Постанова № 37769796, 21.03.2014, Окружний адміністративний суд міста Києва

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01601, м. Київ, вул. Командарма Каменєва 8, корпус 1П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

м. Київ

21 березня 2014 року 08:40 № 826/2694/14

Окружний адміністративний суд м. Києва у складі судді Саніна Б.В., за участю секретаря судового засідання Борисової Т.М., розглянувши у письмовому провадженні адміністративну справу

за позовомТовариства з обмеженою відповідальністю «Грін Агро Сервіс»доМогилів-Подільської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Вінницькій областіпровизнання протиправними та скасувати податкові повідомлення-рішення,ВСТАНОВИВ:

До судді Окружного адміністративного суду м. Києва Саніна Б.В. надійшов адміністративний позов Товариства з обмеженою відповідальністю «Грін Агро Сервіс» (надалі - Позивач/ТОВ «Грін Агро Сервіс») до Могилів-Подільської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Вінницькій області (надалі - Відповідач/Могилів-Подільська ОДПІ ГУ Міндоходів у Вінницькій області), в якому просить суд:

1. Скасувати податкові повідомлення-рішення Могилів-Подільської ОДПІ ГУ Міндоходів у Вінницькій області №0001281500 від 08.11.2013 р. та №0001271500 від 08.11.2013 р. з урахуванням рішення прийнятого за розглядом первинної скарги (податкові повідомлення-рішення Могилів-Подільської ОДПІ ГУ Міндоходів у Вінницькій області №0002021500 від 25.12.2013 р. та №0002001500 від 25.12.2013 р.).

Ухвалою Окружного адміністративного суду м. Києва від 03.03.2014 р. провадження по справі було відкрито та призначено справу до судового розгляду.

В судове засідання з'явився представник Позивача, який позовні вимоги підтримав в повному обсязі, просить позовні вимоги задовольнити із підстав, викладених в адміністративному позові, зокрема, зазначає про порушення Відповідачем положень Податкового кодексу України (надалі - ПК України) під час винесення податкового повідомлення-рішення.

В судове засідання представник Відповідача не з'явився, хоча про дату, час та місце судового розгляду був повідомлений належним чином, клопотань про розгляд справи за відсутності уповноваженого представника чи відкладення розгляду справи до суду не надходило.

Відповідно до положень п.1 ст.6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов'язків цивільного характеру або встановить обґрунтованість будь-якого висунутого проти нього кримінального обвинувачення. Більше того, відповідно до рішень Європейського суду з прав людини, що набули статусу остаточного, зокрема "Іззетов проти України", "Пискал проти України", "Майстер проти України", "Субот проти України", "Крюков проти України", "Крат проти України", "Сокор проти України", "Кобченко проти України", "Шульга проти України", "Лагун проти України", "Буряк проти України", "ТОВ "ФПК "ГРОСС" проти України", "Гержик проти України" суду потрібно дотримуватись розумного строку для судового провадження.

Відповідно до положень ст.128 Кодексу адміністративного судочинства України (надалі - КАС України) справа розглядається в письмовому провадженні на підставі наявних в матеріалах справи документів.

Розглянувши наявні в матеріалах докази, заслухавши пояснення Позивача, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини справи на яких ґрунтується позов, оцінивши докази які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд дійшов висновку про наступне.

Як вбачається з матеріалів справи, ТОВ «Грін Агро Сервіс» перереєстроване Ямпільською районною державною адміністрацією 16.02.2012 р. (код ЄДРОПУ 36881419), з 29.06.2010 р. взято на податковий облік та станом на дату реєстрації перевірки перебуває на обліку у Могилів-Подільській ОДПІ.

В період з 14.10.2013 р. по 17.10.2013 р. на підставі направлення №192 від 14.10.2013 р. та наказу №311 від 11.10.2013 р. відповідно до пп.78.1.8 п.78.1 ст.78, п.200.11 ст.200 ПК України, постанови КМУ від 27.12.2010 р. №1238 «Про затвердження переліку достатніх підстав, які надають податковим органам право на проведення документальної позапланової виїзної перевірки платника податку на додану вартість для визначення достовірності нарахування бюджетного відшкодування такого податку» Відповідачем було проведено позапланову виїзну перевірку правомірності нарахування ТОВ «Грін Агро Сервіс» від'ємного значення різниці між сумою податкового зобов'язання та сумою податкового кредиту за липень 2013 р. у сумі 1 136 994 грн., відображених у податковій декларації з податку на додану вартість (надалі - ПДВ) (вх. №9050821977 від 16.08.2013 р.) та від'ємного значення різниці між сумою податкового зобов'язання та сумою податкового кредиту за серпень 2013 р. у сумі 1 155 848 грн., відображених у податковій декларації з ПДВ (вх. №9057675950 від 17.09.2013 р.).

За результатами проведеної перевірки, Відповідачем було складено Акт №322/1500/36881419 від 24.10.2013 р. «Про результати документальної позапланової виїзної перевірки правомірності нарахування ТОВ «Грін Агро Сервіс» від'ємного значення різниці між сумою податкового зобов'язання та сумою податкового кредиту ПДВ у зменшення податкових зобов'язань з ПДВ наступних звітних (податкових) періодів за перевіряємий період з 01.07.2013 р. по 31.08.2013 р.» (надалі - Акт перевірки№322), в якому зафіксовано про наступні порушення:

ь п.198.3 та п.198.6 ст.198, п.201.1 ст.201 ПК України, п.6.3, п.12, п.14 Порядку заповнення податкової накладної, затвердженої наказом Міністерства фінансів України №1379 від 01.11.2011 р. «Про затвердження форми податкової накладної та порядку її заповнення» (в редакції чинній на момент виникнення спірних правовідносин) (надалі - Порядок №1379) ТОВ «Грін Агро Сервіс» за липень 2013 р. завищено від'ємне значення різниці між сумою податкового зобов'язання і сумою податкового кредиту на 1 136 994,00 грн. та занижено позитивне значення різниці між сумою податкового зобов'язання та сумою податкового кредиту в розмірі 695 032,00 грн.;

ь п.198.3 та п.198.6 ст.198, п.201.1 ст.201 ПК України, п.6.3, п.12, п.14 Порядку №1379 ТОВ «Грін Агро Сервіс» за серпень 2013 р. завищено від'ємне значення різниці між сумою податкового зобов'язання і сумою податкового кредиту на 1 155 848,00 грн. та занижено позитивне значення різниці між сумою податкового зобов'язання та сумою податкового кредиту в розмірі 704 540,00 грн.

08.11.2013 р. на підставі Акту перевірки №322 Відповідачем були винесені податкові повідомлення-рішення, зокрема:

ь за формою «Р» №0001281500, яким збільшено суму грошового зобов'язання з ПДВ по вітчизняних товарах (роботах, послугах) на суму 2 099 358,00 грн. (із яких 1 399 572,00 грн. - за основним платежем, 699 786,00 грн. - штрафні санкції);

ь за формою «В4» №0001271500, яким було зменшено розмір від'ємного значення суми ПДВ на загальну суму 2 292 842,00 грн., в т.ч. за липень 2013 р. у розмірі 1 136 994,00 грн. та за серпень 2013 р. у розмірі 1 155 848,00 грн.

Не погоджуючись із прийнятими податковими повідомленнями-рішеннями від 08.11.2013 р., ТОВ «Грін Агро Сервіс» подало первинну скаргу до ГУ Міндоходів у Вінницькій області, за результатами розгляду якої рішенням №12861/10/10-02-11 від 11.12.2013 р. «Про результати розгляду первинної скарги» були частково скасовані податкові повідомлення-рішення, а саме: №0001281500 - в частині основного платежу на суму 570 592,00 грн. та застосованих штрафних санкцій на суму 285 296,00 грн., в іншій частині залишено без змін; №0001271500 - в частині зменшення суми від'ємного значення ПДВ за липень 2013 р. на суму 1 136 994,00 грн., в т.ч. від'ємне значення різниці між сумою податкового зобов'язання та сумою податкового кредиту поточного звітного (податкового) періоду на 1 136 994,00 грн., а в іншій частині залишено без змін. При цьому, збільшено суму зменшення розміру від'ємного значення суми ПДВ за серпень 2013 р., визначену в податковому повідомленні-рішенні №0001271500 на суму 1 707 584,00 грн.

Згідно із цим, 25.12.2013 р. на підставі рішення ГУ Міндоходів у Вінницькій області №12861/10/10-02-11 від 11.12.2013 р. Відповідачем були винесені наступні податкові повідомлення-рішення, а саме:

ь за формою «Р» №0002021500, яким збільшено суму грошового зобов'язання з ПДВ по вітчизняних товарах (роботах, послугах) на суму 1 243 473,00 грн. (із яких 828 982,00 грн. - за основним платежем, 414 491,00 грн. - штрафні санкції);

ь «В4» №0002001500, яким було зменшено розмір від'ємного значення суми ПДВ за серпень 2013 р. у розмірі 1 155 848,00 грн.

Водночас, не погодившись із прийнятими Відповідачем податковими повідомленнями-рішеннями від 18.11.2013 р. №0001281500 та №0001271500, від 25.12.2013 р. №0002021500 та №0002001500, а також із прийнятим рішенням ГУ Міндоходів у Вінницькій області №12861/10/10-02-11 від 11.12.2013 р., ТОВ «Грін Агро Сервіс» подало скаргу до Міністерства доходів і зборів України. За результатом розгляду поданої скарги 19.02.2014 р. було прийнято рішення «Про результати розгляду скарг» №3182/6/99-99-10-01-15, яким залишено без змін податкові повідомлення-рішення від 18.11.2013 р. №0001281500 та №0001271500 з урахуванням рішення, прийнятого за розглядом первинної скарги (податкові повідомлення-рішення від 25.12.2013 р. №0002021500 та №0002001500), а скаргу без задоволення.

Вважаючи, що Відповідачем було порушено права та охоронювані законом інтереси Позивача під час винесення податкових повідомлень-рішень, останній оскаржив їх в судовому порядку.

Відповідно до ч.3 ст.2 КАС України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи усіх форм дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Відповідно до пп.78.1.8 п.78.1 ст.78 ПК України (у редакції, що діяла на момент виникнення взаємовідносин) документальна позапланова перевірка здійснюється за наявності хоча б однієї з таких обставин, зокрема: платником подано декларацію, в якій заявлено до відшкодування з бюджету податок на додану вартість, за наявності підстав для перевірки, визначених у розділі V цього Кодексу, та/або з від'ємним значенням з податку на додану вартість, яке становить більше 100 тис. гривень. Документальна позапланова перевірка з підстав, визначених у цьому підпункті, проводиться виключно щодо законності декларування заявленого до відшкодування з бюджету податку на додану вартість та/або з від'ємного значення з податку на додану вартість, яке становить більше 100 тис. гривень.

Так, як вбачається з Акту перевірки №322, згідно із поданою 16.08.2013 р. ТОВ «Грін Агро Сервіс» до Могилів-Подільської ОДПІ декларацією з ПДВ за липень 2013 р. №9050821977, Позивачем у ряд.19 декларації відображено від'ємне значення різниці між сумою податкового зобов'язання та податкового кредиту суму розміром 1 136 994,00 грн. При цьому, згідно із поданою 17.09.2013 р. декларацією з ПДВ за серпень 2013 р. №9057675950, ТОВ «Грін Агро Сервіс» у ряд.19 декларації відображено від'ємне значення між сумою податкового зобов'язання та податкового кредиту суму розміром 1 155 848,00 грн.

Підставою виникнення від'ємного значення різниці між сумою податкового зобов'язання та податкового кредиту за період липень-серпень 2013 р. стало здійснення підрядних робіт з проектування, забезпечення матеріалами та технікою, будування, встановлення та тестування фотоелектричної сонячної станції відповідно до укладеного між ТОВ «Грін Агро Сервіс» (Замовник) та ТОВ «Мартіфер Солар УА» (Підрядник) (який є постачальником найновітніших сонячних електростанцій та фотоелектричних систем на умовах «під ключ») договору від 01.09.2012 р. (надалі - Договір від 01.09.2012 р.).

Згідно із умовами Договору від 01.09.2012 р. Підрядник зобов'язується спроектувати, забезпечити матеріалами та технікою, збудувати, встановити та протестувати роботи в межах будівельного майданчика на умовах генерального підряду з твердою ціною, використовуючи передові методи у галузі, з урахуванням конкретних графічних умов, а Замовник зобов'язується надати будівельний майданчик, прийняти роботи і оплатити їх відповідно до умов, визначених цим Договором (фотоелектрична сонячна станція потужністю 4495 кВт/пік у селі Пороги, Ямпільського району, Вінницької області, Україна, відповідно до додатку 1).

Згідно із п.13.1 Договору від 01.09.2012 р. виконання робіт фінансується відповідно до графіку платежів, які визначено у п.13.4 Договору від 01.09.2012 р. Водночас, перед виставленням рахунку Підрядник повинен надати відповідне підтвердження виконання відповідного обсягу робіт - акт виконаних робіт (п.13.3 Договору).

Таким чином, на підтвердження виконання умов укладеного Договору від 01.09.2012 р. Позивачем були надані акти виконаних робіт від 04.09.2012 р., від 03.12.2012 р., від 18.06.2013 р. та акт приймання-передачі від 31.05.2013 р., а також відповідні рахунки на оплату виконаних ТОВ «Мартіфер Солар УА» робіт.

Водночас, про факт оплати ТОВ «Грін Агро Сервіс» отриманих від Підрядника робіт свідчать банківські виписки.

Відповідно до п.201.1 ст.201 ПК України, платник податку зобов'язаний надати покупцю (отримувачу) на його вимогу підписану уповноваженою платником особою та скріплену печаткою податкову накладну. Згідно з п.201.7 ст.201 ПК України податкова накладна виписується на кожне повне або часткове постачання товарів/послуг, а також на суму коштів, що надійшли на поточний рахунок як попередня оплата (аванс). Відповідно до п.201.10 ст.201 ПК України податкова накладна видається платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, на вимогу покупця та є підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту.

Так, ТОВ «Мартіфер Солар УА» були виписані Позивачу наступні податкові накладні, а саме: №3 від 10.10.2012 р. на загальну суму 8 500 000,00 грн. (в т.ч. ПДВ - 1 416 666,67 грн.); №4 від 11.10.2012 р. на загальну суму 2 115 980,50 грн. (в т.ч. ПДВ - 352 663,42 грн.); №5 від 18.10.2012 р. на загальну суму 7 800 000,00 грн. (в т.ч. ПДВ - 1 300 000,00 грн.); №6 від 24.10.2012 р. на загальну суму 3 192 143,71 грн. (в т.ч. ПДВ - 532 023,95 грн.); №9 від 01.11.2012 р. на загальну суму 6 000 000,00 грн. (в т.ч. ПДВ - 1 000 000,00 грн.); №40 від 18.06.2013 р. на загальну суму 2 662 329,16 грн. (в т.ч. ПДВ - 443 721,53 грн.).

За перевіряємий період ТОВ «Грін Агро Сервіс» до складу податкового кредиту включено суми ПДВ наступних податкових накладних, а саме: в липні 2013 р. - №5 від 18.10.2012 р. та №6 від 24.10.2012 р.; в серпні 2013 р. - №3 від 10.10.2012 р. та №40 від 18.06.2013 р.

Відповідно до пп.14.1.181 п.14.1 ст.14 ПК України, податковий кредит це сума, на яку платник податку на додану вартість має право зменшити податкове зобов'язання звітного (податкового) періоду, визначена згідно р.V цього Кодексу.

В п.198.1 ст.198 ПК України передбачено, що право на віднесення сум податку до податкового кредиту виникає у разі здійснення операцій з: придбання або виготовлення товарів (у тому числі в разі їх ввезення на митну територію України) та послуг; придбання (будівництво, спорудження, створення) необоротних активів, у тому числі при їх ввезенні на митну територію України (у тому числі у зв'язку з придбанням та/або ввезенням таких активів як внесок до статутного фонду та/або при передачі таких активів на баланс платника податку, уповноваженого вести облік результатів спільної діяльності); отримання послуг, наданих нерезидентом на митній території України, та в разі отримання послуг, місцем постачання яких є митна територія України; ввезення необоротних активів на митну територію України за договорами оперативного або фінансового лізингу.

Крім того, відповідно до п.198.2 ст.198 ПК України, датою виникнення права платника податку на віднесення сум податку до податкового кредиту вважається дата тієї події, що відбулася раніше: дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг; дата отримання платником податку товарів/послуг, що підтверджено податковою накладною.

В п.198.3 ст.198 ПК України передбачено, що податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг, але не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до ст.39 цього Кодексу, та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою п.193.1 ст.193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв'язку з: придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку; придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій у необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.

Право на нарахування податкового кредиту виникає незалежно від того, чи такі товари/послуги та основні фонди почали використовуватися в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку протягом звітного податкового періоду, а також від того, чи здійснював платник податку оподатковувані операції протягом такого звітного податкового періоду.

В п.198.6 ст.198 ПК України вказано, що не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними (або підтверджені податковими накладними, оформленими з порушенням вимог ст.201 цього Кодексу) чи не підтверджені митними деклараціями, іншими документами, передбаченими п.201.11 ст.201 цього Кодексу

Аналіз наведених норм дає підстави зробити висновок, що у ПК України передбачено єдину підставу для формування податкового кредиту, а саме наявність у платника податку - покупця належним чином оформленої податкової накладної або митної декларації.

Згідно з п.1 та п.5 Порядку №1379 податкову накладну заповнює особа, яка зареєстрована як платник податку в податковому органі та якій присвоєно індивідуальний податковий номер платника податку на додану вартість. Сплачена (нарахована) сума податку на додану вартість у податковій накладній повинна відповідати сумі податкових зобов'язань з постачання товарів/послуг продавця у реєстрі виданих та отриманих податкових накладних.

Пунктами 6.2 та 6.3 Порядку №1379 визначено, що податкова накладна є підставою для віднесення до податкового кредиту витрат зі сплати податку на додану вартість у покупця, зареєстрованого як платник податку. Не дає права покупцю на віднесення сум податку на додану вартість до податкового кредиту: відсутність факту реєстрації платником податку - продавцем товарів/послуг податкових накладних в Єдиному реєстрі податкових накладних; порушення порядку заповнення податкової накладної; податкова накладна виписана платником, звільненим від сплати податку за рішенням суду, після набрання чинності таким рішенням суду.

Отже, виходячи з аналізу наведених норм в сукупності, ПК України визначено окремі випадки, за яких неможливе формування податкового кредиту, зокрема це відсутність зв'язку з господарською діяльністю, фіктивність операцій (відсутність поставок), відсутність податкової правосуб'єктності, відсутність на момент перевірки податкових накладних або видача їх особою, яка не є платником податку на додану вартість.

У відповідності до правової позиції Вищого адміністративного суду України, що викладена у його листі №742/11/13-11 від 02.06.2011р., податковий кредит для цілей визначення об'єкта оподаткування податком на додану вартість має бути фактично здійснений і підтверджений належним чином складеними первинними документами, що відображають реальність господарської операції, яка є підставою для формування податкового обліку платника податків. За відсутності факту придбання товарів чи послуг або в разі якщо придбані товари чи послуги не призначені для використання у господарській діяльності платника податку відповідні суми не можуть включатися до складу витрат для цілей оподаткування податком на прибуток або податкового кредиту з податку на додану вартість навіть за наявності формально складених, але недостовірних документів або сплати грошових коштів.

Таким чином, із зазначеного вище також випливає те, що при дослідженні факту здійснення господарської операції, оцінці підлягають як відносини безпосередньо між учасниками тієї операції, на підставі якої сформовані дані податкового обліку, так і первинні документи на підставі яких сформований потоковий облік платника податку.

Водночас, правові засади регулювання, організації, ведення бухгалтерського обліку та складання фінансової звітності в Україні регулюються Законом України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» (надалі - Закон №996). Цей Закон поширюється на всіх юридичних осіб, створених відповідно до законодавства України, незалежно від їх організаційно-правових форм і форм власності, а також на представництва іноземних суб'єктів господарської діяльності, які зобов'язані вести бухгалтерський облік та подавати фінансову звітність згідно з законодавством (ч.1 ст.2 Закону №996).

Бухгалтерський облік є обов'язковим видом обліку, який ведеться підприємством. Фінансова, податкова, статистична та інші види звітності, що використовують грошовий вимірник, ґрунтуються на даних бухгалтерського обліку (ч.2 ст.3 Закону №996).

Відповідно до ст.1 Закону №996 первинний документ це документ, який містить відомості про господарську операцію та підтверджує її здійснення.

Згідно з ч.1 ст.9 Закону №996 підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення. Для контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи. Первинні та зведені облікові документи можуть бути складені на паперових або машинних носіях і повинні мати такі обов'язкові реквізити: назву документа (форми); дату і місце складання; назву підприємства, від імені якого складено документ; зміст та обсяг господарської операції, одиницю виміру господарської операції; посади осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення; особистий підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції.

При цьому, п.1.1 р.1 Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку, затвердженого наказом Міністерства фінансів України №88 від 24.05.1995 р. (надалі - Положення №88) передбачено, що дане Положення встановлює порядок створення, прийняття і відображення у бухгалтерському обліку, а також зберігання первинних документів, облікових регістрів, бухгалтерської звітності підприємствами, їх об'єднаннями та госпрозрахунковими організаціями (крім банків) незалежно від форм власності, установ та організацій, основна діяльність яких фінансується за рахунок коштів бюджету.

Пунктом 2.1 р.2 Положення №88 встановлено порядок створення, прийняття і відображення у бухгалтерському обліку, а також зберігання первинних документів, облікових регістрів, бухгалтерської звітності підприємствами, їх об'єднаннями та госпрозрахунковими організаціями (крім банків) незалежно від форм власності (підприємства), установ та організацій, основна діяльність яких фінансується за рахунок коштів бюджету (установи), первинні документи - це документи, створені у письмовій або електронній формі, що фіксують та підтверджують господарські операції, включаючи розпорядження та дозволи адміністрації (власника) на їх проведення. Господарські операції - це факти підприємницької та іншої діяльності, що впливають на стан майна, капіталу, зобов'язань і фінансових результатів.

Первинні документи повинні бути складені у момент проведення кожної господарської операції або, якщо це неможливо, безпосередньо після її завершення. При реалізації товарів за готівку допускається складання первинного документа не рідше одного разу на день на підставі даних касових апаратів, чеків тощо (п.2.2 р.2 Положення №88).

Як наслідок, суд дійшов висновку, що будь-які документи (у тому числі договори, накладні, рахунки тощо) мають силу первинних документів лише в разі фактичного здійснення господарської операції. Якщо ж фактичне здійснення господарської операції відсутнє, відповідні документи не можуть вважатися первинними документами для цілей ведення податкового обліку навіть за наявності всіх формальних реквізитів таких документів, що передбачені законодавством.

Визначальною ознакою господарської операції є те, що вона повинна спричиняти реальні зміни майнового стану платника податків.

З огляду на вищевказане податковий кредит формується за наслідками реальної господарської операції, що підтверджується належними податковими накладними та первинними документами, в рамках господарської діяльності платника податків.

Поряд із цим, як вбачається з Акту перевірки №322 та підтверджується представником Позивача, під час проведення перевірки правомірності визначення податкових зобов'язань та податкового кредиту, розрахунків з бюджетом та показників, відображених Позивачем у податковій декларації з ПДВ за липень 2013 р. Відповідачем встановлено неправомірне включення до складу податкового кредиту податкову накладну №5 від 18.10.2012 р. та №6 від 24.10.2012 р., що призвело до завищення від'ємного значення різниці між сумою податкового зобов'язання та податкового кредиту в липні 2013 р. на 1 136 994,00 грн., а також заниження позитивного значення такої різниці на 695 030,00 грн.

Крім того, за викладеними в Акті перевірки №322 висновками податкового органу, ТОВ «Грін Агро Сервіс» відповідно до поданої декларації за серпень 2013 р. неправомірно включило до складу податкового кредиту податкову накладну №3 від 10.10.2012 р., що призвело до завищення від'ємного значення різниці між сумою податкового зобов'язання та податкового кредиту в серпні 2013 р. на 1 416 666,67 грн.

Водночас, за посиланнями Могилів-Подільської ОДПІ ГУ Міндоходів у Вінницькій області до завищення від'ємного значення різниці між сумою податкового зобов'язання та податкового кредиту в серпні 2013 р. призвело також віднесення Позивачем до складу податкового кредиту податкову накладну №40 від 18.06.2013 р. на загальну суму 2 662 329,16 грн. (в т.ч. ПДВ - 443 721,53 грн.).

З огляду на зміст Акта перевірки №322, висновки Відповідача щодо неправомірності включення Позивачем до складу податкового кредиту суми ПДВ у липні-серпні 2013 р. базуються на невірному оформленні податкових накладних №3 від 10.10.2012 р., №5 від 18.10.2012 р. та №6 від 24.10.2012 р. - невірно вказано номенклатуру товару.

Поряд із цим, в листі Вищого адміністративного суду України №1936/11/13-11 від 01.11.2011 р. передбачено, що сама по собі наявність або відсутність окремих документів, а так само помилки у їх оформленні не є підставою для висновків про відсутність господарської операції, якщо з інших даних вбачається, що фактичний рух активів або зміни у власному капіталі чи зобов'язаннях платника податків у зв'язку з його господарською діяльністю мали місце. Водночас наявність формально складених, але недостовірних первинних документів, відповідність яких фактичним обставинам спростована належними доказами, не є безумовним підтвердженням реальності господарської операції.

З огляду на надані Позивачем податкові накладні, суми ПДВ за якими були віднесені до податкового кредиту за липень-серпень 2013 р., всі вони зареєстровані у Єдиному реєстрі податкових накладних, що дає підстави суду вважати їх належними для внесення до реєстру отриманих податкових накладних та включення сум ПДВ до податкового кредиту у період їх отримання.

Оскільки інших недоліків окрім некоректного визначення номенклатури товару у наданих податкових накладних №3 від 10.10.2012 р., №5 від 18.10.2012 р. та №6 від 24.10.2012 судом не встановлено, що не спростовано представником Відповідача, таке помилкове в них зазначення повинно розглядатись як окремий недолік, що не тягне втрати ними статусу належних документів.

Аналогічна позиція викладена в ухвалі Вищого адміністративного суду України від 17.07.2013 р. у справі №К/800/7790/13.

Крім того, в Акті перевірки №322 податковим органом зафіксовано щодо протиправного віднесення ТОВ «Грін Агро Сервіс» суми ПДВ до податкового кредиту за серпень 2013 р. за податковою накладною №40 від 18.06.2013 р. у зв'язку із невідповідністю зазначених Підрядником в графі «номенклатура товару» будівельних робіт (в т.ч. техніка - моніторингова система, метеостанція) фактично виконаним роботам, а тому така податкова накладна не відноситься до господарської діяльності Позивача.

Однак, суд не погоджується із вказаними висновками Відповідача, оскільки податкова накладна №40 від 18.06.2013 р. виписана ТОВ «Мартіфер Солар УА» на підставі підписаного між сторонами Договору від 01.09.2013 р. акту виконаних робіт від 18.06.2013 р., в п.2 якого зазначено, що за цим актом Підрядник передає, а Замовник приймає остаточний результат виконаних робіт Станції, що складається з моніторингової системи та метеостанції. Водночас, п.3 вказаного акту виконаних робіт передбачено, що вартість обладнання та робіт, яка приймається становить 2 218 607,63 грн., у т.ч. витрати на будівельно-монтажні роботи 771 515,49 грн., а також ПДВ - 443 721,53 грн. При цьому, на підтвердження сплати Замовником вказаних коштів за надані Підрядником роботи, були надані суду банківські виписки.

Водночас, суд звертає увагу, що відповідно до п.200.1 ст.200 ПК України сума податку, що підлягає сплаті (перерахуванню) до Державного бюджету України або бюджетному відшкодуванню, визначається як різниця між сумою податкового зобов'язання звітного (податкового) періоду та сумою податкового кредиту такого звітного (податкового) періоду.

Крім того, згідно із п.200.3 ст.200 ПК України при від'ємному значенні суми, розрахованої згідно з п.200.1 цієї статті, така сума враховується у зменшення суми податкового боргу з податку, що виник за попередні звітні (податкові) періоди (у тому числі розстроченого або відстроченого відповідно до цього Кодексу), а в разі відсутності податкового боргу - зараховується до складу податкового кредиту наступного звітного (податкового) періоду.

Пунктом 200.4 ст.200 ПК України передбачено, що якщо в наступному податковому періоді сума, розрахована згідно з п.200.1 цієї статті, має від'ємне значення, то:

а) бюджетному відшкодуванню підлягає частина такого від'ємного значення, яка дорівнює сумі податку, фактично сплаченій отримувачем товарів/послуг у попередніх та звітному податкових періодах постачальникам таких товарів/послуг або до Державного бюджету України, а в разі отримання від нерезидента послуг на митній території України - сумі податкового зобов'язання, включеного до податкової декларації за попередній період за отримані від нерезидента послуги отримувачем послуг;

б) залишок від'ємного значення попередніх податкових періодів після бюджетного відшкодування включається до складу сум, що відносяться до податкового кредиту наступного податкового періоду.

Відповідно до п.200.6 ст.200 ПК України платник податку може прийняти самостійно рішення про зарахування в повному обсязі належної йому суми бюджетного відшкодування або її частини у зменшення податкових зобов'язань з цього податку, що виникли протягом наступних звітних (податкових) періодів, за наявності умов, передбачених п.200.4 цієї статті. Зазначене рішення відображається платником податку у податковій декларації, яку він подає за результатами звітного (податкового) періоду, в якому виникає право на подання заяви про отримання бюджетного відшкодування згідно з нормами цієї статті. У разі прийняття такого рішення зазначена сума не враховується при розрахунку сум бюджетного відшкодування наступних звітних (податкових) періодів.

Таким чином, визначальним фактом права платника на бюджетне відшкодування ПДВ в наступному податковому періоді в даному випадку є фактична оплата ним сум такого податку продавцю товарів (послуг) у попередніх податкових періодах, яка Позивачем здійснена з отриманням податкових накладних, що підтверджується дослідженими банківськими виписками, розрахунками, актами звірок. Проте, з огляду на зміст Акту перевірки №322, податковим органом факт оплати платником придбаних товарів/послуг не перевірявся.

Аналогічна позиція викладена також в ухвалах Вищого адміністративного суду України від 22.07.2013 р. №К/9991/74954/12 та від 14.01.2014 р. №К/800/15576/13.

Водночас, суд звертає увагу, що відповідно до позиції Вищого адміністративного суду України, що викладена в листі №742/11/13-11 від 02.06.2011 р. з метою встановлення факту здійснення господарської операції, формування витрат для цілей визначення об'єкта оподаткування податком на прибуток або податкового кредиту з ПДВ судам належить з'ясовувати, зокрема, такі обставини: рух активів у процесі здійснення господарської операції, установлення спеціальної податкової правосуб'єктності учасників господарської операції, а також установлення зв'язку між фактом придбання товарів (послуг), спорудженням основних фондів, імпортом товарів (послуг), понесенням інших витрат і господарською діяльністю платника податку.

В якості доказів руху активів у процесі здійснення господарської операції та необхідності укладення із ним Договору від 01.09.2012 р. Позивачем надано ряд додаткових документів, зокрема: кредитний договір, укладений між ТОВ «Грін Агро Сервіс» та Європейським банком реконструкції та розвитку №44290 від 08.10.2012 р., отримані кошти за яким спрямовані на будівництво фотоелектричної станції з установкою на землі, де виконавцем робіт значиться в тому числі і ТОВ «Мартіфер Солар УА»; довідки від ТОВ «Мартіфер Солар УА» для цілей розшифровки здійснених Позивачем платежів; довідка за формою №КБ-3 про вартість виконаних будівельних робіт та витрати за жовтень-грудень 2012 р.; копія довідки від 17.02.2014 р. про виставлені рахунки, кошти, сплачені Позивачем, отримані ТОВ «Мартіфер Солар УА», податкових накладних за результатами звіряння рахунків і документів згідно Договору від 01.09.2012 р.; копією акту звіряння розрахунків з дебіторами та кредиторами між ТОВ «Мартіфер Солар УА» та Позивачем; договір №9387/02 від 29.01.2013 р., укладений з ДП «Енергоринок» на продаж електроенергії.

Крім того, факт виконання робіт за Договором від 01.09.2012 р. також підтверджується наданими Позивачем документами, а саме: податковими деклараціями з ПДВ з розшифровками податкових зобов'язань та податкового кредиту в розрізі контрагентів; додатками до Договору від 01.09.2012 р.; декларацією про початок виконання будівельних робіт від 14.09.2012 р. щодо нового будівництва фотоелектричної електростанції біля с. Пороги Ямпільського району Вінницької області; декларацією про готовність об'єкта до експлуатації від 05.12.2012 р., де ТОВ «Мартіфер Солар УА» зазначено як генеральний підрядник; звітами про перебіг робіт із фотовідображенням виконаної ТОВ «Мартіфер Солар УА» роботи щодо будівництва фотоелектричної електростанції біля с. Пороги Ямпільського району Вінницької області; ліцензією НКРЕ серії АЕ №194705; копією проекту, що підтверджує виконання ТОВ «Мартіфер Солар УА» робіт з проектування та надання вихідних даних за Договором від 01.09.2012 р.; копією технічної документації; копією свідоцтва про право власності на нерухоме майно від 10.12.2012 р.; копією витягу про державну реєстрацію прав від 10.12.2012 р.

Таким чином, із вказаних документів вбачається, що Договір від 01.09.2012 р. був укладений з метою проведення будівництва фотоелектричної електростанції біля с. Пороги Ямпільського району Вінницької області.

Як наслідок, суд приймає до уваги посилання Позивача про реальність укладеного Договору та наявність руху активів від ТОВ «Мартіфер Солар УА» до ТОВ «Грін Агро Сервіс».

Водночас, відповідно до п3.4 «Порядку направлення органами державної податкової служби податкових повідомлень-рішень платникам податків», затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 28.11.2012 р. №1236, якщо за результатами адміністративного або судового оскарження грошове зобов'язання, зменшення (збільшення) суми бюджетного відшкодування та/або зменшення від'ємного значення об'єкта оподаткування податком на прибуток або від'ємного значення суми податку на додану вартість збільшується, то крім раніше надісланого податкового повідомлення-рішення направляється окреме податкове повідомлення-рішення на суму збільшення, якому присвоюється номер та яке вноситься до відповідного реєстру податкових повідомлень-рішень у порядку, передбаченому п.3.3 цього розділу.

Якщо за результатами адміністративного або судового оскарження грошове зобов'язання, зменшення (збільшення) суми бюджетного відшкодування та/або зменшення від'ємного значення об'єкта оподаткування податком на прибуток або від'ємного значення суми податку на додану вартість зменшується, то до платника податків направляється податкове повідомлення-рішення, яке містить зменшену суму грошового зобов'язання, якому присвоюється номер та яке вноситься до відповідного реєстру податкових повідомлень-рішень у порядку, передбаченому п.3.3 цього розділу.

Таким чином, дослідивши усі обставини щодо виникнення у ТОВ «Грін Агро Сервіс» від'ємного значення ПДВ в оскаржуваних сумах, встановивши, за якими саме операціями Позивачем було сформовано податковий кредит за серпень 2013 р., перевіривши дотримання ТОВ «Грін Агро Сервіс» законодавчо встановлених умов формування податкового кредиту та правильність здійснення Позивачем розрахунку від'ємного значення ПДВ, суд приходить до висновків про протиправність зменшення Могилів-Подільською ОДПІ ГУ Міндоходів у Вінницькій області розміру від'ємного значення суми ПДВ у розмірі 1 155 848,00 грн. та збільшенні суми грошового зобов'язання з ПДВ по вітчизняних товарах (роботах, послугах) на суму 828 982,00 грн. з нарахуванням штрафних санкцій розміром 414 491,00 грн., відповідно, позовні вимоги підлягають до задоволення.

Відповідно до ст.19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Частиною1 ст.6 КАС України гарантовано, що кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб'єкта владних повноважень порушені її права, свободи або інтереси.

Таким чином, завданням адміністративного судочинства є захист саме порушених прав, свобод та інтересів фізичної особи.

Частинами 1 та 2 ст.11 КАС України, визначено, що розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості. Суд розглядає адміністративні справи не інакше як за позовною заявою, поданою відповідно до цього Кодексу, і не може виходити за межі позовних вимог.

Частиною 1 ст.9 КАС України встановлено, що суд при вирішенні справи керується принципом законності, відповідно до якого органи державної влади, органи місцевого самоврядування, їхні посадові і службові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Частиною 1 ст.71 КАС України встановлено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених ст.72 цього Кодексу.

Крім того, в ч.2 ст.72 КАС України зазначено, що в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Статтею 159 КАС України встановлено, що судове рішення повинно бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, яке ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

З огляду на вищевказане, суд дійшов висновку про наявність підстав для задоволення позовних вимог Позивача. Крім того, відповідно до ст.94 КАС України та Закону України «Про судовий збір», судовий збір підлягає відшкодуванню Позивачу в розмірі 487,20 грн., решту суми (4 384,80 грн.) слід стягнути із Відповідача.

Керуючись положеннями ст.ст. 2, 17, 71, 86, 158-163, 167, 254 КАС України, суд

ПОСТАНОВИВ:

1. Позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю «Грін Агро Сервіс» до Могилів-Подільської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Вінницькій області задовольнити.

2. Скасувати податкові повідомлення-рішення Могилів-Подільської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Вінницькій області №0001281500 від 08.11.2013 р. та №0001271500 від 08.11.2013 р. з урахуванням рішення, прийнятого за розглядом первинної скарги (податкові повідомлення-рішення Могилів-Подільської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Вінницькій області №0002021500 від 25.12.2013 р. та №0002001500 від 25.12.2013 р.).

3. Присудити на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Грін Агро Сервіс» понесені судові витрати в розмірі 487 (чотириста вісімдесят сім) грн. 20 коп. із видатків Державного бюджету України, направлених на асигнування Могилів-Подільської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Вінницькій області.

4. Зобов'язати відповідний підрозділ Державної казначейської служби України стягнути решту суми судового збору у розмірі в розмірі 4 384 (чотири тисячі триста вісімдесят чотири) грн. 80 коп. на розрахунковий рахунок №31218206784007 у ГУ ДКСУ у місті Києві, код 38004897, МФО 820019, код класифікації доходів бюджету 22030001 із Державного бюджету України шляхом їх безспірного списання із рахунків Могилів-Подільської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Вінницькій області.

Постанова набирає законної сили відповідно до ст. 254 КАС України. Постанова може бути оскаржена до суду апеляційної інстанції за правилами, встановленими ст.185-187 КАС України.

Суддя Б. В. Санін