Ухвала суду № 37759235, 31.01.2014, Апеляційний суд Донецької області (м. Бахмут)

Єдиний унікальний номер 233/7076/13-ц Номер провадження 22-ц/775/1260/2014

Головуючий в 1 інстанції: Мартишева Т.О.

Категорія:27 Доповідач: Космачевська Т.В.

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

27 січня 2014 року

Апеляційний суд Донецької області у складі:

головуючого судді: Курило В.П.,

суддів: Космачевської Т.В., Биліни Т.І.,

при секретарі: Стефановій Я.Д.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні у м. Донецьку апеляційні скарги ОСОБА_1 на рішення Костянтинівського міськрайонного суду Донецької області від 26 грудня 2013 року по справі за позовом Акціонерного товариства «Ощадбанк» до ОСОБА_1, ОСОБА_2 про стягнення заборгованості за кредитним договором, -

В С Т А Н О В И В:

Рішенням Костянтинівського міськрайонного суду Донецької області від 26 грудня 2013 року позовні вимоги Акціонерного товариства «Ощадбанк» до ОСОБА_1, ОСОБА_2 про стягнення заборгованості за кредитним договором - задоволено частково.

Стягнуто солідарно зі ОСОБА_1, ОСОБА_2 на користь Акціонерного товариства «Ощадбанк» в особі ТВБВ №10004/063 філії - Донецьке обласне управління АТ «Ощадбанк» суму заборгованості за кредитним договором №1358 від 29 травня 2008 року, що утворилася у період часу з вересня 2010 року по вересень 2013 року у розмірі 210775,48 грн., суму пені за кредитом у розмірі 29573,00 грн., суму пені у процентах у розмірі 6726,63 грн., а всього 247075 (двісті сорок сім тисяч сіх п'ять) гривень 11 копійок. Вирішено питання про судові витрати.

З вказаним рішенням суду не погодилася ОСОБА_1 та подала апеляційну скаргу, в якій просить рішення суду першої інстанції скасувати та ухвалити нове, яким в задоволенні позовних вимог позивача відмовити.

В обґрунтування своєї апеляційної скарги ОСОБА_1 зазначає, що рішення суду ухвалено з порушенням норм матеріального права, а саме: відповідачі позов не визнають, оскільки вважають, що грошові зобов'язання за кредитним договором №1358 укладеному 29 травня 2008 року є припиненими та такими, що не підлягають задоволенню з огляду на пропуск позовної давності, який почав свій перебіг від 02 жовтня 2009 року у справі за позовом до ОСОБА_1, за яким в рахунок погашення заборгованості за вказаним кредитним договором звернено стягнення на предмет іпотеки, на нежиле вбудоване приміщення АДРЕСА_1. Також, апелянт зазначає, що суд неправомірно відхилив посилання відповідачів на припинення зобов'язань за кредитним договором.

В судовому засіданні апеляційного суду представник відповідача ОСОБА_3 доводи апеляційної скарги підтримав та просив скаргу задовольнити.

Представник відповідача ОСОБА_2 доводи апеляційної скарги підтримав та просив скаргу задовольнити.

Представник позивача з доводами апеляційної скарги не погодився, просив її відхилити та залишити без змін рішення суду першої інстанції.

Заслухавши суддю-доповідача, пояснення сторін, дослідивши матеріали справи та перевіривши доводи апеляційної скарги, апеляційний суд вважає, що апеляційна скарга підлягає відхиленню, а рішення суду першої інстанції залишенню без змін, виходячи з наступних підстав.

Як зазначено в ст. 303 ч. 1 ЦПК України, апеляційний суд під час розгляду справи в апеляційному порядку перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги та вимог, заявлених у суді першої інстанції.

Відповідно до вимог статті 308 ЦПК України, апеляційний суд відхиляє апеляційну скаргу і залишає рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Не може бути скасоване правильне по суті і справедливе рішення суду з одних лише формальних міркувань.

Відповідно до статті 11 ЦК України, цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки.

Відповідно до статті 60 ЦПК України кожна сторона зобов'язана довести ті обставини,на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Відповідно до вимог ст. 213 ЦПК України рішення суду повинно бути законним і обґрунтованим, ухваленим на основі повно і всебічно з'ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

Судом першої інстанції встановлено та це вбачається з матеріалів справи, що відповідно до кредитного договору №1358 від 29 травня 2008 року (а.с. 3-8) позичальник - фізична особа ОСОБА_1, отримала від позивача Костянтинівського відділення №2866 ВАТ «Державний Ощадний банк України, після реорганізації - ПАТ «Державний ощадний банк України», кредит у сумі 350000 грн. зі сплатою відсотків у розмірі 20,5% річних на суму залишку заборгованості за кредитом; кредит надано на десять років, з терміном остаточного погашення не пізніше 28 травня 2018 року на споживчі потреби. Згідно умов вказаного договору позичальник зобов'язався проводити погашення основаного боргу за кредитом та сплачувати відсотки згідно умов договору щомісячно, до 30 числа кожного звітного місяця, рівними частинами у сумі 2916,67 грн. (а.с. 6-7). Згідно п. 1.4.2 договору з метою забезпечення виконання зобов'язання за кредитним договором було укладено договір поруки №2359 від 29 травня 2008 року та іпотечний договір №62 від 29 травня 2008 року нерухомого майна, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 (а.с. 3)

29 травня 2008 року з метою забезпечення своєчасного повернення кредиту та сплати відсотків за користування ним позичальником між Костянтинівським відділенням №2866 ВАТ «Державний Ощадний банк України» в особі заступника керуючого філією Пономаренко М.М., відповідачами ОСОБА_2, ОСОБА_1 було укладено договір поруки №2359 (а.с. 9-10), згідно якого поручитель ОСОБА_2 зобов'язується перед кредитором відповідати солідарно в повному обсязі за своєчасне та повне виконання боржником ОСОБА_1 зобов'язань за кредитним договором №1358 від 29 травня 2008 року, додатковими угодами до нього тощо.

Згідно розрахунку заборгованості за кредитним договором №1358 від 29 травня 2008 року (а.с. 11), сума заборгованості відповідача ОСОБА_1 перед позивачем за кредитом становить 266192,21 грн., нараховані відсотки - 0,00 грн., пеня по кредиту - 30992,67 грн., пеня по відсотках - 12310,14 грн., загальна сума заборгованості становить 309495,02 грн.

З заочного рішення Костянтинівського міськрайонного суду від 02 жовтня 2009 року у справі за позовом Костянтинівського міжрайонного прокурора в інтересах держави в особі ВАТ «Державний ощадний банк України» філія Костянтинівське відділення №2866 до ОСОБА_1 про звернення стягнення на предмет іпотеки (а.с. 26-27) вбачається, що позовні вимоги задоволено та в рахунок погашення заборгованості за кредитним договором №1358 від 29 травня 2008 року у розмірі 394986,29 грн. звернено стягнення на предмет іпотеки - нежиле вбудоване приміщення АДРЕСА_1, загальною площею 86,70 кв.м.

Як вбачається з копії посвідченого державним нотаріусом Костянтинівської ДНК договору купівлі-продажу від 28 вересня 2007 року, зареєстрованого в реєстрі за №1327 (а.с. 80-82), покупець - приватний підприємець ОСОБА_1 зобов'язалася прийняти нежитлове вбудоване приміщення за адресою: АДРЕСА_2, з відповідними кімнатами, сплатити ціну відповідно до умов, що визначені у договорі, пройти державну реєстрацію приміщення тощо.

Відповідно до постанови Господарського суду Донецької області від 10 березня 2011 року у справі №45/26 (а.с. 28), фізичну особу-підприємця ОСОБА_1 визнано банкрутом, відкрито ліквідаційну процедуру, призначено ліквідатора - арбітражного керуючого Безуглого К.Ю.

Згідно заяви з вимогами до боржника від 12 березня 2011 року №19-14/67 (а.с. 34-35) ВАТ «Державний ощадний банк України» в особі філії - Донецьке обласне управління, звернувся до Господарського суду Донецької області з заявою про визнання вимог на загальну суму 394986,94 грн. та включення їх до реєстру кредиторів фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 на підставі заочного рішення Костянтинівського міськрайонного суду від 29 жовтня 2009 року про звернення стягнення на предмет іпотеки. Вказана заява була направлена арбітражному керуючому Безуглому К.Ю. (а.с. 36) та згідно повідомлення №17/26 від 28 березня 2011 року (а.с. 37) розглянута останнім, визнана в повному обсязі та включена у проміжковий ліквідаційний баланс фізичної особи-підприємця ОСОБА_1

Як вбачається з виписки за особовим рахунком ОСОБА_1 АТ «УкрСиббанк» (а.с. 57, 83) 02 березня 2012 року у рахунок погашення заборгованості за кредитним договором №1358 від 29 травня 2008 року на користь позивача по справі перераховано 118231,81 грн., що також вбачається з розрахунку заборгованості, наведеного позивачем (а.с. 11), підтверджується випискою за рахунком 22070506150392 про зарахування 3 березня 2012 року коштів від реалізації майна в сумі 69165,42 грн., 49066,39 грн. (118 231,81 грн.) (а.с. 110-111).

Відповідно до ухвали Господарського суду Донецької області від 29 березня 2012 року у справі про банкрутство №45/26 (а.с. 30-31), затверджено звіт ліквідатора фізичної особи- підприємця ОСОБА_1, припинено підприємницьку діяльність останньої, при цьому, ухвалою від 29 жовтня 2012 року надано роз'яснення наслідків винесеної 29 березня 2012 року ухвали (а.с. 32-33), - скасування мораторію на задоволення вимог кредиторів, введеного одночасно з порушенням провадження у справі про банкрутство та заходів щодо забезпечення вимог кредиторів; - припинення правового становища (прав та обов'язків) сторін та учасників провадження у справі про банкрутство, що існували під час провадження у такій справі у тому числі і в частині обмежень та заборон стосовно майна боржника, застосованих до порушення справи про банкрутство; - роз'яснено, що згідно п.6 ст. 31 Закону України «Про відновленняплатоспроможності боржника або визнання його банкрутом» вимоги, незадоволені за недостатністю майна вважаються погашеними, тобто вимоги кредиторів, які не були задоволені за недостатністю майна, слід вважати погашеними.

Згідно копії рішення Костянтинівського міськрайонного суду від 3 вересня 2012 ( а.с. 38) у справі за позовом ОСОБА_1 до АТ «Ощадбанк» в особі ТВБВ №10004/063 філії - Донецьке обласне управління АТ «Ощадбанк», треті особи - ОСОБА_7, ВДВС, Костянтинівського МРУЮ, про припинення зобов'язань за договором іпотеки, позовні вимоги задоволено частково, визнано зобов'язання ОСОБА_1 за іпотечним договором №61 за травня 2008 року припиненими з 03 квітня 2012 року.

Задовольняючи частково позовні вимоги АТ «Ощадбанк», суд першої інстанції виходив з того, що відповідачі не виконують зобов'язання за кредитним договором, внаслідок чого утворилася заборгованість за кредитним договором, за якою відповідачі мають відповідати в даному випадку як солідарні боржники в межах позовної давності.

Відповідно до частини 1 ст. 303 ЦПК України під час розгляду справи в апеляційному порядку апеляційний суд перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги ОСОБА_1 та вимог, заявлених у суді першої інстанції.

Розглядаючи справу, суд першої інстанції правильно виходив з вимог ст.ст. 526, 546, 610, 611, 1054 ЦК України.

Відповідно до ст. 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти.

Відповідно до частини 1 ст. 1049 ЦК України позичальник зобов'язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором.

Відповідно до ст. 526 ЦК України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

З матеріалів справи встановлено, що відповідач ОСОБА_1 29 травня 2008 року отримала кредит в розмірі 350000,00 грн., що нею визнається. Відповідно до п.п. 1.5. кредитного договору вона зобов'язана щомісячно до 30 числа місяця, наступного за звітним, здійснювати погашення кредиту рівними частинами в сумі 2916,67 грн. згідно з графіком та щомісячно сплачувати відсотки.

Відповідно до ст. 530 ЦК України якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Згідно наданого позивачем розрахунку заборгованості позичальник ОСОБА_1 зобов'язання щодо щомісячного повернення кредиту, сплати процентів за користування кредитом з 02 березня 2012 року не виконує, тобто відповідач порушує пункти 3.3.3., 3.3.4 кредитного договору.

Відповідно до ст. 610 ЦК України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Відповідно до ст. 611 ЦК України у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема:

1) припинення зобов'язання внаслідок односторонньої відмови від зобов'язання, якщо це встановлено договором або законом, або розірвання договору;

2) зміна умов зобов'язання;

3) сплата неустойки;

4) відшкодування збитків та моральної шкоди.

Відповідно до частини 2 ст. 1054 та частини 2 ст. 1050 Цивільного кодексу України наслідками порушення відповідачем зобов'язання щодо повернення чергової частини суми кредиту є право позивача вимагати достроково повернення частини позики, що залишилася, та сплати процентів, належних йому відповідно до статті 1048 цього Кодексу.

Враховуючи, що відповідач в порушення умов кредитного договору щомісячно кредит позивачу не повертає, що з березня 2012 року вона не сплачує і відсотки за користування кредитом, позивач обґрунтовано, звернувся до суду з вимогами про повернення кредиту та сплати процентів, а також пені за порушення зобов'язань за кредитним договором.

Судом першої інстанції встановлено, що заборгованість відповідача за кредитним договором станом на 16 вересня 2013 року складає 309495, 02 грн., з яких 266192,21 грн. - кредит, 30 992,67 грн. - пеня за кредитом; 0,00 грн. - проценти; 12310,14 грн. - пеня за процентами.

Відповідно до частини першої статті 553 ЦК України за договором поруки поручитель поручається перед кредитором боржника за виконання ним свого обов'язку; поручитель відповідає перед кредитором за порушення зобов'язання боржником.

Статтею 554 ЦК України передбачено, що у разі порушення боржником зобов'язання, забезпеченого порукою, боржник і поручитель відповідають перед кредитором як солідарні боржники, якщо договором поруки не встановлено додаткову (субсидіарну) відповідальність поручителя.

Поручитель відповідає перед кредитором у тому ж обсязі, що і боржник, включаючи сплату основного боргу, процентів, неустойки, відшкодування збитків, якщо інше не встановлено договором поруки.

Згідно з частиною першою статті 543 ЦК України у разі солідарного обов'язку боржників (солідарних боржників) кредитор має право вимагати виконання обов'язку частково або в повному обсязі як від усіх боржників разом, так і від будь-кого з них окремо.

Посилання апелянта на те, що судом не застосовані строки позовної давності є безпідставними, оскільки суд першої інстанції правильно зазначив, що кредит є споживчим, тому застосував строки позовної давності, та стягнув відповідні суми з вересня 2010 року вересень 2013 року.

Інші приведені в апеляційній скарзі доводи висновків суду не спростовують.

Аналізуючи вище викладене, колегія суддів вважає, що суд першої інстанції ухвалив рішення з додержанням норм матеріального та процесуального права, підстав для скасування або зміни рішення суду в межах доводів апеляційної скарги не має, доводи апеляційної скарги необґрунтовані і не спростовують висновків суду, тому відповідно до частини 1 ст. 308 ЦПК України апеляційна скарга підлягає відхиленню, а рішення суду залишенню без змін.

Керуючись ст. ст. 307, 308, 314, 315 ЦПК України, -

У Х В А Л И В:

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 - відхилити.

Рішення Костянтинівського міськрайонного суду Донецької області від 26 грудня 2013 року - залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення.

Ухвала може бути оскаржена в касаційному порядку протягом двадцяти днів з дня набрання нею законної сили безпосередньо до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ.

Судді: