Постанова № 37756669, 07.03.2014, Окружний адміністративний суд міста Києва

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА

01601, м. Київ, вул. Командарма Каменєва 8, корпус 1

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

м. Київ

07 березня 2014 року 15:00 № 826/67/14

Окружний адміністративний суд міста Києва у складі судді Іщука І.О. розглянув у порядку письмового провадження адміністративну справу

за позовом

Дочірнього підприємства з 100 % іноземним капіталом «Лемкен-Україна»

до

Київської міжрегіональної митниці Міноходів,

Головного управління Державного казначейства України у м. Києві

про

стягнення надмірно сплачених коштів,

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Дочірнє підприємство з 100 % іноземним капіталом «Лемкен-Україна» звернулось до Окружного адміністративного суду м. Києва з позовом до Київської міжрегіональної митниці Міноходів, Головного управління Державного казначейства України у м. Києві про стягнення з державного бюджету України через Головне управління Державної казначейської служби України у м. Києві (код з ЄДР 37993783, адреса: 01601, м. Київ, вул. Терещінківська, 11- А) на користь Дочірнього підприємства з 100% іноземним капіталом «Лемкен-Україна» (код з ЄДР 24919541, адреса: 01015, Україна, м. Київ, вул. Щорса, буд. 31; п/ р 26009741 в ПАО «Райффайзен банк Аваль» в м. Києві, МФО 300335, 01011, м. Київ, вул. Лєскова, 9 ІПН 249195426107, свідоцтво платника ПДВ № 100270594) 33 145,24 грн., що складає суму надмірно сплаченого до бюджету мита – 5 871,06 грн. та податку на додану вартість – 27 274, 18 грн.

Позовні вимоги мотивовані тим, що Київською міжрегіональною митницею Міндоходів відмовлено у внесенні змін до митної декларації від 20.06.2012 р. № 100190000/2012/323505, до якої позивач помилково додав суму 145 000,00 грн., що призвело до збільшення митної вартості та відповідно до помилкового нарахування сум податків і зборів.

Позивач в судовому засіданні підтримав позовні вимоги та просив суд задовольнити їх в повному обсязі. В обґрунтування заявлених позовних вимог зазначив, що у зв’язку з технічною помилкою, різниця між сплаченими платежами та платежами, що мають бути нараховані склала 33 145, 24 грн., а саме: 5 871,06 грн. – мито та 27 274,18 грн. – ПДВ.

Відповідач 1 в судове засідання не з’явився, про час, дату та місце судового розгляду справи був повідомлений належним чином, докази чого містяться в матеріалах справи. Заяви про розгляд справи без його участі або клопотання про відкладення розгляду справи до суду не надходило. Згідно наданих письмових заперечень, заперечив проти заявлених позовних вимог та зазначив, що чинним законодавством не передбачено порядку внесення змін до митної декларації шляхом оформлення аркуша коригування. При цьому зазначив, що митна декларація прирівнюється до податкової декларації, а тому підстав щодо внесення змін до митної декларації у відповідача відсутні.

Відповідач 2 в судове засідання не з’явився, про час, дату та місце судового розгляду справи був повідомлений належним чином, докази чого містяться в матеріалах справи. Від представника відповідача 2 надійшло клопотання про розгляд справи без його участі. Згідно наданих письмових заперечень, зазначив, що повернення помилково або надмірно сплачених платежів здійснюється за поданням органів, що контролюють справляння надходжень до бюджету. Таким чином повернення надмірно сплачених платежів можливо при наявності факту надмірної сплати коштів та звернення платника по відповідного органу.

Відповідно до частини шостої статті 128 Кодексу адміністративного судочинства України, якщо немає перешкод для розгляду справи у судовому засіданні, визначених цією статтею, але прибули не всі особи, які беруть участь у справі, хоча і були належним чином повідомлені про дату, час і місце судового розгляду, суд має право розглянути справу у письмовому провадженні у разі відсутності потреби заслухати свідка чи експерта.

У зв’язку з тим, що відсутні перешкоди для розгляду справи у судовому засіданні, але прибули не всі особи, які беруть участь у справі, хоча і були належним чином повідомлені про дату, час і місце судового розгляду, а також зважаючи на відсутність потреби заслухати свідка чи експерта, суд дійшов висновку про можливість розгляду справи у письмовому провадженні.

Розглянувши подані сторонами документи, всебічно і повно з’ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об’єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд,

В С Т А Н О В И В:

20.06.2012 року, Дочірнім підприємство з 100% іноземним капіталом «Лемкен-Україна» було оформлено в митному режимі ІМ-40 за вантажною митною декларацією № 100190000/2012/323505 - частини сільськогосподарських агрегатів, що надійшли за контрактом № LU-18/06-2012 від 08.06.2012 року, додатковими угодами №1, №2 від 08.06.2012 року, інвойс № 12-914, № 12-1915 від 14.06.2012 року, ЦМР № б/н від 14.06.2012, довідка про транспортні витрати вих. № 48 від 14 липня 2012 року.

Із-за технічної помилки в роботі програмного забезпечення, при внесенні суми транспортних витрат, замість 14 500,00 грн., до інвойсової вартості, помилково було додано суму 145 000,00 грн., що призвело до збільшення митної вартості та відповідно до помилкового нарахування сум податків і зборів.

У зв'язку з технічною помилкою, різниця між сплаченими платежами та платежами що мають бути нараховані склала 33 145, 24 грн., а саме: 5 871,06 грн. - мито та 27 274,18 грн. -ПДВ.

Після виявлення надміру сплачених сум, позивач звернувся до митного органу з заявою №01-04/07-2012 від 04.07.2012 року, з проханням надати дозвіл на внесення змін до ВМД та повернути надмірно сплачену суму митних платежів на рахунок підприємства у митниці, та зарахувати дану суму в якості попередньої сплати митних платежів.

30.07.2012 року, митним органом було надіслано на адресу Позивача лист № 14/2-11/20-405, яким відповідач 1 повідомив, що про результати перевірки буде повідомлено додатково.

Листом від 18.08.2012 року № 14/2-11/21846, митним органом відмовлено в наданні дозволу на внесення змін до ВМД та повернення надмірно сплачених сум митних платежів, у зв'язку з тим що, станом на 28.08.2012 року відсутній порядок внесення змін до митної декларації на бланку єдиного адміністративного документа шляхом оформлення аркуша коригування, що встановлюється Мінфіном, відповідно до Постанови Кабінету Міністрів України від 21.05.2012 № 450 «Питання, пов'язані із застосуванням митних декларацій».

19 вересня 2012 року, Позивач вдруге звернувся до митного органу із заявою № 19/09 з проханням, відповідно до ст. 269 Митного кодексу України, надати дозвіл на внесення змін до ВМД №100190000/2012/323505 від 20.06.2012 року, та оформлення аркушу коригування у встановленому порядку.

Листом № 14/4-26/24330 від 18.10.2012 року митним органом було повідомлено позивача, що станом на 18.10.2012 порядок внесення змін до митної декларації на бланку єдиного адміністративного документа шляхом оформлення аркуша коригування, що встановлюється Мінфіном України, відповідно до постанови КМУ від 21.05.2012р № 450 питання, пов'язані із застосуванням митних декларацій» - відсутній. Тому звернення Позивача є передчасним.

26 листопада 2013 року, Позивач втретє звернувся до митного органу із заявою № 26/11 з проханням відповідно до ст. 269 Митного кодексу України надати дозвіл на внесення змін до ВМД №100190000/2012/323505 від 20.06.2012 року, та оформлення аркуша коригування у встановленому порядку.

09.12.2013 року, митним органом було надіслано на адресу Позивача лист № 141/6-11/8872, в якому, посилаючись на пункт 46.1 статті 46 Податкового кодексу України, зазначено, що так як податкова декларація, розрахунок - документ, що подається платником податків контролюючому органу у строки, встановлені законом, на підставі якого здійснюється нарахування та/або сплата податкового зобов'язання. Митна декларація прирівнюється до податкової декларації для цілей нарахування та/або сплати податкових зобов'язань. З цих підстав у Київській міжрегіональної митниці Міндоходів відсутні підстави щодо внесення змін до митної декларації від 20.06.2012року № 100190000/2012/323505.

Досліджуючи надані сторонами докази, аналізуючи наведені міркування та заперечення, оцінюючи їх в сукупності, суд бере до уваги наступне.

Відповідно до ч. 2 ст. 4 Бюджетного кодексу України визначено що бюджетна система України і Державний бюджет України встановлюються виключно цим Кодексом та законом про Державний бюджет України. Якщо іншим нормативно-правовим актом бюджетні відносини визначаються інакше ніж у цьому Кодексі, застосовуються відповідні норми цього Кодексу Виключно законом про Державний бюджет України визначаються надходження та витрати Державного бюджету України.

Частиною 2 ст. 45 Бюджетного кодексу України зазначено, Центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері казначейського Обслуговування бюджетних коштів, веде бухгалтерський облік усіх надходжень Державного бюджету України та за поданням органів, що контролюють справляння надходжень бюджету, здійснює повернення коштів, помилково або надміру зарахованих до бюджету.

Згідно п. 41.1 ст. 41 Податкового кодексу України контролюючими органами є органи доходів і зборів - центральний орган виконавчої влади, що забезпечує формування єдиної державної податкової, державної митної політики в частині адміністрування податків і зборів, митних платежів та реалізує державну податкову, державну митну політику, забезпечує формування та реалізацію державної політики з адміністрування єдиного внеску, забезпечує формування та реалізацію державної політики у сфері боротьби з правопорушеннями при застосуванні податкового та митного законодавства, а також законодавства з питань сплати єдиного внеску (далі - центральний орган виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну податкову і митну політику), його територіальні органи.

Тобто, контролюючим органом стосовно стягнення митних платежів, вказаних позивачем, є митні органи.

Відповідно до п. 43.1 ст. 41 Податкового кодексу України помилково та/або надміру сплачені суми грошового зобов'язання підлягають поверненню платнику відповідно до цієї статті та статті 301 Митного кодексу України, крім випадків наявності у такого платника податкового боргу.

Відповідно до п. 5 ч. 3 ст. 52 Митного кодексу України декларант або уповноважена ним особа, які заявляють митну вартість товару, мають право приймати самостійне рішення про необхідність коригування митної вартості після випуску товарів.

Відповідно до ч. ч. 1 - 3 ст. 301 Митного кодексу України повернення помилково та/або надміру сплачених сум митних платежів здійснюється відповідно до Бюджетного та Податкового кодексів України.

У разі виявлення факту помилкової та/або надмірної сплати митних платежів орган доходів і зборів не пізніше одного місяця з дня виявлення такого факту зобов'язаний повідомити платника податків про суми надміру сплачених митних платежів.

Помилково та/або надміру зараховані до державного бюджету суми митних платежів повертаються з державного бюджету в порядку, визначеному центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну податкову і митну політику.

Згідно п. 2.2 Порядку розрахунково-касового обслуговування через органи Державного казначейства України митних та інших платежів, які вносяться до/або під час митного оформлення, затвердженого наказом Міністерства фінансів України, Державної митної служби України від 24.01.2006 №25/44, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України від 25.01.2006 №64/11938 (далі - Порядок №25/44), для зарахування коштів, що вносяться платниками та громадянами до/або під час митного оформлення товарів, на балансі Головного управління Державного казначейства України у м. Києві відкриті на їм я митних органів за балансовим рахунком 3734 «депозитні рахунки митних органів» (далі - депозитний рахунок 3734).

Відповідно до п. 3.1, 3.3, 3.4 Порядку №25/44 сплата коштів у національній валюті, призначених для забезпечення справляння митних та інших платежів, здійснюється платниками до/або під час митного оформлення товарів з рахунків, відкритих ними в банках, у вигляді передплати та/або доплати, а також готівкою через банки на депозитні рахунки 3734, відкриті на ім'я митних органів в Головному управлінні Казначейства. Кошти, що надійшли на депозитні рахунки 3734 митних органів, згідно з Порядком № 25/44, перераховуються митними органами виключно для здійснення таких операцій:

- зарахування до відповідних бюджетів України;

- повернення платникам помилково та/або надміру сплачених коштів.

Розпорядження коштами, що обліковуються на депозитних рахунках 3734 митних органів згідно з Порядком №25/44, здійснюється виключно на підставі платіжних доручень, що оформленні митними органами в установленому порядку. Повернення платникам помилково та/або надмірно сплачених митних та інших платежів, що зараховані на депозитні рахунки митних органів 3734, зокрема, здійснюється відповідно до Порядку №25/44 повернення платникам податків коштів, що обліковуються на відповідних рахунках митного органу як передоплата, і митних та інших платежів, помилково та/або надмірно сплачених до бюджету, контроль за справлянням яких здійснюється митними органами, затвердженого наказом Державної митної служби України від 20.07.2007 №618, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 25.09.2007 за №1097/14364 (далі — Порядок №618).

Відповідно до Порядку №618 для повернення з Державного бюджету України митних та інших платежів, помилково та/або надмірно сплачених до бюджету, контроль за справлянням яких здійснюється митними органами, платником податків до загального відділу митного органу, яким здійснювало оформлення митної декларації, подається заява довільної форми, яка підписується керівником головним бухгалтером суб'єкта господарської діяльності або фізичною особою.

Заява, зареєстрована в загальному відділі, після розгляду керівником (заступником керівника) митного органу разом з пакетом документів передається до Відділу для перевірки обґрунтованості повернення заявлених сум.

Відділ перевіряє факт перерахування митних та інших платежів з відповідного рахунку до Державного бюджету України та наявність переплати.

Для підготовки висновку про повернення з Державного бюджету України помилково та/або надмірно зарахованих до бюджету митних та інших платежів, контроль за справлянням яких покладається на митні органи (далі - Висновок про повернення), керівництвом Відділу за потреби ініціюється проведення перевірки в митному органі щодо правильності митного оформлення із залученням відповідних підрозділів митного органу.

Окрім того порядок повернення таких коштів регламентовано наказом Міністерства фінансів України від 03.09.2013 N 787 та зареєстровано в Міністерстві юстиції України 25.09.2013 за N 1650/24182 «Про затвердження Порядку повернення коштів, помилково або надміру зарахованих до державного та місцевих бюджетів» (далі - Порядок №787).

Пунктом 5 Порядку №787 встановлено, що повернення помилково або надміру зарахованих до бюджету податків, зборів (обов'язкових платежів) та інших доходів бюджетів здійснюються за поданням органів, що контролюють справляння надходжень бюджету. Подання подається до органу Казначейства за формою, передбаченою нормативно-правовими актами з питань повернення помилково або надміру зарахованих до бюджету коштів, або в довільній формі на офіційному бланку установи за підписом керівника установи (його заступника відповідно до компетенції), скріпленим гербовою печаткою (у разі наявності) або печаткою із найменуванням та ідентифікаційним кодом установи, з обов'язковим зазначенням такої інформації: обґрунтування необхідності повернення коштів з бюджету, найменування платника (суб'єкта господарювання), код за ЄДРПОУ (для юридичної особи) або прізвище, ім'я, по батькові фізичної особи, реєстраційний номер облікової картки платника податків (ідентифікаційний номер) або серія та номер паспорта (для фізичних осіб, які через свої релігійні переконання в установленому порядку відмовилися від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків та мають відмітку у паспорті), сума платежу, що підлягає поверненню, дата та номер документа на переказ, який підтверджує перерахування коштів до відповідного бюджету.

Таким чином, повернення надмірно сплачених платежів, можливо при наявності наступних чинників: наявність факту надмірної сплати коштів та звернення платника до відповідного органу.

З огляду на зазначене, суд вважає, що чинним законодавством чітко визначено механізм повернення платникам податків коштів, що обліковуються на відповідних рахунках митного органу чи помилково та/або надмірно сплачених до бюджету.

Однак, як вбачається з матеріалів справи, позивач не звертався до митного органу з проханням ініціювати перевірку, якою встановити факт переплати (зарахування коштів до державного бюджету), надати висновок щодо обґрунтованості повернення заявлених сум та звернутися з поданням до відповідного органу Державного казначейства України про повернення помилково або надміру зарахованих до бюджету податків, зборів (обов’язкових платежів) та інших доходів бюджетів, а тому вважає позовні вимоги необґрунтованими та недоведеними.

Відповідно до ч. 1, 2 ст. 71 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб’єкта владних повноважень обов’язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Відповідно до частини 3 статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Дослідивши матеріали справи, в межах заявлених позовних вимог, вислухавши доводи сторін, суд дійшов висновку про відсутність правових підстав для задоволення позовних вимог Дочірнього підприємства з 100 % іноземним капіталом «Лемкен-Україна» про стягнення з державного бюджету України через Головне управління Державної казначейської служби України у м. Києві на користь Дочірнього підприємства з 100% іноземним капіталом «Лемкен-Україна» суму надмірно сплаченого до бюджету мита – 5 871,06 грн. та податку на додану вартість – 27 274, 18 грн.

Керуючись ст. ст. 69-71, 94, 160-163, 167, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, Окружний адміністративний суд міста Києва, -

П О С Т А Н О В И В:

У позові Дочірнього підприємства з 100 % іноземним капіталом «Лемкен-Україна» відмовити.

Постанова відповідно до ч. 1 ст. 254 Кодексу адміністративного судочинства України набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, встановленого цим Кодексом.

Постанова може бути оскаржена до суду апеляційної інстанції протягом десяти днів з дня її отримання особою, яка оскаржує постанову, за правилами, встановленими ст. ст. 185-187 Кодексу адміністративного судочинства України.

Суддя І.О. Іщук