Ухвала суду № 37782160, 24.03.2014, Апеляційний суд Івано-Франківської області

Справа № 347/322/14-ц

Провадження № 22-ц/779/740/2014

Категорія 27

Головуючий у 1 інстанції Цалин Б.М.

Суддя-доповідач Мелінишин Г.П.

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

24 березня 2014 року м. Івано-Франківськ

Колегія суддів судової палати з розгляду цивільних справ Апеляційного суду Івано-Франківської області в складі:

головуючого : Мелінишин Г.П.

суддів: Матківського Р.Й., Шишка А.І.

секретаря: Бойчука Л.М.

розглянувши у відкритому судовому засіданні матеріали справи за позовом ПАТ КБ «ПРИВАТБАНК» до ОСОБА_2 про стягнення заборгованості за кредитним договором за апеляційною скаргою Публічного акціонерного товариства комерційного банку «ПРИВАТБАНК» на ухвалу Косівського районного суду від 11 лютого 2014 року,-

в с т а н о в и л а :

Ухвалою Косівського районного суду від 11 лютого 2014 року відмовлено у відкритті провадження у справі за позовом ПАТ КБ «ПРИВАТБАНК» до ОСОБА_2 про стягнення заборгованості за кредитним договором.

На ухвалу суду ПАТ КБ «ПРИВАТБАНК» подав апеляційну скаргу, в якій посилається на порушення норм процесуального права, невідповідність висновків обставинам справи. Зазначає, що суд прийшов до помилкового висновку щодо наявності рішення суду (судового наказу), яке набрало законної сили, між тими самими сторонами, про той самий предмет і з тих самих підстав. При цьому суд не врахував, що наявність судового наказу від 02.12.2008 року про стягнення боргу за відсутності реального виконання боржником свого зобов'язання не свідчить про припинення договірних правовідносин сторін. У зв'язку із тим, що повного та належного виконання наказу від 02.12.2008 року не відбулось, заборгованість за договором збільшилась з моменту винесення наказу по день подачі другого позову, банк вправі був звернутися до суду за захистом свого права на отримання сум, передбачених умовами договору за інші періоди, як відповідальності за невиконання грошового зобов'язання.

Посилаючись на зазначені обставини, просив ухвалу скасувати, справу направити для продовження розгляду до суду першої інстанції.

В засіданні апеляційного суду представник апелянта доводи скарги підтримав з наведених у ній мотивів.

ОСОБА_2 в судове засідання не з'явилась будучи належним чином повідомленою, що не перешкоджає розгляду справи в її відсутності.

Вислухавши доповідача, пояснення представника апелянта, перевіривши матеріали, справи колегія суддів приходить до висновку, що апеляційна скарга підлягає до часткового задоволення з таких підстав.

Постановляючи ухвалу про відмову у відкритті провадження у цивільній справі суд першої інстанції виходив з того, що спір між сторонами про той самий предмет і з тих самих підстав вже вирішений, про що видано судовий наказ, який набрав законної сили.

Такий висновок суду є неправильним, а тому колегія суддів погодитися з ним не може.

За змістом ч.2 ст.223 ЦПК України після набрання рішенням суду законної сили сторони та інші особи, які брали участь у справі, а також їх правонаступники не можуть знову заявляти в суді ті самі позовні вимоги, з тих самих підстав або оспорювати в іншому процесі встановлені судом факти і правовідносини.

Відповідно до п. 2 ч. 2 ст. 122 ЦПК суддя відмовляє у відкритті провадження у справі, якщо є таке, що набрало законної сили, рішення суду у спорі між тими самими сторонами, про той самий предмет і з тих самих підстав.

Встановлено, що судовим наказом Косівського районного суду від 02.12.2008 року з ОСОБА_2 на користь ПАТ КБ «ПРИВАТБАНК» стягнуто заборгованість за кредитним договором у розмірі 5 706,85 грн.

Зі змісту позовної заяви, поданої 05 лютого 2014 року, вбачається, що ПАТ КБ «ПРИВАТБАНК» звернувся з позовом до ОСОБА_2 про стягнення заборгованості за кредитним договором в розмірі 27 947,92 грн., яка утворилася станом на 15.01.2014 року (а.с.1-2). В розрахунок цієї заборгованості суму боргу, стягнуту судовим наказом Косівського районного суду від 02.12.2008 року не включено.

При цьому позивач обґрунтовував свої позовні вимоги тим, що незважаючи на наявність судового наказу від 02.12.2008 року про стягнення боргу за відсутності реального виконання боржником свого зобов'язання договірні правовідносин сторін не припинились, відповідно збільшився розмір заборгованості за кредитним договором.

Згідно положень ст. ст.26, 31 ЦПК України предмет позову - це матеріальний зміст позовних вимог позивача, який виявляється в матеріально-правовій заінтересованості отримати певне матеріальне благо. Підстава позову - обставини, якими позивач обґрунтовує свої вимоги, які об'єктивуються у поданих доказах.

Тобто предмет та підстави позову в даній справі є іншими.

За таких обставинах колегія суддів вважає, що суд першої інстанції прийшов до помилкового висновку про наявність відповідного судового рішення по аналогічному спору про той самий предмет і з тих самих підстав, що перешкоджає повторному зверненню до суду за захистом порушеного права. А тому постановлена ним ухвала підлягає скасуванню з передачею питання на новий розгляд до суду першої інстанції.

Керуючись ст.ст. 307, 312, 313-315, 317 ЦПК України, колегія суддів,-

у х в а л и л а :

Апеляційну скаргу Публічного акціонерного товариства комерційного банку «ПРИВАТБАНК» задовольнити частково.

Ухвалу Косівського районного суду від 11 лютого 2014 року скасувати, передати питання на новий розгляд до суду першої інстанції.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення, однак може бути оскаржена в касаційному порядку безпосередньо до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ протягом двадцяти днів з дня набрання нею законної сили.

Головуючий: Г.П. Мелінишин

Судді: Р.Й. Матківський

А.І. Шишко