Ухвала суду № 37772044, 24.03.2014, Апеляційний суд Київської області

Справа № 362/6136/13-ц Головуючий у І інстанції Медвєдєв К.В.Провадження № 22-ц/780/1712/14 Доповідач у 2 інстанції ЛащенкоКатегорія 26 24.03.2014

УХВАЛА

Іменем України

19 березня 2014 року колегія суддів судової палати в цивільних справах Апеляційного суду Київської області в складі:

Головуючого судді Лащенка В.Д.,

суддів: Кулішенка Ю.М., Сушко Л.П.,

при секретарі Химинець Н.М.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Києві цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на ухвалу Васильківського міськрайонного суду Київської області від 23 грудня 2013 року у справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2, ПАТ «Універсал Банк» про визнання права власності, визнання частково недійсним договору, -

встановила:

У жовтні 2013 року ОСОБА_1 звернувся в суд з позовом до ОСОБА_2, ПАТ «Універсал Банк» про визнання права власності, визнання частково недійсним договору.

Позов мотивував тим, що під час шлюбу з ОСОБА_2 придбали житловий будинок з господарсько-побутовими спорудами та земельну ділянку, які оформлені на відповідачку.

30 липня 2007 року між ОСОБА_2 та ПАТ «Банк Універсальний» був укладений кредитний договір, в забезпечення виконання якого в іпотеку було передано вказаний житловий будинок та земельну ділянку.

Просив суд визнати за ним право власності на ? житлового будинку з господарсько-побутовими спорудами та на ? земельної ділянки і визнати частково недійсним договір іпотеки, в частині передачі в іпотеку нерухомого майна, що є спільною сумісною власністю сторін.

Ухвалою судді від 29 жовтня 2013 року позовну заяву залишено без руху з підстав її невідповідності вимогам ст.ст. 119, 120 ЦПК України.

Ухвалою судді Васильківського міськрайонного суду Київської області від 23.12.2013 позовну заяву визнано неподаною та повернуто позивачеві.

В апеляційній скарзі ОСОБА_1 просить суд скасувати ухвалу з підстав неправильного застосування норм процесуального права та направити справу для вирішення питання про відкриття провадження у справі.

Заслухавши доповідь судді - доповідача апеляційного суду, пояснення представника позивача, перевіривши матеріали справи й обговоривши доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга ОСОБА_1 підлягає задоволенню з наступних підстав.

Залишаючи позовну заяву без руху, суддя зазначав, що частина позовних вимог є взаємовиключними. Крім того в позовній заяві не зазначені кадастрові номери земельних ділянок, щодо яких заявляються вимоги про визнання права власності, не додано квитанції про сплату судового збору, а також не зазначено ціну позову.

Постановляючи ухвалу про повернення заяви, суддя першої інстанції виходив із того, що заявником не повністю виконані вимоги ухвали суду від 29 жовтня 2013 року про залишення заяви без руху.

Так, підставою повернення позовної заяви суддя визначає те, що в позовній заяві не зазначено ціну позову.

Проте з таким висновком суду не можна погодитись з наступних підстав.

Згідно ч.2 ст.80 ЦПК України якщо визначена позивачем ціна позову вочевидь не відповідає дійсній вартості спірного майна або на момент пред'явлення позову встановити точну його ціну неможливо, розмір судового збору попередньо визначає суд з наступним стягненням недоплаченого або з поверненням переплаченого судового збору відповідно до ціни позову, встановленої судом при вирішенні справи.

Частиною 2 статті 6 Закону України «Про судовий збір» також передбачено, що у разі якщо судовий збір сплачується за подання позовної заяви до суду в розмірі, визначеному з урахуванням ціни позову, а встановлена при цьому позивачем ціна позову не відповідає дійсній вартості спірного майна або якщо на день подання позову неможливо встановити точну його ціну, розмір судового збору попередньо визначає суд з подальшою сплатою недоплаченої суми або з поверненням суми переплати судового збору відповідно до ціни позову, встановленої судом у процесі розгляду справи.

Позивач в позовній заяві зазначав, що встановити ціну позовну на момент подачі позовної заяви є неможливим, тому ним було сплачено судовий збір виходячи з мінімального розміру.

Суд першої інстанції в порушення вищезазначених вимог, не погоджуючись з розміром сплаченого позивачем судового збору, не визначив самостійно ціну позову, з наступним стягненням недоплаченого або з поверненням переплаченого судового збору відповідно до ціни позову, встановленої судом при вирішенні справи.

З огляду на викладене, колегія суддів вважає, що доводи апеляційної скарги ОСОБА_1 заслуговують на увагу, а ухвала судді підлягає скасуванню на підставі ст.312 ЦПК України з передачею питання на новий розгляд до суду першої інстанції, оскільки останній порушив порядок, встановлений для його вирішення.

Керуючись ст.ст. 307, 311, 312 ЦПК України, колегія суддів,

ухвалила:

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 задовольнити.

Ухвалу Васильківського міськрайонного суду Київської області від 23 грудня 2013 року скасувати, позовну заяву направити до суду першої інстанції для вирішення питання про відкриття провадження у справі.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ в касаційному порядку протягом двадцяти днів.

Головуючий

Судді