Ухвала суду № 37770174, 19.03.2014, Касаційний адміністративний суд Верховного Суду (до 15.12.2027 - Вищий адміністративний суд України)

ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

"19" березня 2014 р. м. Київ К/800/61950/13

колегія суддів Вищого адміністративного суду України в складі:

головуючого-судді: Юрченка В.В.,

суддів: Амєліна С.Є., Кобилянського М.Г.,

розглянувши у порядку касаційного письмового провадження заяву представника позивача ОСОБА_1 ОСОБА_4 про прийняття додаткової постанови у справі за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в м. Києві, третя особа - Київський міський військовий комісаріат про зобов'язання вчинити певні дії,

в с т а н о в и л а:

В травні 2013 року ОСОБА_1 звернувся до суду з вказаним позовом, в якому просив, зокрема, зобов'язати відповідача поновити та виплачувати позивачу з 1 жовтня 1997 року пенсію за вислугу років на підставах, визначених пенсійним законодавством як непрацюючому громадянину, за документами, які є в пенсійній справі, з урахуванням додатково наданих документів про трудовий стаж, що не врахований у пенсійній справі, після призначення пенсії з урахуванням індексу інфляції, на вказаний рахунок у відділенні Ощадбанку в м. Києві; зобов'язати відповідача виплачувати позивачу з 1 жовтня 1997 року підвищення до пенсії, встановлене для інвалідів війни відповідно до Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту».

Ухвалою Шевченківського районного суду м. Києва від 23 липня 2013 року позов ОСОБА_1 в частині позовних вимог про нарахування та виплату пенсії з 1 жовтня 1997 року по 12 листопада 2012 року залишено без розгляду.

Постановою Шевченківського районного суду м. Києва від 23 липня 2013 року в задоволенні позову ОСОБА_1 було відмовлено.

Постановою Київського апеляційного адміністративного суду від 21 листопада 2013 року апеляційну скаргу ОСОБА_1 задоволено частково. Постанову Шевченківського районного суду м. Києва від 23 липня 2013 року скасовано. Позов ОСОБА_1 задоволено частково. Визнано протиправною відмову Головного управління Пенсійного фонду України в м. Києві в поновленні виплати пенсії ОСОБА_1, який постійно проживає за межами України - в державі Ізраїль. Зобов'язано Головне управління Пенсійного фонду України в м. Києві поновити з 13 травня 2013 року виплату пенсії ОСОБА_1, який постійно проживає за межами України - в державі Ізраїль. В задоволенні решти позовних вимог відмовлено.

Постановою Вищого адміністративного суду України від 19 лютого 2014 року касаційні скарги представника позивача ОСОБА_1 ОСОБА_4 та Головного управління Пенсійного фонду України в м. Києві задоволено частково. Постанову Київського апеляційного адміністративного суду від 21 листопада 2013 року змінено. В абзаці п'ятому резолютивної частини постанови слова та цифри «з 13 травня 2013 року» замінено словами та цифрами «з 13 листопада 2012 року». В решті постанову Київського апеляційного адміністративного суду від 21 листопада 2013 року залишено без змін.

27 лютого 2014 року до Вищого адміністративного суду України надійшла заява представника позивача ОСОБА_1 ОСОБА_4 про прийняття додаткової постанови.

У своїй заяві ОСОБА_4 просить суд касаційної інстанції ухвалити додаткове судове рішення, в якому зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в м. Києві:

провести перерахунок і виплачувати позивачу пенсію за вислугу років на підставах, визначених пенсійним законодавством, за документами, які є в пенсійній справі, з урахуванням додатково наданих документів про трудовий стаж, що не врахований у пенсійній справі після призначення пенсії, на вказаний позивачем банківський рахунок, з 13 листопада 2012 року;

виплачувати позивачу підвищення до пенсії, встановлене для інвалідів війни відповідно до Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту», з 13 листопада 2012 року.

Відповідно до частини першої статті 168 Кодексу адміністративного судочинства України суд, що ухвалив судове рішення, може за заявою особи, яка брала участь у справі, чи з власної ініціативи прийняти додаткову постанову чи постановити додаткову ухвалу у випадках, якщо:

1) щодо однієї із позовних вимог, з приводу якої досліджувалися докази, чи одного з клопотань не ухвалено рішення;

2) суд, вирішивши питання про право, не визначив способу виконання судового рішення;

3) судом не вирішено питання про судові витрати.

Відповідно до положень частини 1 статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України завданням адміністративного судочинства є захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб, інших суб'єктів при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень, шляхом справедливого, неупередженого та своєчасного розгляду адміністративних справ.

Захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб передбачає наявність встановленого судом факту їх порушення, а тому ухвалення судового рішення щодо захисту прав та інтересів особи на майбутнє, передбачаючи, що вони можуть бути порушені, є безпідставним.

При вирішенні питання про поновлення виплати пенсії судом апеляційної інстанції, з висновком якого частково погодився касаційний суд, не встановлено факту порушення відповідачем права позивача на перерахунок пенсії з урахуванням додатково наданих документів про трудовий стаж, що не врахований у пенсійній справі після призначення пенсії, та виплату підвищення до пенсії, встановлене для інвалідів війни відповідно до Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту», з 13 листопада 2012 року, тому відсутні правові підстави для задоволення заяви про прийняття додаткового рішення.

Крім цього, докази щодо наявності законних підстав для перерахунку пенсії у судовому засіданні при розгляді справи по суті не досліджувались, що також виключає можливість прийняття додаткової постанови у справі.

Враховуючи викладене, у задоволенні заяви про ухвалення додаткового рішення необхідно відмовити.

Керуючись статтею 168, 220, 222 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів

у х в а л и л а:

У задоволенні заяви представника позивача ОСОБА_1 ОСОБА_4 про ухвалення додаткового рішення відмовити.

Ухвала набирає законної сили через п'ять днів після направлення її копій особам, які беруть участь у справі, та оскарженню не підлягає.

Головуючий Юрченко В.В.

Судді Амєлін С.Є.

Кобилянський М.Г.