавче провадження по виконанню виконавчого листа 1109/8207/2012, виданого 20.03.2013 року про стягнення з Кіровоградського обласного шкірно-венерологічного диспансеру на користь ОСОБА_1 середній заробіток за час вимушеного прогулу у сумі 1931 грн. 24 коп.

Боржником сплачено ОСОБА_1 1563 грн. 15 коп., тобто з вирахуванням податків та інших обов»язкових платежів.

13.09.2013 року державним виконавцем Кіровського відділу держаної виконавчої служби Кіровоградського міського управління юстиції Тем»янською Т.В., винесено постанову про закінчення виконавчого провадження в зв»язку з фактичним виконанням.

Скаржник вважає, що з суми, належної до стягнення на її користь з Кіровоградського обласного шкірно-венерологічного диспансеру, вказаній у рішеннях суду незаконно вирахувано податки та інші платежі.

З таким висновком суд не погоджується виходячи з наступного.

Відповідно до п. 6 Постанови Пленуму Верховного Суду України № 13 від 24 грудня 1999 року "Про практику застосування судами законодавства про оплату праці", у випадках, коли заробітна плата або інші доходи стягуються з підприємств, установ і організацій на користь громадян за рішенням судових органів, задовольняючи вимоги про оплату праці, суд має навести у рішенні розрахунки, з яких він виходив при визначенні сум, що підлягають стягненню. Оскільки справляння і сплата прибуткового податку з громадян (податку з доходів фізичних осіб) є відповідно обов'язком роботодавця та працівника, суд визначає зазначену суму без утримання цього податку й інших обов'язкових платежів, про що зазначає в резолютивній частині рішення.

Відповідно до п. 171.1. ст. 171 Податкового кодексу України № 2755-VI від 02.12.2010 року (із змінами та доповненнями) особою, відповідальною за нарахування, утримання та сплату (перерахування) до бюджету податку з доходів у вигляді заробітної плати, є роботодавець, який виплачує такі доходи на користь платника податку.

Відповідно до пп. 14.1.48. п. 14.1 ст. 14 ПКУ заробітна плата для цілей оподаткування податком на доходи фізичних осіб - основна та додаткова заробітна плата, інші заохочувальні та компенсаційні виплати, які виплачуються (надаються) платнику податку у зв'язку з відносинами трудового найму згідно із законом.

Відповідно до пп. 14.1.180. п.14.1 ст. 14 податковий агент щодо податку на доходи фізичних осіб - юридична особа (її філія, відділення, інший відокремлений підрозділ), самозайнята особа, представництво нерезидента - юридичної особи, які незалежно від організаційно-правового статусу та способу оподаткування іншими податками та/або форми нарахування (виплати, надання) доходу (у грошовій або негрошовій формі) зобов'язані нараховувати, утримувати та сплачувати податок на доходи фізичних осіб до бюджету від імені та за рахунок фізичної особи з доходів, що виплачуються такій особі, вести податковий облік, подавати податкову звітність податковим органам та нести відповідальність за порушення його норм в порядку, передбаченому ст. 18 та розділом IV ПКУ.

Таким чином, податок на доходи фізичних осіб із суми компенсації за час вимушеного прогулу, коригування заробітної плати, грошової компенсації за невикористану відпустку нараховується та перераховується підприємством - працедавцем в тому ж порядку, що і заробітна плата.

Кіровоградський обласний шкірно-венерологічного диспансер є податковим агентом, на якого згідно п.п. 14.1.180, п. 14.1 ст. 14 Податкового Кодексу України від 02 грудня 2010 року № 2755-VІ покладається обов'язок з обчислення, утримання з доходів, що нараховуються (виплачуються, надаються) платнику та перерахування податків до відповідного бюджету від імені та за рахунок коштів платника податків.

Нарахована сума має бути включена до складу загального місячного оподатковуваного доходу працівника в тому періоді, коли її нараховано, а також має бути утримано податок на доходи фізичних осіб із суми такої середньої заробітної плати за ставкою, передбаченою п. 167.1 ст.167 ПКУ (15%, 17%) та сплатити (перерахувати) його до бюджету в порядку, встановленому пп. 168.1.2. п. 168.1 ст.168 ПКУ. Нараховані/перераховані та нараховані/утримані суми доходів та податку обов'язково відображаються в звітності податкового агента за формою 1 ДФ.

Враховуючи зазначене вище, у разі нарахування (виплати) юридичною особою заробітної плати, що підлягає стягненню за рішенням суду на користь фізичної особі платнику податку зазначена юридична особа повинна виконати усі зобов'язання покладені на податкового агента, а саме, нараховувати, утримати податок із cуми доходу фізичної особи, за ставками 15% (17%), перерахувати податок до бюджету та подати податковий розрахунок за формою 1ДФ.

Відповідно до ст. 383 ЦПК України сторони виконавчого провадження мають право звернутися до суду із скаргою, якщо вважають, що рішенням, дією або бездіяльністю державного виконавця чи іншої посадової особи державної виконавчої служби під час виконання судового рішення, ухваленого відповідно до цього Кодексу, порушено їх права чи свободи.

За змістом положень статей 1, 6, 11, 49, 76 Закону України «Про виконавче провадження» виконавче провадження як завершальна стадія судового провадження та примусове виконання рішень інших органів (посадових осіб) - це сукупність дій органів і посадових осіб, визначених у цьому Законі, що спрямовані на примусове виконання рішень судів та інших органів (посадових осіб), які провадяться на підставах, в межах повноважень та у спосіб, визначених цим Законом, іншими нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до цього Закону та інших законів, а також рішеннями, що відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню.

Відповідно до п. 8 ч. 1 ст. 49 Закону України «Про виконавче провадження», виконавче провадження підлягає закінченню у разі: фактичного виконання в повному обсязі рішення згідно з виконавчим документом.

Тому суд, вважає що державні виконавці Кіровського відділу державної виконавчої служби Кіровоградського міського управління юстиції Корінфіл М.О. та Тем»янська Т.В., діяли в межах своєї компетенції, в порядку та спосіб, передбачених Законом України «Про виконавче провадження».

Суд вважає, що державні виконавці правомірно винесли постанову про закінчення виконавчих проваджень, оскільки рішення суду виконано в повному обсязі.

За вказаного, скарга ОСОБА_1 на дії державного виконавця Кіровського відділу державної виконавчої служби Кіровоградського міського управління юстиції Корінфіл М.О. та державного виконавця Кіровського відділу держаної виконавчої служби Кіровоградського міського управління юстиції Тем»янської Т.В. задоволенню не підлягає.

На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 293,385, 293 ЦПК України, суд,-

УХВАЛИВ:

У задоволенні скарги ОСОБА_1 на дії державних виконавців Кіровського відділу державної виконавчої служби Кіровоградського міського управління юстиції Корінфіл М.О. та Темянської Т.В., за участю комунального закладу «Кіровоградський обласний шкірно-венерологічний диспансер» про визнання дій незаконними щодо винесення ними постанов про закінчення виконавчих проваджень, скасування постанов про закриття виконавчих проваджень та зобов'язання Кіровського відділу державної виконавчої служби Кіровоградського міського управління юстиції виконати рішення суду в повному обсязі відмовити.

Апеляційна скарга на ухвалу суду першої інстанції подається протягом п'яти днів з дня її проголошення. У разі, якщо ухвалу було постановлено без участі особи, яка її оскаржує, апеляційна скарга подається протягом п'яти днів з дня отримання копії ухвали.

Суддя Кіровського районного суду м.Кіровограда В. В. Мохонько