Постанова № 37784573, 06.03.2014, Харківський апеляційний господарський суд

ХАРКІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"03" березня 2014 р. Справа № 920/1662/13

Колегія суддів у складі: головуючий суддя Могилєвкін Ю.О.

суддя Пушай В.І., суддя Барбашова С.В.

при секретарі Євтушенко В.В.

за участю представників сторін:

позивача - Головня Є.О., Ханукаєв М.М.

відповідача - не з'явився

розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Харківського апеляційного господарського суду апеляційну скаргу позивача (вх. №3916 С/3-9) на рішення господарського суду Сумської області від 25.11.13 у справі № 920/1662/13

за позовом Державне підприємство "Макіїввугілля", Донецька обл.

до ТОВ "Науково-виробниче об"єднання "Червоний металіст" Сумська обл.

про стягнення 550 567,44 грн.

ВСТАНОВИЛА:

У вересні 2013р. позивач звернувся до господарського суду з позовом про стягнення з відповідача 550.567,44 грн. штрафу за поставку неякісної продукції, а також судових витрат.

Відповідач подав заяву про застосування позовної давності, в якій зазначав, що позовна давність до вимог про стягнення неустойки (штрафу, пені) встановлена тривалістю в один рік (ч.2 ст.258 ЦК України), позивач звернувся з вимогою про стягнення штрафних санкцій у вересні 2013р., після спливу строку позовної давності, тому просив відмовити в задоволенні позовних вимог.

Рішенням господарського суду Сумської області від 25.11.2013 р. по справі №920/1662/13 (суддя В.М.Моїсеєнко) в позові Державного підприємства "Макіїввугілля" про стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю "Науково-виробниче об'єднання "Червоний металіст" 550567,44 грн. штрафу, відмовлено, з посиланням на порушення порядку приймання продукції та сплив позовної давності.

Позивач з рішенням господарського суду не погоджується, вважає його прийнятим з порушенням норм матеріального та процесуального права, надав апеляційну скаргу, в якій просить рішення скасувати та прийняти нове рішення, яким позов задовольнити.

У апеляційній скарзі зазначив, що порушень порядку приймання продукції не було, судом першої інстанції неповно з'ясовані обставини, які мають значення для справи, а саме твердження суду, що позивачем не надано жодних доказів в підтвердження письмових звернень до відповідача не відповідає дійсності, так як листи-повідомлення позивача про неякісний товар та листи-відповіді відповідача були додані до до позовної заяви та є в матеріалах справи.

Представник відповідача у призначене на 20.01.2014р. судове засідання не з'явився, надав до суду заяву №48/05 від 15.01.2014 року, в якій просив призначене судове засідання провести за відсутністю представника відповідача.

17.02.2014р. відповідач надав телеграму про відкладення розгляду справи в зв'язку з хворобою представника, справу відкладено на 03.03.2014р.

03.03.2014р. відповідач надав клопотання про відкладення розгляду справи в зв'язку з неможливістю явки представника через небезпечну ситуацію на відповідних транспортних сполученнях.

Колегія суддів вирішила клопотання про відкладення розгляду справи відхилити, оскільки розгляд справи неодноразово відкладався та відсутні підстави для подальшого відкладення розгляду справи.

Судова колегія, повторно розглянувши справу, перевіривши законність та обґрунтованість рішення суду встановила, що за результатами конкурсних торгів , проведених між сторонами, укладений договір № 199 від 07.10.2011р. про закупівлю товарів за державні кошти, відповідач зобов'язувався у 2011 році поставити позивачу товари, зазначені в Специфікації № 1, яка є невід'ємною частиною договору ( додаток № 1) , а позивач - прийняти і оплатити такі товари.

У п. 3.1. договору зазначено, що ціна договору становить 4440060,00 грн., у тому числі ПДВ 740010,00 грн.

Пунктом 4.1. договору передбачено, що розрахунки проводяться по факту постачання протягом 20-ти днів з моменту постачання за умови зарахування коштів Державного бюджету України на поточний рахунок замовника (позивача), на підставі рахунку.

Відповідно до ст. 265 Господарського кодексу України, за договором поставки одна сторона - постачальник зобов'язується передати (поставити) у зумовлені строки (строк) другій стороні - покупцеві товар (товари), а покупець зобов'язується прийняти вказаний товар (товари) і сплатити за нього певну грошову суму.

За накладними №403Н від 15.11.2011р. та № 417Н від 23.11.2011р. відповідачем поставлено позивачу, а останнім прийнято сигналізатори метану, суміщені з головним світильником СМГ 1.1 в кількості 3000 шт. на загальну суму 4440060,00 грн., в тому числі ПДВ.

На виконання умов договору позивачем здійснено оплату товару платіжними дорученнями № 1 від 18.11.21011р. на суму 2220030,00 грн. в тому числі ПДВ та № 3 від 25.11.2011р. на суму 2220030,00 грн. в тому числі ПДВ.

Згідно частин 1, 5 ст. 268 Господарського кодексу України, якість товарів, що поставляються, повинна відповідати стандартам, технічним умовам, іншій технічній документації, яка встановлює вимоги до їх якості, або зразкам (еталонам), якщо сторони не визначають у договорі більш високі вимоги до якості товарів. У разі поставки товарів більш низької якості, ніж вимагається стандартом, технічними умовами чи зразком (еталоном), покупець має право відмовитися від прийняття і оплати товарів, а якщо товари уже оплачені покупцем, - вимагати повернення сплаченої суми.

У п. 2.1 договору зазначено,що відповідач повинен передати позивачу товар, якість якого відповідає умовам стандартів та технічним умовам заводу-виробника, ДЕСТам і іншій технічній документації, яка встановлює вимоги до її якості.

Відповідачем при постачанні товарів надані сертифікати якості, сертифікат відповідності засобів вимірювальної техніки, дозвіл на застосування машин, механізмів та устаткування підвищеної небезпеки, дозвіл на початок експлуатації об'єкта, а також формуляр сигналізатору метану, суміщеного з головним світильником СМГ 1.1.

У пункту 5.2. Формуляру сигналізатору метану, суміщеного з головним світильником СМГ 1.1., на цей виріб ( т.1 а.с. 34) встановлено гарантійний строк експлуатації 12 місяців, який обчислюється з дня вводу виробу в експлуатацію, але не пізніше 18 місяців з дня його виготовлення.

Пунктом 6.1.2 договору встановлено, що замовник зобов'язаний приймати поставлений товар згідно з товаросупроводжувальними документами зазначеними у п.4.2 розділу IV цього договору.

У п. 6.1.3. договору зазначено, що при встановленні недоліків та дефектів,виявлених під час експлуатації товару негайно інформувати про це учасника.

Зазначені умови договору не суперечать вимогам п.20 «в» Інструкції «Про приймання продукції виробничо-технічного призначення і товарів народного споживання по якості», затвердженої постановою Держарбітражу при раді Міністрів СРСР від 25.04.1966 року №П-7, згідно якої перевірка якості може проводиться в односторонньому порядку підприємством-одержувачем, якщо виробник(відправник) дав згоду на одностороннє приймання продукції (пункт 20 Інструкції №П-7).

Отже, зазначені пункти договору свідчать про згоду відповідача на приймання товару позивачем та його обов'язок при встановленні недоліків та дефектів, виявлених при експлуатації товару інформувати відповідача.

Як свідчать матеріали справи в результаті експлуатації та обстеження технічного стану отриманого позивачем від відповідача товару, комісіями ДП «Макіїввугілля» в особі відокремлених підрозділів «Шахта «Бутівська», «Шахта ім..Кірова», «Шахта «Чайкіно», «Шахта «Холодна балка», «Шахта «Ясинівська-Глибока», «Ш/у ім.Леніна» було виявлено ,що сигналізатори метану СМГ 1.1 мають приховані дефекти, непридатні до подальшої експлуатації і підлягають заміні або гарантійному ремонту, про що комісіями складено відповідні акти.

Позивач багаторазово направляв на адресу відповідача листи-повідомлення про неякісний товар з проханням провести його заміну.

Відповідач не заперечував проти перевірки технічного стану та гарантійного ремонту товару, а навпаки згідно листів відповідача,якими він пропонував позивачу направити товар на адресу підприємства для перевірки техничного стану, неякісний товар був неодноразово відправлений перевізником «Ін-Тайм» на адресу ТОВ «НВО «Червоний металіст».

Отже, недоліки виявлені при експлуатації товару, за умовами договору позивач інформував відповідача про виявлені недоліки, на вимогу відповідача направляв продукцію для перевірки техничного стану та гарантійного ремонту, відповідач ремонтував сигналізатори метану та не надав доказів відсутності вини в постачанні неякісної продукції та виникнення дефектів внаслідок порушення позивачем правил експлуатації.

Однак, після проведеного гарантійного ремонту, сигналізатори метану СМГ 1.1 мали приховані дефекти, а з жовтня 2012р. відповідач припинив ремонтувати та приймати в ремонт неякісний товар.

Як свідчать матеріали справи за дефектними актами шахт ДП «Макіїввугілля» за період з грудня 2011р. по квітень 2013р. загальна кількість отриманого від відповідача неякісного товару за договором №199 від 07.10.2011р.складає 1860 шт.

Суд першої інстанції не врахував зазначених обставин, умов договору та необґрунтовано вважав, що позивачем порушений порядок приймання товару по якості та він не довів поставки неякісного товару відповідачем.

Частиною 7 ст. 269 Господарського кодексу України встановлено, що у разі поставки товарів неналежної якості покупець (одержувач) має право стягнути з виготовлювача (постачальника) штраф у розмірі, передбаченому ст. 231 цього Кодексу, якщо інший розмір не передбачено законом або договором.

Пунктом 7.3.1 договору, у разі поставки неякісної (некомплектної) продукції, відповідач (учасник) сплачує позивачу (замовнику) штраф у розмірі 20% вартості неякісної продукції.

Згідно з умовами договору відповідач нарахував штраф за поставку неякісної продукції за період з грудня 2011р. по квітень 2013р. в сумі 550567,44 грн., виходячи з вартості неякісного товару, що підтверджується розрахунком.

Відповідно до вимог ч.8 ст.269 Господарського кодексу України позови, що випливають з поставки товарів неналежної якості, можуть бути пред'явлені протягом шести місяців з дня встановлення покупцем у належному порядку недоліків поставлених йому товарів.

Згідно зі ч. 4 ст. 267 ЦК України сплив позовної давності, про застосування якої заявлено стороною у спорі, є підставою для відмови у позові.

Відповідач надав заяву про застосування позовної давності.

Як свідчать матеріали справи позов пред'явлено до суду 27.09.2013 року, тобто після спливу строку позовної давності, які ґрунтуються на актах складених до 23.03.2013р.

В зв'язку з чим не пропущена позовна давність для стягнення штрафних санкцій за актом ВП"Шахта"Бутівська" від 4.04.2013р. № 3 , за яким встановлена неякісність 10 шт. сигналізаторів метану, суміщеного з головним світильником СМГ 1.1. на суму 14800 грн.

Отже, стягненню підлягає штраф за поставку неякісної продукції у сумі 2960 грн. Пунктом.2.2 Постанови Пленуму ВГСУ від 29.05.2013р. «Про деякі питання практики застосування позовної давності у вирішенні господарських спорів» зазначено, що за змістом частини першої статті 261 ЦК України позовна давність застосовується лише за наявності порушення права особи.

Отже, перш ніж застосовувати позовну давність, господарський суд повинен з'ясувати та зазначити в судовому рішенні, чи порушене право або охоронюваний законом інтерес позивача, за захистом якого той звернувся до суду. У разі коли такі право чи інтерес не порушені, суд відмовляє в позові з підстав його необґрунтованості. І лише якщо буде встановлено, що право або охоронюваний законом інтерес особи дійсно порушені, але позовна давність спливла і про це зроблено заяву іншою стороною у справі, суд відмовляє в позові у зв'язку зі спливом позовної давності - за відсутності наведених позивачем поважних причин її пропущення.

Суд першої інстанції, відмовляючи у задоволенні позову по мотивам недоведеності факту постачання неякісної продукції та порушення прав позивача, безпідставно посилався на позовну давність.

Колегія суддів вважає, що клопотання позивача про відновлення строку для звернення з позовом, не підлягало задоволенню, так як позивач не подав доказів поважності причин пропуску строку позовної давності.

Відповідно до ст. 33 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, що відповідачем не виконано.

Таким чином, висновки викладені в рішенні господарського суду, не відповідають нормам матеріального та процесуального права та фактичним обставинам справи, а мотиви позивача можуть бути підставою для його скасування, керуючись ст.ст. 265,268,269 ГК України, ст. 267 ЦК України, ст.ст. 101- 105 ГПК України колегія суддів

ПОСТАНОВИЛА:

Апеляційну скаргу задовольнити частково.

Рішення господарського суду Сумської області від 25.11.13 у справі № 920/1662/13 скасувати та прийняти нове рішення.

Позов задовольнити частково.

Стягнути з ТОВ "Науково-виробниче об"єднання "Червоний металіст" (41600, Сумська область, м. Конотоп, вул. Червонозаводська, 5, ЄДРПОУ 34880895) на користь Державного підприємства "Макіїввугілля" ( 86157, Донецька область, м.Макіївка, пл.Радянська, 2, ЄДРПОУ 32442295 ) 29600 грн. штрафу за поставку неякісної продукції, судового збору 59,81 грн., судового збору по скарзі 29,90 грн.

В іншій частині позову відмовити, а апеляційну скаргу в цій частині залишити без задоволення.

Дана постанова набирає законної сили з дня її прийняття і може бути оскаржена протягом двадцяти днів до касаційної інстанції: Вищого господарського суду України.

Повний текст постанови підписаний 11 березня 2014р.

Головуючий суддя Могилєвкін Ю.О.

Суддя Пушай В.І.

Суддя Барбашова С.В.