Постанова № 37784547, 21.03.2014, Харківський апеляційний господарський суд

ХАРКІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"17" березня 2014 р. Справа № 917/1799/13

Колегія суддів у складі: головуючий суддя Бондаренко В.П., суддя Ільїн О.В., суддя Россолов В.В.,

при секретарі Соколовій Ю.І.,

за участю представників сторін:

позивача - Гречко С.І. - дов. № 247 від 23.12.2013р.,

відповідача - Міняйло Г.Ю. - дов. № 19-14/8 від 02.01.2013р.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Харківського апеляційного господарського суду апеляційну скаргу позивача (вх. №572П/1-9) на ухвалу господарського суду Полтавської області від 06.02.2014 р. у справі № 917/1799/13,

за позовом Публічного акціонерного товариства по газопостачанню та газифікації "Полтавагаз", м. Полтава,

до Полтавського обласного виробничого підприємства теплового господарства "Полтаватеплоенерго", м. Полтава,

про стягнення 141 175,01 грн., -

ВСТАНОВИЛА:

Ухвалою господарського суду Полтавської області від 06.02.2014 р. (суддя Плотницька Н.Б.) заяву Полтавського обласного виробничого підприємства теплового господарства "Полтаватеплоенерго" про розстрочку виконання рішення суду від 07.10.2013р. по справі № 917/1799/13 задоволено частково. Розстрочено виконання рішення господарського суду Полтавської області від 07.10.2013р. по справі № 917/1799/13 шляхом сплати належних до стягнення сум за наступним графіком: до 15.04.2014р. - 17999,81 грн.; до 15.07.2014р. - 17999,81 грн.; до 15.10.2014р. - 17999,81 грн.; до 15.01.2015р. - 17999,81 грн.; до 15.04.2015р. - 17999,81 грн.; до 15.07.2015р. - 17999,81 грн.; до 15.10.2015р. - 17999,81 грн.; до 15.01.2016р. - 17999,81 грн.

Позивач, ПАТ по газопостачанню та газифікації "Полтавагаз", з ухвалою суду першої інстанції не погодився, звернувся до Харківського апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить ухвалу господарського суду Полтавської області від 06.02.2014р. скасувати та відмовити у задоволенні заяви про розстрочку виконання рішення суду, посилаючись на порушення норм чинного законодавства.

Відповідач, Полтавське обласне виробниче підприємство теплового господарства "Полтаватеплоенерго", у відзиві на апеляційну скаргу просить ухвалу суду першої інстанції залишити без змін, а апеляційну скаргу - без задоволення. Вважає, що доводи, викладені в апеляційній скарзі, є необґрунтованими та такими, що не підлягають задоволенню, а ухвалу суду першої інстанції законною та такою, що прийнята у відповідності з нормами чинного законодавства.

Дослідивши матеріали справи, а також викладені в апеляційній скарзі та відзиві на неї доводи сторін, перевіривши правильність застосування господарським судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, заслухавши пояснення представників сторін, та повторно розглянувши справу відповідно до ч. 1 ст. 101 ГПК України, колегія суддів встановила наступне.

Як свідчать матеріали справи, рішенням господарського суду Полтавської області від 07.10.2013р. у справі № 917/1799/13 позовні вимоги задоволено та стягнуто з Полтавського обласного комунального виробничого підприємства теплового господарства "Полтаватеплоенерго" на користь Публічного акціонерного товариства по газопостачанню та газифікації "Полтавагаз" 141175,01 грн. 3% річних та 2823,50 грн. судового збору, про що 21.10.2013р. видано відповідний наказ.

Постановою державного виконавця Октябрського відділу Держаної виконавчої служби Полтавського МУЮ від 05.11.2013р. відкрито виконавче провадження (ВП №40491184) примусового виконання наказу господарського суду Полтавської області від 21.10.2013р. № 917/1799/13 про стягнення з Полтавського обласного комунального виробничого підприємства теплового господарства "Полтаватеплоенерго" на користь Публічного акціонерного товариства по газопостачанню та газифікації "Полтавагаз" 147998,51 грн. боргу.

Боржник, Полтавське обласне комунальне виробниче підприємство теплового господарства "Полтаватеплоенерго", звернувся до суду першої інстанції з заявою про розстрочку виконання вищевказаного рішення на п'ять років рівними платежами з посиланням на скрутне фінансове становище та на те, що виконання рішення суду у встановлені строки, шляхом спрямування усіх коштів, що надходять на рахунок зі спеціальним режимом використання в погашення заборгованості перед стягувачем призведе до порушення визначеного законодавством порядку розрахунків за природний газ.

Надаючи правову оцінку обставинам справи та викладеним доводам сторін, судова колегія погоджується з висновками суду першої інстанції про часткове задоволення заяви про розстрочку виконання рішення, виходячи з наступного.

Відповідно до статті 121 Господарського процесуального кодексу України, при наявності обставин, що ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим, за заявою сторони, державного виконавця, прокурора чи його заступника або за своєю ініціативою господарський суд, який видав виконавчий документ, у десятиденний строк розглядає це питання у судовому засіданні з викликом сторін, прокурора чи його заступника і у виняткових випадках, залежно від обставин справи, може відстрочити або розстрочити виконання рішення, ухвали, постанови, змінити спосіб та порядок їх виконання.

Оскільки зазначена стаття не обмежує відповідне право господарського суду певним строком, воно може бути реалізоване у будь-який час від набрання рішенням законної сили до його фактичного повного виконання.

Підставою для відстрочки, розстрочки, зміни способу та порядку виконання рішення можуть бути конкретні обставини, що ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим у строк або встановленим господарським судом способом.

Господарський суд законодавчо не обмежений будь-якими конкретними термінами відстрочки чи розстрочки виконання рішення, проте, вирішуючи питання про відстрочку чи розстрочку виконання рішення, зміну способу і порядку виконання рішення, господарський суд повинен враховувати матеріальні інтереси сторін, їх фінансовий стан, ступінь вини відповідача у виникненні спору, наявність інфляційних процесів у економіці держави та інші обставини справи.

Доказом існування тяжкого фінансового стану є офіційна фінансова звітність, відповідна документація (баланс, звіт про фінансові результати, тощо), достовірність якої підтверджена належними засобами.

Вирішуючи питання про відстрочку чи розстрочку виконання рішення, зміну способу і порядку виконання рішення, господарський суд повинен враховувати можливі негативні наслідки для боржника при виконанні рішення у встановлений строк чи попередньо встановленим способом, але перш за все повинен враховувати такі ж наслідки і для стягувача при затримці виконання рішення та не допускати їх настання.

Як зазначено в рішенні Конституційного Суду України № 5-пр/2013 від 26.06.2013р., розстрочка виконання рішення має базуватися на принципах співмірності і пропорційності з метою забезпечення балансу прав і законних інтересів стягувача і боржника.

Судом першої інстанції правильно встановлено, що основним напрямком діяльності підприємства відповідача є забезпечення тепловою енергією на опалення та підігрів води житлового фонду, комунально-побутових та інших об'єктів на території м. Полтави та області.

Єдиним джерелом надходження коштів відповідача, з яких проводиться оплата за спожитий природний газ позивачу є грошові кошти отримані від реалізації теплової енергії за затвердженими Постановою Національної комісії регулювання електроенергетики №1773 від 14.12.2010 року "Про затвердження тарифу на теплову енергію ПОКВПТГ "Полтаватеплоенерго" тарифами, зокрема, затверджено тариф на теплову енергію для населення в розмірі 241,73 грн. за 1 Гкал (без ПДВ).

На виконання вказаної постанови тарифи введені в дію рішенням Полтавської обласної ради від 01.02.2011р. є нижчими від рівня економічно обґрунтованих витрат на їх виробництво, а тому підприємство відповідача щомісячно недоотримує різницю між фактичною вартістю теплової енергії та вартістю, яка відшкодовується підприємству за загаданим вище тарифом. Тому, через невідповідність тарифів фактичним витратам підприємство відповідача у 2013р. отримало збитки на суму 24586 тис. грн.

На підтвердження невідповідності тарифів відповідачем надано висновок судово-економічної експертизи №444 від 30.08.2013р., проведеної у справі №816/1983/13-а, яким встановлено, що фактичні витрати Полтавського обласного комунального виробничого підприємства теплового господарства "Полтаватеплоенерго" на виробництво, транспортування, постачання теплової енергії не відповідають розміру та складу витрат, закладених тарифам.

З наданого відповідачем звіту про фінансовий стан за 9 місяців 2013 р. вбачається, що збитки підприємства боржника становлять 24586 грн., а згідно бухгалтерської довідки боржника станом на 01.01.2014р. загальна заборгованість перед постачальниками природного газу, в т.ч. і позивачем, становить 124324,50 грн.

Враховуючи викладене, судом першої інстанції правомірно було враховано скрутне фінансове становище підприємства боржника, його специфічний вид діяльності - вироблення теплової енергії для потреб населення, бюджетних установ та організацій, а також, необхідність недопущення негативних соціальних та інших наслідків внаслідок зупинки діяльності боржника щодо надання послуг з теплопостачання, особливо в зимовий період тощо.

Також, судова колегія вважає за необхідне зазначити, що предметом розгляду у справі № 917/1799/13 були нараховані суми 3% річних на грошові зобов'язання за поставлений природний газ, стягнуті за рішенням суду першої інстанції у справі № 917/328/13-г. Таким чином, ухвалою господарського суду Полтавської області у справі № 917/1799/13 про розстрочку виконання рішення по цій же справі про стягнення 147998,51 грн. вирішено питання виключно щодо суми 3% річних та судового збору, а не основної заборгованості. Крім того, боржник сплатив на рахунок стягувача частину основного боргу у сумі 3232594,55 грн., у зв'язку з чим, ухвалою господарського суду Полтавської області від 23.01.2014р. визнано наказ господарського суду Полтавської області від 23.07.2013р. у справі № 917/328/13-г (про стягнення з боржника на користь стягувача 32195635,81 грн. основного боргу, 335623,10 грн. - пені, 134541,26 грн. - 3% річних, 68820,00 грн. судового збору) таким, що не підлягає виконанню частково на суму 3232594,55 грн. основного боргу, яку і сплатив боржник.

На підставі викладеного, суд першої інстанції надав належну оцінку викладеним боржником обставинам, що унеможливлюють негайне виконання рішення господарського суду Полтавської області від 07.10.2013р., а також документальним доказам на їх підтвердження, та навів належне обґрунтування підстав для задоволення заяви боржника стосовно розстрочки виконання рішення.

При цьому колегія суддів зазначає, що передбачені ст. 121 ГПК України обставини, з якими закон пов'язує можливість надання розстрочки, є оціночними, та місцевим господарським судом така оцінка здійснена і, з урахуванням фактичних обставин справи, заява відповідача задоволена частково: розстрочка надана за графіком з 15.04.2014р. по 15.01.2016р., а не як просив відповідач на п'ять років за графіком з 15.04.2014р. по 15.10.2018р. Тобто, судом враховані права і законні інтереси обох сторін.

Приймаючи до уваги вищезазначене, колегія суддів дійшла висновку про відсутність будь-яких порушень норм чинного законодавства при винесенні місцевим господарським судом ухвали про розстрочку виконання рішення господарського суду Полтавської області у справі № 917/1799/13, тому посилання позивача в апеляційній скарзі на те, що зазначені в заяві боржника підстави не є достатніми та винятковими для виконання рішення суду, є необґрунтованими та безпідставними, оскільки повністю спростовуються матеріалами справи.

На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 32-34, 43, 99, 101, 102, п. 1 ст. 103, ст.ст. 105, 106, 121 ГПК України, колегія суддів, -

ПОСТАНОВИЛА:

У задоволенні апеляційної скарги відмовити.

Ухвалу господарського суду Полтавської області від 06.02.2014 р. у справі № 917/1799/13 залишити без змін.

Повний текст постанови складено 21.03.2014 р.

Головуючий суддя Бондаренко В.П.

Суддя Ільїн О.В.

Суддя Россолов В. В.