Ухвала суду № 37757653, 27.02.2014, Житомирський апеляційний адміністративний суд

ЖИТОМИРСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

__________

10002, м-н Путятинський, 3/65, телефон/факс: (0412) 481-602, 481-637 e-mail: inbox@apladm.zt.court.gov.ua

Головуючий у 1-й інстанції: Черноліхов С.В.

Суддя-доповідач:Моніч Б.С.

УХВАЛА

іменем України

"27" лютого 2014 р. Справа № 806/6514/13-а

Житомирський апеляційний адміністративний суд у складі колегії:

головуючого судді Моніча Б.С.

суддів: Бондарчука І.Ф.

Хаюка С.М.,

при секретарі Степанській А.В. ,

за участю

представників сторін

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Бердичівської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Житомирській області на постанову Житомирського окружного адміністративного суду від "16" грудня 2013 р. у справі за позовом Публічного акціонерного товариства "Бердичівський м"ясокомбінат" до Бердичівської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Житомирській області про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень - рішень ,

ВСТАНОВИВ:

Публічне акціонерне товариство "Бердичівський м'ясокомбінат" звернулося до суду з позовом, у якому просило визнати протиправним і скасувати податкові повідомлення-рішення Бердичівської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Житомирській області від 03 вересня 2013 року № 0000722200 про зменшення суми від'ємного значення об'єкта оподаткування податком на прибуток за І квартал 2012 року на 289899, 00 грн., півріччя 2012 року - 146445, 00 грн., три квартали 2012 року - 438376, 00 грн., 2012 рік на 415475, 00 грн. і № 0000712200 у частині нарахування 332391, 00 грн. основного платежу по податку на прибуток та 26181, 00 грн. штрафних (фінансових) санкцій.

Постановою Житомирського окружного адміністративного суду від 16.12.2013 року позов задоволено.

Визнано протиправним і скасовано податкове повідомлення-рішення Бердичівської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Житомирській області від 03 вересня 2013 року № 0000722200.

Визнано протиправним і скасоване податкове повідомлення-рішення Бердичівської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Житомирській області від 03 вересня 2013 року № 0000712200 у частині нарахування 332391, 00 грн. основного платежу по податку на прибуток та 26181, 00 грн. штрафних (фінансових) санкцій.

Не погоджуючись із цим судовим рішенням, відповідач подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати постанову суду першої інстанції та прийняти нову - про відмову у задоволенні позову. В апеляційній скарзі посилається на порушення судом норм матеріального, процесуального права та неповне з'ясування обставин справи.

Колегія суддів, заслухавши суддю-доповідача, перевіривши рішення суду першої інстанції в межах апеляційної скарги відповідно до ст.195 КАС України, дослідивши матеріали справи, вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Як свідчать матеріали справи, з 18.07.2013 р. по 07.08.2013 р. Бердичівською об'єднаною державною податковою інспекцією Головного управління Міндоходів у Житомирській області проведена виїзна планова документальна перевірка ПАТ "Бердичівський м'ясокомбінат" з питань дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства за період з 01 липня 2011 року по 31 грудня 2012 року.

В ході перевірки виявлено порушення пунктів 135.1, 135.2, підпункту 135.4.1 пункту 135.4, підпункту 135.5.5 пункту 135.5 статті 135, підпункту 138.1.1 пункту 138.1, пунктів 138.2, 138.4, підпункту 138.8.1 пункту 138.8 статті 138, підпункту 139.1.9 пункту 139.1 статті 139 Податкового кодексу України, у результаті чого занижено податок на прибуток на 337979, 00 грн. (у тому числі: за ІІ-ІІІ квартали 2011 року - 115960, 00 грн., ІІ-IV квартали 2011 року - 285617, 00 грн., півріччя 2012 року - 47338, 00 грн., три квартали 2012 року - 24304, 00 грн., 2012 рік - 52362, 00 грн.) та зменшено суму від'ємного значення об'єкта від усіх видів діяльності за І квартал 2012 року у сумі 289899, 00 грн., півріччя 2012 року - 146445, 00 грн., три квартали 2012 року - 438376, 00 грн., 2012 рік - 415475, 00 грн.

За наслідками перевірки складено акт № 369/22-00/00443430 від 14 серпня 2013 року, на підставі якого податковим органом 03 вересня 2013 року прийняті спірні податкові повідомлення-рішення.

Задовольняючи позов, суд входив з того, що податкові повідомлення-рішення Бердичівської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Житомирській області від 03 вересня 2013 року № 0000722200 повністю і № 0000712200 у частині нарахування 332391, 00 грн. основного платежу по податку на прибуток та 26181, 00 грн. штрафних (фінансових) санкцій прийняті з порушенням норм податкового законодавства, а тому підлягають скасуванню.

Колегія суддів погоджується з таким висновком виходячи з такого.

На думку податкового органу позивачем приватному підприємцю ОСОБА_3 було поставлено шкури ВРХ на 475005, 00 грн. Ухвалою апеляційного суду Житомирської області від 05 квітня 2012 року встановлено, що у 2010-2011 роках у ОСОБА_3 виникали податкові зобов'язання, які він не мав наміру сплачувати. За таких обставин, діяльність ОСОБА_3 здійснювалася поза межами правового поля з метою мінімізації та ухилення від сплати податків, отже, поставки шкур ПАТ "Бердичівський м'ясокомбінат" не мала реальності здійснення, тому отримані кошти від ПП ОСОБА_3 у розмірі 475005, 00 грн. прирівнюються до безповоротної фінансової допомоги і включаються до інших доходів.

Однак дане твердження є помилковим, адже судом першої інстанції ретельно проаналізовані правовідносини позивача з ПП ОСОБА_3 На підставі проведеного аналізу суд прийшов до обґрунтованих та законних висновків про те, що відповідачем не доведено факту здійснення господарських операцій, що не спрямовані на реальне настання наслідків, а досліджені судом докази свідчать про зворотне.

Відповідно до пункту 133.1 статті 133 Податкового кодексу України, платниками податку на прибуток підприємств з числа резидентів є суб'єкти господарювання - юридичні особи, які провадять господарську діяльність як на території України, так і за її межами.

Згідно з статтею 134 вказаного Кодексу, об'єктом оподаткування є прибуток із джерелом походження з України та за її межами, який визначається шляхом зменшення суми доходів звітного періоду, визначених згідно зі статтями 135 - 137 цього Кодексу, на собівартість реалізованих товарів, виконаних робіт, наданих послуг та суму інших витрат звітного податкового періоду, визначених згідно зі статтями 138 - 143 цього Кодексу, з урахуванням правил, встановлених статтею 152 цього Кодексу; дохід (прибуток) нерезидента, що підлягає оподаткуванню згідно зі статтею 160 цього Кодексу, з джерелом походження з України.

Відповідно до пунктів 135.1, 135.2 статті 135 Податкового кодексу України, доходи, що враховуються при обчисленні об'єкта оподаткування, включаються до доходів звітного періоду за датою, визначеною відповідно до статті 137, на підставі документів, зазначених у пункті 135.2 цієї статті, та складаються з:

доходу від операційної діяльності, який визначається відповідно до пункту 135.4 цієї статті;

інших доходів, які визначаються відповідно до пункту 135.5 цієї статті, за винятком доходів, визначених у пункті 135.3 цієї статті та у статті 136 цього Кодексу.

Доходи визначаються на підставі первинних документів, що підтверджують отримання платником податку доходів, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачено правилами ведення бухгалтерського обліку, та інших документів, встановлених розділом II цього Кодексу.

Згідно з підпунктами 135.5.4, 135.5.5 пункту 135.5 статті 135 Податкового кодексу України, інші доходи включають вартість товарів, робіт, послуг, безоплатно отриманих платником податку у звітному періоді, визначена на рівні не нижче звичайної ціни, суми безповоротної фінансової допомоги, отриманої платником податку у звітному податковому періоді, безнадійної кредиторської заборгованості, крім випадків, коли операції з надання/отримання безповоротної фінансової допомоги проводяться між платником податку та його відокремленими підрозділами, які не мають статусу юридичної особи; суми поворотної фінансової допомоги, отриманої платником податку у звітному податковому періоді, що залишаються неповерненими на кінець такого звітного періоду, від осіб, які не є платниками цього податку (в тому числі нерезидентів), або осіб, які згідно із цим Кодексом мають пільги з цього податку, в тому числі право застосовувати ставки податку нижчі, ніж установлені пунктом 151.1 статті 151 цього Кодексу.

У разі якщо в майбутніх звітних податкових періодах платник податку повертає таку поворотну фінансову допомогу (її частину) особі, яка її надала, такий платник податку збільшує суму витрат на суму такої поворотної фінансової допомоги (її частини) за наслідками звітного податкового періоду, в якому відбулося таке повернення.

Відповідно до пункту 137.10 статті 137 Податкового кодексу України, суми безповоротної фінансової допомоги та безоплатно отримані товари (роботи, послуги) вважаються доходами на дату фактичного отримання платником податку товарів (робіт, послуг) або за датою надходження коштів на банківський рахунок чи в касу платника податку, якщо інше не передбачено цим розділом.

Згідно з підпунктом 14.1.257 пункту 14.1 статті 14 Податкового кодексу України, фінансова допомога - фінансова допомога, надана на безповоротній або поворотній основі. Безповоротна фінансова допомога - це: сума коштів, передана платнику податків згідно з договорами дарування, іншими подібними договорами або без укладення таких договорів; сума безнадійної заборгованості, відшкодована кредитору позичальником після списання такої безнадійної заборгованості; сума заборгованості одного платника податків перед іншим платником податків, що не стягнута після закінчення строку позовної давності; основна сума кредиту або депозиту, що надані платнику податків без встановлення строків повернення такої основної суми, за винятком кредитів, наданих під безстрокові облігації, та депозитів до запитання у банківських установах, а також сума процентів, нарахованих на таку основну суму, але не сплачених (списаних); сума процентів, умовно нарахованих на суму поворотної фінансової допомоги, що залишається неповерненою на кінець звітного періоду, у розмірі облікової ставки Національного банку України, розрахованої за кожний день фактичного використання такої поворотної фінансової допомоги.

Поворотна фінансова допомога - сума коштів, що надійшла платнику податків у користування за договором, який не передбачає нарахування процентів або надання інших видів компенсацій у вигляді плати за користування такими коштами, та є обов'язковою до повернення. При розгляді справи судом були досліджені первинні документи, що містять відомості про обставини, які є предметом доказування у цій справі та пов'язані з рухом активів, виконанням зобов'язань між суб'єктами господарювання.

Таким чином, суд дійшов до вірного висновку, що позивачем обґрунтовано сформовано показники рядка 03 декларації "Інші доходи" по господарським операціям з приватним підприємцем ОСОБА_3, тому нарахування зобов'язання по податку на прибуток і зменшення суми від'ємного значення об'єкта оподаткування податком на прибуток з цих підстав є неправомірним.

Що стосується завищення витрат на суму 347167,00, які не підтверджені первинними документами, то представником позивача надані суду документи, що повністю підтверджують понесення Товариством витрат на зазначену суму, у тому числі: нестачі і втрат від псування матеріальних цінностей у межах норм природного убутку за 2011 рік у сумі 204926, 00 грн. по актам списання (т.1 а.с.116-122, 127, 133, 139, 144, 150-155), актам інвентаризації (т.1 а.с.123, 129, 130, 134, 136, 140, 141, 145, 147), інвентаризаційним описам (т.1 а.с.124, 128, 135, 146), нормативним втратам субпродукції (т.1 а.с.125, 126, 131, 132, 137, 138, 142, 143, 148, 149, 161), копії журнала-ордера і відомості по рахунку 947 "Нестачі і втрати від псування цінностей за 2 півріччя 2011 року" (т.1 а.с.156), витрати підприємства на виплату та доставку пільгових пенсій, призначених відповідно до пунктів "б"-"з" статті 13 Закону України "Про пенсійне забезпечення" (список № 2) в сумі 3343, 00 грн. - бухгалтерська проводка по Дт 949 Кт 6513, виплату лікарняних за рахунок підприємства в сумі 5476, 00 грн. - бухгалтерська проводка по Дт 949 Кт 661, нарахування єдиного соціального внеску на лікарняні в сумі 2103, 00 грн. - бухгалтерська проводка по Дт 949 Кт 651, які підтверджуються бухгалтерською довідкою (т.1 а.с.233), листами УПФ України у м.Бердичеві (т.1 а.с.234-238), реєстрами лікарняних (т.1 а.с.239-240).

Крім того, при визначенні результату перевірки перевіряючими не враховані витрати, підтверджені первинними документами та відображені в додатку 11 до акту (т.1 а.с.78) в сумі 57935, 00 грн. (загальновиробничі витрати - 2241 грн., адміністративні витрати - 3694 грн., витрати на збут - 52000 грн.)

Також відповідно до додаткової угоди № 95 до договору № 118 від 26 листопада 2008 року (т.1 а.с.250-251), укладеного між ПАТ "Бердичівський м'ясокомбінат" та філією "Інтелект -2" малого приватного підприємства "Інтелект", були проведені роботи по розробці комплекту документів з техногенної безпеки, результати якої оформлені актом надання послуг № 24 від 16 серпня 2011 року на суму 5000, 00 грн. та № 25 від 16 серпня 2011 року на суму 14000, 00 грн. (т.2 а.с.1-2).

Вищенаведеними та дослідженими під час розгляду справи доказами спростовано доводи податкового органу про відсутність документального підтвердження 347167, 00 грн. витрат.

Відповідно до пункту 133.1 статті 133 Податкового кодексу України, платниками податку на прибуток підприємств з числа резидентів є суб'єкти господарювання - юридичні особи, які провадять господарську діяльність як на території України, так і за її межами.

Згідно з підпунктом 134.1.1 пункту 134.1 статті 134 вказаного Кодексу, об'єктом оподаткування є прибуток із джерелом походження з України та за її межами, який визначається шляхом зменшення суми доходів звітного періоду, визначених згідно зі статтями 135 - 137 цього Кодексу, на собівартість реалізованих товарів, виконаних робіт, наданих послуг та суму інших витрат звітного податкового періоду, визначених згідно зі статтями 138 - 143 цього Кодексу, з урахуванням правил, встановлених статтею 152 цього Кодексу.

Згідно з пунктом 138.1 статті 138 Податкового кодексу України, витрати, що враховуються при обчисленні об'єкта оподаткування, складаються із: витрат операційної діяльності, які визначаються згідно з пунктами 138.4, 138.6 - 138.9, підпунктами 138.10.2 - 138.10.4 пункту 138.10, пунктом 138.11 цієї статті та інших витрат, визначених згідно з пунктом 138.5, підпунктами 138.10.5, 138.10.6 пункту 138.10, пунктами 138.11, 138.12 цієї статті, пунктом 140.1 статті 140 і статтею 141 цього Кодексу; крім витрат, визначених у пунктах 138.3 цієї статті та у статті 139 цього Кодексу.

Пунктом 138.1.1 пункту 138.1 статті 138 Податкового кодексу України визначено, що витрати операційної діяльності включають собівартість реалізованих товарів, виконаних робіт, наданих послуг та інші витрати беруться для визначення об'єкта оподаткування з урахуванням пунктів 138.2, 138.11 цієї статті, пунктів 140.2 - 140.5 статті 140, статей 142 і 143 та інших статей цього Кодексу, які прямо визначають особливості формування витрат платника податку.

Собівартість виготовлених та реалізованих товарів, виконаних робіт, наданих послуг складається, відповідно до пункту 138.8 статті 138 Податкового кодексу України, з витрат, прямо пов'язаних з виробництвом таких товарів, виконанням робіт, наданням послуг.

Відповідно до пункту 138.2 статті 138 ПК України, витрати, які враховуються для визначення об'єкта оподаткування, визнаються на підставі первинних документів, що підтверджують здійснення платником податку витрат, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачено правилами ведення бухгалтерського обліку, та інших документів, встановлених розділом II цього Кодексу.

Згідно з підпунктом 139.1.9 пункту 139.1 статті 139 Податкового кодексу України, не включаються до складу витрат витрати, не підтверджені відповідними розрахунковими, платіжними та іншими первинними документами, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачена правилами ведення бухгалтерського обліку та нарахування податку.

За своїм змістом наведені норми ПК України передбачають як підставу для не включення до витрат лише випадок повної відсутності будь-яких розрахункових, платіжних та інших документів, а тому і неможливість віднесення до складу витрат підприємства сум, непідтверджених будь-якими документами взагалі.

Частина 2 статті 3 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні", зокрема, визначає, що податкова та інші види звітності, що використовують грошовий вимірник, ґрунтуються на даних бухгалтерського обліку.

Стаття 1 цього Закону визначає, що первинний документ - це документ, який містить відомості про господарську операцію та підтверджує її здійснення.

Відповідно до вимог Податкового кодексу України (далі - Кодекс) та Закону України "Про державну податкову службу в Україні" для застосування посадовими (службовими) особами органів державної податкової служби при оформленні матеріалів документальних перевірок з питань дотримання податкового, валютного та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на органи державної податкової служби, платниками податків - юридичними особами (резидентами і нерезидентами) та їх відокремленими підрозділами (далі - платники податків) розроблено Порядок оформлення результатів документальних перевірок з питань дотримання податкового, валютного та іншого законодавства, затверджений наказом Державної податкової адміністрації від 22 грудня 2010 року № 984 (далі - Порядок).

Згідно з пунктами 3-6 Порядку, результати документальних перевірок оформлюються у формі акта або довідки. У разі встановлення під час перевірки порушень складається акт, а у разі відсутності порушень - довідка. Акт - службовий документ, який підтверджує факт проведення документальної перевірки фінансово-господарської діяльності платника податків і є носієм доказової інформації про виявлені порушення вимог податкового, валютного та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на органи державної податкової служби.

Акт документальної перевірки повинен містити систематизований виклад виявлених під час перевірки фактів порушень норм податкового, валютного та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на органи державної податкової служби.

За результатами документальної перевірки в акті викладаються всі суттєві обставини фінансово-господарської діяльності платника податків, які мають відношення до фактів виявлених порушень податкового, валютного та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на органи державної податкової служби.

Факти виявлених порушень податкового, валютного та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на органи державної податкової служби, викладаються в акті документальної перевірки чітко, об'єктивно та в повній мірі, із посиланням на первинні або інші документи, які зафіксовані в бухгалтерському та податковому обліку, що підтверджують наявність зазначених фактів.

Як визначено пунктом 5.2 Порядку, у разі встановлення перевіркою порушень податкового законодавства за кожним відображеним в акті фактом порушення необхідно:

чітко викласти зміст порушення з посиланням на конкретні пункти і статті законодавчих актів, що порушені платником податків, зазначити період (місяць, квартал, рік) фінансово-господарської діяльності платника податків та господарську операцію, в результаті якої здійснено це порушення, при цьому додати до акта письмові пояснення посадових осіб платника податків або його законних представників щодо встановлених порушень;

зазначити первинні документи, на підставі яких вчинено записи у податковому та бухгалтерському обліку, навести регістри бухгалтерського обліку, кореспонденцію рахунків операцій та інші документи, пов'язані з обчисленням і сплатою податків і зборів, та докази, що підтверджують наявність факту порушення;

у разі відсутності первинних документів або ненадання для перевірки первинних та інших документів, що підтверджують факт порушення, зазначити перелік цих документів.

В порушення наведених правових норм контролюючим органом в акті перевірки не вказано, по яким саме господарським операціям Товариством завищено витрати на 347167, 00 грн. і не доведено відсутність у позивача документального підтвердження витрат у вказаній сумі.Посилання контролюючого органу на те, що позивачем до рядка 05.1 СВ декларації з податку на прибуток за II-IV квартали 2011 року перенесено суму загальновиробничих витрат у розмірі 419642, 00 грн. з додатка ЗВ з декларації з податку на прибуток за ІІ-ІІІ квартали 2011 року також є безпідставним.

З матеріалів справи вбачається, що за 2011 рік ПАТ "Бердичівський м'ясокомбінат" подавав Податкову декларацію з податку на прибуток підприємства за формою, затвердженою Наказом Державної податкової адміністрації України 28 лютого 2011 року № 114, в якій в рядку 06.1 СВ відображено загальновиробничі витрати в сумі 419642, 00 грн.

16 липня 2013 року ПАТ "Бердичівський м'ясокомбінат" подана до Бердичівської об'єднаної державної податкової інспекції уточнююча Податкова декларація з податку на прибуток підприємства, в якій загальновиробничі витрати в сумі 419642, 00 грн. відображені в рядку 05.1.

Згідно з пунктом 50.1 статті 50 Податкового кодексу України, у разі якщо у майбутніх податкових періодах (з урахуванням строків давності, визначених статтею 102 цього Кодексу) платник податків самостійно (у тому числі за результатами електронної перевірки) виявляє помилки, що містяться у раніше поданій ним податковій декларації (крім обмежень, визначених цією статтею), він зобов'язаний надіслати уточнюючий розрахунок до такої податкової декларації за формою чинного на час подання уточнюючого розрахунку.

Тобто, враховуючи роз'яснення ДПА України (лист від 26 травня 2011 року N 14847/7/15-0317), виправлення самостійно виявлених помилок, що містяться у раніше поданих платником податкових деклараціях, шляхом подання нової декларації за минулі податкові періоди здійснюється після 01 січня 2012 року за формою декларації, передбаченої наказом N 1213 (абзац 1 пункту 50.1 статті 50 Податкового кодексу України), як і було зроблено позивачем.

Таким чином, посилання відповідача на порушення платником податку норм статей 138, 139 Податкового кодексу України є необґрунтованим, так як перевіркою не встановлено факту завищення валових витрат, а саме порушення ґрунтується на складанні уточнюючої податкової декларації з податку на прибуток підприємства за 2011 рік, яка була подана до податкового органу у 2013 році за новою формою, тому нарахування зобов'язання по податку на прибуток та зменшення суми від'ємного значення об'єкта оподаткування податком на прибуток у цій частині є неправомірним.

Крім того, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про те, що нарахування відповідачем зобов'язання по податку на прибуток та зменшення суми від'ємного значення об'єкта оподаткування податком на прибуток у цій частині є неправомірним, адже позивачем обґрунтовано віднесено до складу витрат вартість наданих приватними підприємцями - "заготівельниками" послуг по заготівлі ВРХ в сумі 501241, 00 грн.

Із змісту норм статей 138, 139 Податкового кодексу України слідує, що безумовною підставою для формування розміру витрат при визначенні розміру податку на прибуток є їх підтвердження відповідними розрахунковими, платіжними та іншими первинними документами.

Відповідні документи судом першої інстанції досліджені і їм надано правову оцінку.

Стосовно заниження валових доходів на 163577, 00 грн. в акті перевірки зазначено, що підприємством не включено до складу доходів суми з вартості реалізованої продукції у сумі 163577, 00 грн., у тому числі: за І квартал 2012 року - 58247, 00 грн., три квартали 2012 року - 132472, 00 грн., 2012 рік - 163577, 00 грн. Такі висновки податковим органом зроблено на підставі звірки даних головної книги за 2012 рік з даними податкової звітності з податку на прибуток згідно з бухгалтерськими проводками та встановлені розбіжності.

Відповідно до норм чинного законодавства підставою для включення до витрат є наявність розрахункових, платіжних та інших документів, що підтверджують такі витрати.

Відповідно до пункту 133.1 статті 133 Податкового кодексу України, платниками податку на прибуток підприємств з числа резидентів є суб'єкти господарювання - юридичні особи, які провадять господарську діяльність як на території України, так і за її межами. Згідно з підпунктом 134.1.1 пункту 134.1 статті 134 вказаного Кодексу, об'єктом оподаткування є прибуток із джерелом походження з України та за її межами, який визначається шляхом зменшення суми доходів звітного періоду, визначених згідно зі статтями 135 - 137 цього Кодексу, на собівартість реалізованих товарів, виконаних робіт, наданих послуг та суму інших витрат звітного податкового періоду, визначених згідно зі статтями 138 - 143 цього Кодексу, з урахуванням правил, встановлених статтею 152 цього Кодексу.

Згідно з пунктом 138.1 статті 138 Податкового кодексу України, витрати, що враховуються при обчисленні об'єкта оподаткування, складаються із: витрат операційної діяльності, які визначаються згідно з пунктами 138.4, 138.6 - 138.9, підпунктами 138.10.2 - 138.10.4 пункту 138.10, пунктом 138.11 цієї статті та інших витрат, визначених згідно з пунктом 138.5, підпунктами 138.10.5, 138.10.6 пункту 138.10, пунктами 138.11, 138.12 цієї статті, пунктом 140.1 статті 140 і статтею 141 цього Кодексу; крім витрат, визначених у пунктах 138.3 цієї статті та у статті 139 цього Кодексу.

Відповідно до абзацу "и" підпункту 138.8.5 пункту 138.8 статті 138 Податкового кодексу України, до складу загальновиробничих витрат включаються інші загальновиробничі витрати (внутрішньозаводське переміщення матеріалів, деталей, напівфабрикатів, інструментів із складів до цехів і готової продукції на склади); нестачі незавершеного виробництва, нестачі і втрати від псування матеріальних цінностей у цехах у межах норм природного убутку згідно із затвердженими центральними органами виконавчої влади та погодженими центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує, державну податкову і митну політику, нормативами.

Згідно з пунктом 140.3 статті 140 Податкового кодексу України, до витрат не включається сума фактичних втрат товарів, крім втрат у межах норм природного убутку чи технічних (виробничих) втрат та витрат із розбалансування природного газу в газорозподільних мережах, що не перевищують розмір, визначений Кабінетом Міністрів України, або іншим органом, визначеним законодавством України.

Відповідно до пункту 138.2 статті 138 ПК України, витрати, які враховуються для визначення об'єкта оподаткування, визнаються на підставі первинних документів, що підтверджують здійснення платником податку витрат, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачено правилами ведення бухгалтерського обліку, та інших документів, встановлених розділом II цього Кодексу.

Згідно з підпунктом 139.1.9 пункту 139.1 статті 139 Податкового кодексу України, не включаються до складу витрат витрати, не підтверджені відповідними розрахунковими, платіжними та іншими первинними документами, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачена правилами ведення бухгалтерського обліку та нарахування податку.Понесення позивачем витрат нестачі і втрат від псування матеріальних цінностей у межах норм природного убутку за 2012 рік у сумі 252100, 00 грн. підтверджується актами списання (т.1 а.с.157, 163, 169, 175, 180, 185, 186, 189, 194, 199, 204, 209, 214-231), актами інвентаризації (т.1 а.с.159, 160, 165, 166, 170, 172, 177, 178, 181, 184, 188, 190, 192, 195, 197, 201, 202, 205, 206, 210, 212), інвентаризаційними описами (т.1 а.с.158, 164, 171, 176, 182, 191, 196, 200, 207, 211), нормативними втратами субпродукції (т.1 а.с.161, 162, 167, 168, 173, 174, 179, 183, 187, 193, 198, 203, 208, 213), копією журнала-ордера і відомості по рахунку 947 "Нестачі і втрати від псування цінностей за 2012 рік" (т.1 а.с.232).

Втрати від псування матеріальних цінностей у межах норм природного убутку за 2012 рік в сумі 252100, 00 грн. включаються до складу загальновиробничих витрат.

Відтак, сума неврахованих витрат (252100, 00 грн.) значно перевищує суму занижених валових доходів (163577, 00 грн.), тому не виникає база оподаткування і за результатами перевірки не можуть бути нараховані податкові зобов'язання з даних підстав.

Ст.200 КАС України визначено, що суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а постанову без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального та процесуального права. Правильне по суті судове рішення не може бути скасоване з одних лише формальних міркувань.

Керуючись ст.ст. 195, 196, 198, 200, 205, 206, 212, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,-

УХВАЛИВ:

Апеляційну скаргу Бердичівської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Житомирській області залишити без задоволення, а постанову Житомирського окружного адміністративного суду від "16" грудня 2013 р. без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена протягом двадцяти днів з дня складання її в повному обсязі шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України.

Головуючий суддя (підпис) Б.С. Моніч

судді: (підпис) І.Ф.Бондарчук

(підпис) С.М.Хаюк

З оригіналом згідно: суддя _______ Б.С. Моніч

Повний текст cудового рішення виготовлено "04" березня 2014 р.

Роздруковано та надіслано:р.л.п.

1- в справу:

2 - позивачу/позивачам: Публічне акціонерне товариство "Бердичівський м"ясокомбінат" вул.Леніна,82,м.Бердичів,Житомирська область,13300

3- відповідачу/відповідачам: Бердичівська об"єднана державна податкова інспекція Головного управління Міндоходів у Житомирській області вул.Б.Хмельницького,24-а,м.Бердичів,Житомирська область,13312