Ухвала суду № 37770151, 04.03.2014, Касаційний адміністративний суд Верховного Суду (до 15.12.2027 - Вищий адміністративний суд України)

ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

04 березня 2014 року м. Київ К/9991/71577/11

Вищий адміністративний суд України у складі колегії суддів:

Головуючого судді-доповідача Голубєвої Г.К.

Суддів Карася О.В.

Рибченка А.О.

розглянувши в попередньому судовому засіданні касаційну скаргу Бердичівської об'єднаної державної податкової інспекції у Житомирській області на ухвалу Житомирського апеляційного адміністративного суду від 10.10.2011 року та постанову Житомирського окружного адміністративного суду від 28.07.2011 року по справі №0670/6/11 за позовом Відкритого акціонерного товариства «Бердичівський машинобудівний завод» до Бердичівської об'єднаної державної податкової інспекції у Житомирській області про скасування податкових повідомлень-рішень, -

ВСТАНОВИВ:

Відкрите акціонерне товариство «Бердичівський машинобудівний завод» звернулось до суду з позовною заявою до Бердичівської об'єднаної державної податкової інспекції у Житомирській області про скасування податкових повідомлень-рішень 01.09.2010 року №000157/1601/0 на суму 86273,00 грн. та від 30.09.2010 року №000194/1601/0 на суму 488168,00 грн.

Постановою Житомирського окружного адміністративного суду від 28.07.2011 року, залишеною без змін ухвалою Житомирського апеляційного адміністративного суду від 10.10.2011 року у даній справі позов задоволено з огляду на правомірність заявлених вимог.

Не погоджуючись з рішеннями судів попередніх інстанцій, відповідач подав касаційну скаргу, в якій просить їх скасувати та прийняти нове рішення, яким повністю відмовити позивачу в задоволенні позовних вимог, оскільки вважає, що постанову та ухвалу було прийнято з порушенням норм матеріального права та без належного врахування всіх обставин справи.

Перевіривши правильність застосування судами попередніх інстанцій норм матеріального та процесуального права, юридичної оцінки обставин справи, колегія суддів Вищого адміністративного суду України приходить до висновку, що касаційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Судами попередніх інстанцій встановлено, що податковим органом проведені документальні невиїзні перевірки податкових декларацій позивача та встановлені порушення пп. 7.7 п. 7 ст. 7 Закону України від 03.04.1997 року № 168/97-ВР «Про податок на додану вартість» (далі - Закон № 168/97-ВР), а також пп. 5.12.5 п. 5 Порядку заповнення та подання податкової декларації з податку на додану вартість, затвердженого Наказом ДПА України №166 від 30.05.1997 року.

За наслідками перевірок прийняті спірні податкові повідомлення-рішення.

Задовольняючи позов, суди виходили з наступних мотивів, з чим погоджується суд касаційної інстанції.

Відповідно до підпункту 7.7.1 пункту 7.7 статті 7 Закону № 168/97-ВР сума податку, що підлягає сплаті (перерахуванню) до бюджету або бюджетному відшкодуванню, визначається як різниця між сумою податкового зобов'язання звітного податкового періоду та сумою податкового кредиту такого звітного податкового періоду.

При позитивному значенні суми, розрахованої згідно з підпунктом 7.7.1 цього пункту, така сума підлягає сплаті (перерахуванню) до бюджету у строки, встановлені законом для відповідного податкового періоду.

При від'ємному значенні суми, розрахованої згідно з підпунктом 7.7.1 цього пункту, така сума враховується у зменшення суми податкового боргу з цього податку, що виник за попередні податкові періоди (у тому числі розстроченого або відстроченого відповідно до закону), а при його відсутності - зараховується до складу податкового кредиту наступного податкового періоду.

Як вбачається з матеріалів справи та встановлено судами попередніх інстанцій, порушення позивачем згаданих положень законодавства спростовуються поданими підприємством уточнюючими деклараціями, якими платником самостійно виявлено та від кореговано помилки, що призвели до викривлення показників раніше поданих податкових декларацій. Донарахування податкових зобов'язань позивачу здійснені через неправомірне не визнання відповідачем уточнюючих розрахунків, поданих позивачем.

За таких обставин та з урахуванням вимог ч. 3 ст. 2, ч. 2 ст. 71 КАС України, суди дійшли обґрунтованого висновку щодо наявності підстав для задоволення позову.

Відповідно до п. 3 ст. 2201 КАС України суд касаційної інстанції відхиляє касаційну скаргу і залишає рішення без змін, якщо відсутні підстави для скасування судового рішення.

Отже, колегія суддів вважає, що в межах касаційної скарги порушень судами попередніх інстанцій норм матеріального та процесуального права при вирішенні цієї справи не допущено. Правова оцінка обставин у справі дана вірно, а тому касаційну скаргу слід відхилити, а оскаржувані судові рішення залишити без змін.

Керуючись ст.ст. 210 - 232 Кодексу адміністративного судочинства України, суд -

УХВАЛИВ:

Касаційну скаргу Бердичівської об'єднаної державної податкової інспекції у Житомирській області відхилити.

Ухвалу Житомирського апеляційного адміністративного суду від 10.10.2011 року та постанову Житомирського окружного адміністративного суду від 28.07.2011 року по справі №0670/6/11 залишити без змін.

Справу повернути до суду першої інстанції.

Ухвала набирає законної сили та може бути переглянута Верховним Судом України в порядку передбаченому ст. ст. 235 - 239, ч. 5 ст. 254 КАС України.

Головуючий підписГолубєва Г.К.Судді підписКарась О.В. підписРибченко А.О.