Рішення № 37778939, 19.03.2014, Апеляційний суд Чернівецької області

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ЧЕРНІВЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

19 березня 2014 року м. Чернівці

Колегія суддів судової палати у цивільних справах апеляційного суду Чернівецької області у складі:

головуючого Яремка В. В.

секретар Собчук І.Ю.

за участю представника позивачки ОСОБА_1, відповідача ОСОБА_2, його представника ОСОБА_3,

розглянувши у відкритому судовому засіданні справу за позовом ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_7 до ОСОБА_2 про визначення часток у спільній сумісній власності та про припинення права на частку в спільному майні шляхом сплати грошової компенсації за апеляційною скаргою ОСОБА_2 на рішення Кіцманського районного суду Чернівецької області від 11 грудня 2013 року,

встановила:

У жовтні 2013 року ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_7 звернулися з названим позовом до відповідача ОСОБА_2

Зазначали, що сторонам на праві спільної сумісної власності належить житловий будинок загальною площею 48,10 кв. м., житловою площею 34,70 кв. м., розташований по АДРЕСА_1.

Рішенням Кіцманського районного суду Чернівецької області від 31 грудня 2012 року шлюб між позивачкою ОСОБА_4 та відповідачем ОСОБА_2 розірвано.

Посилаючись на те, що частка відповідача у спірному житловому будинку є незначною та не може бути виділена в натурі, відповідач за місцем проживання систематично порушує правила співжиття, створює нестерпні умови для проживання позивачів, за що неодноразово притягався до адміністративної відповідальності, просили визначити частки у спільній сумісній власності за кожним по 1/4 та припинити право відповідача на частку в спільному майні шляхом сплати грошової компенсації.

Рішенням Кіцманського районного суду Чернівецької області від 11 грудня 2013 року позов задоволено.

В апеляційній скарзі відповідач ОСОБА_2 просить рішення суду першої інстанції скасувати та ухвалити нове рішення, яким у позові відмовити.

Посилається на невідповідність висновків суду фактичним обставинам справи, порушення норм матеріального та процесуального права.

Колегія суддів, перевіривши законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги та вимог, заявлених у суді першої інстанції, вважає що апеляційна скарга підлягає задоволенню частково з наступних підстав.

Відповідно до ст. 213 ЦПК України рішення суду повинно бути законним і обґрунтованим.

Згідно ст. 214 ЦПК України під час ухвалення рішення суд вирішує такі питання: 1) чи мали місце обставини, якими обґрунтовувалися вимоги і заперечення, та якими доказами вони підтверджуються; 2) чи є інші фактичні дані (пропущення строку позовної давності тощо), які мають значення для вирішення справи та докази на їх підтвердження; 3) які правовідносини сторін випливають із встановлених обставин; 4) яка правова норма підлягає застосуванню до цих правовідносин.

Указаним нормам рішення суду першої інстанції повністю не відповідає.

Задовольняючи позов в частині задоволення вимог про припинення права відповідача на 1/4 частку у житловому будинку з виплатою йому грошової компенсації, суд першої інстанції виходив з того, що частка відповідача у спірному житловому будинку є незначною та не може бути виділена в натурі, відповідач за місцем проживання систематично порушує правила співжиття, створює нестерпні умови для проживання позивачів, за що неодноразово притягався до адміністративної відповідальності.

Суд також зробив висновок, що припинення права відповідача на частку у житлі не завдасть йому істотної шкоди, оскільки йому виплачується грошова компенсація, він має на праві власності земельну ділянку, може перейти на проживання до батьків, які проживають у належному їм на праві власності житловому будинку у тому ж населеному пункті.

Проте погодитися із таким висновком суду не можна оскільки суд дійшов його внаслідок невідповідності висновків суду фактичним обставинам справи, порушення норм матеріального права, що згідно пп. 3, 4 ч. 1 ст. 309 ЦПК України є підставою для скасування рішення суду у згаданій частині та ухвалення нового рішення, яким у позові слід відмовити.

У справі встановлено, що на час пред'явлення позову спірний житловий будинок з господарськими будівлями та спорудами, що розташовані по АДРЕСА_1, належить сторонам у справі на праві спільної сумісної власності (а.с.17-18).

Відповідно до ч. 1 ст. 365 ЦК України право особи на частку у спільному майні може бути припинене за рішенням суду на підставі позову інших співвласників, якщо: частка є незначною і не може бути виділена в натурі; річ є неподільною; спільне володіння і користування майном є неможливим; таке припинення не завдасть істотної шкоди інтересам співвласника та членам його сім'ї.

Таким чином вирішення вимог про припинення права особи на частку у спільному майні можливе за наявності у особи на час пред'явлення позову права на таку частку.

У справі встановлено, що на час пред'явлення позову відповідач частка відповідача у спільній сумісній власності не визначена й не зареєстрована у встановленому законом порядку.

Тому вимоги позивачів про припинення права відповідача на частку у спільній власності є передчасними.

Із змісту норми ч. 1 ст. 365 ЦК України випливає, що припинення права власності на частку в спільному майні допускається за наявності будь-якої з передбаченої п.п. 1-3 ч. 1 ст. 365 ЦК України підстави, але лише в тому разі, коли таке припинення не завдасть істотної шкоди інтересам співвласника та членам його сім'ї.

Висновок про істотність шкоди, яка може бути завдана співвласнику, вирішується в кожному конкретному випадку з урахуванням обставин справи та особливостей об'єкта, який є спільним майном.

Обґрунтовуючи заперечення проти позову, відповідач посилався на те, що спірний будинок є його єдиним місцем проживання, іншого житла він не має, тому припинення права на частку завдасть йому істотної шкоди та позбавить його житла.

У справі встановлено, що спірний будинок є постійним та єдиним місцем проживання відповідача впродовж тривалого періоду часу, іншого житла у нього немає.

Таким чином, житлові права відповідача припиненням права на частку у спірному житлі будуть порушені.

Можливість придбання за отримані у зв'язку із припиненням права на частку у спільному майні кошти іншого жилого приміщення вирішального значення при розгляді справи не має.

Наведене свідчить, що за встановлених фактичних обставин справи та норм матеріального права вимоги позивачів про припинення права відповідача на частку у спірному житловому будинку не відповідають нормам матеріального права, є безпідставними, а тому задоволенню не підлягають.

Відповідно до вимог ч. 1 ст. 303 ЦПК України, апеляційний суд перевіряє законність та обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги та вимог заявлених в суді першої інстанції.

Апеляційна скарга не містить доводів неправильності рішення суду першої інстанції в частині задоволення позовних вимог про визначення часток сторін у спільній сумісній власності.

Рішення суду у цій частині ухвалено з додержанням норм матеріального права, а тому підстав для скасування рішення в цій частині колегія суддів не вбачає.

На підставі наведеного та керуючись п. 2 ч. 1 ст. 307, п.п.3, 4 ч. 1 ст. 309 ЦПК України, колегія суддів

вирішила:

Апеляційну скаргу ОСОБА_2 задовольнити частково.

Рішення Кіцманського районного суду Чернівецької області від 11 грудня 2013 року в частині задоволення позову про припинення права власності ОСОБА_2 на 1/4 частку в спільному майні, а саме в житловому будинку з господарськими будівлями та спорудами, що розташовані по АДРЕСА_1, - скасувати.

У позові ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_7 до ОСОБА_2 про припинення права на частку у майні відмовити.

16066 (шістнадцять тисяч шістдесят шість) гривень, які знаходяться на рахунку 37315005000089 Територіального управління ДСА України в Чернівецькій області, банк отримувача МУ ДКСУ у Чернівецькій області, сплачених згідно квитанції 23830.482.2 від 10 грудня 2013 року, повернути ОСОБА_4.

У решті рішення суду першої інстанції залишити без змін.

Рішення набирає законної сили з моменту проголошення, але може бути оскаржене в касаційному порядку до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ протягом двадцяти днів.

Головуючий В. В. Яремко

Судді: І. Б. Перепелюк

В. В. Чупікова