Постанова № 37778709, 11.03.2014, Київський окружний адміністративний суд

КИЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

11 березня 2014 року 810/378/14-а

м. Київ

Київський окружний адміністративний суд у складі: головуючий - суддя Журавель В.О., при секретарі судового засідання Ігнатко Ю.В., розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом товариства з обмеженою відповідальністю «Медіа» до Державної податкової інспекції у Києво-Святошинському районі ГУ Міндоходів у Київській області про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення,

в с т а н о в и в:

До Київського окружного адміністративного суду звернулось Товариство з обмеженою відповідальністю «Медіа» (далі-позивач, товариство) з позовом до Державної податкової інспекції у Києво-Святошинському районі ГУ Міндоходів у Київській області (далі-відповідач, податковий орган) про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що спірне податкове повідомлення-рішення прийнято з порушенням норм чинного законодавства. Позивач не погоджується з висновками податкового органу про зменшення розміру від’ємного значення суми податку на додану вартість за серпень 2013 року у зв’язку з неузгодженим податковим повідомленням-рішенням. Стверджує, що підставою для зменшення розміру від'ємного значення суми ПДВ декларації з податку в додану вартість за жовтень 2013 року стало використання відповідачем висновків перевірки без врахування при цьому того факту, що податкове повідомлення-рішення, винесене за результатом цієї перевірки, було оскаржено позивачем в судовому порядку. Оскільки податкове повідомлення-рішення у зв’язку з його судовим оскарженням не набрало законної сили, то борг є не узгодженим, тому у відповідача відсутні підстави для зменшення суми від’ємного значення в декларації з ПДВ за жовтень 2013 року на суму, визначену у вказаному податковому повідомленні-рішенні.

11 березня 2014 року позивач подав до суду письмове клопотання про розгляд справи без його участі, позовні вимоги підтримав, просив суд позов задовольнити. Представник відповідача 11 березня 2014 року до суду подав письмове клопотання про розгляд справи в письмовому провадженні, позову не визнав, у його задоволенні просив відмовити. Надав письмові заперечення, які ґрунтуються на висновках, викладених в акті перевірки.

Дослідивши матеріали справи, надавши оцінку доказам, суд встановив наступні обставини справи та правовідносини, що склалися між сторонами.

Товариство з обмеженою відповідальністю «Медіа» є юридичною особою, що зареєстрована 10.06.2003 виконавчим комітетом Білоцерківської міської ради Київської області.

Позивач 15.11.2013 подав до податкового органу податкову декларацію з податку на додану вартість за жовтень 2013 року.

Відповідачем у грудні 2013 року проведено камеральну перевірку цієї податкової звітності з податку на додану вартість Товариства з обмеженою відповідальністю «Медіа» за жовтень 2013р., за результатами якої складено акт камеральної перевірки від 02.12.2013 №609/22-04, яким встановлено арифметичні, логічні помилки в податковій декларації з ПДВ за жовтень 2013р. в рядках 18, 22, 24, 25 та за результатами виявлення помилок встановлено порушення п.п.200.1, п.п. 200.3, п.п.200.4 статті 200 розділу 5 ПК України, пункту 4.6. Порядку заповнення і подання податкової звітності з податку на додану вартість, затвердженого наказом Міністерством фінансів України від 25.11.2011 №1492. За наслідками перевірки податковий орган визнав, що позивач завищив залишок від’ємного значення, який після бюджетного відшкодування включається до складу податкового кредиту наступного податкового періоду на суму ПДВ 393301 грн та занизив суму ПДВ, яка підлягає сплаті, у розмірі 19063 грн внаслідок арифметичної (методологічної) помилки.

В акті перевірки відповідачем здійснено посилання на раніше складений акт від 29.09.2013 №227/22-04/32518788 про результати камеральної перевірки даних, задекларованих у податковій звітності з податку на додану вартість позивача за серпень 2013 року та не врахування позивачем результатів попередньої камеральної перевірки податкової звітності з податку на додану вартість за серпень 2013 року, якою позивачу зменшено розмір від’ємного значення суми податку на додану вартість у розмірі 337261 грн.

Відповідач на підставі акту перевірки від 02.12.2013р. №609/22-04 виніс податкове повідомлення-рішення №0003342204, у зв'язку з чим зменшено розмір від’ємного значення податку на додану вартість у розмірі 337261 грн.

Судом встановлено, що у вересні 2013 року відповідачем проведено камеральну перевірку податкової звітності ТОВ «Медіа» з податку на додану вартість за серпень 2013 року, за результатами якої відповідачем складено акт від 27.09.2013 №227/15-2 та винесено податкове повідомлення-рішення від 23.10.2013 №0014381502, яким зменшено розмір від’ємного значення суми податку на додану вартість за серпень 2013 року у розмірі 337261 грн.

Це податкове повідомлення-рішення оскаржено в судовому порядку і постановою Київського окружного адміністративного суду від 24.12.2013 у справі №810/6818/13-а позивача до того ж відповідача податкове повідомлення-рішення від 23.10.2013р. №0014381502 визнано протиправним та скасовано. Це судове рішення законної сили ще не набрало.

Надаючи правову оцінку відносинам, що виникли між сторонами, суд зазначає наступне.

Правовідносини, що виникають у зв’язку з формуванням платником податку на додану вартість, податкового кредиту, регулюються розділом V ПК України.

Пунктом 56.1 ст.56 ПК України передбачено, що рішення, прийняті контролюючим органом, можуть бути оскаржені в адміністративному або судовому порядку.

Порядок формування податкового кредиту визначається статтями 198 та 199 ПК України. Згідно зі статтею 200 ПК України, сума податку, що підлягає сплаті (перерахуванню) до Державного бюджету України або бюджетному відшкодуванню, визначається як різниця між сумою податкового зобов'язання звітного (податкового) періоду та сумою податкового кредиту такого звітного (податкового) періоду. При позитивному значенні суми, розрахованої згідно з пунктом 200.1 статті 200 Кодексу, така сума підлягає сплаті (перерахуванню) до бюджету у строки, встановлені розділом V Кодексу (пункт 200.2 ст.200 Кодексу).

При від'ємному значенні суми, розрахованої згідно з пунктом 200.1 цієї статті, така сума враховується у зменшення суми податкового боргу з податку, що виник за попередні звітні (податкові) періоди (у тому числі розстроченого або відстроченого відповідно до Кодексу), а в разі відсутності податкового боргу - зараховується до складу податкового кредиту наступного звітного (податкового) періоду (пункт 200.3 статті 200 Кодексу).

Згідно з пунктом 200.4 статті 200 Податкового кодексу України, якщо в наступному податковому періоді сума, розрахована згідно з пунктом 200.1 статті 200 Кодексу, має від'ємне значення, то: а) бюджетному відшкодуванню підлягає частина такого від'ємного значення, яка дорівнює сумі податку, фактично сплаченій отримувачем товарів/послуг у попередніх податкових періодах постачальникам таких товарів/послуг або до Державного бюджету України, а в разі отримання від нерезидента послуг на митній території України - сумі податкового зобов'язання, включеного до податкової декларації за попередній період за отримані від нерезидента послуги отримувачем послуг; б) залишок від'ємного значення попередніх податкових періодів після бюджетного відшкодування включається до складу сум, що відносяться до податкового кредиту наступного податкового періоду.

Пунктами 4.6.3, 4.6.6 пункту 4 розділу V Порядку заповнення і подання податкової звітності з податку на додану вартість, затвердженого Наказом Міністерства фінансів України від 25.11.11р. №1492 «Про затвердження форм та Порядку заповнення і подання податкової звітності з податку на додану вартість» визначено, що якщо за результатами поточного звітного податкового) періоду платником податку визначено від'ємне значення різниці між сумою податкових зобов'язань і сумою податкового кредиту (заповнено рядок 19 декларації), така сума враховується у зменшення суми податкового боргу за попередні звітні (податкові) періоди з податку на додану вартість, у тому числі розстроченого або відстроченого відповідно до кодексу (що значиться на особовому рахунку платника на перше число звітного (податкового) періоду (відображається у рядку 20.1 декларації)), а решта зараховується до складу податкового кредиту наступного податкового періоду (відображається у рядку 20.2 декларації поточного звітного (податкового) періоду та переноситься до рядка 21.1 декларації наступного звітного (податкового) періоду), залишок від'ємного значення після бюджетного відшкодування включається до складу податкового кредиту наступного податкового періоду (відображається у рядку 24 декларації поточного звітного (податкового) періоду та переноситься до рядка 21.2 декларації наступного звітного (податкового) періоду).

У такому випадку до рядка 24 декларації з ПДВ слід відносити виключно ті результати перевірок платника податку, які на момент складання декларації з ПДВ були узгоджені відповідно до положень ст. 56 Податкового кодексу України.

Судом встановлено, що податкове повідомлення-рішення від 23.10.2013 №0014381502 було оскаржено в судовому порядку, постановою Київської окружного адміністративного суду від 24.12.2013 це податкове повідомлення-рішення визнано протиправним та скасовано. Ця постанова законної сили не набрала, а тому грошове зобов’язання, визначене податковим повідомлення-рішенням від 23.10.2013 №0014381502 на суму 337261 грн, є неузгодженим до дня набрання вказаним судовим рішенням законної сили.

Отже, у відповідача не було підстав для зменшення суми від'ємного значення в декларації з податку на додану вартість за жовтень 2013 року на суму, визначену у зазначеному податковому повідомленні-рішенні.

За таких обставин суд дійшов висновку про обґрунтованість заявлених позовних вимог, у зв’язку з чим позов підлягає задоволенню в повному обсязі.

Згідно з частиною першою статті 94 Кодексу адміністративного судочинства України якщо судове рішення ухвалене на користь сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, суд присуджує всі здійснені нею документально підтверджені судові витрати з Державного бюджету України (або відповідного місцевого бюджету, якщо іншою стороною був орган місцевого самоврядування, його посадова чи службова особа).

Позивачем за подання позовної заяви сплачено судовий збір, доказів понесення ним інших судових витрат суду не надано. Таким чином, на користь позивача підлягає стягненню сплачена ним сума судового збору.

Керуючись статтями 11-14, 69-71, 79, 86, 94, 122, 159-163, 167, 185-186, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

п о с т а н о в и в:

Адміністративний позов задовольнити повністю.

Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення №0003342204 від 17.12.2013, видане Державною податковою інспекцією в Києво-Святошинському районі Головного управління Міндоходів у Київській області.

Стягнути з Державного бюджету України на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Медіа» судовий збір у сумі 487 (чотириста вісімдесят сім) грн 20 коп.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо скаргу не було подано в установлені строки. У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Апеляційна скарга на постанову суду подається до Київського апеляційного адміністративного суду через Київський окружний адміністративний суд протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Суддя Журавель В.О.

Дата виготовлення і підписання повного тексту постанови - 11 березня 2014 р.