Ухвала суду № 37782878, 18.03.2014, Львівський апеляційний адміністративний суд

ЛЬВІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

18 березня 2014 р. Справа № 3043/11/9104

Львівський апеляційний адміністративний суд у складі:

головуючого судді - Заверухи О.Б.,

суддів - Гінди О.М., Ніколіна В.В.

за участю секретаря судового засідання - Андрушківа І.Я.,

представника відповідача - Чубак Н.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Львові апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у Галицькому районі м. Львова на постанову Львівського окружного адміністративного суду від 22 грудня 2010 року у справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Торгово-промислова компанія «Бук-Холдінг» до Державної податкової інспекції у Галицькому районі м. Львова про визнання протиправними та скасування рішень,-

ВСТАНОВИВ:

17.08.2010 року Товариство з обмеженою відповідальністю «Торгово-промислова компанія «Бук-Холдінг» звернулось до суду з позовом до Державної податкової інспекції у Галицькому районі м. Львова в якому просило визнати протиправними та скасувати податкові повідомлення-рішення відповідача від 29.10.2009 року № 0002332321/0, від 13.01.2010 року № 0002332321/1, від 17.03.2010 року № 0002332321/2 та від 31.05.2010 року № 0002332321/3.

Постановою Львівського окружного адміністративного суду від 22 грудня 2010 року вищевказаний позов задоволено. Визнано протиправними та скасовано податкові повідомлення-рішення Державної податкової інспекції у Галицькому районі м. Львова від 29.10.2009 року № 0002332321/0, від 13.01.2010 року № 0002332321/1, від 17.03.2010 року № 0002332321/2 та від 31.05.2010 року № 0002332321/3.

Постанова мотивована тим, що недотримання позивачем порядку, встановленого пп. 7.2.6 п. 7.2 ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість», не є підставою для висновку про неправомірність віднесення понесених позивачем витрат до податкового кредиту та не свідчать про обґрунтованість рішення податкової інспекції, так як згідно з абзацом 2 пп. 7.4.5 п. 7.4 ст. 7 цього ж Закону підставою для відповідальності платника податку є не підтвердження сум податку, включеного до податкового кредиту, на момент перевірки платника податку, тобто ненадання податкової накладної.

Постанову в апеляційному порядку оскаржила Державна податкова інспекція у Галицькому районі м. Львова, вважає її незаконною та необґрунтованою, просить постанову скасувати та прийняти нову постанову, якою відмовити у задоволенні позовних вимог.

В обґрунтування доводів апеляційної скарги зазначає, що платник податку, який не отримав податкову накладну, але оплатив товари (послуги) та отримав їх, має право додати до податкової декларації за звітний податковий період заяву зі скаргою на такого постачальника, яка є підставою для включення сум цього податку до складу податкового кредиту. Проведеною перевіркою встановлено, що такої скарга від позивача не було.

Заслухавши суддю-доповідача, пояснення представника відповідача, обговоривши доводи апеляційної скарги, перевіривши матеріали справи, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційна скарга задоволенню не підлягає з таких підстав.

Як вбачається з матеріалів справи ДПІ у Галицькому районі м. Львова у період з 12.10.2009 року до 16.10.2009 року було проведено виїзну перевірку ТзОВ "ТПК "Бук-Холдінг" з питань достовірності нарахування і своєчасності сплати податку на додану вартість за липень - серпень 2009 року, про що складено акт № 2626/23-209/30538776 від 20.10.2009 року.

Позивач скерував на адресу відповідача заперечення на акт перевірки 22.10.2009 року, але ДПІ у Галицькому районі м. Львова листом від 27.10.2009 року №17352/23-209 повідомила позивача про те, що наведені у запереченні на акт перевірки аргументи не спростовують фактів порушення та не можуть слугувати підставою для врахування при винесенні податкового повідомлення-рішення (а.с.16-20).

За результатами перевірки ДПІ було винесено податкове повідомлення-рішення форми "Р" № 0002332321/0 від 29.10.2009 року, яким визначено податкове зобовязання з податку на додану вартість на суму: 6509,00 грн. - основний платіж, 1762,00 грн. штрафна санкція (а.с.9).

04.11.2009 року позивачем було подано до ДПІ у Галицькому районі м. Львова скаргу на податкове повідомлення-рішення № 0002332321/0 від 29.10.2009 року. ДПІ у Галицькому районі м. Львова розглянувши вказану скаргу 29.12.2009 року було прийнято рішення №21824/25-005 про результати розгляду первинної скарги, згідно якого скаргу позивача залишено без задоволення, а податкове повідомлення-рішення - без змін (а.с.26-28).

Крім цього, позивач 11.01.2010 року звернувся із скаргою до ДПІ у м. Львові, яке своїм рішенням від 11.03.2010 року №4550/10/25-005/15 залишило без задоволення скаргу позивача, а податкові повідомлення-рішення від 29.10.2009 року №0002332321/0 та від 13.01.2010 року №0002332321/1 - без змін (а.с.35-37).

Згідно наявних в матеріалах справи документів 19.03.2010 року позивач звернувся із скаргою до ДПА у Львівській області, яке своїм рішенням від 18.05.2010 року №10987/10/25-005/443 теж залишило без задоволення скаргу позивача, а податкове повідомлення-рішення від 29.10.2009 року №0002332321/0 та рішення про результати розгляду первинної і повторної скарг позивача - без змін (а.с.44-46).

Після цього позивач 27.05.2010 року звернувся із скаргою до ДПА України. Рішенням ДПА України від 26.07.2010 року №7258/6/25-0115 залишено без задоволення скаргу позивача, а податкове повідомлення-рішення від 29.10.2009 року №0002332321/0 та рішення ДПА у Львівській області про результати розгляду повторної скарги позивача - без змін (а.с.54-56).

Як встановлено судом першої інстанції ТзОВ "ТПК "Бук-Холдінг" включило до складу податкового кредиту в податкових деклараціях за липень та серпень 2009 року податкові накладні минулих періодів, а саме: липень 2009 року - податкові накладні за квітень-червень 2009 року на загальну суму ПДВ 4599,10 грн.; серпень 2009 року - податкові накладні за квітень, липень 2009 року на загальну суму ПДВ 1910,20 грн. ТзОВ "ТПК "Бук-Холдінг" не подавало заяви зі скаргами про неотримання від постачальників ВАТ "Львівгаз", ПП "Катекс", ПП "Західсофтсервіс", ТзОВ "Техно-центр плюс", ТОВ "Голден Телеком", ДП "Самбірське лісове господарство", ТзОВ "Белтімпорт" та інших, податкових накладних при поданні декларації з ПДВ за грудень 2008 року до органів державної податкової служби.

Відповідно до положень п. 1.7 ст. 1 Закону України "Про податок на додану вартість" податковий кредит - сума, на яку платник податку має право зменшити податкове зобов'язання звітного періоду, визначена згідно з цим Законом.

В силу вимог п.п. 7.2.6. п. 7.2 ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість»підставою для нарахування податкового кредиту є податкова накладна, яка видається платником податку, який поставляє товари (послуги).

Пункт 7.4.5. п. 7.4 ст. 7 вказаного Закону забороняє включати до складу податкового кредиту суми сплаченого (нарахованого) податку у зв'язку з придбанням товарів (послуг), не підтверджені податковими накладними.

За вимогами п.п. 7.5.1 п. 7.5 ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість»датою виникнення права платника податку на податковий кредит вважається дата здійснення першої з подій: або дата списання коштів з банківського рахунку платника податку в оплату товарів (робіт, послуг), або дата отримання податкової накладної, що засвідчує факт придбання платником податку товарів (робіт, послуг).

Як було встановлено судом першої інстанції, позивач включив до складу податкового кредиту в липні-серпні 2009 року податкові накладні за минулі періоди, а саме квітень-липень 2009 року, оскільки Закон України «Про податок на додану вартість» не містить жодних заборон платникам ПДВ на включення до податкового кредиту та відповідне відображення у податкових деклараціях сум ПДВ за податковими накладними будь-яких минулих звітних періодів. Про будь-які порушення податкового законодавства при складанні та видачі контрагентами позивача податкових накладних відповідач не зазначав.

Підпункт 7.2.6 п. 7.2 ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість»надавав покупцеві право у разі відмови з боку постачальника товарів (послуг) надати податкову накладну або при порушенні ним порядку її заповнення додати до податкової декларації за звітний податковий період, в якому було придбано товар, заяву зі скаргою на такого постачальника і включити суми цього податку до складу податкового кредиту.

Утім, нереалізація покупцем товару такого права не може позбавити його права сформувати податковий кредит із сум податків, сплачених (нарахованих) протягом певного звітного періоду у зв'язку з придбанням товарів, у податковому періоді, в якому було фактично отримано податкову накладну, оскільки закон забороняє включати до складу податкового кредиту сплачений (нарахований) податок на додану вартість не підтверджений податковими накладними.

Нереалізація позивачем права, передбаченого п.п. 7.2.6 п. 7.2 ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість», та формування податкового кредиту у періоді, в якому отримано податкові накладні, фактично не призвело до негативних наслідків: заниження податкових зобов'язань та завищення податкового кредиту у будь-якому звітному періоді.

Таким чином, суд першої інстанції прийшов до вірного висновку про те, що позивач правомірно включив до складу податкового кредиту в липні-серпні 2009 року податкові накладні за минулі періоди, а саме квітень-липень 2009 року.

Відповідно до ст. 200 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а постанову або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права. Не може бути скасоване правильне по суті рішення суду з одних лише формальних міркувань.

З огляду на викладене, колегія суддів приходить до висновку про те, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи, ухвалив законне та обґрунтоване судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права, доводи апеляційної скарги не спростовують висновків суду, а тому підстав для його скасування немає.

Керуючись ст. 160, ст. 195, ст. 196, п. 1 ч. 1 ст. 198, ст. 200, п. 1 ч. 1 ст. 205, ст. 206, ст. 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

УХВАЛИВ:

Апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у Галицькому районі м. Львова - залишити без задоволення, а постанову Львівського окружного адміністративного суду від 22 грудня 2010 року у справі № 2а-7443/10/1370 - без змін.

Ухвала апеляційного суду набирає законної сили з моменту проголошення, і може бути оскаржена протягом двадцяти днів шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України напротязі двадцяти днів з дня набрання нею законної сили.

Головуючий : Судді : О.Б. Заверуха О.М. Гінда В.В. Ніколін

Повний текст ухвали

виготовлений та підписаний

19.03.2014 року