Постанова № 37751202, 20.03.2014, Київський апеляційний господарський суд

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

04116 м.Київ, вул. Шолуденка, 1 (044) 230-06-58

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"20" березня 2014 р. Справа№ 910/20416/13

Київський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого: Зубець Л.П.

суддів: Мартюк А.І.

Новікова М.М.

секретар: Шевченко Я.А.

за участю представників:

від позивача: Шумєєв О.Є.;

від відповідача: не з'явились;

розглянувши у відкритому судовому засіданні

апеляційну скаргу Публічного акціонерного товариства "Київенерго"

на рішення Господарського суду міста Києва

від 28.11.2013р.

у справі №910/20416/13 (суддя Пінчук В.І.)

за позовом Комунального підприємства "Дирекція замовника з

управління житловим господарством Дарницького

району м. Києва"

до Публічного акціонерного товариства "Київенерго"

про скасування рішення комісії з розгляду актів про

порушення Правил користування електричною енергією,

що оформлене протоколом №1582 від 09.10.2013р. за

наслідками розгляду акту про порушення №22761

від 17.09.2013р.

ВСТАНОВИВ:

Комунальне підприємство "Дирекція замовника з управління житловим господарством Дарницького району м. Києва" (далі - позивач) звернулося до Господарського суду міста Києва з позовом про скасування рішення комісії відокремленого підрозділу "Київські електричні мережі РЕМ "Лівобережний" Публічного акціонерного товариства "Київенерго" (далі - відповідач) з розгляду актів про порушення Правил користування електричною енергією, оформлене протоколом №1582 від 09.10.2013р., за наслідками розгляду акту про порушення №22761 від 17.09.2013р.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що оскаржуване рішення відповідача є неправомірним та таким, що порушує права позивача, оскільки відповідач на власний розсуд визначив позивача споживачем електричної енергії у приміщенні, розташованому у АДРЕСА_1, хоча позивач не є стороною договору про постачання електричної енергії, укладеного з відповідачем, і не порушував Правил користування електричною енергією.

Відповідач проти позову заперечував, зазначаючи наступне:

- електроустановкою є комплекс взаємопов'язаних устаткування і споруд, від наконечників приєднання кабелю в щиту позивача до мереж будинку (включно) за адресою: АДРЕСА_1;

- факт набуття права власності (користування) позивача на електроустановку за адресою: АДРЕСА_1, можна встановити відповідно до умов Договору, а саме Додатку з переліком об'єктів, де за №189 вказаний саме об'єкт за вищевказаною адресою;

- споживачем в даному випадку є позивач,

- посилання позивача на те, що прилад обліку №0083539, вказаний в Акті про порушення, не є власністю та не знаходиться на балансі позивача не повинно прийматись судом до уваги, оскільки даний прилад жодним чином не впливає на сам факт порушення Правил користування електричною енергією, оскільки названий лічильник взагалі не стоїть на обліку у відповідача, а суть виявленого відповідачем порушення полягає саме у самовільному підключенні до електричної мережі.

Рішенням Господарського суду міста Києва від 28.11.2013р. у справі №910/20416/13 позов було задоволено, скасовано рішення комісії структурного відокремленого підрозділу "Київські електричні мережі РЕМ "Лівобережний" публічного акціонерного товариства "Київенерго" з розгляду актів про порушення Правил користування електричною енергією, що оформлене протоколом №1582 від 09.10.2013р. за наслідками розгляду акту про порушення №22761 від 17.09.2013р. Окрім того, присуджено до стягнення з відповідача на користь позивача 1147,00грн. судового збору.

Не погоджуючись з прийнятим рішенням суду, відповідач звернувся до Київського апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить суд скасувати рішення Господарського суду міста Києва від 28.11.2013р. у справі №910/20416/13 та прийняти нове, яким відмовити в задоволенні позовних вимог.

Вимоги та доводи апеляційної скарги мотивовані тим, що місцевим господарським судом було неповно з'ясовано обставини, які мають значення для справи, а також невірно застосовано норми матеріального і процесуального права. Зокрема, відповідач звертав увагу суду апеляційної інстанції на наступні обставини:

- в переліку об'єктів, що є додатком до договору, під №189 вказаний об'єкт за адресою: АДРЕСА_1 без розмежування його на житловий чи нежитловий фонд;

- точка самовільного підключення знаходиться в межі балансової належності та експлуатаційної відповідальності позивача;

- посилання позивача на розпорядження Дарницької РДА №105 від 11.02.2008р. та №826 від 11.07.2008р. щодо передачі приміщень з користування одного комунального підприємства іншому є спробою односторонньої зміни умов договору, укладеного з відповідачем. При цьому, відповідача не було повідомлено про зміну користувача приміщення;

- в матеріалах справи відсутній як договір оренди, укладений з Суб'єктом підприємницької діяльності ОСОБА_3 для використання під кафе „ІНФОРМАЦІЯ_1", так і договір на користування та розрахунки за електроенергію, укладений між Суб'єктом підприємницької діяльності ОСОБА_3 та відповідачем.

Ухвалою Київського апеляційного господарського суду від 16.01.2014р. апеляційну скаргу було прийнято до провадження та призначено до розгляду в судовому засіданні на 20.02.2014р.

В судове засідання 20.02.2014р. представники сторін не з'явились, про поважність причин нез'явлення суд не повідомили, будь-яких заяв або клопотань з цього приводу до суду не надходило.

Ухвалою Київського апеляційного господарського суду від 20.02.2014р., на підставі ст. 77 Господарського процесуального кодексу України, розгляд справи було відкладено на 20.03.2014р.

В судовому засіданні 20.03.2014р. представник позивача заперечував проти доводів відповідача, викладених в апеляційній скарзі, просив суд залишити апеляційну скаргу без задоволення, а оскаржуване рішення місцевого господарського суду - без змін як таке, що було прийнято з повним, всебічним та об'єктивним з'ясуванням обставин, які мають значення для справи, а також з дотриманням норм матеріального і процесуального права.

Представник відповідача в судове засідання 20.03.2014р. не з'явився, про поважність причин нез'явлення суд не повідомив, будь-яких заяв або клопотань з цього приводу до суду не надходило.

Оскільки явка представників сторін у судові засідання не була визнана судом обов'язковою, а також зважаючи на наявні в матеріалах справи докази належного повідомлення представників сторін про місце, дату та час судового розгляду, колегія суддів визнала за можливе розглядати справу у відсутності представника відповідача за наявними у справі матеріалами.

В судовому засіданні 20.03.2014р. було оголошено вступну та резолютивну частини постанови суду.

Розглянувши доводи апеляційної скарги, перевіривши матеріали справи, заслухавши пояснення представника позивача, дослідивши докази, проаналізувавши на підставі встановлених фактичних обставин справи правильність застосування судом першої інстанції норм законодавства, колегія встановила наступне.

17.09.2013р. працівниками структурного відокремленого підрозділу "Київські електричні мережі "РЕМ "Лівобережний" відповідача було проведено огляд об'єкту, розташованого у АДРЕСА_1, в якому розміщено кафе "ІНФОРМАЦІЯ_1".

В ході обстеження приміщень було виявлено порушення Правил користування електричною енергією, яке полягало у самовільному підключенні електроустановок струмоприймачів до електричної мережі поза розрахунковим засобом обліку, про що складено Акт про порушення №22761 від 17.09.2013р. (том справи -1, аркуш справи - 18).

Комісією відповідача було розглянуто вищевказаний акт про порушення та прийнято рішення (протокол №1582 від 09.10.2013р.), згідно з яким вирішено (том справи - 1, аркуш справи - 20) провести позивачу нарахування недорахованої електроенергії за період з 07.06.2013р. по 17.09.2013р. у сумі 62 110,39 грн.

Позивач просив суд скасувати рішення комісії відповідача, оформлене протоколом №1582 від 09.10.2013р., зазначаючи про те, що позивач не є балансоутримувачем будівлі АДРЕСА_1 та не є орендодавцем вказаного будинку. Прилад обліку, на який міститься посилання в Акті про порушення №22761 від 17.09.2013р. не числиться за позивачем. Позивач не здійснював самовільного підключення електроустаткування струмоприймачів до мережі поза розрахунковими засобами обліку електроенергії, у зв'язку з чим підстави для застосування до нього санкцій у вигляді нарахування вартості недорахованої енергії в сумі 62 110,39 грн. за відсутні.

Місцевий господарський суд задовольнив позов повністю, визнавши позовні вимоги нормативно обґрунтованими та документально підтвердженими.

Київський апеляційний господарський суд погоджується з висновками місцевого господарського суду, вважає їх такими, що відповідають фактичним обставинам справи, з наступних підстав.

Взаємовідносини, які виникають в процесі продажу і купівлі електричної енергії між виробниками або постачальниками електричної енергії та споживачами (на роздрібному ринку електричної енергії), врегульовані Правилами користування електричною енергією, затвердженими постановою Національної комісії з питань регулювання електроенергетики України №28 від 31.07.1996р. (із змінами та доповненнями). Дія цих Правил поширюється на всіх юридичних осіб та фізичних осіб (крім населення).

Порядок здійснення розрахунків за електричну енергію визначений в розділі 6 Правил користування електричною енергією. Згідно з п.п.6.40-6.42 Правил користування електричною енергією у разі виявлення представниками електропередавальної організації або представниками постачальника електричної енергії пошкоджень чи зриву пломб, установлених у місцях, указаних в акті про пломбування, або пошкоджень відбитків тавр на цих пломбах, пошкодження розрахункових засобів обліку, явних ознак втручання в параметри розрахункових засобів (систем) обліку з метою зміни їх показів перерахунок обсягу електричної енергії, який підлягає оплаті, здійснюється відповідно до Методики визначення обсягу та вартості електричної енергії, не облікованої внаслідок порушення споживачами правил користування електричною енергією, затвердженої постановою НКРЕ від 04.05.2006р. №562, зареєстрованої в Міністерстві юстиції України 04.07.2006р. за №782/12656 (далі - Методика). У разі виявлення під час контрольного огляду або технічної перевірки уповноваженим представником постачальника електричної енергії, від якого споживач одержує електричну енергію, або електропередавальної організації порушень цих Правил або умов договору на місці виявлення порушення у присутності представника споживача оформляється акт порушень. В акті мають бути зазначені зміст виявленого порушення із посиланням на відповідні пункти цих Правил та вихідні дані, необхідні та достатні для визначення обсягу недоврахованої електричної енергії та/або суми завданих споживачем збитків. За необхідності в акті зазначаються заходи, які необхідно вжити для усунення допущених порушень. На підставі акта порушень уповноваженими представниками постачальника електричної енергії (електропередавальної організації) під час засідань комісії з розгляду актів про порушення визначаються обсяг недоврахованої електричної енергії та сума завданих споживачем збитків. Рішення комісії оформляється протоколом і набирає чинності з дня вручення протоколу споживачу. Разом з протоколом споживачу надаються розрахунок величини вартості та розрахункові документи для оплати недоврахованої електричної енергії та/або збитків. Споживач має право оскаржити рішення комісії в суді. На період розгляду судом спірних питань щодо порушення споживачем цих Правил обмеження та відключення електропостачання такого споживача, пов'язане з оскаржуваним фактом порушення, не здійснюється.

У відповідності до ст. 26 Закону України „Про електроенергетику" споживання енергії можливе лише на підставі договору з енергопостачальником.

27.02.2002р. між Комунальним підприємством „Управління житлового господарства" Дарницького району м. Києва, як споживачем, та відповідачем, як енергопостачальною організацією, було укладено договір №200, о/р33-0200 (далі - Договір), згідно з яким (п.1) енергопостачальна організація зобов'язується постачати електричну енергію у відповідності до умов Договору, а споживач - своєчасно проводити сплату за використану електричну енергію та виконувати інші умова, визначені даним Договором (том справи - 1, аркуш справи - 24).

В матеріалах справи міститься перелік об'єктів споживача (том справи - 1, аркуші справи - 42-43), в якому №189, №190 та №191 зазначено адреса користування електроенергією, номера електролічильників, їх тип та місце встановлення.

Як було встановлено судом, в будинку АДРЕСА_1 розташована Дарницька районна в м. Києві державна адміністрація, а орендоване нежитлове приміщення відноситься до майна територіальної громади Дарницькою району м. Києва.

11.02.2008р. Дарницькою районною у м. Києві державною адміністрацією було прийнято розпорядження №105, відповідно до якого ,,,Комунальному підприємству „Дирекція по обслуговуванню нежитлового фонду" Дарницького району м. Києва делеговано функції орендодавця адміністративного будинку АДРЕСА_1 та передано на баланс нежитловий фонд.

З матеріалів справи вбачається, що в Акті про порушення №22761 від 17.09.2013р. в графі „характеристика об'єкта" вказано „кафе „ІНФОРМАЦІЯ_1".

З цього приводу судом було з'ясовано, що 11.07.2008р. виконавчим органом Дарницької районної в м. Києві ради (Дарницькою районною у м. Києві державною адміністрацією) було прийнято розпорядження №826 „Про розгляд питань оренди нежилих приміщень" (том справи - 1, аркуш справи - 25), яким, зокрема, вирішено дозволити КП „Дирекція з управління та обслуговування нежитлового фонду" Дарницького району м. Києва укласти договір оренди нежитлових приміщень з Суб'єктом підприємницької діяльності - фізичною особою ОСОБА_3 АДРЕСА_1, загальною площею 191,0 кв. м. (у тому числі погодинна оренда 25,8 кв. м.), для використання під кафе без реалізації спиртних напоїв - 168,6 кв. м. та бар - 22,4 кв. м. терміном до 01.01.2013р. (пп.1.14 п.1 розпорядження).

10.01.2012р. комісією Комунального підприємства „Дирекція з управління та обслуговування нежитлового фонду" Дарницького району м. Києва та фізичною особою - підприємцем ОСОБА_3 було складено та підписано Акт приймання-передачі (том справи - 1, аркуш справи - 26), згідно з яким фізична особа - підприємець ОСОБА_3 передає, а представники районної державної адміністрації та Комунального підприємства „Дирекція з управління та обслуговування нежитлового фонду" Дарницького району м. Києва приймають нежитлове приміщення АДРЕСА_1 загальною площею 191,0 кв. м.

З наявного у матеріалах справи листа позивача №45/2680 від 17.10.2013р., адресованого відповідачу (том справи - 1, аркуш справи - 27), вбачається, що до 2012 року приміщення кафе „ІНФОРМАЦІЯ_1" АДРЕСА_1 було надано в оренду суб'єкту підприємницької діяльності ОСОБА_3, у якого на той час був прямий договір з відповідачем від 23.08.2007р. №60635 на постачання електроенергії. Саме на підставі названого договору і проводились розрахунки за використану кафе „ІНФОРМАЦІЯ_1" електричну енергію.

Доказів на спростування викладеного відповідачем ані місцевому господарському суду, ані суду апеляційної інстанції не надано.

Окрім того, у матеріалах справи наявні листи Комунального підприємства „Управління житлового господарства" Дарницького району м. Києва, адресовані відповідачу, в яких комунальне підприємство повідомляло відповідача про те, що з 01.03.2008р. нежитловий фонд був переданий з балансу Комунального підприємства „Управління житлового господарства" Дарницького району м. Києва на баланс Комунального підприємства „Дирекція з обслуговування нежитлового фонду" Дарницького району м. Києва. Проте, електропостачання господарчих блоків залишається в договорі Комунального підприємства „Управління житлового господарства" Дарницького району м. Києва, що суперечить вимогам Закону України „Про житлово-комунальні послуги", оскільки Комунальне підприємство „Управління житлового господарства" Дарницького району м. Києва не є балансоутримувачем будівель, в переліку яких зазначено будинок АДРЕСА_1. Комунальне підприємство „Управління житлового господарства" Дарницького району м. Києва просило відповідача виключити з договору на електропостачання від 27.02.2002р. №200,о/р 33-0200 окремо розташовані господарчі блоки та прискорити укладення договорів з новим балансоутримувачем - Комунальним підприємством „Дирекція з обслуговування нежитлового фонду" Дарницького району м. Києва (том справи - 1, аркуші справи - 53-54, 55-57).

Однак звернення Комунального підприємства „Управління житлового господарства" Дарницького району м. Києва були залишені відповідачем без належного реагування.

У відповідності до ст. 32 Господарського процесуального кодексу України доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.

Відповідачем не надано доказів, які б свідчили, що саме позивач є орендарем чи власником приміщення кафе „ІНФОРМАЦІЯ_1", яке перевірялось співробітниками відповідача 17.09.2013р.

До того ж, як уже зазначалось вище, на даний час будівля АДРЕСА_1, в якому розташоване кафе „ІНФОРМАЦІЯ_1", передана на баланс Комунальному підприємству „Дирекція з управління та обслуговування нежитлового фонду" Дарницького району м. Києва і саме це підприємство є балансоутримувачем та особою, наділеною повноваженнями орендодавця відносно цієї будівлі.

Позивач здійснює лише обслуговування та експлуатацію адміністративного будинку АДРЕСА_1, де розташована Дарницька районна в м. Києві державна адміністрація, яка делегувала функції орендодавця та передала на баланс нежитловий фонд Комунальному підприємству " Дирекція з управління та обслуговування нежитлового фонду " Дарницького району м. Києва.

В Акті про порушення №22761 від 17.09.2013р. зазначено наступні відомості про прилад обліку електричної енергії споживача: заводський номер - №0083539, покази - 007063, дата повірки - ІІ/12, рік випуску - 2012, номінальний струм - 5/100, клас точності - 1.0 та складено схему місця самовільного підключення.

При цьому відповідачем не надано доказів на підтвердження того, що вищевказаний прилад обліку електричної енергії є власністю позивача або знаходиться на його балансі.

Таким чином, зібрані у справі докази свідчать про те, що відповідачем під час проведення перевірки, за наслідками якої було складено Акт про порушення №22761 від 17.09.2013р., невірно визначено споживача електричної енергії та балансоутримувача адміністративної будівлі, розташованої за адресою: АДРЕСА_1.

Комісією відповідача з розгляду актів про порушення Правил користування електричною енергією вище перелічені обставини не були враховані під час розгляду Акту про порушення №22761 від 17.09.2013р. , у зв'язку з чим колегія суддів погоджується з висновком місцевого господарського суду про те, що вказане рішення не може вважатись законним і обґрунтованим, та має бути скасовано в судовому порядку.

В ст. 4-2 Господарського процесуального кодексу України визначено, що правосуддя у господарських судах здійснюється на засадах рівності всіх учасників судового процесу перед законом і судом. Дана норма кореспондується зі ст. 22 Господарського процесуального кодексу України, в якій закріплено, що сторони користуються рівними процесуальними правами.

Вказані положення означають, що закон встановлює рівні можливості сторін і гарантує їм право на захист своїх інтересів. Принцип рівності учасників судового процесу перед законом і судом є важливим засобом захисту їх прав і законних інтересів, що унеможливлює будь-який тиск однієї сторони на іншу, ущемлення будь-чиїх процесуальних прав. Це дає змогу сторонам вчиняти передбачені законодавством процесуальні дії, реалізовувати надані їм законом права і виконувати покладені на них обов'язки.

У відповідності до ст. 4-3 Господарського процесуального кодексу України, судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності. Сторони та інші особи, які беруть участь у справі, обґрунтовують свої вимоги і заперечення поданими суду доказами. Господарський суд створює сторонам та іншим особам, які беруть участь у справі, необхідні умови для встановлення фактичних обставин справи і правильного застосування законодавства.

Принцип змагальності тісно пов'язаний з процесуальною рівністю сторін і забезпечує повноту фактичного й доказового матеріалу, наявність якого є важливою умовою з'ясування обставин справи. Відповідно до вказаного принципу, особи, зацікавлені в результаті справи, вправі відстоювати свою правоту у спорі шляхом подання доказів; участі в дослідженні доказів, наданих іншими особами шляхом висловлення своєї думки з усіх питань, що підлягають розгляду у судовому засіданні. Змагальність є різновидом активності зацікавленої особи (сторони). Особи, які беруть участь у справі, вправі вільно розпоряджатися своїми матеріальними і процесуальними правами й активно впливати на процес з метою захисту прав і охоронюваних законом інтересів.

У відповідності до ст. 43 Господарського процесуального кодексу України господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом. Ніякі докази не мають для господарського суду заздалегідь встановленої сили. Визнання однією стороною фактичних даних і обставин, якими інша сторона обґрунтовує свої вимоги або заперечення, для господарського суду не є обов'язковим.

Згідно зі ст. ст. 33, 34 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Відповідачем не надано належних та допустимих доказів на спростування обставин, викладених в позові, та встановлених у рішенні місцевого господарського суду.

З урахуванням вищенаведених обставин справи в їх сукупності, апеляційний господарський суд дійшов висновку про те, що рішення суду першої інстанції прийнято з дотриманням норм матеріального і процесуального права, а також з повним і всебічним з'ясуванням обставин, які мають значення для справи, тоді як доводи апеляційної скарги не знайшли свого підтвердження під час розгляду даної справи, у зв'язку з чим підстави для задоволення апеляційної скарги відсутні.

Зважаючи на відмову в задоволенні апеляційної скарги, відповідно до ст. 49 Господарського процесуального кодексу України, судові витрати за її подання покладаються на відповідача (апелянта).

Керуючись ст. ст. 4-2, 4-3, 32-34, 43, 49, 77, 99, 101-105 Господарського процесуального кодексу України, Київський апеляційний господарський суд, -

ПОСТАНОВИВ:

1. Апеляційну скаргу Публічного акціонерного товариства "Київенерго" залишити без задоволення, рішення Господарського суду міста Києва від 28.11.2013р. у справі №910/20416/13 - без змін.

2. Матеріали справи №910/20416/13 повернути до Господарського суду міста Києва.

3 Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена до суду касаційної інстанції у встановленому законом порядку та строки.

Головуючий суддя Л.П. Зубець

Судді А.І. Мартюк

М.М. Новіков