Рішення № 37766428, 07.03.2014, Центральний районний суд міста Маріуполя (до 25.04.2025 - Жовтневий районний суд м. Маріуполя)

Справа № 263/12753/13-ц

Провадження № 2/263/394/14

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"07" березня 2014 року Жовтневий районний суд м. Маріуполя Донецької області в складі: судді Соловйова О.Л., при секретарі Ханча С.І., розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Маріуполі цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Публічного акціонерного товариства "Маріупольський металургійний комбінат ім. Ілліча" (далі за текстом ПАТ «ММК ім. Ілліча») про стягнення заборгованої індексації та компенсації по заробітній платі,-

В С Т А Н О В И В:

Позивачка звернулась до суду із вказаним позовом до відповідача, який в процесі розгляду справи уточнювала, відповідно до якого просить стягнути ПАТ «ММК ім. Ілліча» на її користь заборгованість з індексації заробітної плати за період з 01.03.2003 року по 13.07.2009 року з урахуванням компенсації, яка нараховується при втраті частини доходів у зв'язку із порушенням строків виплати, згідно із наданим ПАТ «ММК ім. Ілліча» розрахунком; стягнути з ПАТ «ММК ім. Ілліча» на її користь моральну шкоду у розмірі 3 000 грн.

В обґрунтування позовних вимог ОСОБА_1 зазначила, що з 19.01.2000 року по 13.07.2009 року вона працювала у ПАТ «ММК ім. Ілліча». Під час трудової діяльності позивачки на підприємстві не проводилась передбачена Законом України «Про індексацію грошових доходів населення» індексації заробітної плати при її виплаті. Щодо стягнення з відповідача на її користь моральної шкоди правових обґрунтувань позивачкою в її позові не наведено.

Позивачка в судове засідання не з'явилась, просила розглядати справу за її відсутності, наполягала на задоволенні позовних вимог.

Представник відповідача в судове засідання не з'явився, направив на адресу суду заперечення та просив розглядати справу за його відсутності.

Відповідно до наданих заперечень, відповідач позовні вимоги ОСОБА_1 не визнає, оскільки згідно з Постановою Кабінету Міністрів України №1078 від 17.07.2003 року діяв механізм проведення індексації заробітної плати, який дозволяв підвищення грошових доходів населення із застосуванням випереджуючого методу розрахунку сум індексації. У зв'язку з тим, що заробітна плата позивачки в 2003 - 2008 роках регулярно переглядалась в бік збільшення, вважає, що ПАТ «ММК ім. Ілліча» не має заборгованості по сплаті індексації заробітної плати перед ОСОБА_1 Враховуючи викладене відповідач вважає, що у даному випадку немає підстав для сплати на користь позивачки компенсації, яка нараховується при втраті частини доходів у зв'язку із порушенням строків їх виплати.

На підставі ст.197 ч.2 ЦПК України справа розглянута у відсутності сторін без фіксування судового засідання технічними засобами.

Суд, дослідивши письмові доказі по справі, приходить до висновку, що позовні вимоги позивачки підлягають частковому задоволенню з наступних підстав.

Судом встановлено, що ОСОБА_1 в період з 19.01.2000 по 13.07.2009 року перебувала у трудових відносинах з ПАТ "ММК ім.Ілліча", що підтверджується відповідними записами в трудовій книжці /а.с.5-8/.

Відповідно до ст.1 Закону України "Про оплату праці" заробітною платою є винагорода у грошовому виразі, яку за трудовим договором власник або уповноважений ним орган виплачує працівникові за виконану роботу.

Відповідно до ст.33 Закону України "Про оплату праці" в період між переглядом розміру мінімальної заробітної плати індивідуальна заробітна плата підлягає індексації згідно з чинним законодавством.

Індексація заробітної плати здійснюється на підставі Закону України "Про індексацію грошових доходів населення" від 06.02.2003 року та Порядку проведення індексації грошових доходів населення, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 17 липня 2003 р. № 1078.

Так, індексація грошових доходів населення - це встановлений законами та іншими нормативно-правовими актами України механізм підвищення грошових доходів населення, що дає можливість частково або повністю відшкодовувати подорожчання споживчих товарів і послуг.

Об'єктом індексації грошових доходів населення є оплата праці (грошове забезпечення) як грошовий дохід громадян, одержаний ними в гривнях на території України і який не має разового характеру.

У відповідності з положеннями ч.5 ст. 2 Закону України "Про індексацію грошових доходів населення" від 06.02.2003 року, індексації підлягають грошові доходи громадян, одержані ними в гривнях на території України і які не мають разового характеру, в тому числі, оплата праці (грошове забезпечення).

Відповідно до ч.1 ст.4 цього Закону індексація грошових доходів населення проводиться в разі, коли величина індексу споживчих цін перевищила поріг індексації, який встановлюється в розмірі 101 відсотка.

Обчислення індексу споживчих цін для індексації грошових доходів населення провадиться наростаючим підсумком, починаючи з місяця введення в дію цього Закону.

Для проведення подальшої індексації грошових доходів населення обчислення індексу споживчих цін починається за місяцем,в якому індекс споживчих цін не перевищив поріг індексації, зазначений в частині першої цієї статті.

Підвищення грошових доходів населення у зв'язку з індексацією здійснюється з першого числа місяця, що настає за місяцем, у якому опубліковано індекс споживчих цін.

Зазначений порядок індексації, заробітної плати передбачений і п. 1-1 "Порядку проведення індексації грошових доходів населення", затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України №1078 від 17 липня 2003 року, з наступними змінами та доповненнями.

Структуру заробітної плати визначено у статті 2 Закону України "Про оплату праці", якою передбачено існування основної заробітної плати, додаткової заробітної плати та інших заохочувальних та компенсаційних виплат.

Зокрема, додаткова заробітна плата - це винагорода за працю понад установлені норми, за трудові успіхи та винахідливість і за особливі умови праці. Вона включає доплати, надбавки, гарантійні і компенсаційні виплати, передбачені чинним законодавством; премії, пов'язані з виконанням виробничих завдань і функцій.

Суми виплат, пов'язаних з індексацією заробітної плати працівників, входять до складу фонду додаткової заробітної плати згідно з підпунктом 2.2.7 Інструкції зі статистики заробітної плати, затвердженої наказом Держкомстату України від 13 січня 2004 р. № 5, зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 27 січня 2004 р. за № 114/8713.

Таким чином, індексація є складовою частиною заробітної плати, є додатковою заробітною платою і, у разі порушення законодавства про оплату праці в частині її виплати, працівник має право звернутися до суду з позовом про стягнення належної йому індексації заробітної плати без обмеження будь-яким строком, як передбачено ч. 2 ст. 233 КЗпП України.

Вирішуючи питання щодо суми, яка підлягає стягненню, суд зазначає наступне.

Як вбачається з доданих до матеріалів справи відповідачем розрахунку суми індексації і компенсації, під час роботи позивачки на підприємстві з 01.03.2003 року по липень 2006 року при перевищенні порогу інфляції, який встановлюється в розмірі 101 відсоток, заробітна плата останньої не індексувалась. За вказаний період сума індексації заробітної плати з компенсацією заборгованості складає 1062,89 грн., що підтверджується розрахунком наданим відповідачем.

За період з серпня 2006 року по липень 2009 року заробітна плата позивачці виплачувалась з урахуванням індексу інфляції, про що свідчить наданий відповідачем розрахунок. Тому позовні вимоги щодо стягнення індексації та компенсації за цей період часу задоволенню не підлягають.

Враховуючи, що індексація на заробітну плату входить до структури заробітної плати, з якої проводяться відрахування податків та обов'язкових платежів як з заробітної плати, а в наданому відповідачем розрахунку індексації, що підлягає виплаті позивачці, не зазначені суми відповідних відрахувань податків і обов'язкових платежів, суд приходить до висновку, що при виплаті відповідачем присуджених для позивача сум належить утримати з них передбачені законом податки і обов'язкові платежі.

Вирішуючи позовні вимоги ОСОБА_1 про стягнення з ПАТ «ММК ім. Ілліча» на її користь моральної шкоди у розмірі 3 000 грн., суд приходить до висновку про доцільність відмови в задоволенні позовних вимог у цій частині враховуючи наступне.

Відповідно до ст. 237-1 КЗпП України, відшкодування власником або уповноваженим ним органом моральної шкоди працівнику провадиться у разі, якщо порушення його законних прав призвели до моральних страждань, втрати нормальних життєвих зв'язків і вимагають від нього додаткових зусиль для організації свого життя. Порядок відшкодування моральної шкоди визначається законодавством.

Відповідно до п. 13 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 31 березня 1995 року "Про судову практику в справах про відшкодування моральної (немайнової шкоди)", із змінами, внесеними п. 12 Постанови Пленуму Верховного суду України від 25 травня 2001 року № 5, відповідно до ст. 237-1 КЗпП (набрала чинності 13 січня 2000 р.) за наявності порушення прав працівника у сфері трудових відносин (незаконного звільнення або переведення, невиплати належних йому грошових сум, виконання робіт у небезпечних для життя і здоров'я умовах тощо), яке призвело до його моральних страждань, втрати нормальних життєвих зв'язків чи вимагає від нього додаткових зусиль для організації свого життя, обов'язок по відшкодуванню моральної (немайнової) шкоди покладається на власника або уповноважений ним орган незалежно від форми власності, виду діяльності чи галузевої належності.

У даному випадку ОСОБА_1 не наведено жодних підстав, які б обумовлювали

відшкодування підприємством моральної шкоди, заподіяної ОСОБА_1 Як було наведено вище позивачкою в її позові взагалі не наведено правового обґрунтування її позовних вимог щодо стягнення з ПАТ «ММК ім. Ілліча» на її користь моральної шкоди у розмірі 3 000 грн. ОСОБА_1 при розгляді даної справи не було надано суду жодного доказу, який б підтверджував заподіяння позивачці моральної шкоди неправомірними діями відповідача та не доведено факту спричинення їй такої шкоди.

Відповідно до ст.88 ЦПК України з відповідача підлягає стягненню на користь держави судовий збір в розмірі 243,60 гривень.

Керуючись ст.ст.10,11,60,88,208, 212-215 ЦПК України, ст.233, 95 КЗпП, Законом України "Про оплату праці", Законом України "Про індексацію грошових доходів населення", Законом України "О компенсації громадянам втрати частини доходів, у зв'язку з порушенням строків їх виплати", суд -

В И Р І Ш И В:

Позовні вимоги ОСОБА_1 до Публічного акціонерного товариства "Маріупольський металургійний комбінат ім. Ілліча" про стягнення заборгованої індексації та компенсації по заробітній платі, - задовольнити частково.

Стягнути з Публічного акціонерного товариства "ММК ім.Ілліча" (розрахунковий рахунок 26002962487612 в ПАТ "ПУМБ" м. Донецьк, МФО 334851, ідентифікаційний код 00191129) на користь ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1 року народження, ІПН НОМЕР_1, індексацію заробітної плати з компенсацією заборгованості за період з 01.03.2003 року по липень 2006 року в сумі 1062 (одна тисяча шістдесят дві) гривні 89 коп. з утриманням ПАТ "ММК ім.Ілліча" з цієї суми передбачених законом податків та обов'язкових платежів при її виплаті.

В задоволенні іншої частини позовних вимог ОСОБА_1, - відмовити.

Стягнути з Публічного акціонерного товариства "ММК ім.Ілліча" (розрахунковий рахунок 26002962487612 в ПАТ "ПУМБ" м. Донецьк, МФО 334851,ідентифікаційний код 00191129) на користь держави судовий збір у розмірі 243,60 гривень.

Рішення суду може бути оскаржено в апеляційному порядку до Апеляційного суду Донецької області через Жовтневий районний суд м. Маріуполя Донецької області шляхом подачі апеляційної скарги протягом десяти днів з дня проголошення рішення. Особи, які брали участі у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня отримання його копії.

Суддя О.Л. Соловйов