Рішення № 37764117, 20.03.2014, Господарський суд Житомирської області

УКРАЇНА

Господарський суд

Житомирської області

___________

_______________

10002, м. Житомир, майдан Путятинський, 3/65

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Від "20" березня 2014 р. Справа № 906/971/13

Господарський суд Житомирської області у складі:

судді Кудряшової Ю.В.

за участю представників сторін:

від позивача-1: Дяченко Є.Г. - довіреність №25/139 від 11.12.13р.;

від позивача-2: не з'явився;

від відповідача-1: Чертков В.О. - довіреність від 17.02.11р.;

від відповідача-2: не з'явився;

від третьої особи: не з'явився;

прокурор: Тарасюк В.С. - старший прокурор відділу (посвідчення №016623).

розглянув у відкритому судовому засіданні в м. Житомирі справу

за позовом Заступника прокурора Житомирської області в інтересах держави в особі

1) Публічного акціонерного товариства "Акціонерний комерційний банк "Київ" (м. Київ)

2) Міністерства фінансів України (м. Київ)

до Приватного акціонерного товариства "Завод нестандартного устаткування" (м.Житомир)

2) Товариства з обмеженою відповідальністю "Торговельна фірма" "Веста" (м. Київ)

за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача-1 ВАТ "Житомирський завод "Автозапчастина" (м. Житомир)

про стягнення на предмет іпотеки 37065911,20 грн.

та за зустрічним позовом ПрАТ "Завод нестандартного устаткування"

до 1) Публічного акціонерного товариства "Акціонерний комерційний банк "Київ" (м. Київ)

2) Міністерства фінансів України (м. Київ)

3) Товариства з обмеженою відповідальністю "Торговельна фірма" "Веста" (м. Київ)

про визнання недійсними договорів іпотеки від 04.02.11р., посвідченого приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу ОСОБА_3, зареєстрованого в реєстрі №534 та договором наступної іпотеки від 04.02.11р., посвідченого приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу ОСОБА_3, зареєстрованого в реєстрі №526.

Заступник прокурора Житомирської області в особі ПАТ "Акціонерний комерційний банк "КИЇВ" та Міністерства фінансів України звернувся до суду з позовом про звернення стягнення на предмет іпотеки, що належить ПрАТ "Завод нестандартного устаткування", за договором іпотеки від 04.02.11р., посвідченого приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу ОСОБА_3, зареєстрованого в реєстрі №534 та договором наступної іпотеки від 04.02.11р., посвідченого приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу ОСОБА_3, зареєстрованого в реєстрі №526 в рахунок погашення заборгованості ТОВ "Торговельна фірма "Веста" за договором про надання невідновлювальної кредитної лінії № 002/11-НКЛ від 04.02.11р. та договором про надання відновлювальної кредитної лінії № 002/11-ВКЛ від 04.02.11р. на загальну суму 37065911,20 грн. Також прокурор просить встановити спосіб реалізації предмета іпотеки шляхом проведення прилюдних торгів у межах процедури виконавчого провадження, передбаченої Законом України "Про виконавче провадження" та з дотриманням вимог Закону України "Про іпотеку", з початковою ціною предмета іпотеки для його подальшої реалізації в розмірі 100% від вартості, визначеної шляхом його оцінки, проведеної відповідно до законодавства про оцінку майна і майнових прав та професійну оціночну діяльність.

Ухвалою господарського суду Житомирської області від 11.07.13р. позовні матеріали повернуто прокурору без розгляду.

Постановою Рівненського апеляційного господарського суду від 13.08.13р. апеляційну скаргу Заступника прокурора Житомирської області задоволено, ухвалу господарського суду Житомирської області 11.07.13р. № 906/971/13 скасовано та позовні матеріали направлено на розгляд господарського суду Житомирської області.

Постановою Вищого господарського суду України від 26.12.13р. касаційну скаргу Приватного акціонерного товариства "Завод нестандартного устаткування" на постанову Рівненського апеляційного господарського суду від 13.08.13р. у справі № 906/971/13 залишено без задоволення та постанову Рівненського апеляційного господарського суду від 13.08.13р. у справі № 906/971/13 залишено без змін.

21.01.14р. проведено повторний автоматичний розподіл справи №906/917/13 та розподілено судді Кудряшовій Ю.В.

Ухвалою від 24.01.14р. суддею Кудряшовою Ю.В. порушено провадження у справі та призначено судове засідання.

Ухвалою господарського суду від 06.02.14.р прийнято зустрічний позов ПрАТ "Завод нестандартного устаткування" про визнання недійсними договорів іпотеки від 04.02.11р., посвідченого приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу ОСОБА_3, зареєстрованого в реєстрі №534 та договором наступної іпотеки від 04.02.11р., посвідченого приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу ОСОБА_3, зареєстрованого в реєстрі №526 для спільного розгляду з первісним, а також залучено в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача-1 ВАТ "Житомирський завод "Автозапчастина".

Представником відповідача-1 в судовому засіданні подано до матеріалів справи заяву про уточнення позовних вимог.

Прокурор в судовому засіданні заперечувала проти прийняття до розгляду поданої заяви, оскільки остання за своєю правовою природою є заявою про зміну підстав позову, а така заява відповідно до положень ст. 22 ГПК України може бути прийнята до розгляду лише до початку розгляду спору по суті.

Дослідивши подану заяву ПрАТ "Завод нестандартного устаткування" про уточнення позовних вимог, суд встановив, що подана відповідачем-1 заява за вих. №9-ю від 20.03.14р. за своєю правовою природою є заявою про зміну підстав позову.

Відповідно до ч. 4 ст. 22 ГПК України до початку розгляду господарським судом справи по суті позивач має право змінити предмет або підставу позову шляхом подання письмової заяви.

За таких обставин, суд відмовляє в прийняті до розгляду заяви ПрАТ "Завод нестандартного устаткування" про уточнення позовних вимог за вих. №9-ю від 20.03.14р.

Прокурор та представник позивача-1 в судовому засіданні позовні вимоги підтримали з підстав, викладених у позовній заяві, просили задовольнити в повному обсязі. Вимоги зустрічного позову не визнали з підстав, зазначених у відзивах, просили відмовити в його задоволенні.

В обґрунтування позовних вимог прокурор зазначає, що внаслідок неналежного виконання ТОВ «Торговельна фірма «Веста» договору про надання невідновлювальної кредитної лінії № 002/11-НКЛ від 04.02.11р. та договору про надання відновлювальної кредитної лінії № 002/11-ВКЛ, укладених між ПАТ «Акціонерний комерційний банк «КИЇВ», та ТОВ «Торговельна фірма «Веста», позивач вважає за необхідне звернути стягнення на майно, передане в іпотеку згідно договору іпотеки, посвідченого приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу ОСОБА_3, зареєстрований в реєстрі за № 534 та договору наступної іпотеки, посвідчений приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу ОСОБА_3, зареєстрований в реєстрі за № 526.

Позивач-2 в судове засідання уповноваженого представника не направив. В матеріалах справи містяться пояснення Міністерства фінансів України, відповідно до яких останній просить первісний позов задовольнити, а справу розглядати у відсутність їх представника.

Представник відповідача-1 первісні позовні вимоги не визнав з підстав, зазначених у відзиві на позов ( а.с. 30-31) та просив задовольнити зустрічний позов в повному обсязі.

В обґрунтування зустрічних позовних вимог відповідач-1 зазначив наступне.

Відповідач-1 на момент укладення договорів іпотеки діяв в організаційно-правовій формі господарського товариства, то згідно ст. 1 Закону України «Про господарські товариства» названі товариства, які можуть займатися будь-якою підприємницькою діяльністю, яка не суперечить законодавству України. Частиною 1 ст.4 Закону України «Про господарські товариства» передбачено, що акціонерні товариства створюються і діють на підставі статуту.

З матеріалів справи вбачається, що відповідно до п.п. 1 розділу З Статуту ПрАТ "Завод нестандартного устаткування", метою його діяльності є здійснення підприємницької діяльності для отримання прибутку в інтересах акціонерів, а також його працівників.

За даних обставин укладення оспорюваних договорів іпотеки-договору іпотеки посвідченого приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу ОСОБА_3, зареєстрованого в реєстрі №534 та договору наступної іпотеки від 04.02.2011 року зареєстрованого в реєстрі №526 - спрямовувалося на отримання прибутку ТОВ "ТФ "Веста". Укладення названого правочину було позбавлене для відповідача-1 будь-якого економічного сенсу і підприємницької доцільності. Також відповідача-1 зазначає, що колегіальні органи управління ПрАТ "Завод нестандартного устаткування" не залучалися до участі в організації господарської діяльності відповідача-2 і були усунені від прийняття рішень як щодо напрямків використання отримуваних кредитних ресурсів, від визначення результатів їх використання і розподілу отриманої вигоди.

Отже, на думку відповідача-1, укладення оспорюваних договорів іпотеки є дією, що суперечить статутним цілям діяльності позивача, а самі угоді підлягають визнанню недійсними, як такі, що укладена з перевищенням обсягу статутної дієздатності позивача та не відповідає його статутним цілям діяльності.

Відповідач-2 в судове засідання уповноваженого представника не направив, відзиву на позовну заяву не надав, хоча про час та місце розгляду справи повідомлений вчасно та належним чином, про що свідчить повідомлення про вручення адресату поштового відправлення ( а.с. 156 том 2).

Враховуючи викладене, суд вважає, що вжив всі залежні від нього заходи для повідомлення відповідача своєчасно та належним чином про час і місце розгляду справи і забезпечення явки останнього в судове засідання для реалізації ним права на судовий захист своїх прав та інтересів.

Проте, відповідач своїм правом на участь у засіданні суду та наданні письмових або усних пояснень не скористався, а тому, беручи до уваги те, що неявка в засідання суду відповідача або його представника, належним чином та відповідно до законодавства повідомлених про дату, час та місце судового засідання, не перешкоджає розгляду справи, суд дійшов висновку про розгляд справи за наявними у ній матеріалами згідно із ст. 75 ГПК України.

Третя особа в судове засідання уповноваженого представника не направила, хоч про час та місце розгляду справи повідомлялась належним чином.

Заслухавши пояснення прокурора, представників позивача-1 та відповідача-1, дослідивши матеріали справи, господарський суд. -

ВСТАНОВИВ:

Як вбачається з матеріалів справи, 04.02.11р. між Публічним акціонерним товариством «Акціонерний комерційний банк «КИЇВ» (кредитор/позивач) та Товариством з обмеженою відповідальністю «Торговельна фірма «Веста» (позичальник/відповідач-2) було укладено договір про надання невідновлювальної кредитної лінії № 002/11-НКЛ (кредитний договір-1) та договір про надання відновлювальної кредитної лінії № 002/11-ВКЛ (кредитний договір-2), за умовами яких позичальнику надано кредит на загальну суму 28000000,00 гри. зі сплатою 19 % річних та на строк користування до 03.08.12р.

Згідно із ст. 11 УК України підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини.

За змістом ст. 626 Цивільного кодексу України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.

В силу норм ч. 2 ст. 1069 Цивільного кодексу України права та обов'язки сторін, пов'язані з кредитуванням рахунка, визначаються положеннями про позику та кредит (параграфи 1 і 2 глави 71 цього кодексу), якщо інше не встановлено договором або законом.

Згідно з ч. 1 ст. 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти.

Як передбачено ст. 526 ЦК України, зобов'язання повинні виконуватися належним чином відповідно до умов договору.

Відповідно до приписів ст. 536 ЦК України за користування чужими грошовими коштами боржник зобов'язаний сплачувати проценти, а кредитор має право на їх отримання.

Відповідно до ч. 2 ст. 1054 Цивільного кодексу України до відносин за кредитним договором застосовуються положення параграфа про позику, якщо інше не встановлено цим параграфом і не випливає із суті кредитного договору.

Статтею 1048 ЦК України передбачено, що у разі відсутності іншої домовленості сторін проценти виплачуються щомісяця до дня повернення позики.

Виходячи з п. 2.5. Кредитних договорів позичальник зобов'язується сплачувати проценти за користування кредитом щомісячно не пізніше 5 (п'ятого) числа місяця, наступного за місяцем, за який нараховані проценти.

В порушення умов Кредитних договорів позичальник в строк, передбачений договорами, зобов'язання з повернення кредиту та сплати процентів не виконав.

Як вбачається зі ст. 193 Господарського кодексу України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язань - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Свої зобов'язання за кредитними договорами позивач виконав у повному обсязі, кредитні кошти вчасно надав позичальнику, що підтверджується меморіальними ордерами, що містяться в матеріалах справи (а.с. 33-39 том 1).

В контексті ст. 611 ЦК України передбачено, що у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором та законом, зокрема сплата неустойки.

Відповідно до ст. 549 ЦК України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання.

Статтею 230 Господарського кодексу України встановлено, що штрафними санкціями визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання.

При цьому ч. 6 ст. 231 Господарського кодексу України передбачено, що штрафні санкції за порушення грошових зобов'язань встановлюються, у відсотках, розмір яких визначається обліковою ставкою Національного банку України, за увесь час користування чужими коштами, якщо інший розмір відсотків не передбачено законом або договором.

Згідно пункту 4.2. Кредитних договорів у разі прострочення позичальником строків сплати процентів, комісій та/або строків повернення кредиту, позичальник сплачує кредитору пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ, що діяла у період невиконання зобов'язань за цим договором, від несвоєчасно сплаченої суми за кожний день прострочення.

Враховуючи те, що позичальником порушено строки сплати кредиту та відсотків за користування кредитом, передбачених умовами кредитного договору-1 та кредитного договору-2, позивачем-1 нараховано пеню.

За таких обставин станом на 21.05.13р.заборгованість ТОВ "ТФ "Веста" пере позивачем-1 становила 37065911,20 грн., з яких:

за Кредитним договором-1:

13966593,03 грн. - заборгованість за кредитом;

З177285,56 грн. - заборгованість по процентам за кредитом;

1059133,30 грн. - пеня за несвоєчасне повернення кредиту;

181550,18 грн. - пеня за несвоєчасне повернення процентів за кредитом;

25 000,00 грн. - заборгованість по сплаті комісії за ведення кредитної справи;

за Кредитним договором-2:

14000000,00 грн. - заборгованість за кредитом;

З373722,23 грн. - заборгованість по процентам за кредитом;

1061666,67 грн. - пеня за несвоєчасне повернення кредиту;

195960,23 грн. - пеня за несвоєчасне повернення процентів за кредитом;

25 000,00 грн. заборгованість по сплаті комісії за ведення кредитної справи.

16.01.2013 позивачем-1 надіслано вимогу ТОВ «Торговельна фірма «Веста» за вих. № 15-01/92 про погашення заборгованості, яку відповідач-2 залишив без належного реагування.

З метою забезпечення виконання зобов'язання за Кредитним договором-1 та Кредитним договором-2 між кредитором та Закритим акціонерним товариством «Завод нестандартного устаткування», правонаступником якого є Приватне акціонерне товариство «Завод нестандартного устаткування», (іпотекодавець/відповідач-2) 04.02.11р. укладено наступні договори іпотеки.

Договір іпотеки, посвідчений приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу ОСОБА_3, зареєстрований в реєстрі за № 534, у відповідності до умов якого іпотекодавець передав позивачу в іпотеку нерухоме майно за адресою: Житомирська область, м. Житомир, вул. Домбровського, 3, а саме виробничі будівлі, які складаються з:

- будівлі трансформаторної підстанції, загальною площею 152,3 кв.м.;

- будівлі центрального розподільчого пункту, загальною площею 291,60 кв.м.;

- будівлі газорозподільного пункту, загальною площею 30,50 кв.м.;

- приміщення механоскладального цеху, загальною площею 7612,4 кв.м.;

- будівля дільниці дизельно-паливної апаратури, загальною площею 126,3 кв.м.

Договір наступної іпотеки, посвідчений приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу ОСОБА_3, зареєстрований в реєстрі за № 526, у відповідності до умов якого іпотекодавець передав позивачу в іпотеку нерухоме майно за адресою: Житомирська область, м. Житомир, вул. Домбровського, 3, а саме:

- приміщення механоскладального цеху, загальною площею 4782,80 кв.м.;

- будівля ливарного цеху, загальною площею 1881,20 кв.м.;

- будівля дільниці термогальваничного цеху з адмінкорпусом, загальною площею 8072,90 кв.м.;

- будівля ремонтно-механічного цеху, загальною площею 2542,20 кв.м.;

- приміщення дільниці консервації гільзи (складу готової продукції - приміщення за №№ 1-6, 1-7, 1-8, 1-9), загальною площею 449,30 кв.м.;

- приміщення складу готової продукції за №№ 1-1, 1-2, 1-3, 1-4, 1-5, 2-1, загальною площею 458,30 кв.м.;

- будівля заводоуправління з прохідною № 1, загальною площею 297,80 кв.м.

Відповідно до п. 4.1. договорів іпотеки у разі невиконання або неналежного виконання позичальником зобов'язань за кредитними договорами, іпотекодержатель має право задовольнити свої забезпечені іпотекою вимоги шляхом звернення стягнення па предмет іпотеки.

Іпотекою є застава нерухомого майна, що залишається у володінні заставодавця або третьої особи (ч.1 ст. 575 ЦК України).

Також ст. 1 Закону України «Про іпотеку» передбачено, що іпотека - це вид забезпечення виконання зобов'язання нерухомим майном, що залишається у володінні і користуванні іпотекодавця, згідно з яким іпотекодержатель має право в разі невиконання боржником забезпеченого іпотекою зобов'язання одержати задоволення своїх вимог за рахунок предмета іпотеки переважно перед іншими кредиторами цього боржника у порядку, встановленому цим Законом.

Згідно ч. 1 ст. 33 Закону України «Про іпотеку» у разі невиконання або неналежного виконання боржником основного зобов'язання іпотекодержатель вправі задовольнити свої вимоги за основним зобов'язанням шляхом звернення стягнення на предмет іпотеки.

Також ч. 1 ст. 7 Закону України «Про іпотеку» встановлено, що за рахунок предмета іпотеки іпотекодержатель має право задовольнити свою вимогу за основним зобов'язанням у повному обсязі або в частині, встановленій іпотечним договором, що визначена на час виконання цієї вимоги, включаючи сплату процентів, неустойки, основної суми боргу та будь-якого збільшення цієї суми, яке було прямо передбачене умовами договору, що обумовлює основне зобов'язання.

Відповідно до ст. 35 Закону України «Про іпотеку» у разі порушення основного зобов'язання та/або умов іпотечного договору іпотекодержатель надсилає іпотекодавцю та боржнику, якщо він є відмінним від іпотекодавця, письмову вимогу про усунення порушення. В цьому документі зазначається стислий зміст порушених зобов'язань, вимога про виконання порушеного зобов'язання у не менш ніж тридцятиденний строк та попередження про звернення стягнення на предмет іпотеки у разі невиконання цієї вимоги. Якщо протягом встановленого строку вимога іпотекодержателя залишається без задоволення, іпотекодержатель вправі прийняти рішення про звернення стягнення на предмет іпотеки шляхом позасудового врегулювання на підставі договору.

Відповідачу-1 16.01.13р. за вих. № 15-01/93 позивач надіслав вимогу про усунення порушень кредитних договорів, але остання залишилась без належного реагування.

В той же час ч. 2 ст. 35 Закону України «Про іпотеку» встановлено, що положення частини першої вказаної статті не є перешкодою для реалізації права іпотекодержателя звернутись у будь-який час за захистом своїх порушених прав до суду у встановленому законом порядку.

Відповідно до ч. З ст. 33 Закону України «Про іпотеку» звернення стягнення на предмет іпотеки здійснюється, зокрема на підставі рішення суду.

У разі задоволення судом позову про звернення стягнення на предмет іпотеки у рішенні суду зазначається спосіб реалізації предмета іпотеки шляхом проведення прилюдних торгів або застосування процедури продажу, встановленої статтею 38 цього Закону, а також початкова ціна предмета іпотеки для його подальшої реалізації, (ч. 1 ст. 39 Закону України «Про іпотеку»).

Згідно з приписами ст. 43 Закону України «Про іпотеку» початкова ціна продажу предмета іпотеки встановлюється рішенням суду або за згодою між іпотекодавцем та іпотекодержателем, а якщо вони не досягли згоди, - на підставі оцінки, проведеної відповідно до законодавства про оцінку майна і майнових прав та професійну оціночну діяльність, при цьому початкова ціна продажу майна не може бути нижчою за 90 відсотків його вартості, визначеної шляхом його оцінки.

За таких обставин, суд приходить до висновку, що первісний позов обґрунтований та підлягає до задоволення.

Як зазначалося раніше, ухвалою господарського суду від 06.02.14.р прийнято зустрічний позов ПрАТ "Завод нестандартного устаткування" про визнання недійсними договорів іпотеки від 04.02.11р., посвідченого приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу ОСОБА_3, зареєстрованого в реєстрі №534 та договором наступної іпотеки від 04.02.11р., посвідченого приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу ОСОБА_3, зареєстрованого в реєстрі №526 для спільного розгляду з первісним, а також залучено в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача-1 ВАТ "Житомирський завод "Автозапчастина".

З даного приводу суд зазначає наступне.

Згідно ст. 215 ЦК України підставою недійсності правочину є одержання в момент вчинення його сторонами вимог, які встановлені частинами 1-3, 5 ст. 203 ЦК України.

Статтею 203 ЦК України встановлені загальні вимоги, додержання яких є необхідним для чинності правочину. Зокрема: 1) зміст правочину не може суперечити ЦК, іншим актам законодавства, а також моральним засадам суспільства; 2) особа, яка вчиняє правочин, повинна мати необхідний обсяг цивільної дієздатності; 3) волевиявлення учасника правочину, має бути вільним і відповідати його внутрішній волі; 4) правочин має вчинятися у формі, встановленій законом; 5) правочин має бути спрямований на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ним.

Також відповідно до приписів ч. 1 ст. 92 ЦК України юридична особа набуває цивільних прав та обов'язків і здійснює їх через свої органи, які діють відповідно до установчих документів та закону.

Враховуючи приписи п. 22 ч. 2 ст. 33 Закону України "Про акціонерні товариства", загальними зборами акціонерів позивача 24.01.11р. прийнято рішення (протокол № 1-11) про вчинення спірних правочинів (а.с. 82-85 том 2), яке також було схвалено протоколом загальних зборів акціонерів № 1 від 28.02.11р. (а.с. 86-97 том 2).

Згідно приписів ст. 638 ЦК України договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору. Істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.

Слід звернути увагу на те, що відповідно до ст.ст. 6, 627 ЦК України, сторони є вільними в укладенні договору.

Крім цього, п.3.8. Постанови пленуму Вищого господарського суду України №11 від 29.05.13р. "Про деякі питання визнання правочинів (господарських договорів) недійсними" роз'яснено, що цивільна правоздатність юридичної особи, за загальним правилом, є універсальною, тобто відповідна особа здатна мати такі ж цивільні права та обов'язки, як і фізична особа, крім тих, які за своєю природою можуть належати лише людині (частина перша статті 91 ЦК України), а відтак вправі вчиняти будь-які не заборонені законом правочини. Тому сама лише відсутність у статутних документах чи в положеннях, якими регулюється діяльність, зокрема, суб'єктів господарювання, записів щодо можливості здійснення ними певної діяльності та, відповідно, вчинення тих чи інших правочинів не тягне за собою визнання таких правочинів за їх участю недійсними.

Враховуючи вищевикладене, суд приходить до висновку. що вимоги зустрічного позову необґрунтовані та такі, що не підлягають до задоволення.

Як визначає ст. 32 Господарського процесуального кодексу України, доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення спору.

Відповідно до ст. 34 Господарського процесуального кодексу України докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

За змістом статті 33 Господарського процесуального кодексу України обов'язок доказування та подання доказів розподіляється між сторонами, виходячи з того, хто посилається на юридичні факти, які обґрунтовують його вимоги і заперечення.

Відповідач не подав до суду жодного доказу на спростування позовних вимог, в тому числі доказів проведення розрахунків (платіжні доручення, виписки банківських установ щодо руху коштів, квитанції до прибуткових касових ордерів, тощо).

Враховуючи викладене, суд приходить до висновку, що первісні позовні вимоги обґрунтовані, заявлені у відповідності до вимог чинного законодавства, підтверджуються належними доказами, які є в матеріалах справи, та підлягають задоволенню. В задоволенні зустрічних позовних вимог суд відмовляє.

Судовий збір стягнути з відповідачів в солідарному порядку в дохід Державного бюджету України.

Керуючись ст.ст. 33,43,44,49,75,82-85 ГПК України, господарський суд, -

ВИРІШИВ:

1. Первісний позов задовольнити.

2. Звернути стягнення на предмет іпотеки, що належить ПрАТ "Завод нестандартного устаткування" (10003, м. Житомир, вул. Домбровського, 3, ід. код 31739135), за договором іпотеки від 04.02.11р., посвідченого приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу ОСОБА_3, зареєстрованого в реєстрі №534 та договором наступної іпотеки від 04.02.11р., посвідченого приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу ОСОБА_3, зареєстрованого в реєстрі №526, а саме: нерухоме майно за адресою: м. Житомир, вул. Домбровського. 3, яке складається з:

- будівлі трансформаторної підстанції, загальною площею 1 52,3 кв.м.;

- будівлі нейтрального розподільчого пункту, загальною площею 291,60 кв.м.;

- будівлі газорозподільного пункту, загальною площею 30,50 кв.м.; приміщення механоскладального цеху, загальною площею 7612,4 кв.м.; будівля дільниці дизельно-паливної апаратури, загальною площею 126,3 кв.м.

- приміщення механоскладального цеху, загальною площею 4782,80 кв.м.;

- будівля ливарного цеху, загальною площею 1881,20 кв.м.;

- будівля дільниці термогальваничного цеху з адмінкорпусом, загальною площею 8072,90 кв.м.;

- будівля ремонтно-механічного цеху, загальною площею 2542,20 кв.м.;

- приміщення дільниці консервації гільзи (складу готової продукції - приміщення за №№ 1-6, 1-7, 1-8, 1-9), загальною площею 449,30 кв.м.;

- приміщення складу готової продукції за №№ 1-І, 1-2, 1-3, 1-4, 1-5, 2-1, загальною площею 458,30 кв.м.;

- будівля заводоуправління з прохідною № 1, загальною площею 297,80 кв.м.

в рахунок погашення заборгованості ТОВ "Торговельна фірма "Веста" (03022, м. Київ, пров. Жуковського, 12, ід. код 30928325) за договором про надання невідновлювальної кредитної лінії № 002/11-НКЛ від 04.02.11р. та договором про надання відновлювальної кредитної лінії № 002/11-ВКЛ від 04.02.11р. на загальну суму 37065911,20 грн., яких:

за кредитним договором-1:

- 13 966 593,03 гри. - заборгованість за кредитом;

- З 177 285,56 грн. - заборгованість по процентам за кредитом;

- 1 059 133,30 гри. пеня за несвоєчасне повернення кредиту;

- 181 550,18 гри. пеня за несвоєчасне повернення процентів за кредитом;

- 25 000,00 грн. - заборгованість по сплаті комісії за ведення кредитної справи;

за Кредитним договором-2:

- 14 000 000,00 грн. - заборгованість за кредитом;

- З 373 722,23 грн. - заборгованість по процентам за кредитом; 1 061 666,67 грн. - пеня за несвоєчасне повернення кредиту;

195 960,23 грн. пеня за несвоєчасне повернення процентів за кредитом;

- 25000,00 грн. - заборгованість по сплаті комісії за ведення кредитної справи.

Встановити спосіб реалізації предмета іпотеки шляхом проведення прилюдних торгів у межах процедури виконавчого провадження, передбаченої Законом України "Про виконавче провадження" та з дотриманням вимог Закону України "Про іпотеку", з початковою ціною предмета іпотеки для його подальшої реалізації в розмірі 100% від вартості, визначеної шляхом його оцінки, проведеної відповідно до законодавства про оцінку майна і майнових прав та професійну оціночну діяльність.

4. Стягнути солідарно з ПрАТ "Завод нестандартного устаткування" (10003, м. Житомир, вул. Домбровського, 3, ід. код 31739135) та ТОВ "Торговельна фірма "Веста" (03022, м. Київ, пров. Жуковського, 12, ід. код 30928325) в дохід Державного бюджету України 68820,00 грн. судового збору.

3. В задоволенні зустрічного позову відмовити.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Апеляційна скарга подається на рішення місцевого господарського суду протягом десяти днів з дня його оголошення. У разі якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частину рішення, зазначений строк обчислюється з дня підписання рішення, оформленого відповідно до статті 84 Господарського процесуального кодексу України.

Повне рішення складено: 21.03.14

Суддя Кудряшова Ю.В.

Віддрукувати:

1 - в справу;

2 - позивачу-2 (рек. з повід.);

3 - відповідачу-2 (рек. з повід.);

4 - третій особі (рек. з повід.);

5 - прокурору (направити згідно заяви).