Рішення № 37751120, 21.03.2014, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 910/1722/14 21.03.14

За позовомТовариства з додатковою відповідальністю «Страхова компанія «Віді-Страхування» ДоПриватного акціонерного товариства «Українська транспортна страхова компанія»Простягнення 27 455,99 грн. Суддя Куркотова Є.Б.

Представники: Від позивачаДолинський Д.О.Від відповідача Мезецький М.С.

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Товариство з додатковою відповідальністю «Страхова компанія «Віді-Страхування» (далі - Позивач) звернулося до Господарського суду м. Києва з позовом до Приватного акціонерного товариства «Українська транспортна страхова компанія» (далі - Відповідач) про стягнення 27 455,99 грн.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що позивачем, як страховиком виплачено страхувальнику страхове відшкодування, внаслідок чого до позивача в порядку ст. 1191 Цивільного кодексу України та ст. 22 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» перейшло право вимоги (регресу) в межах здійснених фактичних затрат та ліміту відповідальності до відповідача, як до особи, яка відповідальна за заподіяні збитки, оскільки саме з вини особи, яка керувала транспортним засобом, цивільно-правова відповідальність якої застрахована у відповідача, сталася ДТП, наслідки якої визнано позивачем страховим випадком та здійснено виплату страхової суми.

Ухвалою Господарського суду м. Києва від 06.02.2014 р. порушено провадження у справі, розгляд справи призначений на 21.02.2014 р.

За розпорядженням Голови Господарського суду м. Києва від 21.02.2014 р. у зв'язку із перебуванням судді Куркотової Є.Б. на лікарняному, справу №910/1722/14 передано для розгляду судді Прокопенко Л.В.

Ухвалою Господарського суду м. Києва від 21.02.2014 р. суддею Прокопенко Л.В. справу прийнято до свого провадження, розгляд справи призначено на 07.03.2014 р.

За розпорядженням заступника Голови Господарського суду м. Києва від 05.03.2014 р. справу передано для розгляду судді Куркотовій Є.Б., у зв'язку з її поверненням з лікарняного.

Ухвалою Господарського суду м. Києва від 05.03.2014 р. суддею Куркотовою Є.Б. справу прийнято до свого провадження, розгляд справи призначено на 07.03.2014 р.

07.03.2014 р. через канцелярію суду від представника відповідача надійшло клопотання про відкладення розгляду справи, яке призначене на 07.03.2014 р. Крім того, до клопотання представником відповідача додано копію полісу №АС/4456921.

Ухвалою Господарського суду м. Києва від 07.03.2014 р. у зв'язку із неявкою у судове засідання представника відповідача, розгляд справи відкладено до 21.03.2014 р.

В судове засідання представник позивача з'явився, позовні вимоги підтримав та просив їх задовольнити у повному обсязі.

Представник відповідача у судове засідання з'явився, надав відзив на позовну заяву, за змістом якого зазначив, що полісом №АС/4456921 передбачена франшиза у розмірі 500,00 грн., а тому розмір позовних вимог позивача повинен бути зменшено на встановлений полісом розмір франшизи.

В судовому засіданні судом оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

У судових засіданнях складалися протоколи згідно статті 81-1 Господарського процесуального кодексу України.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення учасників судового процесу, дослідивши докази та оцінивши їх в сукупності, суд

ВСТАНОВИВ:

14.02.2013 р. між позивачем та ОСОБА_3 укладено договір добровільного страхування наземного транспорту №АС№006791, за яким позивачем застраховані майнові інтереси останнього, що не суперечать чинному законодавству України та пов'язані з володінням, користуванням та розпорядженням транспортним засобом, автомобілем «Lexus RX 350», державний реєстраційний номер НОМЕР_1.

06.11.2013 р. о 16 годині 30 хвилини водій ОСОБА_4, керуючи транспортним засобом «LDV - 400 Сonvoy», державний реєстраційний номер НОМЕР_2, на проспекті Голосіївському в м. Києві, не врахував дорожньої обстановки, безпечної швидкості руху, стану дорожнього покриття та під час виникнення перешкоди не вжив всіх заходів для знищення швидкості, внаслідок чого не впорався з керуванням, здійснив виїзд на полосу зворотного напрямку та здійснив зіткнення з автомобілями «Lexus», державний реєстраційний номер НОМЕР_3 та «Lexus RX 350», державний реєстраційний номер НОМЕР_1, що призвело до пошкодження транспортних засобів, що підтверджується довідкою ВДАІ Голосіївського ГУ МВС України в м. Києві.

Постановою Голосіївського районного суду м. Києва від 24.12.2013 р. у справі №752/20136/13-п водія ОСОБА_4 визнано винним у скоєнні адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 124 КУпАП та притягнуто до адміністративної відповідальності у вигляді штрафу.

Відповідно до звіту про визначення вартості матеріального збитку №530, складеного 02.12.2013 р. ФОП ОСОБА_5, вартість матеріального збитку, завданого власникові автомобіля «Lexus RX 350», державний реєстраційний номер НОМЕР_1, що дорівнює вартості відновлювального ремонту з урахуванням значення коефіцієнта фізичного зносу, в результаті його пошкодження при ДТП складає 38 169,01 грн.

10.12.2013 р. страхувальник звернувся до позивача із заявою про настання страхового випадку та виплату страхового відшкодування.

Страховим актом №КР-007380 від 23.12.2013 р. пошкодження транспортного засобу марки «Lexus RX 350», державний реєстраційний номер НОМЕР_1, внаслідок ДТП, що сталася 06.11.2013 р. о 16 годині 30 хвилини на проспекті Голосіївському в м. Києві, визнано позивачем страховим випадком та призначено до виплати в якості страхового відшкодування 27 455,99 грн.

На підставі страхового акту, позивач, виконуючи свої зобов'язання за Договором, перерахував на рахунок вигодонабувача АБ «Укргазбанк» суму страхового відшкодування у розмірі 27 455,99 грн., що підтверджується платіжним дорученням №12832 від 27.12.2013 р.

Статтею 27 Закону України "Про страхування" та статтею 993 Цивільного кодексу України визначено, що до страховика, який виплатив страхове відшкодування за договором майнового страхування, в межах фактичних затрат переходить право вимоги, яке страхувальник або інша особа, що одержала страхове відшкодування, має до особи, відповідальної за заподіяний збиток.

Таким чином, позивач вказує на те, що до нього перейшло в межах суми 27 455,99 грн. право вимоги до особи, відповідальної за заподіяний збиток.

Вина ОСОБА_4, у скоєнні ДТП, встановлена у судовому порядку.

Як вбачається з матеріалів справи, цивільно-правова відповідальність за шкоду, заподіяну життю, здоров'ю, майну третіх осіб внаслідок експлуатації транспортного засобу «LDV - 400 Сonvoy», державний реєстраційний номер НОМЕР_2, застрахована - відповідачем згідно із полісом №АС/4456921.

Відповідно до пункту 22.1 статті 22 Закону України "Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів" (у редакції, чинній на момент ДТП та направлення позивачем заяви про виплату відшкодування страхового) при настанні страхового випадку страховик відповідно до лімітів відповідальності страховика відшкодовує у встановленому цим Законом порядку оцінену шкоду, яка була заподіяна у результаті дорожньо-транспортної пригоди життю, здоров'ю, майну третьої особи.

Положеннями п. 36.2 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» визначено, що страховик протягом 15 днів з дня узгодження ним розміру страхового відшкодування з особою, яка має право на отримання відшкодування, за наявності документів, зазначених у статті 35 цього Закону, повідомлення про дорожньо-транспортну пригоду, але не пізніш як через 90 днів з дня отримання заяви про страхове відшкодування зобов'язаний:

- у разі визнання ним вимог заявника обґрунтованими - прийняти рішення про здійснення страхового відшкодування (регламентованої виплати) та виплати його;

- у разі невизнання майнових вимог заявника або з підстав, визначених статтями 32 та/або 37 цього Закону, - прийняти вмотивоване рішення про відмову у здійсненні страхового відшкодування (регламентної виплати).

Відповідно до припису частини 2 статті 124 Конституції України, юрисдикція судів поширюється на всі правовідносини, що виникають в державі, у зв'язку з чим можливість використання судового способу захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав та законних інтересів не може бути поставлена законом чи підзаконним нормативно-правовим актом у залежність від використання суб'єктом правовідносин інших засобів правового захисту, зокрема, й досудового врегулювання спору.

Аналогічного висновку дійшов Конституційний Суд України у рішенні №15-рп/2002 від 09.07.2002 року, вказавши на право кожної особи вільно обирати незаборонений законом спосіб захисту прав і свобод, у тому числі й судовий. При цьому, держава може стимулювати вирішення правових спорів у межах досудових процедур, однак їх використання є правом, а не обов'язком особи, яка потребує такого захисту.

З огляду на зазначене, позивач отримав право вимоги потерпілої особи до страховика після виплати страхового відшкодування та не був зобов'язаний звертатися з вимогою (претензією) виплатити страхове відшкодування в порядку регресу безпосереднього до особи, відповідальної за завданий збиток, або до особи, у якої застраховано її цивільно-правову відповідальність.

Статтею 29 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» передбачено, що у зв'язку з пошкодженням транспортного засобу відшкодовуються витрати, пов'язані з відновлювальним ремонтом транспортного засобу з урахуванням зносу, розрахованого у порядку, встановленому законодавством, включаючи витрати на усунення пошкоджень, зроблених навмисно з метою порятунку потерпілих внаслідок дорожньо-транспортної пригоди, з евакуацією транспортного засобу з місця дорожньо-транспортної пригоди до місця проживання того власника чи законного користувача транспортного засобу, який керував транспортним засобом у момент дорожньо-транспортної пригоди, чи до місця здійснення ремонту на території України.

Матеріалами справи (звіт експерта №530 від 02.12.2013 р.) підтверджено, що вартість відновлювального ремонту автомобіля «Lexus RX 350», державний реєстраційний номер НОМЕР_1 становить 38 169,01 грн., а до позивачем набуто право вимоги у розмірі 27 455,99 грн.

Полісом №АС/4456921, передбачено, що ліміт відповідальності за шкоду заподіяну майну третіх осіб становить 50 000,00 грн., франшиза - 500,00 грн.

У відповідності до абз. 2 п. 12.1 ст. 12 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» страхове відшкодування завжди зменшується на суму франшизи.

Враховуючи визначені полісом №АС/4456921 розміри лімітів відповідальності та франшизи, а також розмір вартості відновлювального ремонту з урахуванням коефіцієнту фізичного зносу, що обмежений розміром шкоди, право на зворотну вимогу якої перейшло до позивача, відповідач був зобов'язаний відшкодувати позивачу витрати в розмірі 26 955,99 грн. (27 455,99 грн. набуте право вимоги - 500,00 грн. франшизи).

За таких обставин, суд приходить до висновку про необхідність часткового задоволення позовних вимог та стягнення з відповідача на користь позивача страхового відшкодування у розмірі 26 955,99 грн.

В частині стягнення франшизи у розмірі 500,00 грн. необхідно відмовити з огляду приписів абз. 2 п. 12.1 ст. 12 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів».

Судові витрати відповідно до статті 49 Господарського процесуального кодексу України покладаються судом на сторін пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

На підставі викладеного та керуючись статтями ст. ст. 49, 82-85 ГПК України, суд -

ВИРІШИВ:

1. Позов задовольнити частково.

2. Стягнути з Приватного акціонерного товариства «Українська транспортна страхова компанія» (01033, м. Київ, вул. Саксаганського, 77, код ЄДРПОУ 22945712) на користь Товариства з додатковою відповідальністю «Страхова компанія «Віді-Страхування» (08131, Київська область, с. Софіївська Борщагівка, вул. Велика Кільцева, 56; код ЄДРПОУ 35429675) страхове відшкодування у розмірі 26 955 (двадцять шість тисяч дев'ятсот п'ятдесят п'ять) грн. 99 коп. та судовий збір у розмірі 1 793 (одна тисяча сімсот дев'яносто три) грн. 73 коп.

3. В іншій частині позову відмовити

4. Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

Суддя Є.Б. Куркотова

Повний текст рішення складено та підписано 21.03.2014 р.