Ухвала суду № 37753923, 20.03.2014, Апеляційний суд Закарпатської області

А П Е Л Я Ц І Й Н И Й С У Д З А К А Р П А Т С Ь К О Ї О Б Л А С Т І

У Х В А Л А

І м е н е м У к р а ї н и

20.03.2014 м. Ужгород

Апеляційний суд Закарпатської області у складі:

головуючого - судді Стана І.В.,

суддів - Марчука О.П., Феєра І.С.,

за участю прокурора - Сирохман Л.І.,

адвокатів - ОСОБА_1, ОСОБА_2 та ОСОБА_3,

потерпілої ОСОБА_4, засуджених ОСОБА_5, ОСОБА_6

та ОСОБА_7,

розглянув у відкритому судовому засіданні кримінальну справу за апеляційною скаргою, яку подав засуджений ОСОБА_6 на вирок Хустського районного суду Закарпатської області від 18 листопада 2013 року.

Цим вироком

ОСОБА_5, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженець та мешканець АДРЕСА_1, гр. України, українець, із середньою освітою, не одружений, не працюючий, не судимий,

засуджений за п. п. 11, 12 ч. 2 ст. 115 КК України із застосуванням ст. 69 КК України на сім років позбавлення волі.

ОСОБА_6, ІНФОРМАЦІЯ_3, уродженець м. Кизил Пермської області РФ, мешканець АДРЕСА_2, гр. України, українець, із середньою освітою, не одружений, не працюючий, раніше судимий,

засуджений за п. п. 11, 12 ч. 2 ст. 115 КК України на дванадцять років позбавлення волі.

ОСОБА_7, ІНФОРМАЦІЯ_5, уродженець та мешканець АДРЕСА_3, гр. України, українець, із середньою освітою, не одружений, не працюючий, не судимий,

засуджений за п. п. 11, 12 ч. 2 ст. 115 КК України на дванадцять років позбавлення волі.

Запобіжний захід до набрання вироком законної сили щодо ОСОБА_5, ОСОБА_6 та ОСОБА_7 залишено попередній - взяття під варту, а строк відбування покарання визначено рахувати ОСОБА_5 та ОСОБА_6 з 27 жовтня 2010 року, а ОСОБА_7 - з 07 липня 2009 року.

Стягнуто солідарно із ОСОБА_5, ОСОБА_6 та ОСОБА_7 на користь потерпілих ОСОБА_4 та ОСОБА_8 4112.10 гривень - матеріальної шкоди та 200 тисяч гривень - моральної шкоди.

Речові докази по справі : мобільний телефон марки «Самсунг» із сім картою «Білайн» повернуто родичам засуджених ; майку, футболку, спортивні штани, светр, шорти - повернуто власникам; гіпсовий зліпок сліду вм'ятини, гіпсовий зліпок сліду низу взуття, марлеві тампони зі слідами (12 шт.), відрізок поліетиленової плівки, волокна, залишки обгорілої речовини, залишки цибулі, каші, обгорілі закліпки, зішкріб із штукатурки, зрізи нігтів з пальців рук, упаковані в дві картонні коробки - постановлено знищити ; мисливську рушницю НОМЕР_1, пістолет «Форт - 12 Р», пістолет «Зоракі» - конфісковано ; три відеокасети із записами допиту ОСОБА_7, відтворення обстановки і обставин події із ОСОБА_7 та ОСОБА_6 - залишено при матеріалах кримінальної справи.

Процесуальні витрати по справі, пов'язані із проведенням дактилоскопічної експертизи в сумі 486,77 грн., судово-балістичної експертизи в загальній сумі 1947,08, експертизи вибухових речовин в загальній сумі 1487,40 грн., трасологічної експертизи в сумі 405,64 грн., експертизи волокон в сумі 138,10 грн., судово-одорологічної експертизи в сумі 300,48 грн., судово-цитологічної експертизи в сумі 1026,48 грн., молекулярно-генетичної експертизи в сумі 5997,16 грн., судово-імунологічної експертизи в сумі 1936,86 грн. стягнуто солідарно із засуджених на користь НДЕКЦ при ГУМВС України в Закарпатській області.

Згідно вироку, ОСОБА_5, ОСОБА_6 та ОСОБА_7 визнані винуватими й засуджені за вчинений злочин за таких обставин.

Протягом 2007 року ОСОБА_9, ІНФОРМАЦІЯ_6, маючи на меті збагатитися за рахунок вчинення корисливих злочинів та відводячи собі роль організатора злочинів, схиляв до участі в організованій злочинній групі молодих хлопців, раніше судимих за вчинення злочинів, сиріт та з неповних сімей, яких підшуковував у спортивній секції на стадіоні «Авангард» в АДРЕСА_4 Закарпатської області. У процесі цієї діяльності між ОСОБА_9 та ОСОБА_8, який також відвідував стадіон «Авангард», склалися неприязні відносини в зв'язку з відмовою останнього визнавати лідерство ОСОБА_9 та прагнення здійснювати самостійну злочинну діяльність.

17 квітня 2007 року неприязнь та погрози ОСОБА_8 з боку ОСОБА_9 переросли у відкритий конфлікт за участю ОСОБА_9, ОСОБА_8 та ОСОБА_10, мешканця АДРЕСА_4, що мав місце на стадіоні «Авангард», у ході якого ОСОБА_8 умисно, з метою заподіяння тілесних ушкоджень, здійснив постріл у ОСОБА_9 з пістолета марки «Люгер», який незаконно придбав, зберігав та періодично носив при собі, влучивши йому в ногу та спричинивши тілесні ушкодження середнього ступеню тяжкості.

У зв'язку із цим, ОСОБА_8 був притягнутий до кримінальної відповідальності й засуджений Міжгірським районним судом 22 червня 2007 року за ч. 1 ст. 122 та ч. 1 ст. 263 КК України із застосуванням ст. 70, 75 КК України до трьох років шість місяців позбавлення волі з випробуванням з іспитовим строком два роки.

Не беручи до уваги призначене судом покарання ОСОБА_9 вирішив помститися ОСОБА_8, убивши його.

ОСОБА_8, знаючи про загрозу власному життю з боку ОСОБА_9 та переховуючись від нього, змінив місце свого проживання, виїхавши на проживання в АДРЕСА_5, а згодом у м. Ужгород до співмешканки ОСОБА_11

На початку січня 2009 року, знаючи про відсутність ОСОБА_9, ОСОБА_8 переїхав до родини ОСОБА_11 в АДРЕСА_4. Дізнавшись про те, що ОСОБА_8 проживає в АДРЕСА_4, ОСОБА_9 вирішив реалізувати свій злочинний намір - позбавити життя ОСОБА_8

Для цього, у невстановлених слідством осіб ОСОБА_9 придбав гладко ствольну мисливську рушницю НОМЕР_1, моделі «Verney-Carron», а також пістолети «Форт-12» НОМЕР_2 та «ZORAKI-MOD.914-S» НОМЕР_3.

У червні 2009 року ОСОБА_9 приїхав у АДРЕСА_4 та почав вести стеження за ОСОБА_8 і з'ясувавши, що ОСОБА_8 рідко виходить за межі подвір'я, обрав зручне для пострілу місце - хлів, розташований на подвір'ї сусіднього будинку АДРЕСА_6, з якого добре оглядається подвір'я ОСОБА_11 та вихід із будинку.

Готуючи вбивство ОСОБА_8, ОСОБА_9 залучив як виконавців даного злочину мешканців АДРЕСА_4 : неповнолітнього - ОСОБА_5, а також ОСОБА_6, а вони у свою чергу підшукали як співучасника вбивства - ОСОБА_7, ІНФОРМАЦІЯ_9, про що поставили до відома ОСОБА_9, який з їх пропозицією погодився. Будучи замовником убивства, ОСОБА_9 гарантував його виконавцям безпеку на стадії вчинення злочину та після нього завдяки ретельній підготовці до вбивства, а після вчинення вбивства - можливість покращення матеріального становища та умов життя завдяки виїзду на місце проживання в Московську область Російської Федерації, де ОСОБА_9 обіцяв забезпечити виконавців злочину житлом та матеріальною підтримкою.

ОСОБА_9 врахував та використав власний злочинний авторитет, скрутне матеріальне становище та непрості родинні стосунки в сім'ях ОСОБА_5 та ОСОБА_6, які виховувалися в неповних сім'ях, їх батьки зловживали алкогольними напоями, а ОСОБА_7 був сиротою, той факт, що вони не працювали, не мали впливу й підтримки з боку власних родин, постійно були в полі його зору, займались як і він спортом на стадіоні «Авангард», а також за незначне матеріальне заохочення працювали на його дворогосподарстві.

Організовуючи вчинення особливо тяжкого злочину, ОСОБА_9 розробив детальний план убивства, продумавши спосіб позбавлення ОСОБА_8 життя - заподіяння смертельного вогнепального поранення ; обрав місце вбивства - подвір'я будинку ОСОБА_11, де проживав ОСОБА_8 ; час вчинення злочину - ранок 02 липня 2009 року, як тільки жертва вийде з будинку ; місце з якого буде здійснений постріл - хлів на сусідньому подвір'ї будинку АДРЕСА_6 ; визначив шлях відходу та місце переховування виконавців убивства після вчинення ними злочину - лісовий масив на горі Кук, що біля АДРЕСА_4 ; способи, які на думку ОСОБА_9, перешкодять викриттю злочинної групи та притягнення співучасників до кримінальної відповідальності, - виготовлення масок для схову обличчя, щоб виключити можливість упізнання сторонніми особами, придбання рукавичок із метою запобігання залишенню відбитків слідів рук на місці вчинення злочину, обрання всіма виконавцями злочину подібного й непримітного чорного одягу, зміна взуття, знищення після вчинення злочину масок та рукавичок. З метою уникнення від відповідальності, ОСОБА_9 передбачив виїзд за межі України та переховування на території Російської Федерації виконавців убивства, забезпечення їх матеріальної підтримки.

Керуючи підготовкою вбивства, ОСОБА_9 провів інструктажі співучасників щодо виконання ними відповідних злочинних дій, а саме ОСОБА_5 відвів роль безпосереднього виконавця злочину, доручивши йому з метою вбивства здійснити постріл із вогнепальної зброї у ОСОБА_8, а ОСОБА_6 та ОСОБА_7 повинні були забезпечити безпеку ОСОБА_5 в момент вчинення вбивства, стежити за обстановкою на місці злочину, а у разі виникнення ускладнень, якими могли бути поява на місці події мешканців будинку АДРЕСА_7, де проживав ОСОБА_8, чи сторонніх осіб, спроби перешкодити вбивству чи затримати виконавців, опір з боку ОСОБА_8, який міг мати при собі вогнепальну зброю, а при переслідуванні працівниками міліції ОСОБА_6 та ОСОБА_7 повинні були застосувати пістолети травматичної дії марки «Форт-12» НОМЕР_2, а також «ZORAKI-MOD.914-S» НОМЕР_3, які надав їм ОСОБА_9

Такий інструктаж ОСОБА_9 провів і на місці вчинення злочину - у хліві на подвір'ї будинку АДРЕСА_6, указавши ОСОБА_5 зручне для пострілу подвір'я - напівзакриті поліетиленовою плівкою двері хліву, з яких добре оглядається подвір'я та будинок АДРЕСА_7, а ОСОБА_6 та ОСОБА_7 ОСОБА_9 наказав знаходитися на горищі хліву, звідки спостерігати за обстановкою на місці злочину й за шляхом відходу та попередити ОСОБА_5 у разі виникнення перешкод.

Під час інструктажу ОСОБА_9 вимагав від виконавців вбивства чіткого дотримання власних вказівок, добившись розуміння ОСОБА_5, ОСОБА_7 та ОСОБА_6, що тільки в такому випадку буде досягнута бажана для кожного учасника злочинної групи вигода, а саме : ОСОБА_9 помстившись за нанесену йому образу, зміцнить власний авторитет у злочинних колах та згуртує навколо себе осіб, злочинною діяльністю яких він буде керувати й надалі, а ОСОБА_5, ОСОБА_7 та ОСОБА_6, за підтримки ОСОБА_9 виїдуть в Московську область Російської Федерації, де ОСОБА_9 забезпечить їх житлом і де вони отримуватимуть матеріальну вигоду за рахунок розподілу доходів від злочинної діяльності під керівництвом і за підтримки ОСОБА_9

У червні 2009 року ОСОБА_9 передав ОСОБА_5 знаряддя вбивства ОСОБА_8 - гладко ствольну мисливську рушницю НОМЕР_1 моделі «Verney-Carron», споряджену двома патронами, а також пістолети марки «Форт-12» НОМЕР_2, а також «ZORAKI-MOD.914-S» НОМЕР_3 для ОСОБА_7 і ОСОБА_6 й патрони до них, після чого, щоб не привертати підозр, виїхав із АДРЕСА_4, підтримуючи зв'язок із виконавцями вбивства через ОСОБА_5 за допомогою мобільного телефону.

Виконуючи розроблений ОСОБА_9 план вбивства ОСОБА_8 та готуючись до злочину, ОСОБА_5, ОСОБА_6 та ОСОБА_7 декілька разів уночі проникали в приміщення хліву, розташованого на подвір'ї будинку АДРЕСА_6, з якого вели спостереження за подвір'ям будинку ОСОБА_11, вивчили шлях відходу після вчинення злочину з подвір'я будинку АДРЕСА_6 через парк до річки Ріка, до урочища Козяй і далі до гори Кук, заздалегідь сховали в лісовому масиві на горі Кук дві пари змінного взуття, їжу, наданий їм ОСОБА_9 казан для приготування їжі, сірники, активно займалися спортом, бігали, тренуючись до втечі з місця події по пересіченій місцевості у разі їх переслідування. Крім цього, за місцем проживання ОСОБА_5 в АДРЕСА_1, з вовняних шапок чорного кольору виготовили маски для схову обличчя, щоб виключити можливість упізнання їх членами родини ОСОБА_11, чи господарями хліву або сторонніми особами, які могли з'явитися на місці злочину, придбали печатки, щоб не залишити відбитків слідів рук на місці вчинення злочину й, таким чином, уникнути кримінальної відповідальності, а ОСОБА_5 зі старих джинсових брюк пошив чохол для зручного перенесення рушниці в складеному стані.

2 липня 2009 року приблизно о 02-й годині ОСОБА_5, дотримуючись вказівок ОСОБА_9, роздав зброю, а саме : ОСОБА_7 передав пістолет марки «Форт-12», ОСОБА_6 - пістолет «ZORAKI-MOD.914-S», а собі залишив рушницю. Одягнувши заздалегідь підготовлений одяг - брюки та футболки чорного кольору, а також маски та рукавиці, ОСОБА_5, ОСОБА_6 та ОСОБА_7 пішли до вищезгаданого хліва.

Піднявшись на горище хліву ОСОБА_5, ОСОБА_6 та ОСОБА_7, діючи спільно та узгоджено між собою, за попередньою змовою групою осіб, на замовлення ОСОБА_9, з метою вбивства стали вичікувати підходящий момент для здійснення пострілу у ОСОБА_8, по черзі, виглядаючи у вікно на подвір'я будинку АДРЕСА_7, де проживає ОСОБА_11 та де повинен був з'явитися ОСОБА_8

Розпочаті вранці ремонтні роботи даху будинку АДРЕСА_7 та присутність на подвір'ї в зв'язку із цим робітників не тільки не перешкодило намірам ОСОБА_5, ОСОБА_7 та ОСОБА_6 виконати замовлене ОСОБА_9 вбивство, а спонукало їх діяти узгоджено.

Виконуючи відведену йому роль, ОСОБА_5 зайняв раніше визначене для стрільби місце - біля дверей хліву, які виходять у напрямку подвір'я ОСОБА_11, ОСОБА_7 став біля вікна на горищі хліву, з якого стежив як за подвір'ям будинку АДРЕСА_7, так і за будинком АДРЕСА_6, попереджаючи співучасників при появі власників останнього, а ОСОБА_6 знаходився біля дверей на горищі хліву з тильної сторони, забезпечуючи шлях відходу після вбивства.

Приблизно о 17-й годині 30 хвилин, почувши голос ОСОБА_8 на подвір'ї, ОСОБА_5, тримаючи в руках споряджену двома патронами рушницю, спустився вниз по драбині до приміщення хліву й, використавши момент, коли ОСОБА_8 знаходився на незначній відстані та був обернутий до нього обличчям, через наполовину прикритий поліетиленовою плівкою отвір у верхній частині дверей, умисно, з метою вбивства здійснив у нього постріл, спричинивши вогнепальне поранення потерпілому. Від отриманих тілесних ушкоджень смерть потерпілого настала на місці події.

Згідно висновку судово-медичної експертизи № 90 від 03.07.2009 року, смерть ОСОБА_8 настала внаслідок вогнепального кульового наскрізного поранення грудної клітки з пошкодженням внутрішніх органів, що супроводжувалося масивною внутрішньою та зовнішньою крововтратою, гемопневмотораксом та ускладнилось гіповолемічним травматичним шоком.

Убивши ОСОБА_8, ОСОБА_5, ОСОБА_7 та ОСОБА_6 втекли з місця події заздалегідь визначеним маршрутом через парк, річку Ріка та урочище Козяй до гори Кук, де перевзулися, спалили маски, рукавиці, взуття та, дочекавшись темряви, повернулися в АДРЕСА_4, де ОСОБА_5 та ОСОБА_6, очікуючи можливість виїзду за кордон, переховувалися в родичів та знайомих після чого організованим ОСОБА_9 способом на мікроавтобусі під керуванням невстановленої слідством особи, який здійснював перевезення мешканців Закарпатської області на територію Російської Федерації на сезонні роботи, виїхали на територію Республіки Білорусь, де неподалік від кордону їх очікував ОСОБА_9

У подальшому ОСОБА_5 та ОСОБА_6 проживали в наданій їм ОСОБА_9 квартирі та на його кошти в м. Дєдовському Московської області Російської Федерації, а після смерті ОСОБА_9 в січні 2010 року й до затримання 23 червня 2010 року переховувалися в с. Захарково Красногорського району Московської області.

ОСОБА_7, вважаючи, що на момент вчинення вбивства їх обличчя ніхто не бачив, і тому встановити його причетність до вбивства ОСОБА_8 не вдасться, виїжджати зі АДРЕСА_4 відмовився, і 07 липня 2009 року був затриманий працівниками міліції.

В апеляційній скарзі засуджений ОСОБА_6 вказує на те, що вирок є незаконним, що йому призначено занадто суворе покарання. Посилається на те, що судом при призначенні йому покарання не враховано, що діяння вчинені внаслідок погроз та примусу зі сторони замовника вбивства ОСОБА_9, внаслідок збігу важких сімейних, особистих та інших обставин. Крім того, посилається на те, що судом не враховані як пом'якшуючі його покарання явка з повинною, активне сприяння слідству в розкритті злочину та щире каяття в скоєному, що його роль як учасника злочинних дій була пасивна. Засуджений ОСОБА_6 також посилається на те, що затриманий по підозрі у вчиненні злочину 23 червня 2010 року на території Російської Федерації й екстрадийований в України й саме із цього часу необхідно обчислювати строк відбування ним покарання. Просить пом'якшити йому покарання, і зарахувати в строк відбування покарання період з 23 червня 2010 року.

Заслухавши доповідь судді про суть вироку, повідомлення про те, ким і в якому обсязі він оскаржений, основні доводи апеляційної скарги, пояснення учасників процесу : засудженого ОСОБА_6 та адвоката ОСОБА_2, які підтримали подану першим апеляційну скаргу ; засуджених ОСОБА_5 та ОСОБА_7, адвокатів - ОСОБА_1, ОСОБА_3, які не заперечували щодо задоволення апеляційної скарги ; потерпілої ОСОБА_4 та прокурора, які вирок вважали законним та обґрунтованим, промови вказаних вище учасників процесу у судових дебатах та останнє слово засудженого ОСОБА_6, дослідивши матеріали кримінальної справи, колегія суддів уважає, що підстав для скасування або зміни вироку не має.

Висновок суду першої інстанції про винуватість ОСОБА_6 в умисному протиправному заподіянні смерті іншій людині, вчиненому за попередньою змовою групою осіб, на замовлення, ґрунтується на сукупності зібраних по справі, перевірених у судовому засіданні та наведених у вироку доказів, засудженим не оспорюється, тому апеляційним судом, з урахуванням положень ст. 365 КПК України, не перевіряється.

Дії засудженого ОСОБА_6 за п. п. 11, 12 ч. 2 ст. 115 КК України кваліфіковані правильно.

Перевіркою справи в апеляційному порядку не встановлено порушень норм Конституції України, у тому числі передбачених статтями 19, 24, 61, 62 Конституції України, норм кримінально-процесуального закону, які тягнуть скасування щодо засудженого ОСОБА_6 вироку з направленням справи на додаткове розслідування, або на новий судовий розгляд, у тому числі порушення права особи на захист.

Доводи апеляційної скарги, яку подав засуджений ОСОБА_6 про пом'якшення йому покарання колегія суддів відхиляє з таких підстав.

Так, з вироку вбачається, що при призначенні ОСОБА_6 покарання судом першої інстанції враховано характер та ступінь суспільної небезпечності вчиненого злочину, який є особливо тяжким, конкретні обставини, за яких його скоєно, дані про його особу : посередньо характеризується за місцем проживання й обставини, що пом'якшують покарання, - у тому числі ті, на які він посилається в апеляційній скарзі : повне визнання вини у вчиненому злочині, щире каяття та активне сприяння їх розкриттю, а також те, що злочин скоїли під тиском та погрозою замовника й відсутність обставин, які обтяжують його покарання.

Доводи апеляційної скарги про те, що діяння засудженим ОСОБА_6 вчинені внаслідок збігу важких сімейних, особистих та інших обставин, що його роль як учасника злочинних дій була пасивна, колегія суддів визнає такими, що не спростовують висновки суду першої інстанції при призначенні покарання.

З урахуванням наведеного, колегія суддів висновки суду першої інстанції при призначенні засудженому ОСОБА_6 покарання вважає належним чином обґрунтованими, - призначене покарання необхідним, достатнім для його виправлення й справедливим і не вбачає підстав для його пом'якшення.

Доводи апеляційної скарги про зарахування до строку відбування засудженим ОСОБА_6 вказаного ним періоду його знаходження під вартою, колегія суддів задовольняє, оскільки такі підтверджені матеріалами кримінальної справи, зокрема, протоколом затримання ОСОБА_6 по підозрі у вчиненні злочину підтверджено, що саме 23 червня 2010 року ОСОБА_6 затриманий і перебуває під вартою й саме із цього часу йому необхідно відраховувати початок терміну відбування покарання (т.10, а. с. 37-44).

Керуючись пунктами 11, 15 розділу ХІ «Перехідні положення» Кримінального процесуального кодексу України та ст. ст. 365, 366, 379 КПК України (1960 року), апеляційний суд, -

У Х В А Л И В :

вирок Хустського районного суду Закарпатської області від 18 листопада 2013 року щодо засудженого ОСОБА_6 залишити без зміни, а подану ним апеляційну скаргу - задовольнити частково.

Зарахувати до строку відбування засудженим ОСОБА_6 покарання період знаходження його під вартою з 23 червня 2010 року по 27 жовтня 2010 року.

У решті вирок залишити без зміни.

Судді: