Ухвала суду № 37781845, 24.03.2014, Апеляційний суд Донецької області (м. Бахмут)

Єдиний унікальний номер 243/672/14-ц Номер провадження 22-ц/775/2650/2014

Єдиний унікальний номер 243/672/14-ц

номер провадження 22-ц/775/2650/2014 головуючий в I інстанції Лаптєв М.В.

Категорія 27 суддя доповідач Никифоряк Л.П.

____________

У Х В А Л А

Іменем У К Р А Ї Н И

21 березня 2014 року апеляційний суд Донецької області в складі:

Головуючого судді Никифоряка Л.П.

Суддів Супрун М.Ю., Новосьолової Г.Г.

при секретарі судового засідання Папченко М.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Донецьку цивільну справу за поданням державного виконавця відділу державної виконавчої служби Слов'янського міськрайонного управління юстиції про встановлення тимчасового обмеження у праві виїзду боржника ОСОБА_1 за межі України, в якій подано апеляційну скаргу державним виконавцем відділу державної виконавчої служби Слов'янського міськрайонного управління юстиції на ухвалу Слов'янського міськрайонного суду Донецької області від 12 лютого 2014 року,

ВСТАНОВИВ:

30 січня 2014 року відділ примусового виконання рішень управління державної виконавчої служби Слов'янського міськрайонного управління юстиції у Донецькій області /надалі ВДВС/ звернувся в суд із поданням про обмеження ОСОБА_1 у праві виїзду за межі України через несплату аліментів на утримання дитини за виконавчим провадженням про стягнення на користь ОСОБА_2 аліментів на утримання неповнолітньої дитини ОСОБА_3 ІНФОРМАЦІЯ_1.

Ухвалою Слов'янського міськрайонного суду Донецької області від 12 лютого 2014 року у задоволенні подання ВДВС відмовлено.

В апеляційній скарзі представник ВДВС просив скасувати ухвалу та постановити нову якою подання задовольнити, вказуючи що суд неправильно застосував норми матеріального права та не взяв до уваги всіх обставин що мають значення для правильного вирішення справи, зокрема суд не врахував що боржник був обізнаний про наявність виконавчого провадження і письмово попереджався про необхідність сплати аліментів, однак не виконував своїх обов'язків. Також протягом тривалого часу боржник будучи працездатним не працевлаштувався та не вжив жодних інших дій направлених на погашення заборгованості.

Заслухавши доповідь судді, за відсутності ВДВС від якого надійшло клопотання про розгляд подання без участі його представника, за відсутності стягувача та заінтересованої особи органу опіки та піклування Слов'янської міської ради, від яких надійшли клопотання про розгляд справи за відсутності їх представників, також за відсутності боржника повідомленого про час та місце судового розгляду належним чином про що свідчить наявна в матеріалах справи телефонограми, судова колегія, перевіряючи законність та обґрунтованість ухвали суду першої інстанції відповідно до вимог статті 303 ЦПК України в межах доводів апеляційної скарги, вважає що апеляційну скаргу слід відхилити за наступних підстав.

Так, судом встановлено, і це вбачається з матеріалів справи, що на виконанні у ВДВС знаходився виконавчий лист виданий Слов'янським міськрайонним судом Донецької області відповідно до заочного рішення цього ж суду від 14 грудня 2010 року про стягнення з ОСОБА_1 аліментів у розмірі ? частини усіх видів його заробітку (доходу) на користь ОСОБА_2, на утримання дитини ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1 та державним виконавцем не надані будь які об'єктивні, беззаперечні докази на підтвердження того, що боржник ОСОБА_1 ухиляється від виконання зобов'язань, покладених на нього рішенням Слов'янського міськрайонного суду Донецької області про стягнення аліментів та дані про те, що державним виконавцем були прийнятті всі заходи, передбаченні Законом України «Про виконавче провадження» для примусового виконання рішення суду, з огляду на що, судом зроблено висновок про відсутність підстав для тимчасового обмеження ОСОБА_1 у праві виїзду за межі України.

Перевіряючи законність та обґрунтованість ухвали в межах доводів апеляційної скарги, апеляційний суд визнає, що суд першої інстанції повно встановив обставини у справі та правильно застосував норми матеріального права, якими регулюються спірні правовідносини.

Відповідно до статті 3771 ЦПК України питання про тимчасове обмеження боржника - фізичної особи або керівника боржника - юридичної особи у праві виїзду за межі України при виконанні судових рішень та рішень інших органів (посадових осіб) вирішується судом за місцезнаходженням органу державної виконавчої служби за поданням державного виконавця, погодженим з начальником відділу державної виконавчої служби.

За змістом пункту 5 статті 6 Закону України «Про порядок виїзду з України і в'їзду в Україну громадян України» /надалі Закон/ громадянинові України, який має паспорт, може бути тимчасово відмовлено у виїзді за кордон у випадку коли він ухиляється від виконання зобов'язань, покладених на нього судовим рішенням, рішенням іншого органу (посадової особи), - до виконання зобов'язань.

Також у разі ухилення боржника від виконання зобов'язань, покладених на нього рішенням, передбачено обов'язок державного виконавця звертатися до суду за встановленням тимчасового обмеження у праві виїзду боржника - фізичної особи до виконання зобов'язань за рішенням /пункт 18 частини 3 статті 11 Закону України "Про виконавче провадження"N 606-XIV/.

Отже відповідно до наведених норм тимчасове обмеження у праві виїзду боржника може мати місце за умови підтвердження факту ухилення боржника від виконання своїх зобов'язань та подання державного виконавця про тимчасове обмеження у праві виїзду боржника повинно містити обставини які би вказували на ухилення боржника від виконання рішення суду і зобов'язань з погашення визначеної в рішенні заборгованості.

Про ухилення боржника від виконання покладених на нього рішенням обов'язків у виконавчому провадженні може свідчити невиконання ним своїх обов'язків, передбачених ч. 6 ст. 12 Закону N 606-XIV, зокрема, утримання від вчинення дій, які унеможливлюють чи ускладнюють виконання рішення; надання у строк, встановлений державним виконавцем, достовірних відомостей про свої доходи та майно, у тому числі про майно, яким він володіє спільно з іншими особами, про рахунки у банках чи інших фінансових установах; своєчасна явка за викликом державного виконавця; письмове повідомлення державному виконавцю про майно, що перебуває в заставі або в інших осіб, а також про кошти та майно, належні боржникові від інших осіб.

Відповідно до встановлених обставин заочним рішенням Слов'янського міськрайонного суду Донецької області від 14 грудня 2010 року стягнуто з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_2 аліменти на утримання неповнолітньої дитини - доньки ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, у розмірі ? частини усіх видів його заробітку (доходу), та на виконання рішення суду виданий виконавчий лист № 2-9496-2010 за яким 28 січня 2011 року відкрито виконавче провадження.

Разом з тим, із наявних письмових доказів вбачається, що державний виконавець в поданні не навів обставини які би вказували на ухилення боржника від виконання рішення суду, останній являвся на виклики держаного виконавця, про що свідчать наявні в матеріалах виконавчого провадження письмові попередження.

При цьому, апеляційний суд враховує, що державним виконавцем не підтверджено обставини того, що боржник вчиняв дії, які би унеможливлювали чи ускладнювали виконання рішення, також відсутні обставини які би вказували на те, що боржник перешкоджав отриманню відомостей щодо належного йому майна чи укривав таке майно та відомості про свої доходи.

Відповідно до положення ч. 2 ст. 10 ЦПК наявність умислу та обставини, які є предметом посилання суб'єкта подання про тимчасове обмеження у праві виїзду за межі України як на підставу його вимог, підлягають доведенню, та саме на державного виконавця покладено обов'язок доведення обставин щодо вжиття заходів направлених на виконання та вчинення боржником дій які би свідчили про його ухилення від виконання зобов'язань.

Отже суд зробив висновок про не обґрунтованість подання за відсутності будь-яких доказів, які свідчили б про те, що боржник ухиляється від виконання зобов'язань, покладених на нього судом.

Крім того, відсутні докази про вжиття державним виконавцем будь-яких заходів щодо встановлення майна боржника, на яке може бути звернено стягнення.

Отже стосовно обставин справи державним виконавцем використано передбачене чинним законодавством право щодо вжиття обмеження права виїзду боржника за межі України з порушенням вимог чинного законодавства та не враховано що фактичні обставини у сукупності не свідчать про те, що боржник ухилялася від виконання зобов'язань за рішенням суду.

На підставі наведеного судова колегія вважає, що суд першої інстанції виконав вимоги закону у частині, яка була предметом оскарження та ухвала суду відповідає вимогам про законність і обґрунтованість, доводи апеляційної скарги не спростовують висновки суду і встановлені обставини та за таких підстав колегія апеляційного суду вважає за необхідне відхилити апеляційну скаргу, та ухвалу суду залишити без змін.

Керуючись ст. ст. 303, 307, 312, 315 ЦПК України, апеляційний суд, -

У Х В А Л И В:

Апеляційну скаргу державного виконавця відділу державної виконавчої служби Слов'янського міськрайонного управління юстиції Донецької області відхилити.

Ухвалу Слов'янського міськрайонного суду Донецької області від 12 лютого 2014 року залишити без змін.

Ухвала апеляційного суду набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена протягом двадцяти днів з моменту набрання законної сили до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ.

Судді: